Рішення

від 22.05.2023 по справі 910/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2023Справа № 910/171/23

За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Люкс транс-логістік"простягнення 39399,15 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс транс-логістік" заборгованості за надані позивачем на підставі гарантійних листів відповідача за вих.№09/44 від 06.08.2020 та за вих.№90 від 13.04.2021 послуг з технічного обслуговування з відчеплення вагонів, подавання та забирання вагонів №№63746937, 55084206, 56506751, 56506942, 56506934, 56507015, 56506801, 56561244, 56507007, 56561335 на суму 39399,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 відкрито провадження у справі №910/171/23; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення на поштовому конверті відмітки: "адресат відсутній за вказаною адресою" за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення останньому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Листами №09/44 від 06.08.2020 та №90 від 13.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс транс-логістік" звернулось до Начальника Відокремленого підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Дарниця" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в яких просило виконати технічне обслуговування вагонів оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс транс-логістік", а саме: №№55084206, 56506942, 56506751, 56506934, 56561335, 56561244, 56506801, 56507015, 56507007, гарантувало оплату по факту виконання робіт та просило попередньо повідомити про їх вартість.

У період з 31.07.2020 по 23.06.2021 Відокремленим підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Дарниця" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" були виконані роботи з технічного обслуговування перелічених вагонів з відчепленням та надані послуги з подавання та збирання вагонів на загальну суму 39400,48 грн, у зв`язку з чим позивачем складені акти виконаних робіт №609/400 від 31.07.2020 на суму 3340,67 грн, №0328/400 від 21.08.2020 на суму 1515,97 грн, №0354/400 від 11.09.2020 на суму 2600,16 грн, №775/400 від 30.09.2020 на суму 2007,48 грн, №0203/400 від 28.05.2021 на суму 22596,28 грн, №0251/400 від 23.06.2021 на суму 7339,92 грн та виставлені відповідачу для оплати відповідні рахунки для оплати.

Зазначені акти та рахунки були надіслані позивачем на адресу відповідача разом з претензією №НЮ-16-57/21П від 01.11.2021 про оплату заборгованості за виконані роботи та надані послуги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист 11.11.2021 та накладною відділення зв`язку №0212506633440 від 11.11.2021.

За твердженнями позивача, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин між сторонами) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст.205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 181 Господарського кодексу України (тут і далі в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин між сторонами) встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Наявні у справі докази, зокрема, листи відповідача №09/44 від 06.08.2020 та №90 від 13.04.2021 свідчать про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору підряду та договору про надання послуг, що в свою чергу, свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов`язків відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалося вище, на підтвердження виконання позивачем робіт з технічного обслуговування вагонів з відчепленням, подавання та забирання вагонів, позивачем були складені, підписані та направлені на адресу відповідача акти виконаних робіт №609/400 від 31.07.2020 на суму 3340,67 грн, №0328/400 від 21.08.2020 на суму 1515,97 грн, №0354/400 від 11.09.2020 на суму 2600,16 грн, №775/400 від 30.09.2020 на суму 2007,48 грн, №0203/400 від 28.05.2021 на суму 22596,28 грн, №0251/400 від 23.06.2021 на суму 7339,92 грн, рахунки для оплати, які були надіслані позивачем на адресу відповідача разом з претензією №НЮ-16-57/21П від 01.11.2021 про оплату заборгованості за виконані роботи та надані послуги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист 11.11.2021 та накладною відділення зв`язку №0212506633440 від 11.11.2021.

Згідно зі ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З огляду на зміст листів №09/44 від 06.08.2020 та №90 від 13.04.2021 відповідач був обізнаний про несправність спірних вагонів, необхідність їх ремонту та надав згоду на їх ремонт, гарантував оплату вартості ремонту.

Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем на адресу позивача претензії щодо вартості чи якості виконаного позивачем ремонту спірних вагонів чи наданих позивачем послуг.

Суд зазначає, що надіслані позивачем акти виконаних робіт відповідачем підписані та повернуті позивачу не були, однак в матеріалах справи відсутні будь-які аргументовані заперечення проти підписання вказаних актів та заперечення щодо виконання позивачем робіт та надання перелічених в актах послуг.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, оскільки договір у письмовій формі на виконання ремонту вагонів та надання послуг, оплата яких гарантувалась відповідачем у відповідних листах, між сторонами не укладався, а строк (термін) оплати ремонту вагонів та наданих послуг сторонами не встановлений, то в такому випадку для визначення строку (терміну) виконання відповідачем обов`язку щодо оплати виконаних позивачем робіт та наданих послуг слід застосовувати приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вже вказувалося судом, позивач 11.11.2021 звернувся до відповідача з претензією №НЮ-16-57/21П від 01.11.2021 щодо оплати коштів за надані послуги.

Проте, доказів сплати відповідачем на користь позивача заявлених до стягнення коштів в строк, передбачений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, матеріли справи не містять.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується виконання позивачем робіт з технічного обслуговування вагонів, в т.ч. заявлених на ремонт в листах відповідача та надання відповідних послуг зі забирання та подавання вагонів, однак, відповідач, в свою чергу, не здійснив оплату вказаних робіт та послуг у строк, визначений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Будь-яких документів на підтвердження існування між сторонами інших зобов`язань ніж зобов`язання відповідача з оплати за роботи з технічного обслуговування вагонів та надані послуги, матеріали справи не містять.

Також, суд зазначає, що відповідач не надав суду відзив на позов, заперечення проти позову за наявності таких, доводи позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

За таких обставин, позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс транс-логістік" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс транс-логістік" (03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14, ідентифікаційний код 42793336) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м.Київ, вул.Лисенка, будинок 6, ідентифікаційний код 40081221) заборгованість у розмірі 39399 (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн 56 коп., а також судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова