Постанова

від 01.04.2010 по справі 2а-2862/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-2862/10/1370

  ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Львів

 01.04.2010 р.                                                                                           № 2а-2862/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:                                                                     

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.

за участю представника позивача Савченка П.В, представника відповідача Бондарєва О.А.,

 ДПІ у Галицькому районі м. Львова   

до  ПП ВКФ "Суверен"   

про  про продовження строку застосування умовного адміністративного арешту активів ,

ВСТАНОВИВ:

          Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова  (далі - ДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Суверен” (далі - Підприємство), в якому просить продовжити умовний адміністративний арешт активів Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Суверен” на строк до  7200 год. (300 днів). Вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не надав документів для проведення позапланової перевірки, чим порушив вимоги ч. “г” п.п. 9.1.2  п. 9.1. ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №2181).

В судовому засіданні представник ДПІ  позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав та пояснив що такий є безпідставний обґрунтовуючи тим, що законодавством не передбачено права ДПІ  на звернення з позовом до суду про продовження умовного адміністративного арешту активів суб'єкта господарювання в разі відмови працівникам ДПІ у допуску щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства про реєстратори розрахункових операцій, про патентування та касової дисципліни.  Просив відмовити в позові.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні  позову слід відмовити повністю з  наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма “Суверен” зареєстроване як суб'єкт господарювання та внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та  організацій України  під ідентифікаційним кодом 23971002.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону ?Про державну податкову службу в Україні?, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

З метою проведення планової перевірки з питань дотримання вимог Закону України ?Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг? від 06.07.1995 року №265 з наступними змінами та доповненнями, Закону України ?Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів? від 19.12.1995 року №481 з наступними змінами та доповненнями, Закону України ?Про патентування деяких видів підприємницької діяльності?? від 23.03.1996 року №98 з наступними змінами та доповненнями, Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 ?Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні? та на підставі направлення №238/23-8 від 27.01.2010 року ревізорами ДПІ здійснено вихід на адресу Підприємства.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, посадова особа Підприємства відмовила працівникам ДПІ в допуску до проведення перевірки, оскільки останні не вручили наказ, на підставі якого було призначено зазначену перевірку.

27.01.2010 року за наслідком відмови у допуску до проведення перевірки було складено Акти про недопуск до перевірки  та Акт про відмову від отримання направлення на перевірку від 28.01.2010 року.

24.03.2010 року начальник ГВПМ ДПІ у м.Львові звернувся до начальника ДПІ у Галицькому районі м.Львова з Поданням про застосування умовного арешту активів Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Суверен”  в порядку п.п 9.3.9 ст.9 Закону №2181 обґрунтовуючи його тим, що Платник податків відмовився від проведення планової документальної перевірки за наявністю законних підстав для її проведення, чим порушив п.п.”г” п.9.1.2  ст.9 Закону №2181.

25.03.2010 року начальником ДПІ у Галицькому районі м.Львова на підставі подання було прийнято рішення №4720/10-010 про  застосування адміністративного арешту активів платника   за наявністю обставин,  передбачених підпунктом 9.1.9 ст.9 Закону №2181.

Суд зауважує, що Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст. 9 Закону №2181 та п.3.1 Наказу ДПА України ?Про затвердження Порядку застосування  адміністративного арешту активів платників податків? №386 від 25.09.2001 року з наступними змінами (далі-Наказ) адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Згідно із п.п “г” п.9.1.2 ст.9 Закону № 2181, арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

    Згідно п. 9.2 Закону №2181 Рішення  про  наявність  обставин,  які  є підставою для застосування  арешту  активів платника (додаток  5  до  Наказу),  є  документом, що підтверджує обставини, на яких ґрунтується заява до суду про  застосування арешту активів такого платника.

Законом № 2181 не передбачено підстав для застосування арешту активів платника податків в разі відмови останнього у допуску до проведення планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства про реєстратори розрахункових операцій, про патентування та касової дисципліни.

Оскільки рішення №4720/10-010 від 25.03.2010 року начальника ДПІ у Залізничному районі м.Львова не містить обгрунтованих законних підстав для застосування адміністративного арешту активів, а тому воно не є тим документом що підтверджує обставини, на яких грунтується позовна заява до суду і тому суд погоджується з представником Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Суверен” про безпідставність заявленого позову.

Виходячи  із заявленого позову, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги ДПІ не підтверджені матеріалами справи та не доведені у судовому засіданні, а тому у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Суверен” про продовження умовного адміністративного арешту активів приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Суверен” на строк до 7200 год. (300 днів) слід відмовити повністю.

            Щодо судових витрат, то такі у  відповідності до вимог ст.94 КАС України не належить стягувати зі сторін спору.

          Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні  адміністративного позову відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову  суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 07.04.2010 року.

Суддя                                                                                                      Шинкар Тетяна Ігорівна