Рішення

від 22.05.2023 по справі 380/6278/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6278/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікно Центр» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікно Центр» з позовом до Львівської митниці в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400002/2 від 14.02.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400007/2 від 03.03.2023 року.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митній декларації. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Відтак, відсутні підстави для коригування митної вартості.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №27446 від 19.04.2023), де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Щодо оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400002/2 від 14.02.2023 року представник відповідача зазначив наступне. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA209140002347U0 від 03.02.2023 (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне: - у гр.16 CMR 0166343 від 02.02.2023 відсутня адреса перевізника; - відповідно до п. 3.1 контракту 17/12-21 від 17.12.2021 усі істотні умови виконання угоди (кількість, асортимент, вартість кожної одиниці товару, умови поставки, якість товару) обумовлюються у письмовій заявці та відображаються у інвойсі після письмового підтвердження, посилання на заявку міститься у інвойсі (документ №ZAMODB 228/E/2023 30/01/2023). Проте вказаний документ до митного оформлення не наданий; -у інвойсі міститься інформація щодо дати та умов поставки: 01.02.2023 FCA Czerwin, проте відповідно до інформації, що міститься у ЦМР та заявці на перевезення - дата завантаження -02.02.2023, дата складання самого інвойсу 02.02.2023, тобто, час відвантаження передує даті видачі інвойсу. - у гр. 44 МД внесено реквізити документу: 2701 «пакувальний лист», проте зазначений документ до митного оформлення не надано. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності (щодо підписів, дати прас-листа, місце розвантаження), відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. На вимогу декларантом було надано документи. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця Держмитслужби не визнала заявлену митну вартість. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100320/2022/321619 від 18.11.2022, 2,389 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Щодо оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400007/2 від 03.03.2023 року представник відповідача зазначив наступне. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією 23№UA209140005134U4 від 03.03.2023 (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне: - у гр.16 CMR 0166381 від 02.03.2023 відсутня адреса перевізника; -у пакувальному листі від 02.03.2023 (пакувальний лист це товаросупроводжувальний документ, що містить перелік усіх видів товару у кожному товарному місці (ящик, коробка контейнер), кладеться в упаковку) зазначено, що він складений у Варшаві, проте, відвантаження товару відбувалось у м. Червінь; - відповідно до п. 3.1 контракту 17/12-21 від 17.12.2021 усі істотні умови виконання угоди (кількість, асортимент, вартість кожної одиниці товару, умови поставки, якість товару) обумовлюються у письмовій Заявці та відображаються у інвойсі після письмового підтвердження, посилання на Заявку міститься у Інвойсі (документ № ZAMODB 327/E/2023 від 10.02.2023). Проте вказаний документ до митного оформлення не наданий; у інвойсі міститься інформація щодо дати та умов поставки: 14.02.2023 FCA Czerwin, проте відповідно до інформації, що міститься у ЦМР та заявці на перевезення - дата завантаження -02.03.2023, дата складання самого інвойсу 02.03.2023. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. На вимогу декларантом було надано документи. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця Держмитслужби не визнала заявлену митну вартість. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100320/2022/321619 від 18.11.2022, 2,389 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводило.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400002/2 від 14.02.2023 року та №UA209000/2023/400007/2 від 03.03.2023 року.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікно Центр» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Eco in sp. Z.o.o.» (Польща) уклали Контракт №17/12-21 купівлі-продажу від 17.12.2021 року.

Відповідно до предмету контракту купівлі-продажу №17/12-21 від 17.12.2021 року Продавець зобов`язується продавати (поставляти) товар в асортименті інвойсів, які є невід`ємними частинами контракту.

Відповідно до інвойсу №1/EX/E/02/2023 від 02.02.2023 року покупець придбав у продавця товар на умовах післяплати.

Позивачем 03.02.2023 року було подано митну декларацію №23UA209140002347U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар №1 двокомпонентний поліуретановий силікон (не в аерозольній упаковці) герметик для вторинної герметизації склопакетів).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209140002347U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №17/12-21 від 17.12.2021 р.; Заявка №8LV від 27.01.2023, підтвердження замовлення №228/Е/2023 від 30.01.2022; Рахунок-фактура №1/EX/E/02/2023 від 02.02.2023; Пакувальний лист №2023020015 від 02.02.2023; Банківський платіжний документ за попередню поставку №127 від 31.01.2022; Банківський платіжний документ за попередню поставку №129 від 13.02.2022; Банківський платіжний документ за попередню поставку №130 від 16.02.2023; Договір-заявка на транспортне перевезення №8 від 01.02.2023; Рахунок на оплату транспортних послуг №02/02 від 02.02.2023; Підтвердження завантаження б/н від 02.02.2023; Довідка про транспортні витрати №02/02 від 02.02.2023; Автотранспортна накладна №0166343 від 02.02.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL445010E0281444 від 02.02.2023; Технічні характеристики товару; Експертний висновок Київської ТПП №Ц-69 від 30.01.2023; Довідка розрахунку первісної вартості б/н від 20.01.2023; Довідка розрахунку первісної вартості б/н від 10.02.2023; Калькуляція вартості товару б/н від 14.02.2023; Калькуляція вартості товару б/н від 15.02.2023; Видаткова накладна №9012 від 29.12.2022; Видаткова накладна №9066 від 29.12.2022; Прибуткова накладна №54 від 20.01.2023; Прибуткова накладна №102 від 10.02.2023 року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом було надано наступні додаткові документи: митні декларації, оформлені позивачем у попередні періоди; прайс-лист б/н від 02.01.2023 р.; Висновок ТПП №Ц-10 від 12.01.2022 р; Висновок ТПП №Ц-499 від 07.11.2022 р.

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400002/2 від 14.02.2023 року.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400002/2 від 14.02.2023 року відповідач зазначив наступне. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, а також невірно проведеним декларантом або уповноваженою ним особою розрахунком митної вартості. Відповідно до п. 4 ст. 58 МКУ Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи на довільній чи фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за. умов повної конкуренції. Частина 2 пункту 2 Приміток та додаткових положень до статті VII ГАТТ визначає, зо сумісним зі статтею VII, пунктом 26, було б тлумачення стороною фрази «при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції» як такої, зо виключає будь-яку трансакцію, в якій покупець та продавець не є незалежними один від одного і в якій ціна є не єдиним фактором прийняття рішення.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності поданих декларантом документах, усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:

- У гр. 16 CMR 0166343 від 02.02.2023 відсутня адреса перевізника;

- Відповідно до п. 3.1 контракту 17/12-21 від 17.12.2021 усі істотні умови виконання угоди (кількість, асортимент, вартість кожної одиниці товару, умови поставки, якість товару) обумовлюються у письмовій Заявці та відображаються у інвойсі після письмового підтвердження, посилання на Заявку міститься у інвойсі (документ У228/ Е/2023). Проте, вказаний документ до митного оформлення не наданий;

- У інвойсі міститься інформація щодо дати та умов поставки: 01.02.2023 FCA Czerwin, проте відповідно до інформації, що міститься у ЦМР та заявці на перевезення - дата завантаження - 02.02.2023, дата складання самого інвойсу 02.02.2023, тобто час відвантаження передує даті видачі інвойсу;

- У гр. 44 МД внесено реквізити документу: 2701 «пакувальний лист», проте зазначений документ до митного оформлення не наданий.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності (щодо підписів, дати прайс-листа, місце розвантаження), відсутність документа, визначених ч.2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до ч. З ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. З статті 53 МК України, необхідно подати (за наявності) такі додаткові документи:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом було надано: технічну документацію; прайс-лист, документ має іменний характер, тобто за своєю суттю є комерційною пропозицією; висновки Київської ТПП, що видавались на попередні поставки (дата видачі 07.11.2022 та 12.01.2022); інформаційний лист щодо складу продукту; зовнішньоекономічний контракт, експортну МД, копії МД із попередніх поставок; калькуляція виробництва (не містить усіх статей витрат) та видаткові накладні (зазначені документи подані у день винесення рішення).

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100320/2022/321619 від 18.11.2022 - 2,389 дол. СІЛА за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На підставі рішення про коригування митної вартості Львівською митницею Державної митної служби України видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000092

Відповідно до інвойсу №1/ЕХ/Е/03/2023 від 02.03.2023 року покупець придбав у продавця товар на умовах післяплати.

Позивачем 03.03.2023 року було подано митну декларацію №23UA209140005134U4 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар №1 двокомпонентний поліуретановий силікон (не в аерозольній упаковці) герметик для вторинної герметизації склопакетів).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209140002347U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №17/12-21 від 17.12.2021 р.; Заявка №11LV від 27.02.2023 разом з підтвердження замовлення №327/Е/2023 від 10.02.2023; Рахунок-фактура №1/ЕХ/Е/03/2023 від 02.03.2023; Пакувальний лист №2023030004 від 02.03.2023; Банківський платіжний документ за попередню поставку №127 від 31.01.2023; Банківський платіжний документ за попередню поставку №129 від 13.02.2023; Банківський платіжний документ за попередню поставку №131 від 17.02.2023; Договір-заявка на транспортне перевезення №11 від 27.02.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №02/03 від 02.03.2023; Підтвердження завантаження б/н від 02.03.2023; Довідка про транспортні витрати №02/03 від 02.03.2023 року; Автотранспортна накладна №0166381 від 02.03.2023; Митна декларація країни відправлення №23PL445010E0568541 від 02.03.2023; Прайс - лист б/н від 02.01.2023; Прайс - лист б/н від 01.02.2023; Експертний висновок Київської ТПП №Ц-10 від 12.01.2022; Експертний висновок Київської ТПП №Ц-499 від 07.11.2022; Експертний висновок Київської ТПП №.Ц-601 від 19.12.2022; Експертний висновок Київської ТПП №Ц-69 від 30.01.2023; Висновок ДП «Держзовнішінформ» №113/86 від 22.02.2023; Довідка розрахунку первісної вартості б/н від 24.01.23; Довідка розрахунку первісної вартості б/н від 27.01.23; Довідка розрахунку первісної вартості б/н від 15.02.23; Довідка розрахунку первісної вартості б/н від 20.01.23; Довідка розрахунку первісної вартості б/н від 10.02.23; Видаткова накладна №9012 від 29.12.2022; Видаткова накладна №9066 від 29.12.2022; Видаткова накладна №255 від 23.01.2023; Видаткова накладна №436 від 01.02.2023; Видаткова накладна №598 від 15.02.2023; Видаткова накладна №650 від 15.02.2023; Прибуткові накладні №54 від 20.01.23; Прибуткова накладна №56 від 24.01.23; Прибуткова накладна №57 від 27.01.23; Прибуткова накладна №102 від 10.02.23; Прибуткова накладна №108 від 15.02.23; Митні декларації, оформлені позивачем за попередні періоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом було надано наступні додаткові документи: підтвердження прайсу від 01.02.2023 р. Польсько-Української господарчої палати від 23.01.2023; висновок ДП «Держзовнішінформ» №113/86 від 22.02.2023; калькуляція від 03.03.2023 р., оплата за попередню поставку №131 від 17.02.2023 р.; прибуткова накладна №56 та довідка розрахунку первісної вартості від 24.01.2023; прибуткова накладна №57 та довідка розрахунку первісної вартості від 27.01.2023; прибуткова накладна №108 та довідка розрахунку первісної вартості від 15.02.2023; видаткові накладні; митні декларації, оформлені позивачем в попередні періоди; прайс від 01.02.2023; Висновок ТПП №Ц-10 від 12.01.2022; Висновок ТГІГІ №Ц-499 від 07.11.2022; Висновок ТПП №Ц-601 від 19.12.2022; рахунок на транспортні перевезення №02/03 від 02.03.2023; калькуляція від 14.02.2023 та від 15.02.2023; замовлення 11LV, підтвердження №327/ Е/2023 від 10.02.2023; оплати за попередню поставку №127 від 31.01.2023 та №129 від 13.02.2023; прибуткова накладна №54 та довідка розрахунку первісної вартості від 20.01.2023; прибуткова накладна №102 та довідка розрахунку первісної вартості від 10.02.2023; копія митної декларації країни відправлення.

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400007/2 від 03.03.2023 року.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400007/2 від 03.03.2023 року відповідач зазначив наступне. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, а також невірно проведеним декларантом або уповноваженою ним особою розрахунком митної вартості. Відповідно до п. 4 ст. 58 МКУ Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи на довільній чи фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частина 2 пункту 2 Приміток та додаткових положень до статті VIIГА7Т визначає, зо сумісним зі статтею VII, пунктом 26, було б тлумачення стороною фрази «при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції» як такої, зо виключає будь-яку трансакцію, в якій покупець та продавець не є незалежними один від одного і в якій ціна є не єдиним фактором прийняття рішення.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності поданих декларантом документах, усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:

- У гр. 16 CMR 0166381 від 02.03.2023 відсутня адреса перевізника;

- У пакувальному листі від 02.03.2023 (пакувальний лист - це товаросупровідний документ, що містить перелік усіх видів товару у кожному товарному місці (ящик, коробка, контейнер), кладеться в упаковку) зазначено, що він складений у Варшаві, проте відвантаження товару відбувалось у м. Червінь;

- Відповідно до п. 3.1 контракту 17/12-21 від 17.12.2021 усі істотні умови виконання угоди (кількість, асортимент, вартість кожної одиниці товару, умови поставки, якість товару) обумовлюються у письмовій Заявці та відображаються у інвойсі після письмового підтвердження, посилання на Заявку міститься у інвойсі (документ №327/ Е/2023 від 10.02.2023). Проте, вказаний документ до митного оформлення не наданий;

- У інвойсі міститься інформація щодо дати та умов поставки: 14.02.2023 FCA Czerwin, проте відповідно до інформації, що міститься у ЦМР та заявці на перевезення - дата завантаження - 02.03.2023, дата складання самого інвойсу 02.03.2023.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності (щодо підписів, дати прайс-листа, місце розвантаження), відсутність документа, визначених ч.2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до ч. З ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. З статті 53 МК України, необхідно подати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом самостійно було надано під час митного оформлення (внесено у гр.44) наступні документи:

- прайс - листи від 02.01.2023 та 01.02.2023 (іменні - за суттю комерційна пропозиція та не може слугувати ціновою пропозицією для необмеженого кола зацікавлених осіб);

- висновки Київської ТПП №10 від 12.01.2023; №499 від 07.11.2022; №601 від 19.12.2022; №69 від 30.01.2023 (не стосуються даної поставки);

- калькуляція від 14.02 (не відповідає загальновизнаним принципам бухгалтерського обліку - не містить наступні статті - заробітна плата, податки, відрахування, технічне обслуговування, лоза виробничі витрати);

- оформлені фірмою мд за попередні періоди;

- оплату за попередні поставки;

- прибуткові накладні;

- склад продукту.

На вимогу декларантом було надано: прайс - лист від 01.02.2023, засвідчений в ТПП РП; висновок ДП Держзовнішінформ; інформаційний лист щодо складу продукту «Екопур»; інші документи, що дублюють надані при митному оформленні.

Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року M4495-VIрозділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД MUA100320/2022/321619 від 18.11.2022 - 2,389 дол. СІЛА за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На підставі рішення про коригування митної вартості Львівською митницею Державної митної служби України видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000132.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваних рішень.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/400002/2 від 14.02.2023 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Щодо твердження відповідача, що гр. 16 CMR 0166343 від 02.02.2023 відсутня адреса перевізника, суд зазначає наступне.

Відсутність у графі 16 CMR інформації про адреса перевізнику не свідчить про наявність розбіжностей, ознак підробки та не впливає на розмір вартості товарів, заявлений позивачем. Суд зазначає, що про наявність технічної помилки в документі та про зміст правильної інформації, яка помилково не була вказана, можна зробити висновок, виходячи з аналізу сукупності решти відомостей, що викладені у цьому ж документі.

Відтак, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином, вказаний реквізит у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо твердження відповідача, що відповідно до п. 3.1 контракту №17/12-21 від 17.12.2021 усі істотні умови виконання угоди (кількість, асортимент, вартість кожної одиниці товару, умови поставки, якість товару) обумовлюються у письмовій Заявці та відображаються у інвойсі після письмового підтвердження, посилання на Заявку міститься у інвойсі (документ У228/Е/2023), проте, вказаний документ до митного оформлення не наданий, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи заявка із письмовим підтвердженням була подана до митного оформлення, про що свідчить документ №228/Е/2023 від 30.01.2023 під кодом « 9000» у графі 44 митної декларації.

Щодо твердження відповідача, що у інвойсі міститься інформація щодо дати та умов поставки: 01.02.2023 FCA Czerwin, проте відповідно до інформації, що міститься у ЦМР та заявці на перевезення - дата завантаження - 02.02.2023, дата складання самого інвойсу 02.02.2023, тобто час відвантаження передує даті видачі інвойсу, суд зазначає наступне.

Згідно з підтвердженням-замовлення №228/Е/2023 від 30.01.2023 року сторони попередньо узгодили дату та умови поставки - 01:02.2023 року FCA Czerwin. Ця дата носить інформативний характер та вказує на те, коли товар буде підготовлений до відвантаження на складі в м. Czerwin. Після цього з перевізником була підписана Заявка №8 від 01.02.2023 на перевезення, де зазначено дату та місце завантаження - 02.02.2023 в м. Czerwin. Постачальник формує інвойс та CMR датою фактичного відвантаження партії товару зі свого складу, факт завантаження відбувся 02.02.2023 року про що зазначено в інвойсі та CMR. Вказаний недолік не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо твердження відповідача, що у гр. 44 МД внесено реквізити документу: 2701 «пакувальний лист», проте зазначений документ до митного оформлення не наданий, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» №1011 від 20.09.2012 року, пакувальний лист міститься під кодом « 0271». Із графи 44 митної декларації вбачається, що даний документ №2023020015 від 02.02.2023 року був поданий до митного оформлення.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/400007/2 від 03.03.2023 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Щодо твердження відповідача, що гр. 16 CMR №0166381 від 02.03.2023 року відсутня адреса перевізника, суд зазначає наступне.

Відсутність у графі 16 CMR інформації про адреса перевізнику не свідчить про наявність розбіжностей, ознак підробки та не впливає на розмір вартості товарів, заявлений позивачем. Суд зазначає, що про наявність технічної помилки в документі та про зміст правильної інформації, яка помилково не була вказана, можна зробити висновок, виходячи з аналізу сукупності решти відомостей, що викладені у цьому ж документі.

Відтак, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином, вказаний реквізит у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо твердження відповідача, що у пакувальному листі від 02.03.2023 року зазначено, що він складений у Варшаві, проте відвантаження товару відбувалось у м. Червінь, суд зазначає наступне.

Надпис «Warszawa, 02.03.2023» на пакувальному листі №2023030004 від 02.03.2023 р. означає те, що юридичною адресою компанії «Есо in sp z.o.o.» «ul. Powsinska, 18, Warszawa». Відвантаження товару відбувалось у м. Червінь, Польща, що підтверджується товаросупровідним документам.

Щодо твердження відповідача, що відповідно до п. 3.1 контракту №17/12-21 від 17.12.2021 усі істотні умови виконання угоди (кількість, асортимент, вартість кожної одиниці товару, умови поставки, якість товару) обумовлюються у письмовій Заявці та відображаються у інвойсі після письмового підтвердження, посилання на Заявку міститься у інвойсі (документ №327/ Е/2023 від 10.02.2023), проте, вказаний документ до митного оформлення не наданий, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи заявка із письмовим підтвердженням була подана до митного оформлення, про що свідчить документ №327/Е/2023 від 10.02.2023 року під кодом « 9000» у графі 44 митної декларації.

Щодо твердження відповідача, що у інвойсі міститься інформація щодо дати та умов поставки: 14.02.2023 року FCA Czerwin, проте відповідно до інформації, що міститься у ЦМР та заявці на перевезення - дата завантаження - 02.03.2023 року, дата складання самого інвойсу 02.03.2023 року, суд зазначає наступне.

Згідно з підтвердженням-замовлення №327/Е/2023 від 10.02.2023 року сторони попередньо узгодили дату та умови поставки 14.02.2023 року FCA Czerwin. Ця дата носить інформативний характер та вказує на те, коли товар буде підготовлений до відвантаження на складі в м. Czerwin. Після цього з перевізником була підписана Заявка №11 від 27.02.2023 року на перевезення, де зазначено дату та місце завантаження - 02.03.2023 в м. Czerwin. Постачальник формує інвойс та CMR датою фактичного відвантаження партії товару зі свого складу, факт завантаження відбувся 02.03.2023 року про що зазначено в інвойсі та CMR. Вказаний недолік не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо вимоги відповідача надати йому додаткові документи, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 57 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, частиною 1 та 2 ст. 57 Митного Кодексу України встановлюється, що при визначенні митної вартості товару основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Діючим законодавством передбачається наступний порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 51 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із приписами ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України визначено вичерпний перелік документів, що подасться декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Припис закону кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства: митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, зазначене узгоджується із ст. 8 Митного Кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі: заохочення доброчесності.

У свою чергу, при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості окремої поставки товари та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), було надано усі документи, передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України.

Частиною 3 ст. 53 Митного Кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимог митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи за переліком, визначеним у цій нормі права.

Відповідачем у жодному документі не зазначено та не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки. Відповідач не надав підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 58 Митного Кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч. 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Жодних зазначених в ч. 1 ст. 58 Митного Кодексу України обмежень щодо товарів, які ввезені на митну територію України за вищезгаданою митною декларацією, немає. Отже, відсутні підстави для незастосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Верховним Судом у відповідних постановах неодноразово акцентовано, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленні та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.

З огляду на те вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Львівської митниці №UA209000/2023/400002/2 від 14.02.2023 року та №UA209000/2023/400007/2 від 03.03.2023 року та необхідність їх скасування.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування прийняття спірних рішень

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікно Центр» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400002/2 від 14.02.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400007/2 від 03.03.2023 року.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікно Центр» сплачений судовий збір в сумі 3311 (три тисячі триста одинадцять) гривень 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кухар Н.А.