Рішення
від 11.05.2023 по справі 910/14718/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2023Справа № 910/14718/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» (02091, місто Київ, Харківське шосе, буд. 61-А, квартира 90) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський р-н), буд. 32/2) про стягнення 3 271 528, 85 грн,

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський р-н), буд. 32/2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» (02091, місто Київ, Харківське шосе, буд. 61-А, квартира 90) про зобов`язання здійснити перерахунок,

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» про стягнення 3 271 528,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору підряду № 2807-01-СГ від 28.07.2020 року в частині своєчасної та повної оплати виконаних за договором робіт, у зв`язку із чим позивачем заявлено до стягнення 3 271 528,85 грн, з яких: сума основного боргу - 2 342 486,61 грн, пеня - 356 369,04 грн, інфляційні втрати - 506 390,74 грн та 3% річних - 66 282,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

18.01.2023 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та усунення недоліків позовної заяви, а також докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.02.2022.

13.02.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та про відкладення підготовчого засідання, яке обґрунтоване тим, що останній не отримував матеріали позовної заяви, а з позовом ознайомився лише 07.02.2023, тобто фактично перебіг часу для надання відзиву почався із вказаної дати ознайомлення. З урахуванням наведеного, відповідач просить суд продовжити строк для подання відзиву до 22.02.23 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 відповідача повідомлено про те що суд, без виходу до нарадчої кімнати у відповідності із ч. 4, 5 статті 233 ГПК України постановив ухвалу від 16.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, продовження строку для подання відзиву до 22.02.2023 включно, у зв`язку із чим підготовче засідання відкладено на 09.03.2023.

21.02.2023 відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.

21.02.2023 відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що позивачем не конкретизовано, яких саме робіт стосуються його позовні вимоги, а матеріалами справи не підтверджується передача позивачем повного комплекту виконавчої документації на умовах та в порядку, передбачених цим договором, та відповідно настання строку здійснення остаточної оплати (в тому числі помісячної (остаточної) оплати) за договором. Також зазначає, що позивачем не вірно визначені база нарахувань штрафних санкцій та періоди таких нарахувань. Крім того позивач звернувся до суду з позовом, відносно якого сплинув строк позовної давності.

21.02.2023 ТОВ «Інвестбуд Гарант» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «Системи-Груп» з вимогою зобов`язати ТОВ «Системи-Груп» здійснити перерахунок вартості робіт за договору підряду № 2807-01-СГ від 28.07.2020 року на основі ринкових цін на момент укладення даного договору, що застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Також просить призначити оціночно-будівельну експертизу. На вирішення експерту поставити наступні питання:

- Яка ринкова вартість будівельних робіт за договором підряду №2807-01-СГ від 28.07.2020 з урахуванням цін на момент укладення цього договору, що застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами;

- Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором обсягам і вартості, що визначені проектною документацією;

- Чи відповідають виконані позивачем за договором роботи діючим нормам і правилам та вимогам проектної документації.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 2.1 договору, договірна ціна може бути переглянута та уточнена сторонами по факту виконання робіт, а відтак відповідач за первісним позовом вважає, що умовами договору передбачена можливість перегляду та уточнення сторонами договірної ціни по факту виконання робіт.

Оскільки, на думку відповідача за первісним позовом, вартість робіт за договором може бути завищеною позивачем за первісним позовом в порівнянні до звичайних цін, останній вважає, що така сума підлягає перерахунку на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

02.03.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що будь-які заперечення зі сторони відповідача з приводу розміру заборгованості є недоречними, оскільки останнім був підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на період: 2021 рік за договором підряду №2807-01-СГ від 28.07.2020. Також зазначав, що відповідачу надавалася вся виконавча документація, підтвердженням чого є підписані сторонами акти прийому-передачі виконавчої документації.

Ухвалою суду від 06.03.2023 зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано відповідачу за первісним позовом строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.03.2023.

20.03.2023 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути можливість проведення судового засідання, призначеного на 23.03.23 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

20.03.2023 на електронну пошту суду надійшла заява про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14718/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 заяву ТОВ «Інвестбуд Гарант» про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14718/22, яка надійшла на адресу суду електронною поштою, повернуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» без розгляду.

Крім того, 20.03.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» повторно надійшла заява про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14718/22.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 20.03.2023 заяву про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14718/22 передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Інвестбуд Гарант» про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14718/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 заяву відповідача про участь у судовому засіданні, призначеного на 23.03.23 о 10:15 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

22.03.2023 від ТОВ «Інвестбуд Гарант» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 23.03.2023 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 повідомлено ТОВ «Інвестбуд Гарант» про відкладення судового засідання на 06.04.2023.

30.03.2023 від відповідача за первісним позовом надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» про зобов`язання здійснити перерахунок, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» про стягнення 3 271 528,85 грн. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» про зобов`язання здійснити перерахунок об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/14718/22. Повідомлено сторони, що судове засідання відбудеться 06.04.23 о 10:00 год.

06.04.2023 представник позивача за первісним позовом подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання відповіді на відзив з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 повідомлено ТОВ «Інвестбуд Гарант» що суд, без виходу до нарадчої кімнати, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу від 06.04.23 року, яка занесена до протоколу судового засідання, про повернення до розгляду справи №910/14718/22 на стадію підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 27.04.23 о 10:00 год.

14.04.2023 відповідач за зустрічним позовом подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначав, що під час укладення договору, підписання додаткових угод до договору та додатків до них, сторонами було визначено та погоджено ціну, що підлягає сплаті за виконані роботи. Крім того, відповідачем за зустрічним позовом були виконані зобовязання за договором та пред`явлені позивачу за зустрічним позовом усі визначені договором документи із зазначенням ціни по завершенню робіт, що могла бути скорегована, проте ці документи підписані сторонами, що свідчить проте, що сторони дійшли згоди щодо ціни договору. Також між сторонами був підписаний акт звірки зобов`язань за договором, у зв`язку із чим вважає доводи позивача за первісним позовом необґрунтованими.

Також зазначає, що оціночно-будівельна експертиза не вирішує ті питання, про які просить позивач за зустрічним позовом, а тому призначення оціночно-будівельної експертизи не допоможе з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» у задоволенні клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи у справі № 910/14718/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 повідомлено учасників справи, що суд, без виходу до нарадчої кімнати, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу від 27.04.23 року, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі №910/14718/22 та призначення справи до розгляду по суті на 11.05.23 о 12:00 год.

10.05.2023 від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Останнє обгрунтоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» не має в своєму штаті адвокатів, тоді адвокат який буде представляти інтереси відповідача у даній справі, не зможе бути присутнім у судовому засіданні 11.05.2023.

Від представника позивача за первісним позовом 11.05.2023 до початку судового засідання надійшов супровідний лист щодо долучення доказів понесених витрат на правову допомогу.

У судове засідання 11.05.2023 представники сторін не прибули, повідомлялись належним чином.

Суд розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи дійшов висновку про відмову в останньому з огляду на наступне.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, в разі неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, представництво інтересів відповідача міг здійснювати безпосередньо керівник останнього у відповідності до ч.3 ст.56 ГПК України у якій зазначається, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 березня 2018 року в справі № 910/6853/16.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України.

Відповідно до ч.1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також суд роз`яснює, що у разі неможливості з`явитися фізично, шляхом прибуття до Господарського суду міста Києва, в судове засідання або направити уповноваженого представника до суду для участі в призначеному судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» не позбавлено права приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

Як вбачається з трекінгу поштового повідомлення № 0105494315315 за яким було направлено відповідачу за первісним позовом ухвалу суду від 27.04.2023, остання надійшла до точки видачі/доставки 03.05.2023. Однак була вручена лише 10.05.2023.

Суд звертає увагу відповідача за первісним позовом, що порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Великої Палати Верховного Суду № 140/1770/19 від 19.01.2023).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом не був позбавлений можливості отримати ухвалу від 27.04.2023 у відділенні поштового зв`язку раніше отриманої ним дати, а саме до 10.05.2023, а відтак суд відмовляє в клопотанні відповідачу за первісним позовом у відкладенні розгляду справи.

В судовому засіданні 11.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

28.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» (далі - замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» (далі - підрядник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено договір підряду №2807-01-СГ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого на умовах та в порядку, визначених цим договором, підрядник приймає на себе зобовязання на власний ризик та власними силами виконати за завданням замовника у відповідності до умов цього договору виконати модернізацію систем кондиціонування, теплопостачання, димовидалення, вентиляції, опалення, водопостачання та каналізації (далі - роботи) на об`єкті «Будівництво громадсько-торговельного центру на просп. Степана Бандери (просп. Московський), 36 у Оболонському районі м. Києва» (далі - об`єкт), та відповідно здати замовнику у встановлений цим договором строк результати робіт, а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього договору.

Склад та обсяг робіт визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт по договору визначається на основі затверджених сторонами кошторисів (договірних цін), що являються невід`ємними частинами цього договору. Договірна ціна може бути переглянута та уточнена сторонами по факту виконання робіт.

В разі зміни об`ємів робіт, загальна вартість робіт розраховується по розцінкам кошторисів із застосуванням кошторисних показників (п. 2.2 договору).

За умовами п. 2.3 договору всі витрати підрядника, необхідні для виконання робіт, у тому числі вартість залучених субпідрядників, включені до кошторису (ів).

Розрахунки між замовником та підрядником за виконані роботи здійснюються замовником грошовими коштами (в національній валюті України) шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок останнього та здійснюються на підставі підписаних замовником актів виконаних робіт (ф. №КБ-2в ф.№КБ-3, або іншої форми, яка не суперечить чинному законодавству України), які надаються замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. У випадку, якщо підрядник порушує вищевказані строки здачі актів виконаних робіт або ж затримки у передачі виконавчої документації, виконання щодо оплати замовником за цей місяць переноситься на виконання місяця, що слідує за звітним. Акти виконаних робіт надаються на паперовому носії в 2 (двох) примірниках - по одному для кожної сторони та в електронному вигляді на електронну адресу, яку надає замовник. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дня підписання вищезазначених документів замовником.

Згідно з п. 2.4 договору остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання останнього акту виконаних робіт (згідно з переліком обсягу робіт п. 1.1) КБ-2в, довідки КБ-3 (або іншої форми, яка не суперечить чинному законодавству України) та після передачі підрядником повного комплекту виконавчої документації на умовах та в порядку, передбачених цим договором.

Роботи за цим договором виконуються підрядником відповідно до графіків, погоджених сторонами у відповідних додаткових угодах до цього договору (п. 3.1 договору).

Датою закінчення виконання робіт підрядника за цим договором є дата підписання сторонами останнього акту виконаних робіт КБ-2в та КБ-3 (або іншої форми, яка не суперечить чинному законодавству України) та передача останнім повного комплекту виконавчої документації (п. 3.5 договору).

Датою прийняття замовником робіт, виконаних підрядником, є дата підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 або іншої форми, яка не суперечить чинному законодавству України (далі акт та довідка) (п. 4.2 договору).

Замовник має право відмовитися від приймання робіт у випадку виявлення недоліків, направляючи в адрес підрядника письмове обґрунтування, які виникли з вини підрядника та не можуть бути ним усунені (п. 4.5 договору).

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що за прострочення замовником строків оплати робіт згідно з умовами договору, він сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, що були спричинені несвоєчасним виконанням своїх обов`язків за договором.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов цього договору (п. 11.1 договору).

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору з додатками, якими визначався склад та обсяг робіт, зокрема:

- додаткова угода №1 від 29.07.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації системи вентиляції димовидалення секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 408 410,56 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 68 068,43 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №1/1 від 30.07.2021, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації системи вентиляції димовидалення секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт у розмірі 285 466,27 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 47 577,71 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №3 від 29.07.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації системи вентиляції санвузлів секції ДЕЖИ далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 420 328,25 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 70 054,71 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №3/1 від 30.07.2021, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації системи вентиляції санвузлів секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 255 364,01 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 42 560,67 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №4 від 29.07.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації системи вентиляції секції ДЕЖИ далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 1 519 215,54 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 253 202,59 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №4/1 від 30.07.2021, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації системи вентиляції секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 1 020 656,09 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 170 109,35 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №5 від 29.07.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації встановлення систем господарсько-побутової каналізації К15 секції Н, П Фудкорти секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 791 124,88 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 131 854,15 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №5/1 від 30.11.2020, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації мереж господарсько-побутової каналізації К1, К3 секції Н, П Фудкорти секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 443 959,80 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 73 993,30 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №6 від 29.07.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації системи холодопостачання секцій Д, Е, Ж, И (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 401 482,21 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 66 913,70 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №6/1 від 30.07.2021, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації системи вентиляції секцій ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 313 732,10 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 52 288,68 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №7 від 07.08.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації системи вентиляції ПДП2 секцій Д, Е, Ж, И (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 30 200,54 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 5 033,42 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №7/1 від 30.07.2021, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації секцій ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 30 425,83 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 5 070,97 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №8 від 04.09.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації системи витяжної вентиляції - 3.300 секцій Д, Е, Ж, И (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 113 617,33 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 18 936,22 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №8/1 від 30.07.2021, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації системи вентиляції секцій ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 85 111,20 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 14 185,20 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №9 від 22.09.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації встановлення систем господарсько-побутової каналізації К15 секції Н, П Фудкорти секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 755 656,62 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 125 942,77 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №9/1 від 30.11.2020, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації мереж господарсько-побутової каналізації К1, К3 секції Н, П Фудкорти секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 755 656,62 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 125 942,77 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №10 від 23.09.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації встановлення систем господарсько-побутової каналізації К15 секції Н, П Фудкорти секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 322 853,53 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 53 808,92 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №10/1 від 30.11.2020, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації мереж господарсько-побутової каналізації К1, К3 секції Н, П Фудкорти секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 322 853,53 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 53 808,92 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №11 від 22.10.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 81 795,30 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 13 632,55 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №11/1 від 30.07.2021, відповідно до якої у зв`язку зі зміною об`єму робіт з модернізації секцій ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, в порядку та на умовах, визначених договором, сторони погодили викласти договірну ціну у новій редакції - вартість етапу робіт становить 72 884,50 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 12 147,42 грн. (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №12 від 02.11.2020, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації дренажної каналізації для системи пожежогасіння секцій АСПГ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 23 681,54 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 3 946,92 грн (додатки: договірна ціна, план-графік виконання робіт, графік фінансування етапу робіт);

- додаткова угода №12/1 від 30.07.2021, відповідно до якої сторони погодили визнати договірну ціну (додаток 1) до додаткової угоди №12 до договору підряду недійсною за домовленістю сторін;

- додаткова угода №13 від 30.07.2021, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації систем опалення секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 235 308,07 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 39 218,01 грн (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №14 від 30.07.2021, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації систем кондиціонування секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 340 611,80 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 56 768,63 грн (додатки: договірна ціна);

- додаткова угода №15 від 30.07.2021, відповідно до якої підрядник зобов`язався виконати монтажні роботи з модернізації системи вентиляції правої частини секції ДЕЖИ (далі - етап роботи) на об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконаний етап роботи. Вартість етапу роботи за цією додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів та обладнання, становить 355 589,26 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 59 264,88 грн (додатки: договірна ціна).

Також матеріали справи містять довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №1 та №2 за листопад 2020 року, №3 за грудень 2020 року, №4 за січень 2021 року, №5 за вересень 2021 року, №6 за грудень 2021 року та акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень, а саме: акт №01/09-20 приймання виконаних будівельних робіт за 02.11.2020 на загальну суму 540 256,22 грн на виконання додаткової угоди №4 від 29.07.2020; акт №02/09-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.11.2020 на загальну суму 285 466,27 грн на виконання додаткової угоди №1 від 29.07.2020; акт №03/09-20 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року на загальну суму 30 425,83 грн на виконання додаткової угоди №7 від 07.08.2020; акт №04/09-20 приймання виконаних будівельних робіт за 29.01.2020 на загальну суму 241 492,21 грн на виконання додаткової угоди №3 від 29.07.2020; акт №05/09-20 приймання виконаних будівельних робіт за 29.01.2020 на загальну суму 443 959,80 грн на виконання додаткової угоди №5/1 від 30.11.2020; акт №06/09-20 приймання виконаних будівельних робіт за 29.01.2020 на загальну суму 322 853,53 грн на виконання додаткової угоди №10/1 від 30.11.2020; акт №03/10-20 приймання виконаних будівельних робіт за 29.01.2020 на загальну суму 755 656,62 грн на виконання додаткової угоди №9/1 від 30.11.2020; акт №01/08-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 421 888,08 грн на виконання додаткової угоди №4 від 29.07.2020; акт №01/10-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 313 732,10 грн на виконання додаткової угоди №6 від 29.07.2020; акт №02/10-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 13 871,80 грн на виконання додаткової угоди №3 від 29.07.2020; акт №04/10-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 58 511,78 грн на виконання додаткової угоди №4 від 29.07.2020; акт №04/10-20СБК приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 355 589,26 грн на виконання додаткової угоди №15 від 30.07.2021; акт №05/10-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 85 111,20 грн на виконання додаткової угоди №8 від 04.09.2020; акт №01/11-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 7 998,48 грн на виконання додаткової угоди №11 від 22.10.2020; акт №01/08-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 408 067,56 грн на виконання додаткової угоди №11 від 22.10.2020; акт №02/11-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 43 397,76 грн на виконання додаткової угоди №11 від 22.10.2020; акт №03/11-20 приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 21 488,24 грн на виконання додаткової угоди №11 від 22.10.2020; акт №06/11-20СБК приймання виконаних будівельних робіт за 30.09.2021 на загальну суму 340 611,80 грн на виконання договору; акт №05/11-20СБК приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 на загальну суму 235 308,07 грн на виконання договору.

Також матеріали справи містять копії актів прийому-передачі виконавчої документації, а саме: акт прийому-передачі виконавчої документації від 21.10.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 27.10.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 04.11.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 09.11.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 01.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 04.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 07.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 15.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 29.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 06.01.2021, акт прийому-передачі виконавчої документації від 04.02.2021, акт прийому-передачі виконавчої документації від 23.03.2021, акт прийому-передачі виконавчої документації від 02.04.2021, відомості видачі здавальної документації (до актів №01/09-20, №03/09-20, №04/09-20), акт прийому-передачі технічної документації (до акта №02/09-20).

Отже, на виконання зобов`язань за договором підряду позивачем за первісним позовом були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 4 925 686,61 грн, що підтверджується вказаними вище актами приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідачем за первісним позовом були здійснені платежі на користь позивача на загальну суму 2 583 200,00 грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача за первісним позовом.

У подальшому представниками сторін було підписано та скріплено печатками товариств акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 2021 рік за договором підряду №2807-01-СГ від 28.07.2020, відповідно до якого розмір заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем становить 2 342 486,61 грн.

Матеріали справи містять претензію позивача за первісним позовом від 28.07.2022, відповідно до якої позивач вимагав перерахувати суму заборгованості за договором підряду №2807-01-СГ від 28.07.2020 у розмірі 3 251 715,00 грн на поточний рахунок ТОВ «Систем-Груп», яка була отримана 12.08.2022 згідно трекінгу АТ «Укрпошта».

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

З огляду на вказане ТОВ «Систем-Груп» звернулося до суду з цим позовом та просило стягнути з ТОВ «Інвестбуд Гарант» заборгованість за договором підряду у розмірі стягнення 3 271 528,85 грн, з яких: сума основного боргу - 2 342 486,61 грн, пеня - 356 369,04 грн, інфляційні втрати - 506 390,74 грн та 3% річних - 66 282,46 грн.

ТОВ «Інвестбуд Гарант» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «Системи-Груп» з вимогою зобов`язати ТОВ «Системи-Груп» здійснити перерахунок вартості робіт за договору підряду № 2807-01-СГ від 28.07.2020 року на основі ринкових цін на момент укладення даного договору, що застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають відхиленню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач за первісним позовом виконав роботи та передав їх відповідачу за первісним позовом на загальну суму 4 925 686,61 грн, що підтверджується відповідними актами виконаних будівельних робіт, які підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками без зауважень, і належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

У свою чергу обов`язок замовника з оплати вартості виконаних робіт виконаний відповідачем не в повному обсязі.

Так, відповідачем за первісним позовом були здійснені платежі на користь позивача на загальну суму 2 583 200,00 грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача за первісним позовом.

У свою чергу, відповідачем за первісним позовом вказану заборгованість у визначений договором строк не погашено; доказів протилежного суду не подано.

Однак, вказана претензія була залишена без відповіді та належного реагування; доказів протилежного суду не подано.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості у розмірі 2 342 486,61 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача за первісним позовом стосовно того, що позивачем не конкретизовано, яких саме робіт стосуються його позовні вимоги, а матеріалами справи не підтверджується передача позивачем повного комплекту виконавчої документації на умовах та в порядку, передбачених цим договором, та відповідно настання строку здійснення остаточної оплати (в тому числі помісячної (остаточної) оплати) за договором, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Матеріали справи містять копії актів прийому-передачі виконавчої документації, а саме: акт прийому-передачі виконавчої документації від 21.10.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 27.10.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 04.11.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 09.11.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 01.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 04.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 07.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 15.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 29.12.2020, акт прийому-передачі виконавчої документації від 06.01.2021, акт прийому-передачі виконавчої документації від 04.02.2021, акт прийому-передачі виконавчої документації від 23.03.2021, акт прийому-передачі виконавчої документації від 02.04.2021, відомості видачі здавальної документації (до актів №01/09-20, №03/09-20, №04/09-20), акт прийому-передачі технічної документації (до акта №02/09-20), які підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень.

Крім того, суд враховує, що представниками сторін було підписано та скріплено печатками товариств акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 2021 рік за договором підряду №2807-01-СГ від 28.07.2020, відповідно до якого розмір заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем становить 2 342 486,61 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 р. у справі № 905/1198/17, від 05 березня 2019 р. у справі № 910/1389/18, від 04 грудня 2019 р. у справі № 916/1727/17.

При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу в підтвердження звернення відповідача за первісним позовом до позивача із запереченнями стосовно обсягу та вартості наданих послуг, які зазначені в актах, що свідчить про їх погодження та відсутність будь-яких зауважень з боку відповідача.

Обставини, на які посилається позивач за первісним позовом як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем за первісним позовом не спростовані.

З огляду на вказане вище, підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Інвестбуд Гарант» про зобов`язання ТОВ «Системи-Груп» здійснити перерахунок вартості робіт за договором підряду № 2807-01-СГ від 28.07.2020 року на основі ринкових цін на момент укладення даного договору, що застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами, не має.

Крім того, позивачем за первісним позовом нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 356 369,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 506 390,74 грн та 3% річних у розмірі 66 282,46 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по оплаті будівельних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності в тому числі сплати пені у передбаченому договором розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши проведений позивачем за первісним позовом розрахунок пені суд встановив, що борговий період визначений позивачем вірно, а розрахунок є арифметично правильним, відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, що становить 356 369,04 грн.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 66 282,46 грн 3% річних та 506 390,74 грн інфляційних втрат.

За таких обставин вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 356 369,04 грн, інфляційних втрат у розмірі 506 390,74 грн та 3% річних у розмірі 66 282,46 грн, є такими , що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача за первісним позовом про пропуск позивачем як загального строку позовної давності, так і спеціального строку, є безпідставними, оскільки надані позивачем за первісним позовом розрахунки штрафних санкцій були перевірені судом.

Щодо клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною 2 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

За частинами 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Так, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен, зокрема, об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше. При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 року в справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 року в справі № 916/553/19.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Суд враховує відсутність підстав для зменшення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат та звертає увагу відповідача за первісним позовом на те, що спірні відносини між сторонами виникли ще задовго до введення воєнного стану в країні. Доказів скрутного фінансового становища товариства сторона відповідача за первісним позовом на подала.

Підсумовуючи все наведене вище, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову у повному обсязі та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Крім того, позивачем до позовної заяви було долучено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат відповідно до якого витрати на правову допомогу складають 65000,00 грн та гонорар успіху становить 8% від ціни позову, що складає 261 722,31 грн. та в загальному становить 326 722,31 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На підтвердження витрат у сумі 65 000,00 грн представник позивача надав копію акту прийому - передачі послуг №10-05/23 від 10.05.2023, копію квитанції до прибуткового касового ордеру №10 від 10.05.2023 на суму 65 000,00 грн, копію Додаткової угоди №3 від 10.05.2023

Окрім того матеріали справи містять копію Договору про надання правової допомоги №23-02/21/06 від 23.02.2021 та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА№ 1223238 виданого адвокатським об`єднанням «АНВО ГРУП» адвокату Старик Володимиру Михайловичу.

23.02.2021 Адвокатське об`єднання «АНВО ГРУП» (далі Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» (далі Клієнт), уклали Договір про надання правової допомоги №23-02/21/06 за умовами вказаного Договору, Виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.

З метою надання правової допомоги Клієнту та представництва його інтересів, Клієнт доручає здійснювати всі необхідні дії, пов`язані з виконанням умов даного Договору:

- адвокату Старику Володимиру Михайловичу, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ЛВ № 000301 від 22 лютого 2016 року, видане на підставі Рішення Ради адвокатів Львівської області № 47 від 25.01.2016 року, та його помічникам чи іншим працівникам:

- адвокату Молиню Роману Петровичу, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ТР №000290 від 27 квітня 2018 року, видане на підставі Рішення Ради адвокатів Тернопільської області №155/8 від 27.04.2018 року, та його помічникам чи іншим працівникам.

Під правовою допомогою в даному Договорі розуміється представництво інтересів Клієнта в рамках будь-яких суспільних правовідносин, включаючи, але не обмежуючись, вказаних у п. 1.6. даного Договору, захист прав та законних інтересів Клієнта у судах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, перед іншими особами - як в рамках судових спорів, так і у всіх інших правовідносинах. Клієнт може давати доручення щодо конкретних юридичних послуг (правової допомоги) шляхом направлення Виконавцю окремого письмового замовлення в довільній формі (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що юридичні послуги надаються на виконання п.п. 1.1. 1.2 даного Договору та полягають в наступному:

1.4.1. надання консультацій, роз`яснень, усних та письмових довідок з правових питань;

1.4.2. складання заяв, скарг, підготовка договорів, додаткових угоди, звернень та інших документів правового характеру;

1.4.3. представництво в судах, в органах державної виконавчої служби, в усіх інших органах державної влади та місцевого самоврядування, перед фізичними особами та юридичними особами.

1.4.4. на вимогу Клієнта Адвокати АО «АНВО ГРУП» здійснюють відповідальне зберігання документів Клієнта (первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах з контрагентами, податкової звітності, установчих документів тощо) за місцем знаходження робочого місця Адвокатів АО «АНВО ГРУП», а також у приміщеннях (кабінетах, камерах схову, сейфах тощо), що орендується Адвокатами АО «АНВО ГРУП» та АО «АНВО ГРУП» з метою надання правової допомоги Клієнту відповідно до умов даного Договору. Визначений Клієнтом перелік документів передається Адвокатам АО «АНВО ГРУП», а також повертається Клієнту на його вимогу, на підставі відповідного Акту прийому-передачі, що складається уповноваженими представниками Клієнта та Адвокатом АО «АНВО ГРУП» та скріплюється відтисками печаток Сторін (за наявності).

Кінцевий фактичний розмір винагороди фіксується в актах передачі-приймання послуг, які оформляються Сторонами за результатами кожного місяця надання послуг (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1-5.2 Договору, цей Договір набуває чинності з дати йото підписання і діє до « 01» грудня 2021 року, за умови, що всі невиконані зобов`язання, включаючи ті. що стосуються сплати передбачених в Договорі платежів, передбачених цим Договором, лишатимуться дійсними до моменту їх належного виконання.

У разі якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору Клієнт не заявить про свій намір припинити його дію, цей Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Будь-які зміни та доповнення, що вносяться до даного Договору, дійсні лише за умови, коли вони виконані письмово і підписані сторонами даного Договору. Такі зміни та доповнення є невід`ємними частинами Договору.

Додатковою угодою №3 до Договору про надання правової допомоги №23-02/21/06 сторони доповнили п. 2, підпунктом 2.3 наступного змісту:

«У випадку задоволення судом позовних вимог в рамках судової справи №910/14718/22, що перебуває на розгляді в Господарському суді міста Києва, Клієнт, окрім оплати фактично наданих послуг та робіт відповідно до пп. 2.1 або 2.2 даного договору, додатково сплачує на користь виконавця гонорар успіху адвоката, що становить 8% від грошової суми, стягнутої на користь клієнта за рішенням суду, а саме 261 722 (двісті шістдесят одну тисячу сімсот двадцять дві гривні) 31 коп».

На підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Клієнту правової допомоги, представником позивача було долучено акт прийому - передачі послуг №10-05/23 відповідно до якого було надано наступні послуги:

Опрацювання матеріалів справи, підготовка та подання позову. Підготовка та подання заяви про зміну предмета позову 30 000 грн;

Підготовка та подання відповіді на відзив 5 000 грн;

Підготовка та подання відзиву на зустрічну позовну заяву 5 000 грн.

Участь в 6-и судових засіданнях 25000,00 грн.

Всього надано послуг на суму 65 000 ,00 грн.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу у розмірі 65 000,00 грн, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 65 000,00 грн., які є документально підтвердженими.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін на наступне.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Як було вказано вище, Додатковою угодою №3 до Договору про надання правової допомоги №23-02/21/06 сторони доповнили п. 2, підпунктом 2.3 наступного змісту:

Водночас суд вважає з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі та враховуючи складність відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Представник позивача за первісним позовом просить покласти на відповідача за первісним позовом гонорар успіху у розмірі 8% від ціни позову, що складає 261 722,31 грн.

Велика Палата Верховного Суду вже не одноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової Постанови ВП ВС від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (№ в ЄДРСР 87951334).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Суд зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

«Гонорар успіху» є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і «гонорар успіху» за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи.

Так, частина п`ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» укладено договір підряду №2807-01-СГ.

Крім того, представниками сторін було підписано та скріплено печатками товариств акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 2021 рік за договором підряду №2807-01-СГ від 28.07.2020, відповідно до якого розмір заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем становить 2 342 486,61 грн.

З огляду на наявні в матеріалах справи доказів у підтвердження первісних позовних вимог, суд не вбачає, що з правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем з урахуванням викладеного потребував значної складності для формування правової позиції для захисту адвокатом інтересів позивача.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу (гонорар успіху) заявлені представником позивача за первісним позовом у розмірі 261 722,31 грн є співрозмірні складності даної справи.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача за первісним позовом на правничу допомогу покладаються на відповідача за первісним позовом та складають 150 000, 00 грн.

Оскільки первісний позов задоволено, понесені по справі судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 49 072, 93 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 150 000,00 грн, відповідача за первісним позовом.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» про стягнення 3 271 528, 85 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський р-н), буд. 32/2, код ЄДРПОУ 35059000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» (02091, місто Київ, Харківське шосе, буд. 61-А, квартира 90, код ЄДРПОУ 34574692) суму основної заборгованості у розмірі 2 342 486 (два мільйона триста сорок дві тисячі чотириста вісімдесят шість) грн 61 коп., пеню у розмірі 356 369 (триста п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 506 390 (п`ятсот шість тисяч триста дев`яносто) грн 74 коп., 3% річних у розмірі 66 282 (шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят дві) грн 46 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) 00 грн та судовий збір у розмірі 49 072 (сорок дев`ять тисяч сімдесят дві) грн 93 коп.

3. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Гарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп» про зобов`язання здійснити перерахунок - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	11.05.2023
Оприлюднено	23.05.2023
Номер документу	110996922
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду

Демидов В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.05.2023 по справі 910/14718/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/14718/22

Рішення від 11.05.2023

Рішення
від 11.05.2023 по справі 910/14718/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА