Рішення

від 22.05.2023 по справі 927/467/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

22 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/467/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства "ТТ-Нафта",

код ЄДРПОУ 37021932, вул. Робоча, 6, м. Чернігів, 14000,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні комунікаційні системи",

код ЄДРПОУ 42942374, вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021,

про стягнення 132 650,72 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Обставини справи:

Приватним підприємством "ТТ-Нафта" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні комунікаційні системи" про стягнення 132 650,72 грн заборгованості, а саме: 95689,64 грн боргу, 32867,96 грн інфляційних та 4093,12 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором №1437-В купівлі-продажу товарів в частині оплати товару.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.23 справа №927/467/23 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.03.23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Ухвала суду від 28.03.23 отримана сторонами: позивачем 31.03.23, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №1400056236300, відповідачем 03.04.23, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №1400056236297.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Граничним строком на подання відзиву на позов у даній справі є 17.04.23.

Ухвалою суду від 28.03.23 відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами на підтвердження своєї позиції, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

09.08.2021 року між Приватним підприємством ТТ-Нафта (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні комунікаційні системи" (надалі - Покупець) укладено договір №1437-В купівлі-продажу товарів (далі - Договір).

Згідно з п.2.1. Договору, Продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) Покупцеві Товари з використанням ПК на АЗС, а Покупець зобов`язується приймати Товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому Договорі та Додатках (додаткових угодах) до нього. Отримання Товарів Покупцем здійснюється через Держателів ПК.

Під товаром у даному Договорі розуміються паливно-мастильні матеріали, а саме: паливно-мастильні матеріали, а саме: дизельне пальне, бензин марок А-92 євро, А-95 євро, А-92 у-т, А-95 Преміум, газ скраплений (п.1.1. Договору).

Під Держателем ПК у даному Договорі розуміється АЗС, якій Покупець передав Паливну картку і тим самим уповноважив її на вчинення дій по відпуску Товарів з використанням Паливної картки від імені та за рахунок Продавця. Сторони погоджуються вважати, що той, хто зазначений у Паливній картці є уповноваженим представником (повіреним) Покупця на отримання Товарів за цим Договором, отримання чеків POSтерміналу, касового апарату. Продавець гарантує, що Держатель ПК ознайомлений з порядком та умовами користування ПК, а Покупець в свою чергу гарантує, що його уповноважені особи (повірені) також ознайомлений з порядком та умовами користування ПК (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, Паливна картка (ПК) картка бланк, з використанням якої Покупець (його уповноважена особа/представник зазначені у картці), яка наділена правом користуватися нею, може замовляти та отримувати Товар на АЗС. Паливна картка містить номер (нанесений на ПК), найменування Покупця, номери транспортних засобів Покупця, ПІБ уповноважених осіб. Паливна картка не є платіжним засобом.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що загальна кількість, вартість Товарів, що передаються (надаються) за цим Договором Сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичної кількості та вартості поставлених за цим Договором Товарів, що підтверджується даними/відомостями закріпленими сторонами у видаткових накладних підписаних сторонами та чеками POS-терміналів АЗС, або касовими чеками (чеками реєстраторів розрахункових операцій АЗС), якими оформлялися операції відпуску товарів і які підтверджують факт передачі товарів Покупцю.

Право власності на Товар та всі ризики пошкодження чи втрати Товару переходять до Покупця з моменту фактичного отримання товарів на АЗС, що підтверджується даними документів, що зазначені в п.3.3. Договору (п.3.4. Договору).

Кількість та асортимент Товарів, у кожній окремій партії, вважається погодженими до передачі Покупцеві, в момент підписання уповноваженими представниками сторні видаткової накладної (п.3.6. Договору).

Ціна на товар, на протязі дії даного Договору, є динамічною та може змінюватись (визначатись та корегуватись) Продавцем в односторонньому порядку, залежно від зміни ціни на ринку нафтопродуктів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України гривні, стосовно курсів іноземних валют, збільшення розмірів податків, зборів, інших обов`язкових платежів тощо. Ціна (вартість) Товарів визначається Продавцем самостійно на момент підписання видаткової накладної на кожну окрему партію Товара (п.4.1. Договору).

Загальна вартість Договору обраховується/складається з сукупної вартості поставок Товарів (окремих партій) здійснених в період його дії (п.4.2. Договору).

Загальна вартість Договору обраховується/складається з сукупної вартості поставок Товарів (окремих партій) здійснених в період його дії.

Кожна окрема партія Товарів, що поставляється за цим Договором, оплачується Покупцем за домовленістю з Продавцем з відстрочкою платежу (п.4.3. Договору).

Зобов`язання Покупця по оплаті партії Товарів вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію Товарів на розрахунковий рахунок Продавця (п.4.5. Договору).

У ціну Товару включається податок на додану вартість (п.4.6. Договору).

Розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті гривнях. Вид розрахунків безготівковий (п. 4.7. Договору).

Оплата після отримання та підписання накладних (п. 4.8. Договору).

За умовами п.4.9.2. Договору при наявності заборгованості перед Продавцем за раніше відвантажені Покупцю ПММ, платежі, що надходять на рахунок Постачальника від Покупця зараховуються в погашення існуючої заборгованості за попередні поставки ПММ (у порядку черговості) незалежно від указаного Покупцем призначення платежу до повного погашення існуючої заборгованості.

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору»), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством (п.6.1. Договору).

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п.6.1.1. Договору).

За умовами п.п.9.1.-9.3. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2022 року, а в частині оплати до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Позивачем на виконання зобов`язань за Договором передано відповідачу окремими партіями упродовж 2021 року січня лютого 2022 року товар на загальну суму 312 802,50 грн.

Як вказує позивач, у відповідності до видаткових накладних:

№РН-0014181 від 31.12.2021 відповідачем отримано товару на загальну суму 54803,20 грн,

№РН-0000965 від 31.01.22 відповідачем отримано товару на загальну суму 31175,90 грн,

№РН-0001798 від 28.02.22 відповідачем отримано товару на загальну суму 39710,54 грн.

Факт отримання підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями про отримання палива (с.36-43).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактури №СФ-0012609 від 31.12.21 на суму 54803,20 грн (а.с.33), №СФ-0000856 від 31.01.22 на суму 31175,90 грн (а.с. 34), №СФ-0001650 від 28.02.22 на суму 39710,54 грн (а.с. 35).

Як вказує позивач, Відповідач частково сплатив вартість поставленого упродовж 2021 року та січень-лютий 2022 року на загальну суму 217 112,86 грн.

У погашення заборгованості по видатковій накладній №РН-0014181 від 31.12.2021 на суму 54803,20 грн на підставі п.4.9.2. Договору позивачем зараховано платежі за попередні поставки згідно платіжних доручень №1690 від 26.10.22 на суму 10000 грн з призначенням платежу оплата зг. рах. № СФ- 0011649 від 30.11.21; №1887 від 30.12.22 на суму 20000 грн з призначенням платежу оплата зг. рах. № СФ- 0011649 від 30.11.21.

Згідно з матеріалами справи, станом на 24.03.23 розмір заборгованості відповідача по Договору №1437-В купівлі-продажу товарів становить 95689,64 грн, в тому числі:

- за видатковою накладною №РН-0014181 від 31.12.21, з урахуванням часткових оплат, у розмірі 24803,20 грн; за видатковою накладною №РН-0000965 від 31.01. 22 року у розмірі 31175,90 грн; за видатковою накладною №РН-0001798 від 28.02. 22 року у розмірі 39710,54 грн.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

15.11.2022 року позивачем на адресу відповідача надіслана претензія з вимогою негайно сплатити заборгованість, яка станом на 08.11.22 склала 115 689,64 гривень. Претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була (а.с. 45-48).

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №1437-В від 09.09.21 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (ч.1,2 ст.538 Цивільного кодексу України).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за вищевказаним Договором, а тому відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання розрахуватись за отриманий товар.

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати отриманого товару не виконав, своєчасно та в повному обсязі за отриманий від позивача товар не розрахувався. Заборгованість відповідача становить 95 689,64 грн.

З огляду на наведені обставини та представлені докази, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення з відповідача 95 689,64 грн суми основного боргу.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 32 867,96 грн інфляційних втрат та 4093,12 грн - 3% річних.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошових зобов`язань по оплаті поставленого позивачем товару, суд, перевіривши розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 32867,96 грн інфляційних втрат та 4093,12 грн 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати отриманого за Договору товару, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної та повної оплати товару, є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні комунікаційні системи" (код ЄДРПОУ 42942374, вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021) на користь Приватного підприємства ТТ-Нафта (вул. Робоча,6, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37021932) 95 689,64 грн боргу, 32 867,96 грн інфляційних втрат, 4093,12 грн 3% річних та 2684 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua