Рішення

від 10.05.2023 по справі 922/604/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2023м. ХарківСправа № 922/604/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грущевського, 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30; код ЄДРПОУ: 14360570) до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" (61010, м. Харків, Гімназійна набережна, 16; код ЄДРПОУ: 36817804) про стягнення збитків за участю представників:

позивача Левицької А.В., адвокат, ордер ВІ №1115251 від 11.04.2023;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

16.02.2023 Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Муніципальна охорона", в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Муніципальна охорона" збитки за договором у розмірі 275 000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 125,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування №116/13/П від 04.09.2013 в частині здійснення спостереження та забезпечення прибуття наряду ГС на об`єкт САНА7842, розташованого у будівлі лікарні за адресою: Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Незалежності, буд.59.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" про стягнення збитків до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі.

16.03.2023 до суду від представника Комунального підприємства "Муніципальна охорона" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6553 від 16.03.2023), клопотання про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якому просив суд розглядати позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" про стягнення збитків за правилами загального позовного провадження та поновити строк на подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві представник відповідача зазначив, що відповідач 30.12.2021 після надходження сигналу «Тривога» о 02:16:37 здійснено виїзд групи затримання відповідача на об`єкт охорони вуличного банкомату САНА 7842, розташованого за адресою: Харківська обл., смт. Печенегі, вул. Незалежності, 59. Прибуття групи затримання до об`єкту охорони відбулось о 02:24:03, відповідно до витягу з Журналу подій, який наявний в матеріалах справи. За умовами п.4.1.2 договору обов`язком відповідача є у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації, або інформації про непрацездатність системи сигналізації, виявленої під час її тестування, негайно направити наряд ГЗ та забезпечити його прибуття на об`єкт для встановлення причин її спрацювання в термін що не перевищує 5 хвилин (м. Харків)/10 хвилин (Харківська область). Оскільки об`єкт охорони знаходиться саме в Харківській області, термін прибуття групи затримання на об`єкт не має перевищувати 10 хвилин. Відповідно до умов п.4.1.2 договору строк прибуття на об`єкт охорони групам затримання відповідача не перевищував 10 хвилин. Додаток №1,2/16/13/п 10 від 01.10.2019 року, на який посилається позивач за умовами п. 2.1.1. договору визначає адреси місць розташування об`єктів охорони - дислокація. Таким чином відповідачем не порушено умов договору та взяті на себе зобов`язання виконано в повному обсязі. Відповідач не отримував від позивача вимогу платежу, заяву про заподіяння збитків. Також не отримував Акту про розмір майнової шкоди, заподіяної в результаті викрадення коштів та пошкодження майна та не підписував його. Окремо зазначив, що в Акті про розмір майнової шкоди, заподіяної в результаті викрадення коштів та пошкодження майна, яке є додатком до позову, сума викрадених грошових коштів становить 259000,00 гривень, балансова вартість банкомату становить 1720,00 гривень. У вимозі платежу від 26.01.2022 №Е. 16.0.0.0/4-220126/38642 позивач зазначав про розмір прямих дійсних збитків у розмірі 260 720, 00 гривень, однак сума позову перевищує зазначену в вимозі суму.

Як стверджує представник відповідача, відповідач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та у повному обсязі та, відповідно, відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, протиправної поведінки, вини та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 клопотання (вх.№6553 від 16.03.2023) представника Комунального підприємства "Муніципальна охорона" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено. Вирішено перейти до розгляду справи №922/604/23 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу №922/604/23 до розгляду у підготовчому засіданні на 19.04.2023.

В підготовчому засіданні 19.04.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.05.2023.

Присутня в судовому засіданні 10.05.2023 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.05.2023 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу в їх Електронний кабінет, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представника позивача у судових дебатах, суд встановив наступне.

04.09.2013 між Комунальним підприємством "Муніципальна охорона" (виконавець) та Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (замовник) було укладено договір №116/13/П про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування (надалі - Договір) (а.с.13-17 т.1).

Відповідно до п.2.1. Договору, за цим договором виконавець здійснює в інтересах замовника:

- спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на банкомат, терміналі самообслуговування замовника адреси місць розташування яких визначені у дислокації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.1.1.);

- у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації банкомата, терміналу самообслуговування, забезпечує реагування груп затримання для встановлення причини його надходження в строки, а в разі необхідності припинення правопорушення або злочину на об`єкті (п.2.1.2.).

Виконавець надає послуги за даним Договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на банкомат, терміналі самообслуговування під спостереження і до зняття її з-під спостереження (п.2.2.Договору).

Ціна послуг за цим Договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку (додаток 32) та протоколі узгодження договірної ціни (додаток №3), які є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1.Договору).

Виконавець зобов`язаний здійснювати спостереження за станом сигналізації, встановленої на банкомат, терміналі самообслуговування, у визначений договором період (п.4.1.1. Договору).

Згідно п.4.1.2. Договору у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації, або інформації про непрацездатність системи сигналізації, виявленої під час її тестування, виконавець зобов`язаний негайно направити наряд ГЗ та забезпечити його прибуття на об`єкт для встановлення причини її спрацювання в термін що не перевищує 5 хвилин (м. Харків), 10 хвилин (Харківська область). В разі потреби приймати заходи щодо протидії злочинним посяганням на майно та персонал замовника.

За кожним фактом спрацювання сигналізації, або інформації про непрацездатність системи сигналізації, виявленої під час її тестування. старший групи реагування (затримання) про прибуття до об`єкту банку зобов`язаний негайно інформувати замовника шляхом телефонного дзвінка в його диспетчерську службу за номером, вказаним в п.4.1.3 Договору. Виконавець несе відповідальність за фіксацію інформації про час прибуття групи до охоронюваного об`єкту (якщо не здійснено затримання зловмисника в місці вчинення посягання).

За невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором у період знаходження банкомату, терміналу самообслуговування під спостереженням виконавець несе повну майнову відповідальність перед замовником за завдані йому прямі дійсні збитки, які включають балансову вартість пошкодженого банкомату, терміналу самообслуговування або вартість його відновлювального ремонту, а також суму викрадених грошових коштів (п.6.1.1.Договору).

При цьому виконавець добровільно сплачує суму завданих збитків в розмірі, що визначається в порядку, передбаченому п.6.1.3. (п.6.1.2 Договору).

При наявності письмової заяви замовника про заподіяні збитки, викликаним злочинним посяганням на майно та персонал замовника, уповноважені представники виконавця та замовника зобов`язані брати участь у визначенні розміру цих збитків на день події (п.6.1.3.Договору).

Розмір майнової відповідальності виконавці підтверджується підписаним сторонами двостороннім актом та відповідними бухгалтерськими документами замовника. В разі незгоди однієї із сторін з розміром майнової відповідальності, сторони погодили їх визначення шляхом звернення до суду. Оплата судових витрат здійснюється за рахунок ініціатора такого звернення (п.6.1.4.Договору).

Додатковою угодою до договору б/н від 01.03.2014 у зв`язку з включенням до переліку охороняємих об`єктів доповнено Договір додатками №1/37-№1/59 та №2/37-№2/59 (а.с.23-24 т.1).

01.10.2019 між Комунальним підприємством "Муніципальна охорона" (виконавець) та Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (замовник) було укладено додаткову угоду №64 до договору №116/13/П від 04.09.2013 про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування (надалі - Додаткова угода №64) (а.с.25 т.1).

Згідно Додаткової угоди №64 сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за охорону за місяць по кожному об`єкту банку замовника, згідно Додаток №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 з 01.10.2019. Додаток №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 вступає в дію з 01.10.2019.Всі інші умови Договору залишаються без зміни і сторони підтверджують цим свої зобов`язання. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

Додатком №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 до Договору визначено дислокації та розрахунок вартості охорони об`єктів Харківського ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", які охороняються КП "Муніципальна охорона" (охорона банкоматів та терміналів самообслуговування, що розташовані в м. Харкові та Харківській області) з 01.10.2019 (а.с.18-22 т.1).

Зокрема, згідно п.53 Додатку №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 в перелік об`єктів включено банкомат САНА7842, розташований в будівлі лікарні за адресою: Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Незалежності, буд.59, та знаходиться під охороною 8-8 з визначеним часом прибуття до об`єкту охорони - 5/4 хв.

Також, у п.53 Додатку №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 встановлений розмір майнової відповідальності, який становить 275 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що Додаток №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 не підписано сторонами.

30.12.2021 об 02:52 до Департаменту координації діяльності СБ ГО надійшла інформація від спеціаліста з організації охорони по макрорегіону ГО щодо пошкодження вуличного банкомату САНА7842.

Згідно наданої інформації надійшло повідомлення та зафіксовано в Журналі подій сигнал ТРИВОГА о 02:15:55.

Після надходження сигналу «Тривога», о 02:16:37 здійснено виїзд групи затримання відповідача на об`єкт охорони вуличного банкомату САНА7842, розташованого за адресою: Харківська обл., смт. Печенегі, вул. Незалежності, буд.59.

Об 02:24:03 в Журналі подій зафіксовано прибуття групи затримання до охоронюваного об`єкту.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.12.2021 в період часу з 2 до 2:30 години невідомі зловмисниками здійснено посягання на охоронюваний об`єкт, а саме банкомат САНА784289 який було розміщено в будівлі лікарні за адресою: Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Незалежності, буд.59 та в наслідок злочинних дій банкомат отримав значні пошкодження, подальше відновлення та використання якого неможливе та здійснено крадіжку грошових коштів банку на суму 816 400 грн.

Остання інкасація банкомата здійснювалася о 12:24:40 год 28.12.2021 на загальну суму 1.2 млн. грн.

Згідно акту приймання-передачі грошових коштів для зберігання від 30.12.2021, на місці злочину було знайдено 557 400,00 грн. (а.с.33 т.1).

За фактом злочину Чугуївським РУП ГУНП в Харківській області відкрито кримінальні провадження, дані про зазначені кримінальні правопорушення за №12021221240000902 від 30.12.2021 та №12021221240000903 від 30.12.2021 за ст.185 ч.3 КК України, по яким проводиться досудове слідство (а.с.34-48 т.1).

Як стверджує позивач, в результаті вище викладеного, позивачеві спричинено збитки, на момент перевірки, на суму 816 400, грн., яка складається з суми викрадених грошових коштів.

З метою добровільного відшкодування шкоди, позивач звернувся до відповідача з вимогою платежу від 26.01.2022 №Е. 16.0.0.0/4-220126/38642 про сплату суми прямих дійсних збитків, завданих позивачу злочинним посяганням, у розмірі 260 720,00 грн. протягом десяти днів з дня пред`явлення вимоги. (а.с.30-31 т.1).

Разом з вимогою позивач надіслав відповідачу акт про розмір майнової шкоди, заподіяної в результаті викрадення грошових коштів та пошкодження майна, де розмір викрадених грошових коштів становить 259 000,00 грн., розмір балансової вартості становить 1 720,00 грн., а розмір майнової відповідальності Комунального підприємства "Муніципальна охорона" становить 275 000,00 грн. (а.с.32 т.1).

Доказів надіслання позивачем на адресу відповідача вказаної вимоги матеріали справи не містять.

Також в матеріалах справи міститься два останні аркуша заяви до відповідача (а.с.28-29 т.1), з якої вбачається вимога про сплату суми прямих дійсних збитків, завданих позивачу злочинним посяганням, у розмірі 260 720,00 грн. протягом десяти днів з дня пред`явлення вимоги. Доказів надіслання позивачем на адресу відповідача вказаної вимоги матеріали справи також не містять.

Як стверджує позивач, відповідачем не надано відповіді на вимогу і відмовлено в задоволенні вимоги платежу.

Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.

Як стверджує позивач, останньому спричинено прямі дійсні збитки у розмірі 275 000,00 грн., які відповідач зобов`язаний відшкодувати саме згідно з п.6 Договору №116/13/П від 04.09.2013 про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування та враховуючи додатки до нього. В даному випадку відповідач не виконав належним чином своїх обов`язків за договору №116/13/П від 04.09.2013 про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування та не вжив належних дій передбачених Договором щодо негайного реагування на тривожну подію та не повідомив своєчасно позивача про факт здійснення злочину, що у свою чергу призвело до безрезультатності заходів по відпрацюванню ситуації яка склалася по затриманню ймовірних злочинців по «гарячих слідах» та в наслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди, що є збитками позивача.

В свою чергу відповідач позов не визнає. Стверджує, що відповідно до умов п.4.1.2 Договору строк прибуття на об`єкт охорони групам затримання відповідача не перевищував 10 хвилин. Додаток №1,2/16/13/п 10 від 01.10.2019, на який посилається позивач за умовами п.2.1.1. договору визначає адреси місць розташування об`єктів охорони - дислокація. Таким чином відповідачем не порушено умов договору та взяті на себе зобов`язання виконано в повному обсязі.

Також відповідач стверджує, що він не отримував від позивача вимогу платежу, заяву про заподіяння збитків. Також не отримував Акту про розмір майнової шкоди, заподіяної в результаті викрадення коштів та пошкодження майна та не підписував його. Окремо зазначив, що в Акті про розмір майнової шкоди, заподіяної в результаті викрадення коштів та пошкодження майна, яке є додатком до позову, сума викрадених грошових коштів становить 259 000,00 грн., балансова вартість банкомату становить 1 720,00 грн. У вимозі платежу від 26.01.2022 №Е. 16.0.0.0/4-220126/38642 позивач зазначав про розмір прямих дійсних збитків у розмірі 260 720, 00 грн., однак сума позову перевищує зазначену в вимозі суму.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Згідно вимогами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено поняття «збитків». Відповідно до приписів зазначеної статті збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3. ст.22 Цивільного кодексу України).

Отже, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Відповідно до положень частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (реальні збитки);

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).

Суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Як було встановлено судом, 04.09.2013 між Комунальним підприємством "Муніципальна охорона" (виконавець) та Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (замовник) було укладено договір №116/13/П про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування до п.2.1. якого, виконавець здійснює в інтересах замовника:

- спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на банкомат, терміналі самообслуговування замовника адреси місць розташування яких визначені у дислокації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.1.1.);

- у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації банкомата, терміналу самообслуговування, забезпечує реагування груп затримання для встановлення причини його надходження в строки, а в разі необхідності припинення правопорушення або злочину на об`єкті (п.2.1.2.).

Згідно умов Додаткової угоди №64, цією угодою сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за охорону за місяць по кожному об`єкту банку замовника, згідно Додаток №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 з 01.10.2019. Додаток №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 вступив в дію з 01.10.2019. Всі інші умови Договору сторони залишили без зміни і цим підтвердили свої зобов`язання.

Відповідно до Додатку №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019, яким, як було визначено сторонами в Додатковій угоді №64, досягнута домовленість про договірну ціну за охорону за місяць по кожному об`єкту банку замовника, в перелік об`єктів включено банкомат САНА7842 (п.53), розташований в будівлі лікарні за адресою: Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Незалежності, буд.59.

При цьому, доказів підписання сторонами вказаного Додатку матеріали справи не містять.

30.12.2021 об 02:52 до Департаменту координації діяльності СБ ГО надійшла інформація від спеціаліста з організації охорони по макрорегіону ГО щодо пошкодження вуличного банкомату САНА7842.

Згідно інформації з Журналу подій сигнал ТРИВОГА спрацював о 02:15:55.

У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки відповідно до Додаткової угоди №64 всі інші умови Договору сторони залишили без зміни, в даному випадку діє пункт п.4.1.2. Договору, згідно якого у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації, або інформації про непрацездатність системи сигналізації, виявленої під час її тестування, виконавець зобов`язний негайно направити наряд ГЗ та забезпечити його прибуття на об`єкт для встановлення причини її спрацювання в термін що не перевищує 5 хвилин (м. Харків), 10 хвилин (Харківська область).

Банкомат САНА7842 (п.53), розташований на території Харківської області за адресою: смт. Печеніги, вул. Незалежності, буд.59.

Отже, згідно п.4.1.2. Договору, відповідач зобов`язаний був негайно направити наряд ГЗ та забезпечити його прибуття на об`єкт для встановлення причини її спрацювання в термін що не перевищує 10 хвилин.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, в Журналі подій зафіксовано прибуття групи затримання до охоронюваного об`єкту об 02:24:03, що не перевищує 10 хвилин.

З огляду на зазначене, відповідачем не було порушено умов договору про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування №116/13/П від 04.09.2013 в частині здійснення спостереження та забезпечення прибуття наряду ГС на об`єкт САНА7842, розташованого у будівлі лікарні за адресою: Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Незалежності, буд.59.

Також, згідно з п.6.1.1.Договору за невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором у період знаходження банкомату, терміналу самообслуговування під спостереженням виконавець несе повну майнову відповідальність перед замовником за завдані йому прямі дійсні збитки, які включають балансову вартість пошкодженого банкомату, терміналу самообслуговування або вартість його відновлювального ремонту, а також суму викрадених грошових коштів.

В позовній заяві позивач зазначив, що враховуючи, що остання інкасація банкомата здійснювалася о 12:24:40 год 28.12.2021 на загальну суму 1.2 млн. грн. та те, що згідно акту приймання-передачі грошових коштів для зберігання від 30.12.2021, на місці злочину було знайдено 557 400 грн., отже, з врахуванням повернених коштів Чугуївським РУП ГУНП в Харківській області до Банку 557 400,00 грн., недостача складатиме 816 400,00 грн.

У вимогах до відповідача позивач просить про сплату суми прямих дійсних збитків, завданих позивачу злочинним посяганням, у розмірі 260 720,00 грн., а в обґрунтування позову позивач зазначає, що йому завдано збитків у розмірі 275 000,00 грн.

Доказів завдання позивачу прямих дійсних збитків у заявленому до стягнення розмірі матеріали справи не містять.

Так, у п.53 Додатку №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019 зазначено розмір майнової відповідальності, який становить 275 000,00 грн. Проте, за що саме передбачено вказану майнову відповідальність не визначено ані Додатком №1,2/116/13/п_ 10 від 01.10.2019, ані договором про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування №116/13/П від 04.09.2013.

Відповідно до цивільного законодавства та сталої судової практики відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. Тому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. У такому випадку баланс інтересів обох сторін спірних правовідносин дотримується.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20.

З огляду на зазначене, позивачем не доведено, що заявлені до стягнення кошти за своєю правовою природою є реальними збитками в розумінні чинного законодавства, як і не доведено порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасного реагування та прибуття на об`єкт, у зв`язку з чим відсутній і причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданими збитками.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людиниу справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, позивачем всупереч приписів ст.74 ГПК України, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 275 000,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними, недоведеними, необґрунтованими та непідтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладається на позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" про стягнення збитків відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "22" травня 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко