Ухвала

від 22.05.2023 по справі 910/7555/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.05.2023Справа № 910/7555/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака Вікторія Сергіївна, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автооберег» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Ліфт» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 10 361,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автооберег» (далі - заявник) звернулось до господарського суду міста Києва із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Ліфт» (далі - боржник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 10 361,43 грн., з яких: 8 822,03 грн. основного боргу за договором про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту та мийки автомобілів від 24.12.2020 № 93, та 1 539,40 грн. 12 % річних.

В обґрунтування означеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Автооберег» зазначало про те, що 24.12.2020 року між ним та боржником було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту та мийки автомобілів від 24.12.2020 № 93, відповідно до умов якого заявник зобов`язався виконати роботи по ремонту, технічному обслуговуванню та мийці автомобілів, а боржник - такі роботи прийняти та оплатити.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів частин 1-2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України унормовано, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

У заяві про видачу судового наказу заявником вказано повне найменуванням боржника: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Ліфт», що не відповідає інформації, наявній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, в порушення приписів пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу заявником зазначено невірну адресу боржника.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автооберег» вказало адресу боржника: 02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, 23, в той час, як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження боржника є: 02100, місто Київ, вулиця Попудренка, будинок 1 А.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автооберег» про видачу судового наказу подана з порушенням приписів вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Автооберег» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Ліфт» про стягнення 10 361,43 грн., з яких: 8 822,03 грн. основного боргу за договором про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту та мийки автомобілів від 24.12.2020 № 93, 1 539,40 грн. 12 % річних.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака