Справа №: 272/541/22
Провадження № 2/272/27/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2023 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді - Карповця В.В.,
з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
розглянувши в м. Андрушівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Базисбудресурс" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, суд -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що між 08.10.2020 ТОВ "БК"Базисбудресурс" та відповідач підписали договір безпроцентної позики № 081020/01-ФД, згідно з яким позикодавець (ТОВ "БК"Базисбудресурс") зобов`язується надати позичальнику ( ОСОБА_1 ) безпроцентну позику (фінансову допомогу на поворотній основі), а позичальник зобов`язується повернути позику в передбачений строк. Відповідно п. 2.1 Договору розмір позики складав 250 000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Порядок надання позики, закріплений у п. 3.1 Договору, передбачав надання її у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Відповідача. Зважаючи на те, що Договором не встановлено порядок надання позики (цілою сумою чи частинами), між сторонами була досягнута згода щодо перерахування суми позики частинами. На виконання даного договору ТОВ "БК "Базисбудресурс" 12.11.2020 перерахувала на рахунок ОСОБА_1 50 000,00 грн., а також 50 000,00 грн. 13.11.2020, що підтверджується банківською випискою № 211 від 13.11.2020. Товариство на виконання зобов`язання планувало протягом 3 (трьох) місяців (у січні, лютому та березні 2021) здійснити наступні 3 (три) платежі і повністю виконати взяті на себе зобов`язання як контрагента. Відповідач повернув Товариству 20 000,00 грн. (10 000,00 грн. 24.11.2020 та 10 000,00 грн. 30.12.2020).
31.12.2020 ОСОБА_1 при усній розмові із директором TOB "БК "Базисбудресурс" Корнійчуком А.В. попередив, що наміри укласти договір зникли і він, керуючись принципом вільного волевиявлення та свободи договорів, до моменту укладення договору позики відкликає власну оферту. У цей же день, тобто 31.12.2020, ОСОБА_1 прийняв рішення про припинення трудових відносин із Товариством, а тому написав заяву про звільнення за власним бажанням. У свою чергу, сторони вирішили у заяві про звільнення за власним бажанням № б/н від 31.12.2020 також зафіксувати і наявний у ОСОБА_1 борг перед позивачем в розмірі 80 000,00 грн., який утворився внаслідок вказаних обставин. Тому відповідачем власноруч було зазначено та зафіксовано у заяві про звільнення за власним бажанням факт виникнення заборгованості перед товариством в розмірі 80000,00 грн. Написана власноруч та підписана Відповідачем заява про звільнення за власним бажанням встановлює та доводить факт набуття ОСОБА_1 майна - грошових коштів на суму 80 000,00 грн. за рахунок ТОВ "БК"Базисбудресурс" без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). За своєю правовою природою заява про звільнення за власним бажанням є також засобом та формою власного визнання існування заборгованості у Відповідача перед Товариством на суму 80 000,00 грн. Незважаючи на обізнаність Відповідача із наявною у нього заборгованістю перед Товариством, він ухилявся та продовжує ухилятись від повернення коштів, набутих безпідставно. Станом на дату подачі позовної заяви до суду грошові кошти в сумі 80 000,00 грн. ОСОБА_1 позивачу не повернуті. Крім того представник позивача у позовній заяві зазначив, що сторони договір безпроцентної позики № 081020/01-ФД саме підписали, а не уклали, оскільки, відповідно по п. 7.1 договору, він вступає в дію з моменту передачі позичальнику коштів у сумі 250000,00 грн. і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Ураховуючи те, що відповідач виявив бажання до моменту укладення договору відкликати власну оферту, позикодавцем (позивачем) не було виконано свої зобов`язання в повному обсязі, а тому кошти отримані відповідачем є безпідставно отримані, оскільки вказаний договір позики є неукладеним.
Ураховуючи викладене представник позивача просить задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуте майно, а саме грошові кошти в сумі 80000,00 грн.; 23335,71 грн. інфляційних втрат 3682,19 грн. - 3 % річних. Крім того представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "БК"Базисбудресурс" 2481,00 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.
Представник позивача у судовому засіданні 14 березня 2023 року позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтувавши викладеними у позовній заяві обставинами, та просив задовольнити позов. Проти заочного розгляду справи не заперечував. У подальшому надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст.ст.128-131 ЦПК України повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву не подавав.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, та не подано відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку заочного провадження та ухвалити заочне рішення по ній, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 08 жовтня 2020 року ТОВ "БК"Базисбудресурс" та ОСОБА_1 підписали договір безпроцентної позики № 081020/01-ФД, згідно з яким позикодавець (ТОВ "БК"Базисбудресурс") зобов`язується надати позичальнику ( ОСОБА_1 ) безпроцентну позику (фінансову допомогу на поворотній основі), а позичальник зобов`язується повернути позику в передбачений строк (а.с. 9).
Відповідно п. 2.1 Договору розмір позики складав 250 000,00 грн. (а.с. 9). Порядок надання позики, закріплений у п. 3.1 Договору, передбачав надання її у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Відповідача. Між сторонами була досягнута згода щодо перерахування суми позики частинами. З платіжних доручень № 206 від 12.11.2020 та № 211 від 13.11.2020 вбачається, що ТОВ "БК "Базисбудресурс" було перераховано на рахунок ОСОБА_1 100 000,00 грн. двома рівними платежами по 50 тис. грн. (а.с. 5,6). Товариство на виконання зобов`язання планувало протягом 3 (трьох) місяців (у січні, лютому та березні 2021) здійснити наступні 3 (три) платежі і повністю виконати взяті на себе зобов`язання як контрагента. Відповідач повернув позивачу 20 000,00 грн. (10 000,00 грн. 24.11.2020 та 10 000,00 грн. 30.12.2020), що підтверджується актом взаємозвірки (а.с. 7).
31.12.2020 ОСОБА_1 попередив представника позивача, що наміри укласти договір зникли і він, керуючись принципом вільного волевиявлення та свободи договорів, до моменту укладення договору позики відкликає власну оферту та у цей же день (31.12.2020) прийняв рішення про припинення трудових відносин із Товариством, а тому написав заяву про звільнення за власним бажанням (а.с.8). Відповідачем власноруч було зазначено та зафіксовано у заяві про звільнення за власним бажанням факт виникнення заборгованості перед товариством в розмірі 80000,00 грн. Написана власноруч та підписана Відповідачем заява про звільнення за власним бажанням встановлює та доводить факт набуття ОСОБА_1 майна - грошових коштів на суму 80 000,00 грн. за рахунок ТОВ "БК"Базисбудресурс" без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) (а.с. 8). Відповідач ухилявся та продовжує ухилятись від повернення коштів, набутих безпідставно та грошові кошти в сумі 80 000,00 грн. ОСОБА_1 позивачу не повернуті. З акту взаємозвірки вбачається, що відповідач погодився з розміром заборгованості (а.с. 7). Відповідно до розрахунків, наданих позивачем, розмір інфляційних втрат становить 23335,71 грн., три відсотки річних - 3682,19 грн. (а.с. 10).
З п. 7.1 договору безпроцентної позики № 081020/01-ФД вбачається, що він вступає в дію з моменту передачі позичальнику коштів у сумі 250000,00 грн. (п. 2.1 договору) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (а.с. 9). Ураховуючи те, що відповідач виявив бажання до моменту укладення договору відкликати власну оферту, позикодавцем (позивачем) не було виконано свої зобов`язання в повному обсязі, суд приходить до висновку, що кошти отримані відповідачем є безпідставно отримані, оскільки вказаний договір позики є неукладеним.
Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Главою 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набуте поза межами правової підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного суду від 06.03.2019 року у справі № 910/1531/18).
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Щодо необхідності умов за яких набуття або збереження майна буде вважатися без правової підстави наведено у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 915/411/19. Так, згідно даної постанови суд визначив, що: «По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 915/411/19, постанові Верховного Суду від 21.02.2020 по справі № 910/660/19 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 по справі № 922/2413/19.
Згідно ст. 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За змістом частини першої статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач набув кошти без правової підстави, а тому повинен повернути безпідставно набуті кошти.
Окрім цього, варто зазначити щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за час користування безпідставно набутими коштами Позивача.
Згідно з частиною другою статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, Позивач має право нарахувати 3 % річних та інфляційні втрати на суму майна, яке безпідставно набув відповідач.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, не надав суду доказів на спростування обставин, вказаних позивачем.
Ураховуючи викладене, суд задовольняє позов та стягує з відповідача на користь позивача безпідставно набуте майно, а саме грошові кошти в сумі 80000,00 грн.; 23335,71 грн. інфляційних втрат 3682,19 грн. - 3 % річних.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн. грн.
Керуючись ст. ст. 82, 76-82, 141, 178,258, 259, 263-265, 268, 280,273, 352-354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Базисбудресурс" (місцезнаходження: вул. Стуса, 8, м. Вишневе, Києво - Святошинського району Житомирської області, код ЄДРПОУ: 42892308) безпідставно набуте майно, а саме грошові кошти в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.; 23335 (двадцять три тисячі) грн. 71 коп. інфляційних втрат та три відсотки річних в сумі 3682 (три тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 19 коп., а всього 107017 (сто сім тисяч сімнадцять) грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Базисбудресурс" (місцезнаходження: вул. Стуса, 8, м. Вишневе, Києво - Святошинського району Житомирської області, код ЄДРПОУ: 42892308) судові витрати в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:В. В. Карповець
Суд | Андрушівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2023 |
Оприлюднено | 24.05.2023 |
Номер документу | 111000471 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Андрушівський районний суд Житомирської області
Карповець В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні