Ухвала

від 02.05.2023 по справі 917/1110/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

02.05.2023 Справа № 917/1110/21

Суддя Господарського суду Полтавської області Іванко Л.А. за участю секретаря судового засідання Ісенко М.В., розглянувши скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєвої К.В. у справі №917/1110/21

за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідент. код 20077720

до відповідача Державного підприємства "Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№69)", 39600, Полтавська обл., м Кременчук, проїзд Зональний, буд.1, ідент. код 08680661

про стягнення 6582,47 грн

представники учасників справи: згідно протоколу

встановив:

30.03.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла скарга (вх.№8) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєвої К.В., в якій скаржник просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.03.2023 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 04.11.2021 № 917/1110/21;

- визнати неправомірною постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.03.2023;

- зобовязати державного виконавця усунути порушення та вжити всі заходи для виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду від 31.03.2023 скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєвої К.В. у справі №917/1110/21 прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 11.04.2023.

10.04.2023 від державного виконавця Анастасьєвої К.В. на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення на скаргу. В поданих поясненнях державний виконавець просить відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що нею вжито всіх необхідних заходів, направлених на фактичне виконання рішення суду в межах і у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Ухвалою суду від 11.04.2023 розгляд скарги відкладено на 02.05.2023.

02.05.2023 від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до суду надійшло клопотання (вх.№5452) про розгляд скарги без участі представника товариства.

Відповідно ч.2 ст.342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 по справі №917/1110/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№69)" (39600, Полтавська обл., м Кременчук, проїзд Зональний, буд.1, ідент. код 08680661) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідент. код 20077720) збитки у розмірі 6582,47 грн та 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання даного рішення 04.11.2021 Господарським судом Полтавської області видано наказ у справі №917/1110/21.

За даними скаржника, АТ НАК Нафтогаз України 22.11.22 направлено на виконання до Крюківського відділу ДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції оригінал наказу Господарського суду Полтавської області від 04.11.2021 № 917/1110/21 про стягнення з Державного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№69) збитків в розмірі 6582,47 грн та 2270 грн витрат по сплаті судового збору разом з заявою про відкриття виконавчого провадження № 39/10-2085-22.

10.03.2023 АТ НАК Нафтогаз України отримала від органу ДВС постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №70449835 разом з оригіналом наказу.

Підставою для винесення 10.03.2023 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" стало те, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, а саме, ч.5 ст.26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" містить пряму заборону на звернення стягнення на майно установ виконання покарань та їх підприємств.

Обгрунтовуючи скаргу, стягувач, з посиланням на норми Закону України "Про виконавче провадження" стверджує, що державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документа від 10.03.2023 не зазначив мотивів прийняття такого рішення, обмежившись посиланням на ч.5 ст.26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", не визначивши, які дії були вжиті для виявлення майна боржника та кошти на виявлених рахунках боржника у банках чи фінансових установах для виконання рішення суду. Тобто, на переконання скаржника, висновок державного виконавця щодо відсутності іншого майна боржника не підтверджено жодними доказами. При цьому, стягувач зауважує, що інформація про вжиття державним виконавцем заходів примусового виконаня рішення суду, на його адресу не надходила.

На думку скаржника, державний виконавець не дослідив підстави повернення виконавчого документу стягувачу та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 1, 6, 11, 37, 48, 56 Закону України Про виконавче провадження.

Скаржник вважає, що в результаті повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувачу з вищенаведених підстав, порушуються права стягувача та дають останньому підстави стверджувати про упередженість державного виконавця при здійсненні ним покладених державою функцій з виконання судових рішень, а також свідчать про те, що постанова про повернення виконавчого документа від 10.03.2023 винесена з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.03.2023 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 04.11.2021 № 917/1110/21; визнати неправомірною постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.03.2023; зобовязати державного виконавця усунути порушення та вжити всі заходи для виконання рішення суду.

Під час вирішення скарги, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна сторона має право на виконання рішення суду протягом розумного строку.

Право на забезпечення примусового виконання судового рішення є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п.1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Стягувач стверджує, що його права порушені державним виконавцем ДВС внаслідок винесення постанови від 10.03.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

У поясненнях на скаргу, які надійшли на адресу суду державний виконавець повідомила, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №70449835 з примусового виконання наказу № 917/1110/21 виданого 04.11.2021 Господарським судом Полтавської області про стягнення з Державного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№69) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України боргу на загальну суму 8852,47 грн.

Виконавче провадження № 70449835 було відкрито 02.12.2022, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.,

02.12.2022винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 180,00 грн відповідно до вимог статті 42 Закону України Про виконавче провадження та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

02.12.2022винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 885,25 грн відповідно до вимог статті 27 Закону України Про виконавче провадження.

02.12.2022винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 70460253 (окрім вищевказаного виконавчого провадження № 70449835 на виконанні перебувало виконавче провадження № 70449920 з примусового виконання наказу № 917/1782/21, виданого 09.02.2022 Господарським судом Полтавської області про стягнення з ДП Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 69) на користь AT НАК Нафтогаз України збитків у розмірі 4164,4 грн та 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

02.12.2022винесено постанову про арешт коштів боржника.

13.02.2023винесено платіжну вимогу на списання коштів з арештованого рахунку боржника.

На виконання платіжної вимоги від 13.02.2023 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти, в результаті чого було повністю сплачено борг по виконавчому провадженню № 70449920 та частково по виконавчому провадженню № 70449835, зокрема на рахунок стягувача перераховано кошти в сумі 1449,61 грн згідно платіжного доручення № 1473 від 08.03.2023.

Отже, на момент прийняття рішення щодо оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем було перевірено наявність коштів на арештованих рахунках та вжито заходів щодо списання останніх, що призвело до часткового виконання наказу № 917/1110/2.

Заперечень чи спростувань щодо вчинених державним виконавцем виконавчих дій, від стягувача не надходило.

Стосовно аргументів скаржника про те, що державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документу не зазначив мотивів прийняття такого рішення, обмежившись посиланням на ч.5 ст.26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", та не направив стягувачу інформацію про вжиття заходів примусового виконання рішення суду, державний виконавець пояснив, що Закон України Про виконавче провадження та інші нормативно - правові акти не встановлюють вимог до формулювання тексту постанови про повернення/закінчення виконавчого провадження, є лише законодавчо закріплені підстави для винесення постанови про повернення/закінчення виконавчого провадження. Так само Законом України Про виконавче провадження не передбачено додавання будь - яких копій документів виконавчого провадження до постанови про повернення/закінчення виконавчого провадження.

Звернення стягнення на майно боржника державним виконавцем не здійснювалось, так як існує пряма законодавча заборона на таке стягнення, а саме відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається.

Відповідно до п.5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи та застосування норм права, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.03.2023 № 70449835 є законною та обґрунтованою.

При цьому, суд зауважує, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч.5 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

За правилами ч. 1,3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За результатами судового розгляду, у задоволенні скарги належить відмовити повністю з мотивів недоведеності та необґрунтованості.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги відмовити повністю.

2. Копію ухвали направити сторонам та державному виконавцю Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєвій К.В.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Іванко Л.А.