Рішення

від 11.05.2023 по справі 916/260/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/260/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від позивача: Ткаченко Я.В. - самопредставництво,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/260/23

за позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (просп. Перемоги, № 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вул. Праці, № 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 38728418)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія» (вул. Стуса Василя, № 2-Д, кім. 311, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 43236589)

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

17.01.2023 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія», в якій просить суд зобов`язати відповідача в строк 1 (один) місяць з моменту набрання рішенням законної сили виконати гарантійний ремонт ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції ОК «Альбатрос», зокрема: виконати демонтаж трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90 мм - 7 м.п.; виконати демонтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6 шт.; виконати укладення трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90 мм - 7 м.п.; виконати монтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6 шт.; закріпити подавальний трубопровід до стіни приймальної ємності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 151-В-ЧФ-21 від 02.07.2021, оскільки після завершення робіт за договором позивачем протягом гарантійного строку виявлена деформація ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції ОК «Альбатрос».

Як зазначає позивач, між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «Українська будівельно-проектна компанія» було укладено договір 02.07.2021 № 151-В-ЧФ-21, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до Робочого проекту №160-В-ЧФ-20-ЗПЗ «Реконструкція приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» (інв. № 13013) ЧФ ДП «АМПУ» та умов договору виконати «Реконструкцію приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» (інв. № 13013) ЧФ ДП «АМПУ» згідно з проектом», в межах ціни, визначеної Договірною ціною (Додаток № 2 до Договору, який є його невід`ємною частиною), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.12.2021 по договору від 02.07.2021 №151-В-ЧФ-21 відповідачем була проведена реконструкція приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос», а позивачем в свою чергу, сплачена вартість виконаних робіт.

Проте, за ствердженням позивача, після завершення робіт за договором, ним протягом гарантійного строку виявлена деформація ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції ОК «Альбатрос», у зв`язку з чим, на виконання п. 3.5 договору, позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про необхідність прибуття представника для складання акту про усунення недоліків.

Позивач вказує, що 22.11.2022 на місце проведення робіт прибули представники позивача та директор відповідача та в цей же день комісія провела обстеження місця виконання робіт згідно до умов договору від 02.07.2021 №151-В-ЧФ-21, під час якого було виявлено значну деформацію ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції та вібрацію при пуску/зупинці насосного агрегату, яка може привести до руйнування муфтових з`єднань та виникнення аварійної ситуації.

Як стверджує позивач, виявлені недоліки виявлені упродовж гарантійного строку, який, згідно до п. 3.3. та п.3.4. договору від 19.03.2021 №48-В-ЧФ-21 становить 24 місяці від прийняття акту виконаних робіт.

22.11.2022 складений акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків. Вартість неякісно виконаних робіт згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30 грудня 2021 року договору від 02.07.2021 №151-В-ЧФ-21 складає 3355,97 грн (п.82-84 акту).

Відтак, позивач наголошує, що за результатами обстеження місця виконання робіт сторони склали акт від 22.11.2022 в якому встановили, що виконавцю необхідно відповідно на виконання п. 3.6. договору від 02.07.2021 №151-В-ЧФ-21, до 06.12.2022 виконати гарантійний ремонт ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції ОК «Альбатрос», а саме: виконати демонтаж трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90мм - 7м.п.; виконати демонтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6шт. виконати укладання трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90мм - 7м.п.; виконати монтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6шт. закріпити подавальний трубопровід до стіни приймальної ємності. Проте, у визначний в акті строк відповідач до усунення недоліків не приступив та на місце виконання робіт працівники відповідача наразі не прибували.

Підсумовуючи, позивач зауважує, що виходячи із положень п. 3.6 договору позивач як замовник має право вимагати усунення недоліків, а відповідач зобов`язаний такі недоліки усунути, з огляду на що, на думку позивача, є правомірною вимога до відповідача про зобов`язання вчинити дії, які визначені у акті від 22.11.2022.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 позовна заява вх. № 270/23 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

23.01.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 270/23 від 17.01.2023) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/260/23. Постановлено справу № 916/260/23 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "14" лютого 2023 року о 12:20 год.

27 січня 2023 року за вх.№ 2780/23 до суду від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) надійшла заява про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яка судом була задоволена в повному обсязі ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2023.

13.02.2023 позивачем до суду подано заяву, яка містить КЕП представника, про зміну представника у судовому засіданні (в режимі відеоконференції), згідно якої позивач просить надати можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції провідному юрисконсульту юридичного відділу Ткаченко Я.В.

14.02.2023 Господарським судом Одеської області в підготовчому засіданні проголошено протокольну ухвалу про перерву на 02.03.2023 об 11:20 год., про що відповідач повідомлений відповідною ухвалою суду від 15.02.2023, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.

02.03.2023 від позивача до суду надійшло повідомлення (вх. № 6645/23) про те, що представництво інтересів позивача буде здійснювати в режимі відеоконференції начальник юридичного відділу Остапов В.В.

02.03.2023 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 16.03.2023 об 11:40 год. Відповідача про місце, дату та час підготовчого засідання повідомлено ухвалою суду від 02.03.2023 у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.

Підготовче засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2023 у справі № 916/260/23 на 16.03.2023 об 114 год., не відбулося у зв`язку з кібератакою Російської Федерації на системи електронної пошти та підсистеми ВКЗ та відсутністю доступу до програми ЕСІТС за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua для фіксації судового процесу, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

17.03.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/260/23 за ініціативою суду на 30 днів та підготовче засідання у справі № 916/260/23 призначено на "04" квітня 2023 року о 12:20 год.

04.04.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/260/23, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/260/23 до судового розгляду по суті на "20" квітня 2023 року о 12:00 год. Також, призначено резервну дату судового засідання з розгляду справи № 916/260/23 по суті на 11 травня 2023 року о 12:00 год. Відповідача про місце, дату та час судового засідання по суті повідомлено ухвалою суду від 04.04.2023 у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.

20.04.2023 в судовому засіданні, у зв`язку з неможливістю завершити розгляд справи по суті, за участю представника позивача, проголошено судом протокольну ухвалу про перерву на "11" травня 2023 року о 12:00 год., про що відповідача було повідомлено відповідною ухвалою суду від 20.04.2023, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.

10.05.2023 від позивача до канцелярії суду надійшла заява (вх. № 15419/23) щодо зміни представника у судовому засіданні (в режимі відеоконференції), згідно якої позивач просить надати можливість участі в судовому засіданні 11.05.2023 в режимі відеоконференції провідному юрисконсульту юридичного відділу Ткаченко Я.В., у зв`язку з перебуванням попереднього представника на лікарняному.

Представник позивача - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ), про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте свого представника в судові засідання не направив, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами суду не обґрунтував, своїми процесуальними правами на подання відзиву не скористався, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвали суду направлялися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія», зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Стуса Василя, № 2-Д, кім. 311, м. Одеса, 65033, проте останнім не отримані за причиною «адресат відсутній за вказаною адресою».

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи - підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, повернення відділенням Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» поштових відправлень суду, які є «Судовими повістками» в розумінні чинного законодавства України із непередбачених для «Судових повісток» причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

При цьому, враховуючи неотримання відповідачем поштової кореспонденції за своїм офіційним місцезнаходженням, судом протягом розгляду справи вживалися додаткові заходи щодо належного та фактичного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом за всіма відомими суду засобами зв`язку, а саме на сайті Судової влади України розміщувались відповідні оголошення від 03.03.2023, від 20.03.2023, від 05.04.2023 та від 21.04.2023. З опублікуванням оголошення за змістом ст. 122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Окрім того, всі ухвали Господарського суду Одеської області додатково надсилались судом на адресу електронної пошти, вказану позивачем у позовній заяві та зазначену відповідачем у спірному договорі в розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін»: pto.ucdc@ukr.net.

Таким чином, судом протягом всього періоду розгляду справи здійснювалися спроби повідомлення відповідача за всіма відомими суду засобами зв`язку з відповідачем; матеріали справи не містять відомостей про будь-які інші засоби зв`язку з відповідачем.

Отже, суд констатує небажання відповідача протягом строку розгляду справи висловити свою правову позицію у даному спорі, незабезпечення відповідачем явки у всі попередні засідання по даній справі.

При цьому у всіх ухвалах суду по справі судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує .

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Суд враховує, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі «Пономарьов проти України», рішенні від 26.04.2007 по справі «Олександр Шевченко проти України», рішенні від 14.10.2003 по справі «Трух проти України».

За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, а також про всі призначені по справі підготовчі та судові засідання, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої, зокрема, заперечення проти задоволення позовних вимог, натомість відповідач не вживав заходів щодо реалізації наданого йому права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань позивача, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.

Враховуючи незабезпечення відповідачем отримання поштової кореспонденції за своїм офіційним місцезнаходженням, а також відсутність у вказаному реєстрі відомостей щодо інших засобів зв`язку з відповідачем, не повідомлення суду інших засобів зв`язку з відповідачем, суд прийшов до висновку, що вказані дії свідчать про відмову від отримання відповідачем судових повісток (ухвал суду).

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

При цьому, судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

В процесі розгляду справи подані позивачем всі клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилались під час судового розгляду як на підставу своїх вимог і заперечень, а також судом були безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

11.05.2023 в судовому засіданні Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України після виходу з нарадчої кімнаті проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

02.07.2021 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі начальника Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія» (виконавець) був укладений Договір №151-В-ЧФ-21, відповідно до умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначних цим Договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до Робочого проекту №160-В-ЧФ-20-ЗПЗ «Реконструкція приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» (інв. № 13013) ЧФ ДП «АМПУ» та умов Договору виконати «Реконструкцію приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» (інв. № 13013) ЧФ ДП «АМПУ» згідно з проектом» (далі - роботи), в межах ціни, визначеної Договірною ціною (Додаток № 2 до Договору, який є його невід`ємною частиною), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Найменування за кодом ДК 021:2015 - 450000007 «Будівельні роботи та поточний ремонт». Кількісні характеристики виконуваних робіт за цим Договором відображаються в проектній документації Робочого проекту №160-В-ЧФ-20-ЗПЗ «Реконструкція приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» (інв. № 13013) ЧФ ДП «АМПУ», зазначені у Технічних вимогах (Додаток № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною) та підтверджуються Договірною ціною (Додаток № 2 до Договору, який є його невід`ємною частиною) (п.п.1.2., 1.4. Договору).

Згідно умов п. 2.1. Договору, місце проведення робіт: 68001, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Грибівка, вул. Середня, 35.

Строк проведення робіт - 120 календарних днів. Початок проведення робіт визначається в заявці, але в будь-якому разі не раніше 01.07.2021 та не пізніше 01.08.2021. Заявка у письмові формі відправляється поштою на адресу підрядника з повідомленням про вручення або передається уповноваженому представнику підрядника, з підписом на другому екземплярі про отримання(п.п. 2.2., 2.3. Договору).

Відповідно умов п. 3.1. Договору, виконавець повинен виконати замовнику роботи, якість яких відповідає умовам Робочого проекту № 160-В-ЧФ-20-ЗПЗ «Реконструкція приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» (інв. № 13013) ЧФ ДП «АМПУ» та діючої нормативної документації, зокрема, але не виключно: ДБН В.2.5-74-2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди», ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві», та іншої нормативною документацією, яка діє в України.

Якість (якісні характеристики) матеріальних ресурсів, що використовуються при виконанні робіт, має відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості відповідно до вимог цього Договору та законодавства України та підтверджуватись у встановленому законодавством України порядку із наданням оригіналів або засвідчених належним чином копій відповідних документів разом з Актами виконаних робіт (п.3.2. Договору).

Підрядник гарантує якість виконаних робіт протягом гарантійного терміну. Гарантійний термін експлуатації обладнання становить 18 (вісімнадцять) місяців, виконаних робіт становить 24 (двадцять чотири) місяці (п.3.3. Договору).

Згідно умов п.3.4. Договору, початком гарантійних строків вважається день прийняття замовником результатів виконання робіт за Актом виконаних робіт.

У разі виявлення протягом гарантійних строків на об`єкті будівництва недоліків (дефектів), замовник протягом 5 робочих днів після їх виявлення повідомляє підрядника про місце та дату складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо уповноважений представник підрядника не з`явиться без поважних причин у визначений строк, замовник має право скласти зазначений акт без участі підрядника або із залученням незалежних експертів, з повідомленням про це підрядника. Акт, складений без участі підрядника, надсилається йому для виконання протягом 10 (десяти) календарних днів після його оформлення (п. 3.5. Договору).

Підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені актом про їх усунення. Якщо підрядник не забезпечить (або неналежно забезпечить) усунення зазначених актом недоліків (дефектів), замовник має право усунути недоліки (дефекти) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням усіх витрат та збитків за рахунок підрядника (п. 3.6. Договору).

Відповідно до умов п. 4.1. Договору, загальна вартість послуг за цим Договором визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №2, що є невід`ємною частиною Договору), виконаної згідно ДСТУ Б.Д 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (зі змінами та доповненнями) та складає: 851 313,13 грн. без ПДВ, крім того сума ПДВ 170 262,62 грн., всього ціна цього Договору 1 021 575,75 грн. з ПДВ.

Пунктом 5.4. Договору визначено зобов`язання підрядника забезпечити виконання робіт з дотриманням визначених Договором вимог якості та у встановлені строки у відповідності з існуючими державними нормами і правилами та чинним законодавством (п.п. 5.4.1.), а також у разі виявлення неякісно виконаних робіт, своїми силами і за свій рахунок у строк, визначений замовником, переробити ці роботи для забезпечення їх належної якості (п.п. 5.4.5.).

Цей Договір з усіма його додатками набирає чинності після його підписання уповноваженими представниками і діє до 31.12.2021, а в частині гарантійних зобов`язань до їх повного виконання (п. 6.1. Договору).

У додатку № 1 до Договору №151-В-ЧФ-21 «Технічні вимоги» сторони погодили основні техніко-економічні показники та вимоги щодо надання робіт.

Також у Договірній ціні, додатку № 2 до Договору №151-В-ЧФ-21 сторони погодили найменування витрат та їх вартість.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору відповідач виконав будівельні роботи щодо реконструкції приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» (інв. № 13013) ЧФ ДП «АМПУ», що підтверджується підписаним сторонами Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30 грудня 2021 року.

На підставі Акту була складена та підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 3.12.2021 на загальну суму 1 021 575,76 грн.

Позивачем згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, були оплачені виконані відповідачем роботи, а саме: платіжним дорученням №385 від 11.02.2022 у розмірі 1 021 575,76 грн.

22 листопада 2022 року позивачем та відповідачем був складений Акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків. За результатами обстеження місця виконання робіт, було встановлено, що виконавцю необхідно відповідно до п. 3.6. договору від 02.07.2021 №151-В-ЧФ-21, до 06.12.2022 виконати гарантійний ремонт ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції ОК «Альбатрос», а саме: виконати демонтаж трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90 мм - 7 м.п.; виконати демонтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6 шт. виконати укладання трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90 мм - 7 м.п.; виконати монтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6 шт.; закріпити подавальний трубопровід до стіни приймальної ємності. Вартість неякісно виконаних робіт згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.12.2021 та згідно складеного сторонами даного акту складає 3355,97 грн. Вказаний акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків підписаний представниками позивача - в.о. заступника головного енергетика Юлик В. та в.о. директора ОК «Альбатрос Шкондою О., а також директором відповідача -Уклеін Ф. До акту долучені фотознімок.

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору відповідач до усунення недоліків не приступив, на місце виконання робіт своїх працівників не направив.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського Кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Відповідно до ст.857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст.858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до ст. 860 ЦК України перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Частинами 1, 2 ст.875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, укладений між сторонами Договір № 151-В-ЧФ-21 від 02.07.2021 є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що в даному випадку відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія» та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) носять договірний характер, укладений між ними Договір № 151-В-ЧФ-21 від 02.07.2021 предметом судових розглядів не виступав та недійсним судом не визнавався.

З огляду на зазначене, суд, з урахуванням положень ст. 204 ЦК України, приймає до уваги Договір № 151-В-ЧФ-21 від 02.07.2021 як належну підставу у розумінні норм ст. 11 ЦК України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з виконання робіт та їх оплати.

За змістом укладеного сторонами Договору та додатків до нього замовником було доручено підряднику виконати реконструкцію приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» за адресою: вул. Середня, 35, с. Грибівка, Овідіопольський р-н, Одеська обл.

Вказані роботи були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія» та прийняті Чорноморською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про що сторонами складено акт №1 від 30.12.2021 приймання виконаних будівельних робіт з реконструкції приймальної ємності госпфекальної каналізації ОК «Альбатрос» (інф. № 13013) ЧФ ДП «АМПУ» за грудень 2021 року.

Зазначене свідчить про те, що підрядні роботи були здійснені відповідно до умов Договору.

Матеріали справи свідчать, що після завершення робіт позивачем виявлено недоліки, а саме деформація ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції ОК «Альбатрос».

Зважаючи, що акт приймання робіт був підписаний сторонами 30.12.2021, встановлений п. 3.3 Договору строк та ініціювання замовником питання щодо виявлених недоліків у 2022 році, суд дійшов висновку, що позивач в межах гарантійного строку на виконані роботи заявив про виявлення недоліків таких робіт.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, на виконання п. 3.5 Договору комісія позивача за участю представника відповідача провела обстеження місця виконання робіт, за результатами якого було виявлено значну деформацію ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції та вібрацію при пуску/зупинці насосного агрегату, та встановлено, що виконавцю необхідно виконати гарантійний ремонт вказаної ділянки трубопроводу. Вказані обставини були зафіксовані в Акті про порядок і строки усунення виявлених недоліків від 22.11.2022.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виявлення позивачем недоліків у виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія» підрядних роботах протягом гарантійного строку, встановленого у пункті 3.3. Договору.

Отже, виходячи із умов п. 3.6 Договору, позивач як замовник має право вимагати усунення недоліків, а відповідач зобов`язаний такі недоліки усунути.

Проте, в порушення умов Договору відповідач до усунення недоліків не приступив, а також не надав заперечень щодо обставин, викладених у Акті, що свідчить про відсутність між сторонами суперечок щодо порядку та строків усунення недоліків, які зафіксовані в акті.

З наведеного вбачається, що відповідачем порушено взяті на себе гарантійні зобов`язання щодо проведення ремонтних робіт, які передбачені умовами Договору та встановлені законом.

Оскільки судом було встановлено, що замовником було виявлено недоліки у виконаних підрядником роботах в межах гарантійного строку, суд приходить до висновку про правомірність вимоги позивача про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компаня» вчинити дії, які визначені у Акті від 22.11.2022, а саме: виконати демонтаж трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90 мм - 7 м.п.; виконати демонтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6 шт.; виконати укладення трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90 мм - 7 м.п.; виконати монтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6 шт.; закріпити подавальний трубопровід до стіни приймальної ємності.

Відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів того, що виявлені недоліки на ділянці трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції ОК «Альбатрос» виникли не з його вини.

Також в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, що спростовують наявності обов`язку у відповідача, як підрядника, усунути виявлені недоліки, що визначені актом про їх усунення, в межах гарантійного строку.

За змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи №902/761/18, від 20.08.2020 зі справи №914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на викладене, оцінюючи надані сторонами справи докази в їх сукупності та керуючись принципом «вірогідність доказів», суд дійшов висновку, що надані підприємством позивача докази на підтвердження порушення відповідачем порядку та строку усунення виявлених недоліків виконаних ним робіт відповідно до умов Договору, є більш вірогідними.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді (Руїс Торіха проти Іспанії).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (Ван де Гурк проти Нідерландів).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (Гірвісаарі проти Фінляндії).

Суд також бере до уваги позицію ЄСПЛ, зазначену у п.58. рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» в якому зазначено, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Згідно ж із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

У справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені позивачем у позовній заяві не спростовують висновків суду.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія» (вул. Стуса Василя, № 2-Д, кім. 311, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 43236589) в строк 1 (один) місяць з моменту набрання рішенням законної сили виконати гарантійний ремонт ділянки трубопроводу, змонтованого в камері насосної станції ОК «Альбатрос», а саме:

- виконати демонтаж трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90 мм - 7 м.п.;

- виконати демонтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6 шт.;

- виконати укладання трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 90 мм - 7 м.п.;

- виконати монтаж поліетиленових фасонних частин: відводів, колін, патрубків, переходів - 6 шт.;

- закріпити подавальний трубопровід до стіни приймальної ємності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія» (вул. Стуса Василя, № 2-Д, кім. 311, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 43236589) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (просп. Перемоги, № 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вул. Праці, № 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 38728418) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22 травня 2023 р.

Суддя О.В. Цісельський