Постанова

від 07.09.2010 по справі 2а-3413/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-3413/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3413/10/1670

          Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Приватного підприємства "Навігатор" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2010 року  позивач Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Навігатор" про стягнення податкового боргув сумі 3457,63 грн., який виник у зв'язку із порушенням відповідачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не проведенням збільшення суми податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу товарних залишків після анулювання реєстрації підприємства в якості платника податку на додану вартість.   

У судове засідання з'явився представник позивача, натомість представник відповідача не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення.

Враховуючи те, що перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, встановлені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, а в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі,  судом згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено розглядати справу у письмовому провадженні, без проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів справи.       

Розглянувши матеріали справи та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ПП «Навігатор»(ідентифікаційний код 13967382) зареєстроване Виконкомом Київської районної Ради народних депутатів м. Полтави 21.08.1996 року та перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно статті 11 вказаного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2009 року державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Шендрик К.О. проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питання збільшення суми податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації ПП «Навігатор»(акт анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №44 від 26.09.2009 року).

За результатами проведеної перевірки складено акт №591/152 від 26.05.2009 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не збільшено суми податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу товарних залишків після анулювання реєстрації ПП «Навігатор»в якості платника податку на додану вартість

Відповідно до підпункту «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовну порядку реєстрації суб'єктів господарювання.  

Анулювання реєстрації на підставі, визначеної у цьому пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Згідно указаного пункту статті 9 Закону платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Згідно акту перевірки, ПП «Навігатор»було виключене з Реєстру платників ПДВ, у зв'язку з поданням декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

В податковому періоді, протягом якого відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до звітності з податку на прибуток підприємство мало основні фонди в сумі 1672,00 грн. та залишки запасів в сумі 15011,00 грн. Тобто очікувана сума умовно нарахованого ПДВ на товарні залишки та основні фонди становить 3336,60 грн. Отже, умовний продаж повинен бути відображений у податковій декларації з ПДВ за лютий 2009 року. Але, як зазначено позивачем в акті, підприємством була подана декларація за лютий 2009 рік з показниками, які свідчать про відсутність проведеного нарахування умовного продажу, чим порушено вимоги пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпункт 7.7.7 пункту 7.7 зазначеної статті передбачає, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно підпункту «в»пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Підпунктом 17.1.4. статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За висновками ДПІ у м. Полтаві, на підставі підпунктів 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 17.1.4 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»та Порядку заповнення декларації з ПДВ №166 від 30.05.1997 року, позивачем збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 3457,63 грн. із застосуванням штрафних санкцій.

Так, 10.07.2009 року позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0007301502/0, яким визначено відповідачу податкове зобов'язання за порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», яке було отримано останнім 17.08.2009 року, однак у добровільному порядку не виконано.

У зв'язку із цим, на підставі підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»14.09.2009 року ДПІ у м. Полтаві було винесено і направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/1290 про сплату суми податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями в сумі 3457,63 грн., у тому числі: 3290,80 грн. за основним платежем та 166,83 грн. –штрафні санкції, яка отримана підприємством 22.10.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, 23.11.2009 року позивачем на адресу відповідача  направлялася друга податкова вимога №2/1591 про сплату суми податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями в сумі 3457,63 грн., яка отримана підприємством 13.01.2010 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, відповідачем вказана сума в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим, ДПІ у м. Полтаві було винесено рішення №13 від 15.02.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно  з пунктом 5.4.1 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження), визнається сумою податкового боргу платника податків.

               У добровільному порядку сума податкового зобов`язання у розмірі 3457,63 грн. відповідачем не сплачена, та відповідно до  пункту 5.2 статті 5 Закону  України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не оскаржувалася.

Таким чином, не оскаржена і не сплачена відповідачем сума податкового зобов'язання, визначена ДПІ у м. Полтаві, правомірно віднесена позивачем до податкового боргу.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.   

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів у спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції в м. Полтаві та необхідність задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Приватного підприємства "Навігатор" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Навігатор" (код ЄДРПОУ 13967382, р/р26005710000641 у Харківській філії АКБ "Укрсоцбанк" в м. Харкові) до державного бюджету (р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач ВДК у м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувач УДК у Полтавській області, МФО 831019) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 3457,63 грн.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.     

          Суддя                                                                                Н.Ю. Алєксєєва