Рішення

від 22.05.2023 по справі 910/2598/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2023Справа № 910/2598/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ПОІНТ" (03189, місто Київ, вул. Ломоносова, будинок 58-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕД дзеркало" (69032, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 57, офіс 26) про стягнення 37 150,25 грн.

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.02.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ПОІНТ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕД дзеркало" (далі - відповідач) про стягнення 37 150,25 грн та була передана 21.02.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч укладеним з позивачем договору суборенди №487 від 29.07.2021 не сплачено плату за оренду та не відшкодовано позивачу комунальні послуги за період з липня 2021 по вересень 2021 року у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість у розмірі 37 150,25 грн з яких: 27 478,15 грн - сума основної заборгованості, 1093,10 грн - 3% річних, 8579,00 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 06.03.2023 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу (№ 0105493873519) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 06.03.2023, який направлявся на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕД дзеркало" (69032, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 57, офіс 26) був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Слід зазначити, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.03.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

02.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-поінт» укладено договір оренди №54, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення, які входять до складу 3-го мікрорайону в межах вулиць Академіка Вільямса, Ломоносова, Композитора Мейтуса у Голосіївському районі м. Києва.

Пунктом 6.2.7 договору оренди погоджено, що орендар має право передавати об`єкти оренди в цілому та/або окремі елементи в суборенду без попереднього погодження з орендодавцем.

29.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ПОІНТ" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕД дзеркало (суборендар) укладено договір суборенди № 487, за умовами якого орендар передає суборендарю, а суборендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення № 1133, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Ломоносова, 46/1, загальною площею 138,4 кв.м.: 1-ий поверх площею 37,7 кв.м., підвал 100,7 кв.м. (надалі приміщення) на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до пункту 3.1. договору строк його дії починає свій перебіг з дати його підписання сторонами та діє до 31.07.2022 року.

Згідно з пунктом 4.1. договору орендна плата за 1 (один) календарний місяць становить:

4.1.1. «З 29 липня 2021 року по 31 липня 2021 р. - 1 150,00 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 191,67 грн. (сто дев`яносто одна гривня 67 коп.)»

4.1.2. «З 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2021р. - 11 500,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 1 916,67 грн. (одна тисяча дев`ятсот шістнадцять гривень 67 коп.)»

4.1.3. З 01 жовтня 2021 року по 31 липня 2022р. - 23 000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 3 833,33 грн. (три тисячі вісімсот тридцять три гривні 33 коп.)»

Пунктом 4.3. договору узгоджено, що орендна плата сплачується суборендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця, незалежно від того чи отримав суборендар рахунок-фактуру.

Орендна плата сплачується за весь час суборенди приміщення, а саме від дня отримання приміщення за актом приймання-передачі приміщення в оренду до дня його повернення за актом повернення приміщення. Якщо акт повернення приміщення не підписано своєчасно сторонами, то суборендар продовжує сплачувати орендну плату та інші платежі до моменту підписання акту повернення приміщення (пункт 4.4. договору).

Відповідно до пункту 4.4 договору в розмір орендної плати не включені комунальні послуги, які необхідні для забезпечення діяльності Суборендаря, а саме: відшкодування активної електроенергії; відшкодування з компенсації перетікання реактивної електричної енергії; відшкодування з водопостачання та приймання стічних вод; відшкодування теплопостачання; відшкодування з постачання гарячої води; відшкодування за обслуговування будинку і споруд та прибудинкових територій, відшкодування за вивіз твердих побутових відходів; відшкодування послуги Інтернет зв`язку, комплексне обслуговування та відшкодування за додаткові послуги, а саме: повірка засобів обліку холодного водопостачання, тепла та електроенергії; зняття показників з засовів обліку, обробка та передача даних постачальникам комунальних послуг.

Комунальні послуги, відшкодовуються Суборендарем окремо на підставі виставлених Орендарем рахунків, показників лічильників та рахунків, виставлених постачальниками послуг.

У пункті 4.6 договору сторони погодили, що факт надання послуг з суборенди щомісячно підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг, підписаного сторонами. Суборендар, що користується приміщенням, не вправі відмовитися від підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Надіслані орендарем акти прийому-передачі наданих послуг вважаються підписаними протягом п`яти робочих днів з дня отримання.

Згідно з пунктом 4.7. договору у разі необхідності Суборендар може авансувати проплату майбутніх орендних платежів за будь-який строк. У разі підвищення орендної плати за період, що був оплачений Суборендарем, як проплата зроблена наперед, Суборендар повинен сплатити різницю між сумою підвищеної та сплаченої орендної плати.

Згідно з пунктом 6.1.1. договору суборендар зобов`язався своєчасно здійснювати орендні платежі та відшкодовувати вартість комунальних послуг до 10 числа. Щомісяця (08-10 числа місяця, наступного за звітним) отримувати у орендаря (відділі бухгалтерії) акт надання послуг та рахунок на оплату за отримані послуги. Наслідки неодержання вказаних документів покладаються на суборендаря (пункт 6.1.2 договору). Прийняти надані послуги та підписати два примірника актів наданих послуг, в результаті чого один примірник в 5-ти денний термін з дня отримання актів наданих послуг, повернути в обов`язковому порядку до бухгалтерії орендаря (пункт 6.1.3 договору). Не здавати, без письмової згоди орендаря, приміщення в суборенду (пункт 6.1.8 договору).

На виконання умов договору суборенди, за актом приймання-передачі об`єкту оренди від 29.07.2021 орендар передав, а суборендар прийняв нежиле приміщення № 1133, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Ломоносова, 46/1, загальною площею 138,4 кв.м.: 1-ий поверх площею 37,7 кв.м., підвал 100,7 кв.м.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, за період з липня по вересень 2021 року відповідачу були виставлені рахунки на оплату суборенди приміщення та відшкодування комунальних послуг, а саме: № 696 від 31.07.2021 на загальну суму 1252,54 грн; № 830 від 31.08.2021 на загальну суму 12947,22 грн; № 967 від 30.09.2021 на загальну суму 13278,39 грн.

Також, позивачем на вказані суми були складені для підписання акти надання послуг № 678 від 31.07.2021 на суму 1252,54 грн, № 895 від 31.08.2021 на суму 12947,22 грн, №934 від 30.09.2021 на суму 13278,39 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку до справи, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав.

В матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу для оплати рахунків та актів надання послуг, які підписані тільки зі сторони позивача, проте, пунктом 4.3. договору сторони визначили, що орендна плата сплачується суборендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендаря, незалежно від того чи отримав суборендар рахунок-фактуру. Тому відсутність в матеріалах справи доказів виставлення й отримання відповідачем як рахунків на оплату наданих послуг, так і актів надання послуг, не спростовує обов`язку останнього сплати орендну плату за користування приміщенням та відшкодувати спожиті комунальні послуги.

Таким чином, оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором суборенди №487 від 29.07.2021 сплату орендних платежів та відшкодування комунальних послуг не здійснив, у зв`язку з чим виникла основна заборгованість у загальній сумі 27 478,15 грн, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт передачі відповідачу приміщення в суборенду за договором підтверджується актом приймання-передачі об`єкту оренди від 29.07.2021, однак доказів підписання між сторонами акту повернення приміщення з суборенди матеріали справи не містять.

При цьому, виходячи з пунктів 4.3, 4.4 договору орендна плата сплачується суборендарем за весь час суборенди приміщення до дня його фактичного повернення за актом повернення приміщення не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця, незалежно від того чи отримав суборендар рахунок-фактуру.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 27478,15 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 11.10.2021 по 06.02.2023 в сумі 1093,10 грн та 8579,00 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання в вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Якщо останній день строку для оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем, суд встановив, що він виконаний вірно, а відтак 3 % річних підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі та складають 1093,10 грн.

Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 8579,00 грн за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року, суд встановив, що він виконаний невірно, оскільки сукупний індекс інфляції за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року становив 1.30573500.

Судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 8401,03 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕД дзеркало" (69032, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 57, офіс 26; ідентифікаційний код 44000261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ПОІНТ" (03189, місто Київ, вул. Ломоносова, будинок 58-А; ідентифікаційний код 40782610) 27 478 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 15 коп. основного боргу, 1093 (одна тисяча дев`яносто три) грн. 10 коп. трьох процентів річних, 8401 (вісім тисяч чотириста одна) грн. 03 коп. інфляційних втрат, а також 2671 (дві тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 14 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ