Рішення

від 22.05.2023 по справі 200/1881/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 року Справа№200/1881/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

03 травня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області), надісланий засобами поштового зв`язку 27 квітня 2023 року, в якому позивач просила:

-визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 05 квітня 2023 року № 051330003375 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року на Госмшзаводі ім. Петровського «Союзуглемаш» в якості няні ясла-сада № 2, сторожа автостоянки житлово-експлуатаційної ділянки, сторожа автостоянки АХО, сторожа автостоянки бюро пропусків до страхового стажу ОСОБА_1 та повторно розглянути її заяву від 29 березня 2023 року про призначення пенсії за віком.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

08 травня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 3057-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 29 березня 2023 звернулася з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Позивач стверджувала, що на час звернення за призначенням пенсії досягла пенсійного віку та набула необхідний страховий стаж, який підтверджений записами в трудовій книжці.

05 квітня 2023 року ГУ ПФУ в Черкаській області прийняло рішення № 051330003375, яким відмовило в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

За розрахунком пенсійного органу страховий стаж становить 24 роки 11 місяців 15 днів.

При цьому пенсійний орган не зарахував позивачці до страхового стажу період роботи з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року, обґрунтовуючи це тим, що в трудовій книжці НОМЕР_1 записи внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі Інструкція № 58), (відсутня інформація про реорганізацію підприємства). На підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу пенсійний орган зарахував до страхового стажу період роботи з 01 січня 1999 року по 30 травня 2003 року.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Черкаській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач доводила, що порушення роботодавцем порядку ведення трудових книжок не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсію. Зазначала, що пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Просила задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідач зазначив, що 29 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком.

В порядку автоматичного розподілу відповідальним за розгляд заяви позивача було визначено ГУ ПФУ в Черкаській області.

Відповідач покликався на норми ст. 26 Закону № 1058 і зазначав, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року, зокрема в період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 30 років.

Вказував на те, що на підтвердження періоду роботи з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року позивач надала трудову книжку серії НОМЕР_1 , однак всупереч вимогам п. 2.15 Інструкції № 58 відомості щодо перейменування підприємства в трудовій книжці відсутні, а документи, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, позивач не надала.

Як наслідок, на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу до страхового стажу позивача був зарахований період з 01 січня 1999 року по 30 травня 2003 року.

За результатами розгляду поданих позивачем документів пенсійний орган дійшов висновку, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 11 місяців 15 днів.

З огляду на це відповідач стверджував, що у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону № 1058, позивачці правомірно відмовлено в призначенні пенсії.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

З 06 грудня 2000 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

29 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком.

Як свідчить розписка-повідомлення, разом з заявою про призначення пенсії від 29 березня 2023 року, яка зареєстрована за № 1107, позивач надала довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт серії НОМЕР_2 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , трудову книжку серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ідентифікаційний код 21366538) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснював структурний підрозділ ГУ ПФУ в Черкаській області.

05 квітня 2023 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів ГУ ПФУ в Черкаській області прийняло рішення № 051330003375, яким відмовило в призначенні пенсії.

Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого:

шифр та вид пенсії пенсія за віком;

умови призначення Закон № 1058;

дата народження, стать 22 квітня 1963 року, жінка;

дата звернення, вік, ознака роботи 29 березня 2023 року, 59 років 11 місяців 07 днів, не працює;

пенсійний вік, визначений ст. 26 Закону № 1058 60 років;

необхідний страховий стаж, визначений ст. 26 Закону № 1058 від 30 років;

страховий стаж особи становить 24 роки 11 місяців 15 днів;

Результат розгляду документів, доданих до заяви:

До страхового стажу не зараховано період роботи з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки записи внесені з порушенням Інструкції № 58 (відсутня інформація про реорганізацію підприємства). Цей період зарахований згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з 01 січня 1999 року по 30 травня 2003 року.

Вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону № 1058.

Позивачу роз`яснено право на оскарження цього рішення в адміністративному або судовому порядку.

З приводу періоду роботи з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року, на зарахування якого до страхового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 свідчать про таке:

«[…]

запис 6 02 січня 1986 року на підставі наказу від 26 грудня 1985 року № 282 позивач була прийнята на роботу на Держмашзавод імені С.І. Петровського «Союзвуглемаш» нянею в ясла-садок № 2;

запис 7 16 липня 1990 року на підставі наказу від 16 липня 1990 року № 145 переведена в житлово-експлуатаційну дільницю сторожем автостоянки;

запис 8 01 квітня 2001 року на підставі наказу від 02 квітня 2000 року № 314 переведена сторожем автостоянки АХО;

запис 9 24 грудня 2001 року на підставі наказу від 24 грудня 2001 року № 121 переведена сторожем автостоянки бюро пропусків;

запис 10 30 травня 2003 року на підставі наказу від 30 травня 2003 року № 105 звільнена за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

[…]».

Трудова книжка НОМЕР_1 не місить записів про реорганізацію Держмашзаводу імені С.І. Петровського «Союзвуглемаш».

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про страховий стаж позивача, починаючи з січня 1999 року.

Так, в системі персоніфікованого обліку наявні відомості про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначка про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 в Новгородському машинобудівному заводі (ідентифікаційний код 00165764) за період з 01 січня 1999 року по 30 травня 2003 року.

Також суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила сина ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 ).

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Черкаській області зарахувало до страхового стажу період з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року наступним чином:

період з 02 січня 1986 року по 13 листопада 1989 року зарахований до страхового стажу у складі періоду з 17 грудня 1985 року по 13 листопада 1989 року 03 роки 10 місяців 27 днів як догляд за дитиною до 3 років;

період з 14 листопада 1989 року по 31 грудня 1998 року до страхового стажу не зарахований;

період з 01 січня 1999 року по 30 травня 2003 року 04 роки 05 місяців 00 днів зарахований до страхового стажу.

За розрахунком пенсійного органу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 11 місяців 15 днів.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

На час звернення позивачки з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 29 березня 2023 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 01 січня 2023 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Умови призначення пенсії за віком визначає ст. 26 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

[…]

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року не менше 30 років;

[…].

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає ст. 24 Закону № 1058.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За правилами ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01 січня 2004 року види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначала ст. 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788).

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру виконуваної роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 грудня 2022 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…].

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків […], або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи: […].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. […]; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Черкаській області рішення від 05 квітня 2023 року № 051330003375.

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Черкаській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Позивач доводить, що має право на зарахування до її страхового стажу періоду з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року.

Правомірність рішень, дій (бездіяльності) пенсійного органу щодо зарахування (незарахування) до страхового стажу інших періодів позивач не оскаржує.

Щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року суд зазначає таке.

Суд встановив, що в період з 02 січня 1986 року по 15 липня 1990 року ОСОБА_1 працювала на Держмашзаводі імені С.І. Петровського «Союзвуглемаш» нянею в яслах-садку № 2; з 16 липня 1990 року по 31 березня 2001 року сторожем автостоянки в житлово-експлуатаційній дільниці; з 01 квітня 2001 року по 23 грудня 2001 року сторожем автостоянки АХО; з 24 грудня 2001 року по 30 травня 2003 року сторожем автостоянки бюро пропусків (записи №№ 6-10 в трудовій книжці).

В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що період з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року не зарахований позивачці до страхового стажу на підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оскільки всупереч Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58), в трудовій книжці відсутня інформації про реорганізацію підприємства.

Оцінюючи правомірність наведеної відповідачем підстави для відмови у зарахуванні цього періоду до страхового стажу, суд зауважує таке.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 1.5. Інструкції № 58 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Згідно з п. 2.4. Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, […] вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, […].

За правилами, наведеними у п. п. 2.6., 2.8. Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, […], виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. 2.15. Інструкції № 58 якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування наказ (розпорядження), його дата і номер.

Аналогічні положення були передбачені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, що була затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 20 червня 1974 року № 162 (зі змінами) (далі Інструкція № 162), і застосовувалась до введення в дію Інструкції № 58.

Суд відзначає, що Інструкція № 162 та Інструкція № 58 чітко визначають коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Дійсно, трудова книжка серії НОМЕР_1 не містить записів щодо реорганізації (зміни найменування) Держмашзаводу імені С.І. Петровського «Союзвуглемаш».

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, а саме:

«[…]

34. Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

35. При цьому, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників […]».

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

З огляду на це, а також враховуючи, що записи №№ 6-10 в трудовій книжці підтверджують факт зайнятості ОСОБА_1 на відповідних роботах в період з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року, відсутність в трудовій книжці запису про перейменування підприємства не може позбавляти позивача права на зарахування вказаного періоду до її страхового стажу та, як наслідок, права на пенсію.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 02 січня 1986 року по 30 травня 2003 року.

Разом з цим на підставі розрахунку стажу (форми РС-право) суд встановив, що відповідач зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02 січня 1986 року по 13 листопада 1989 року у складі періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Однак згідно з записами №№ 6-7 в трудовій книжці в період з 02 січня 1986 року по 13 листопада 1986 року позивачка працювала нянею в яслах-садку № 2.

Відповідно до п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з п. 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

В той же час норми п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 та п. 11 Порядку № 637 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосуються непрацюючої матері, натомість у справі, що розглядається, в період до досягнення дитиною трирічного віку позивач перебувала в трудових відносинах.

Отже, пенсійний орган мав зарахувати ОСОБА_1 період з 02 січня 1989 року по 13 листопада 1989 року до страхового стажу як період роботи, підтверджений записами в трудовій книжці, а не як період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Період роботи з 01 січня 1999 року по 30 травня 2003 року пенсійний орган зарахував позивачці до страхового стажу, що підтверджено розрахунком стажу (форма РС-право).

Таким чином, зі складу спірного періоду до страхового стажу позивача ГУ ПФУ в Черкаській області не зарахувало лише період з 14 листопада 1989 року по 31 грудня 1998 року.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 05 квітня 2023 року № 051330003375 підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, ГУ ПФУ в Черкаській області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих нею документів.

Оскільки рішення від 05 квітня 2023 року № 051330003375 є протиправним, порушене право позивачки підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить також застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Черкаській області:

-зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу:

період з 02 січня 1986 року по 13 листопада 1989 року як період роботи нянею в яслах-садку № 2, (а не період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);

період з 14 листопада 1989 року по 15 липня 1990 року робота нянею в яслах-садку № 2;

період з 16 липня 1990 року по 31 грудня 1998 року робота сторожем автостоянки в житлово-експлуатаційній дільниці;

-повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 березня 2023 року, зареєстровану за № 1107, про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, яка стосується покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати до страхового стажу період роботи з 02 січня 1986 року по 13 листопада 1989 року, суд виходить з того, що пенсійний орган хоча і зарахував цей період до страхового стажу, однак помилково визначив його як період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, замість зарахування його як періоду роботи.

Позовні вимоги в частині покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати до страхового стажу період з 01 січня 1999 року по 30 травня 2003 року не підлягають задоволенню, оскільки вказаний період зарахований позивачці до страхового стажу, що підтверджено розрахунком стажу (форма РС-право).

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Черкаській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Черкаській області суд покладає обов`язок зарахувати відповідні періоди роботи до страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн (квитанція від 26 квітня 2023 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Черкаській області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ідентифікаційний код 21366538, місцезнаходження: 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05 квітня 2023 року № 051330003375.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу:

період з 02 січня 1986 року по 13 листопада 1989 року як період роботи нянею в яслах-садку № 2;

період з 14 листопада 1989 року по 15 липня 1990 року няня в яслах-садку № 2;

період з 16 липня 1990 року по 31 грудня 1998 року сторож автостоянки житлово-експлуатаційної дільниці.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 березня 2023 року, зареєстровану за № 1107, про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 22 травня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко