Рішення

від 31.03.2023 по справі 917/1716/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2023 Справа № 917/1716/22

м. Полтава

за позовною заявою 3 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, вул. Я.Мудрого, 27/2, м. Лубни, Полтавської області, 37500

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро", вул. Молодіжна, 127, с. Засулля, Лубенського району, Полтавської області, 37552

про стягнення 9 159,66 грн

Суддя Солодюк О.В.

Без повідомлення учасників справи.

26.12.2022 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява 3 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро" про стягнення 9 159,66 грн, в тому числі 6640,82 грн - основного боргу, 1238,25 грн пені, 425,96 грн штрафу, 752,85 грн інфляційних втрат та 101,78 грн 3% річних.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору № 57/1 на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій від 14.04.2017 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 29.12.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24.01.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а.с. 57), у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що ним було погашено суму основного боргу в розмірі 6640,82 грн. З іншими нарахуваннями відповідач не погоджується з причини дії форс-мажорних обставин в країні.

30.01.2023 до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 70-72). У вказаній заяві позивач повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості на суму 6640,82 грн, а також вказав, що договір № 57/1 на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій від 14.04.2017 продовжує діяти і позивачем далі надаються послуги відповідачу, які останнім не оплачуються. В зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 4341,28 грн, в тому числі 1667,10 грн основного боргу, 64,46 грн пені та 77,80 грн штрафу, 2 518,84 грн штрафні санкції, заявлені у позовній заяві, 7,78 грн - інфляційних та 5,30 грн 3% річних.

Також 30.01.2023 до суду надійшов відзив позивача на відзив відповідача (вх№1126), у якому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 85-89).

07.03.2023 та 13.03.2023 до суду надійшли дві аналогічні заяви про уточнення розміру позовних вимог, згідно яких позивач просить суд стягнути з відповідача 4 723,93 грн, в тому числі 2222,80 грн основного боргу, 1066,90 грн пені, 542,66 грн штрафу, 777,86 грн інфляційних, 113,71 грн 3% річних.

Суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з цим судом розглядається позов про стягнення з відповідача на користь позивача 4 723,93 грн, в тому числі 2222,80 грн основного боргу, 1066,90 грн пені, 542,66 грн штрафу, 777,86 грн інфляційних, 113,71 грн 3% річних.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 1.12 Положення про 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій 24.05.2013 № 326 (у редакції наказу ДСНС України від 12.05.2021 № 302), 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі - 3 ДПРЗ) є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права й обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до вимог чинного законодавства України. 3 ДПРЗ несе відповідальність за своїми зобов`язаннями згідно з чинним законодавством (а.с.41-45).

14.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Посулля-Агро (Замовник за договором, відповідач) та 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області (Аварійно-рятувальна служба за договором, позивач) було укладено договір на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 57/1 (далі - Договір; а.с. 8-10).

Відповідно до п. 2.1. Договору, предметом Договору є організація та здійснення аварійно-рятувального обслуговування Аварійно-рятувальною службою об`єктів Замовника, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля Агро", що розташоване за адресою Лубенський район, с. Засулля.

Відповідно до п. 4.12. Договору, Замовник повинен фінансувати роботи із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на Об`єкті, а саме забезпечення дій Аварійно-рятувальної служби та завчасного реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації, недопущення або пом`якшення її можливих наслідків.

Згідно п. 4.13. Договору, Замовник повинен оплачувати, відповідно до умов Договору, аварійно-рятувальне обслуговування Аварійно-рятувальною службою Об`єкта та відшкодовувати фактичні витрати, що пов`язані з проведенням рятувальних робіт і ліквідацією надзвичайних ситуацій відповідно до законодавства.

Вартість функціонування структурних підрозділів "Аварійно-рятувальної служби" у режимі постійної готовності до виконання комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1-ї оперативної одиниці складає 4046,20 грн на рік, без ПДВ. Ця вартість встановлена Сторонами на основі калькуляції, яка є невід`ємною частиною Договору, виконана згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати послуг з обслуговування об`єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами (п. 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.2. Договору, оплата Замовником за виконане аварійно- рятувальне обслуговування здійснюється щомісячно, не пізніше п`яти днів з моменту отримання рахунку і Акту виконання умов договору. Акти виконання умов договору та рахунок подаються Аварійно-рятувальною службою до 5-го за звітним місяцем числа рекомендованою з повідомленням кореспонденцією на адресу Замовника вказану в Договорі чи вручаються Замовнику.

Згідно п. 5.3. Договору, Замовник зобов`язаний в 3-х денний термін розглянути та підписати Акти виконання умов договору і повернути Аварійно-рятувальній службі рекомендованим листом чи особисто. У разі не повернення Актів виконання умов Договору і при відсутності письмових претензій з обґрунтуваннями та підтверджуючими документами, Акти виконання умов договору вважаються підписаними. У випадку відмови від отримання Замовником рахунку та акту виконання умов Договору і повернення поштового відправлення, рахунок і Акт виконання умов Договору вважаються отриманими Замовником і підлягають оплаті.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору, відповідачем не здійснюється оплата за аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів відповідача.

Позивачем надано до матеріалів справи копії рахунків-фактур на оплату аварійно-рятувального обслуговування, виставлених ним відповідачу, зокрема: № 559/Л від 30.09.2021 на суму 409,88 грн; № 637/Л від 31.10.2021 на суму 409,88 грн; № 685/Л від 30.11.2021 на суму 409,88 грн; № 758/Л від 31.12.2021 на суму 409,88 грн; № 36/Л від 31.01.2022 на суму 555,70 грн; № 92/Л від 28.02.2022 на суму 555,70 грн; № 140/Л від 31.03.2022 на суму 555,70 грн; № 196/Л від 30.04.2022 на суму 555,70 грн; № 256/Л від 31.05.2022 на суму 555,70 грн; № 332/Л від 30.06.2022 на суму 555,70 грн; № 397/Л від 31.07.2022 на суму 555,70 грн; № 442/Л від 31.08.2022 на суму 555,70 грн; № 513/Л від 30.09.2022 на суму 555,70 грн; № 573/Л від 31.10.2022 на суму 555,70 грн; № 641/Л від 30.11.2022 на суму 555,70 грн; № 698/Л від 31.12.2022 на суму 555,70 грн; № 48/Л від 31.01.2023 на суму 555,70 грн (а.с. 17-40; 75-77; 112). Крім цього, позивачем надано докази отримання вказаних рахунків-фактур, а також Актів виконання умов договору відповідачем (крім рахунку-фактури № 140/Л від 31.03.2022 та акту виконання робіт від 31.03.2021, (а.с.23,34).

Як зазначає позивач, всього за період з вересня 2021 року по січень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги з аварійно-рятувального обслуговування на загальну суму 8863,62 грн.

Проте відповідачем сплачено лише частину вартості наданих йому послуг на суму 6640,82 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 950 від 04.11.2022 (а.с. 60).

У зв`язку з цим за відповідачем утворилась заборгованість по Договору в сумі 2222,80 грн.

Позивач пред`явив відповідачу претензію № 47-804/40 від 27.06.2022 (а.с. 14-15), яку відповідачем отримано згідно рекомендованого повідомлення № 3750033988320 05.07.2022 (а.с. 15, зворотня сторона).

Відповідач у відповіді на претензію вих. № 103 від 21.07.2022 зазначив про негативні економічні наслідки режиму воєнного стану для підприємства, в зв`язку з обмеженням торгівлі зерном, оскільки підприємство не має достатньої фінансової можливості, а саме додаткових коштів для погашення визначеної в претензії заборгованості, та вказав, що після реалізації сільськогосподарської продукції (зерна), зобов`язання по Договору будуть виконані. Окремо, як альтернативу виплати заборгованості в грошовій формі, з метою виконання зобов`язань пропонував провести погашення боргу в натуральній формі шляхом надання зерна кукурудзи врожаю 2021 року (а.с.47).

Згідно п. 6.3. Договору, за порушення терміну оплати Замовник сплачує Аварійно- рятувальній службі пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт і послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. На прострочену суму заборгованості нараховуються 3 відсотки річних та індекс інфляції.

На підставі вказаного пункту Договору позивач нарахував відповідачу 1066,90 грн пені, 542,66 грн штрафу, 777,86 грн інфляційних, 113,71 грн 3% річних.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволенні позовних, виходячи з наступного.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості по Договору за надані йому позивачем послуги на суму 2222,80 грн.

Заперечень щодо вказаної суми боргу, а також доказів погашення зазначеної суми боргу відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2222,80 грн основного боргу за надані послуги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.3. Договору, за порушення терміну оплати Замовник сплачує Аварійно - рятувальній службі пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт і послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. На прострочену суму заборгованості нараховуються 3 відсотки річних та індекс інфляції.

Позивач нарахував відповідачу 1066,90 грн пені за загальний період прострочення основного зобов`язання з 12.10.2021 по 06.03.2023, 542,66 грн штрафу за прострочення понад 30 днів, 777,86 грн інфляційних за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року, а також 113,71 грн 3% річних за загальний період з 11.10.2021 по 06.03.2023 (а.с. 108-111).

Відповідно до пункту 5.2. Договору, оплата Замовником за виконане аварійно - рятувальне обслуговування здійснюється щомісячно, не пізніше п`яти днів з моменту отримання рахунку і Акту виконання умов договору.

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем рахунку-фактури № 140/Л від 31.03.2022 і Акту виконаних робіт від 31.03.2022 на суму 555,70 грн (а.с.23,34).

В зв`язку з цим, позивач неправомірно нарахував відповідачу пеню, штраф, інфляційні та річні на суму боргу 555,70 грн за березень 2022 року, оскільки матеріалами справи не підтверджено отримання відповідачем рахунку-фактури № 140/Л від 31.03.2022 і Акту виконаних робіт від 31.03.2022 на суму 555,70 грн (а.с.23,34), хоча вказана у вищезазначених документах вартість наданих позивачем відповідачу послуг за Договором за березень 2022 (555,70 грн) сплачена відповідачем згідно платіжного доручення № 950 від 04.11.2022 (а.с.60).

З врахуванням зазначеного, суд здійснив перерахунок сум пені, штрафу, інфляційних та 3% річних і дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 965,21 грн пені, 503,76 грн штрафу, 675,35 грн інфляційних та 104,44 грн 3% річних. В іншій частині стягнення штрафу, пені, інфляційних та річних позов задоволенню не підлягає.

Щодо заперечень відповідача стосовно нарахування штрафних санкцій з причини дії форс-мажорних обставин в країні, суд зазначає наступне.

Приписами частин першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно із ст. 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України шляхом видачі сертифіката.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану).

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 14-1 Закону Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Так, 24.02.2022 внаслідок військового нападу російської федерації на Україну введено воєнний стан на всій території України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.08.2020 № 2024/02.0-7.1. Лист від 28.08.2020 № 2024/02.0-7.1 складено та розміщено на офіційному сайті органу задля надання можливості за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Проте, лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання (у цьому випадку - за договором № 57/1 від 14.04.2017).

Суд зазначає, що посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин не може бути безумовною підставою для невиконання взятого на нього зобов`язання.

До того ж, частина зобов`язань з оплати по Договору була прострочена відповідачем ще до початку введення воєнного стану на території України.

Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає не доведеним факт впливу обставин непереборної сили на можливість виконання відповідачем умов Договору.

В зв`язку з цим заперечення відповідача є необґрунтованими.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник з вини відповідача, суд керуючись зазначеною нормою, покладає судові витрати на відповідача повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро", вул. Молодіжна, 127, с. Засулля, Лубенського району, Полтавської області, 37552; код ЄДРПОУ 00687296) на користь 3 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Я.Мудрого, 27/2, м. Лубни, Полтавської області, 37500; код ЄДРПОУ 37969918) 2222 грн 80 коп основного боргу, 965 грн 21 коп. пені, 503 грн 76 коп. штрафу, 675 грн 35 коп. інфляційних нарахувань, 104 грн 44 коп. 3% річних, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.