Рішення

від 22.05.2023 по справі 420/5611/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5611/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 21 березня 2023 року надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» до Одеської митниці в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000005/2 від 17.02.2023;

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2023/000076.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є виробничим підприємством і використовує у власному виробництві як сировину жерсть білу ЕЖК. Така жерсть в України не виробляється, тому позивач придбаває її по імпорту, у зв`язку з чим, відповідно до Митного кодексу України, проходить процедуру митного очищення імпортованого товару. 10.08.2022 року між компанією «SIATA DS., Inc.» (СІАТА ДС., Інк.) США (Продавець) та приватним акціонерним товариством «Завод «Чорноморполіграфметал» (Покупець) укладено контракт ST-22/10/08, згідно якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві металопродукцію, а Покупець оплатити поставлений Товар, згідно умовам контракту жерсть біла ЕЖК (УКТ ЗЕД 7210 12 20 000). Специфікацією №1/1 від 10.08.2022 Сторони узгодили виробника, кількість та ціну Товару, маршрут поставки: DAP Триест (Італія) і далі - залізничним транспортом за рахунок Покупця до кордону України і до Одеси. В подальшому, через зменшення завантаженості порту Констанца (Румунія), сторонами узгоджено зміну маршруту поставки: замість DAP Триест (Італія) - DAP Констанца (Румунія), що зафіксовано шляхом підписання додаткової угоди №1 від 02.01.2023 до контракту № ST - 22/10/08 від 02.01.2023. Позивач на підставі проформи-інвойсу №ST-22/10/08 передплатив узгоджену суму в розмірі 962500,00 дол. США - Платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 11.08.2022. Вантажовідправник (виробник) Товару: TIANJIN RUNDA INTERNATIONAL TRADING CO.LTD, Китай, відповідно до коносаменту MEDUUV729303 відправив вантажоодержувачу ПрАТ «Завод Чорноморполіграфметал» у 20-ти контейнерах 110 рулонів (котушок) жерсті загальною вагою брутто 542764,000 кг, а Продавець цього Товару: «SIATA DS., Inc.» надав інвойс № ST-22/10/08-01 від 03.01.2023 на суму 936489 доларів США 75 центів, сертифікат якості товару від виробника за № RUN-22-65 від 11.11.2022. У відповідності з угодою Товар був доставлений в порт призначення Constanta (Констанца), Румунія. З метою доставки товару до Одеси позивач - одержувач товару, уклав Генеральний договір транспортного експедирування № 10356 від 10.01.2023 з товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДЛОГ УКРАЇНА» (надалі експедитор). 31.01.2023 експедитором відправлено до Одеси залізничним транспортом на п`яти залізничних вагонах (платформах) десять контейнерів з двадцяти, що надійшли в порт Констанца, які 15.02.2023 доставлено у пункт призначення ст. Одеса-Ліски УЗ під митний контроль Одеської митниці. З метою митного оформлення товару декларант - ПрАТ «Завод «Чорноморполіграфметал» на підставі ч. 1 ст. 49 та ч.3 ст. 53 Митного кодексу 16.02.2023 подав до Одеської митниці митну декларацію типу «М40ДЕ» № 23UA500490001348U, підтверджуючі митну вартість товару документи, яка була визначена за основним методом на підставі ст.49,51 МК- за фактично сплаченою вартістю.

За результатами митного оформлення МД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500490/2023/000005/2 від 17.02.2023 та, як наслідок, оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2021/000076. Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості, вважає його прийнятим без повного та об`єктивного дослідження поданих разом із митною декларацією документів, які у повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товарів, без обґрунтування вказаних у рішенні розбіжностей, не відповідає правилам Розділу 3 Митного кодексу України, тому підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Вважаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2022 протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 27 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

Ухвалою суду від 22.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

11 квітня 2023 року до суду через електронну підсистему «Електронний суд» надійшов відзив (вх. № ЕС/3317/23) Одеської митниці на позовну заяву в якому відповідач зазначає наступне. Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 23UA500490001348U8 від 16.02.2023. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500490001348U8 від 16.02.2023 позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500490001348U8 від 16.02.2023 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000005/2 від 17.02.2023, а саме:

відповідно до п. 5.1 контракту від 10.08.2022 № ST-22/10/08 покупець здійснює авансові платежі на суму, яка передбачена до поставки товару на підставі рахунку-фактури. Надане до митного оформлення для підтвердження факту оплати товару платіжне доручення в іноземній валюті від 11.08.2022 № 1, не містить відомостей щодо наданого до митного оформлення рахунку-фактури (invoice від 03.01.2023 № ST- 22/10/08-01). Зазначене платіжне доручення видане раніше наданого рахунку фактури та містить відомості щодо суми оплати, яка не відповідає відомостям щодо вартості товару, яка зазначена у наданому до митного оформлення рахунку-фактури;

відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного оформлення документах міститься суперечлива інформація щодо даної складової митної вартості товару: відповідно п. 1.1.9. до генерального договору транспортного експедирування від 10.01.2023 № 10356, виконавець даного договору ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» зобов`язується здійснювати страхування вантажів, проте відповідно до довідки про транспортні витрати ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 16.02.2023 № 1602-1, ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» страхування не здійснювало;

відповідно до п. 3.2 контракту від 10.08.2022 № ST-22/10/08 якість товару підтверджується сертифікатом якості, що видається заводом-виробником, який, відповідно до п. 5.2 даного контракту, продавець зобов`язаний надати разом із комерційними та транспортними документами. Проте, наданий до митного оформлення сертифікат якості (MILL TEST CERTIFICATE від 15.11.2022 № RUN-22-65) не стосується поданих до митного оформлення комерційних та транспортних документів та містить посилання на відмінні від поданих до митного оформлення інвойсу та контракту;

надані до митного оформлення коносамент від 25.11.2022 № MEDUUV729303 та специфікація продавця від 10.08.2022 № 1/1 містить розбіжності щодо відправника товару: відповідно до коносаменту «TIANJIN RUNDA INTERNATIONAL TRADING CO., LTD», відповідно до специфікації «SIATA DS., INC.».

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та роз`яснено, що відповідно до частини шостої статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

17.02.2023 листом від 17.02.2023 № 081 декларантом повідомлено про надання висновків ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.02.2023 № 123/42, від 19.02.2022 № 123/374 та Таблиці з позицією та поясненнями декларанта, 17.02.2023 декларантом надані наступні документи: проформа-інвойс від 10.08.2022 № ST-22/10/08, рахунок ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 30.01.2023 № UADN23010061/3, рахунок ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 15.02.2023 № UADN23020035, висновки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 19.12.2022 № 123/374, від 06.02.2023 № 123/41 та від 06.02.2023 № 123/42. Слід зазначити, що додатково надана проформа-інвойс від 10.08.2022 № ST-22/10/08 містить ознаки підробки: відбиток печатки продавця із підписом уповноваженої особи продавця імовірно зроблені із використанням комп`ютерних можливостей сканування дійсних відбитку печатки та підпису із наступним відтворенням на зазначеному документі; рахунки ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 30.01.2023 № UADN23010061/3, від 15.02.2023 № UADN23020035 не містять таких реквізитів як підпис уповноваженої особи та відбитку печатки (надані під час митного оформлення довідка про транспортні витрати ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 16.02.2023 № 1602-1 та генеральний договір транспортного експедирування від 10.01.2023 № 10356 містять зазначені реквізити); у відповідності із висновком ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.02.2023 № 123/41 розрахункова ціна товару «прокат плоского із низьковуглецевої сталі марки SPCC…» країною походження Китай та країною-контрагентом США є вищою оцінюваного за даною митною декларацією товару «прокат плоского із низьковуглецевої сталі марки SPCC….» країною походження Китай та країною-контрагентом США «SIATA DS., INC.»; таблиця з позицією та поясненнями декларанта містить відомості щодо відсутності зобов`язань та документів ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» та висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 19.12.2022 № 123/374 виданий ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД», проте із поданих декларантом під час митного оформлення документів не зрозуміло, яким чином ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» пов`язаний із декларантом та поставкою оцінюваного товару та яким чином висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 19.12.2022 № 123/374 опинився в розпорядженні декларанта. 17.02.2023 декларантом листом від 17.02.2023 б/ н повідомлено про неможливість надання інших затребуваних додаткових документів у зв`язку із відчутністю останніх.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500490001348U8 від 16.02.2023 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Отже, у відношенні товарів був застосований резервний метод (метод 2 ґ). З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та аналогічним комерційним умовам, є більшим: на рівні 2,4358 дол. США за кг та ґрунтується на раніше визнаної (визначеної) митним органам митної вартості за митною декларацією від 17.10.2022 № 22UA100240685788U3.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 1254257,32 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

12.04.2023 до суду надійшло клопотання (вх..№ЕС/3363/23) відповідача про долучення до матеріалів справи належним чином завірені копії документів на підставі яких прийнято спірне рішення.

24.04.2023 до суду надійшла (вх..№12911/23) відповідь позивача на відзив відповідача. Ціна і кількість товару (вартість), визначені Контрактом, специфікацією № 1/1, протягом реалізації узгодженої поставки (до моменту випуску товару у вільний обіг по території України) не змінювались. Ціна товару визначалась на момент підписання Контракту, тобто в серпні 2022 року. Ціна угоди купівлі-продажу визначаються сторонами з урахуванням інтересів кожної з них, кон`юнктури ринку, а не для митної або податкової служби України чи будь-якої третьої особи. Оскільки Контракт підписано, значить інтереси сторін узгоджено. Позивач наголошує, що під час визначення митної вартості товару за основним методом декларантом (позивачем) були враховані як ціна товару, передбачена договором, так і витрати з транспортування товару за генеральним договором транспортного експедирування № 10356 від 10.01.2023 (тобто, митна вартість товару визначалася двома складовими), що не спростовується відповідачем. Відповідач не довів як так звані «розбіжності» у первинних документах, про які йдеться у рішенні про коригування митної вартості, вплинули на визначення митної вартості за МД № 23UA500490001348U8 від 16.02.2023 по двом складовим: ціна/вартість товару за зовнішньоекономічним контрактом + витрати з транспортування товару за генеральним договором транспортного експедирування. Відповідач не довів, що відомості, які були використані декларантом при обчислені митної вартості товару не підтверджені документально, не визначені кількісно, або що вони є недостовірними, чи при її обчисленні не була врахована хоча б одна складова митної вартості. Саме за таких умов ч. 2 ст. 58 МК передбачає незастосування визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Інших заяв/клопотань по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

10 серпня 2022 року між компанією «SIATA DS., Inc.», США (Продавець), та приватним акціонерним товариством «Завод Чорноморполіграфметал», (Покупець), укладено Контракт №ST-22/10/08 (далі за текстом Контракт), за умовами якого «Продавець» зобов`язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» прийняти і оплатити металопродукцію (білу жерсть електролітичного лудіння марки ЕЖК), надалі іменовану «Товар2, у кількості та сортаменті відповідно до підписаних специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Відхилення від узгодженої у специфікаціях кількості допускається в межах +/- 5% за кожною сортаментною позицією та загалом за специфікацією. Розрахунки при цьому провадяться за фактично поставленою кількістю «Товару» (а.с.56-59).

Ціни на «Товар» визначаються на умовах, обумовлених у специфікаціях, за одну метричну тонну та зазначаються за кожну позицію. Ціни встановлюються у доларах США. Вартість упаковки та маркування включена у вартість «Товару». Загальна сума Контракту USD 50,000,000.- (П`ятдесят мільйонів доларів США) (п.2 Контракту).

Якісні характеристики «Товару» вказуються у специфікаціях. В них визначаються також вимоги до пакування та маркування. Якість «Товару» підтверджується сертифікатом якості, виданим заводом-виробником (п.3 Контракту).

Цей контракт укладено відповідно до умов, зазначених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту. Поставки здійснюються за реквізитами «Покупця», зазначеними у специфікації та вантажних інструкціях. Місцем фактичної передачі Товару є склад Одержувача. Також передача Товару може проводитись на митному складі. Терміни поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту (п.4 Контракту).

«Покупець» здійснює авансові платежі на суму передбачену до поставки «Товару» на підставі рахунку-фактури «Продавця». За погодженням сторін «Покупець» може здійснювати оплату отриманого «Товару» на рахунок «Продавця» протягом 180 календарних днів з дати отримання «Товару». «Продавець» зобов`язується надати такі документи: Підписані рахунки-фактури; Документи щодо транспортування Товару. (CMR, коносамент та інші документи, що підтверджують перевезення товару); Заводські сертифікати із зазначенням якості та кількості.

Оплата всіх комісій та банківських зборів, включаючи витрати банків-кореспондентів за рахунок «Покупця», витрати уповноваженого банку «Продавця» за рахунок «Продавця». Валютою платежу за цим Контрактом є долари США (п.5 Контракту).

Товари вважаються поставленими «Продавцем» та прийнятими «Покупцем»: A) за якістю - на підставі сертифікату якості, виданого заводом-виробником; Б) за кількістю відповідно до ваги, зазначеної у товаросупровідних документах. Датою виконання поставки за цим контрактом вважається дата ввізної митної декларації (п.6 Контракту).

10.08.2022 сторонами узгоджена Специфікація №1/1 до контракту №ST-22/10/08 від 10 серпня 2022 року, згідно з якою відправник - «SIATA DS., Inc.», США, направляє вантажоодержувачу - Приватне акціонерне товариство «Завод Чорноморполіграфметал», Країна походження Китай, виробник TIANJIN RUNDA INTERNATIONAL TRADING CO., LTD CHINA (Тяньцзінь Рунда Інтренейшнел Трейдінг Ко. ЛТД). Товар: біла жерсть в рулонах ЕЖК Стандарт JIS G3303 розміру 0,135х820 мм, кількістю 550 тонн, ціною 1750 доларів США з тонну нетто. Умови поставки DAP Італія. Сума 962 500,00 доларів США. Дата доставки грудень 2022 лютий 2023 (а.с.63).

Зміст Проформи Інвойс № ST - 22/10/08 від 10.08.2022 до Контракту та Специфікації №1/1 повністю відповідає даним Специфікації №1/1. Розбіжності відсутні (а.с.66).

Згідно з Платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 11 серпня 2022 року позивач сплатив Продавцю 962500,00 доларів США за контрактом №ST-22/10/08 від 10.08.2022 та проформою інвойс від 10.08.2022 (а.с.27).

02.01.2023 сторонами Контракту укладено Додаткову Угоду №1 до Контракту №ST-22/10/08 від 10 серпня 2022, згідно з якою поставка «Товару», що відвантажується згідно Специфікації № 1/1 від 10.08.2022 до Контракту № ST-22/10/08 від 10.08.2022 здійснюється на умовах DAP Констанца, Румунія. У зв`язку із зміною умов поставки, сторони домовилися залишити на колишньому рівні ціни, кількість та загальну вартість «Товару», як зазначено в Специфікації № 1/1 від 10.08.2022 до Контракту № ST - 22/10/08 від 10.08.2022 (а.с.61).

Згідно з Коносаментом №MEDUUV729303, вантажовідправник Тяньцзінь Рунда Інтренейшнел Трейдінг Ко. ЛТД, вантажоодержувач приватне акціонерне товариство «Завод Чорноморполіграфметал». Номер букінга: 177GBBPPXPQP4720. Порт навантаження: Ксінганг. Порт вивантаження: Констанца. Завантажено, укладено та пораховано вантажовідправником. Дата поставки на борт судна 25.11.2022. Отримано перевізником 20 контейнерів. Перевізник MSC Romania Shipping SRL.STR.DR.IACOB (а.с.72-77)

Згідно з Рахунком-фактури (інвойсу) ST-22/10/08 від 03.01.2023 вага нетто Товару 535 137 т, вага брутто 542 764 т, ціна за 1 т 1750,00 USD, вартість 936489,75 USD.

В той же час, 10 січня 2023 року між позивачем (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДЛОГ УКРАЇНА» (Виконавець) був укладений Генеральний договір транспортного експедирування № 10356 за яким Виконавець зобов`язується за плату та рахунок Замовника надавати Замовнику послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів, які належать або оперуються Замовником (а.с.28-33).

Також, 16.01.2023 між сторонами Генерального договору транспортного експедирування № 10356 був укладений Протокол узгодження Договірної ціни (залізниця) за яким Виконавець надає послуги пов`язані з організацією транспортування та іншим обслуговуванням імпортних вантажів в стандартних 20-ти і 40-ка футових контейнерах. Маршрут: порт Констанца (Румунія) Одеса (Ліскі). Коносамент/Букінг MEDUUV729303.

Послуги із організації доставки залізничним транспортом: 91 421,50 грн за 1 (один) 20 контейнер, що становить 2500 доларів США. 106 048,94 грн за 1 (один) 40 контейнер, що становить 2900 доларів США. Ставка включає: навантажувально-розвантажувальні роботи на платформу на території терміналу в порту Констанца; тариф залізничного перевезення; роботи пов`язані зі зміною типу колії; оформлення ЦИМ/СМГС; портове експедирування; видання DO (делівери ордеру); митне оформлення (транзитна декларація Т1 за один код товару, для фінансової гарантії на суму до 50000 євро за кожний контейнер); підготування до навантаження на платформи на терміналі в порту Констанца (Румунія); винагороду виконавця.

16.02.2023 директором ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» надано довідку про транспортні витрати з організації перевезення Товару (а.с.37).

З метою здійснення митного оформлення товару, представником позивача, (декларантом) 16.02.2023 було подано до Одеської митниці митну декларацію №UA500490001348U8, в якій митна вартість товару була визначена за фактично сплаченою ціною.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією вищенаведені документи.

17.02.2023 відповідачем було прийнято Рішення № UA500490/2023/00005/2 «Про коригування митної вартості товарів» (а.с.21) та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000076 (а.с.19-20).

В оскаржуваному рішенні № UA500490/2023/00005/2 відповідачем було зазначено наступне:

У зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п.5.1 контракту від 10.08.2022 №ST-22/10/08 покупець здійснює авансові платежі на суму, яка передбачена до поставки товару на підставі рахунку-фактури. Надане до митного оформлення для підтвердження факту оплати товару платіжне доручення в іноземній валюті від 11.08.2022 №1, не містить відомостей щодо наданого до митного оформлення рахункуфактури (invoice від 03.01.2023 № ST-22/10/08-01). Зазначене платіжне доручення видане раніше наданого рахунку-фактури та містить відомості щодо суми оплати, яка не відповідає відомостям щодо вартості товару, яка зазначена у наданому до митного оформлення рахунку-фактури;

2) відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного оформлення документах міститься суперечлива інформація щодо даної складової митної вартості товару: відповідно п. 1.1.9. до генерального договору транспортного експедирування від 10.01.2023 № 10356, виконавець даного договору ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» зобов`язується здійснювати страхування вантажів, проте відповідно до довідки про транспортні витрати ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 16.02.2023 № 1602-1, ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» страхування не здійснювало;

3) відповідно до п. 3.2 контракту від 10.08.2022 № ST-22/10/08 якість товару підтверджується сертифікатом якості, що видається заводом-виробником, який, відповідно до п. 5.2 даного контракту, продавець зобов`язаний надати разом із комерційними та транспортними документами. Проте, наданий до митного оформлення сертифікат якості (MILL TEST CERTIFICATE від 15.11.2022 № RUN-22-65) не стосується поданих до митного оформлення комерційних та транспортних документів та містить посилання на відмінні від поданих до митного оформлення інвойсу та контракту;

4) надані до митного оформлення коносамент від 25.11.2022 № MEDUUV729303 та специфікація продавця від 10.08.2022 № 1/1 містить розбіжності щодо відправника товару: відповідно до коносаменту «TIANJIN RUNDA INTERNATIONAL TRADING CO., LTD», відповідно до специфікації - «SIATA DS., INC.».

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ACMO «Інспектор» та ЄAIC та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1-4.071 дол.США/кг нетто (МД від 15.07.2022 № UA500020/2022/012117) ніж заявлено декларантом 2.737 дол.США/кг нетто.

Митним органом відповідно до частини п`ятої статті 54 МКУ та частини третьої статті 53 МКУ було зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарі, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та роз`яснено, відповідно до частини шостої статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

17.02.2023 листом від 17.02.2023 №081 декларантом повідомлено про надання висновків «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.02.2023 123/42, від 19.02.2022 № 123/374 та Таблиці з позицією та поясненнями декларанта, 17.02.2023 декларантом надані наступні документи: проформаінвойс від 10.08.2022 № ST-22/10/08, рахунок ТОВ «МЕДЛОГ Україна від 30.01.2023 № UADN23010061/3, рахунок ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 15.02.2023 № UADN23020035, висновки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 19.12.2022 № 123/374, від 06.02.2023 № 123/41 та від 06.02.2023 №123/42.

Слід зазначити, що додатково надана проформа-інвойс від 10.08.2022 № ST-22/10/08 містить ознаки підробки: відбиток печатки продавця із підписом уповноваженої особи продавця імовірно зроблені із використанням комп`ютерних можливостей сканування дійсних відбитку печатки та підпису із наступним відтворенням на зазначеному документі;

рахунки ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 30.01.2023 № UADN23010061/3, від 15.02.2023 № UADN23020035 не містять таких реквізитів як підпис уповноваженої особи та відбитку печатки (надані під час митного оформлення довідка про транспортні витрати ТОВ «МЕДЛОГ УКРАЇНА» від 16.02.2023 № 1602-1 та генеральний договір транспортного експедирування від 10.01.2023 № 10356 містять зазначені реквізити);

у відповідності із висновком ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.02.2023 № 123/41 розрахункова ціна товару «прокат плоского із низьковуглецевої сталі марки РСС...» країною походження Китай та країною-контрагентом США є вищою оцінюваного за даною митною декларацією товару «прокат плоского із низьковуглецевої сталі марки РСС....» країною походження Китай та країною-контрагентом США «SIATA DS., INC.»;

таблиця з позицією та поясненнями декларанта містить відомості щодо відсутності зобов`язань та документів ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» та висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 19.12.2022 № 123/374 виданий ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД», проте із поданих декларантом під час митного оформлення документів не зрозуміло, яким чином ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» пов`язаний із Декларантом та поставкою оцінюваного товару та яким чином висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 19.12.2022 № 123/374 опинився в розпорядженні декларанта.

17.02.2023 декларантом листом від 17.02.2023 б/н повідомлено про неможливість надання інших затребуваних додаткових документів у зв`язку із відчутністю останніх. Отже, декларантом не подано усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, які б спростували встановлені розбіжності.

Встановлено, що стосовно оцінюваного товару інформація щодо прийнятої митним органом вартості операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами із урахуванням вимог та застережень статей 59, 60 та 61 МКУ відсутня, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Суд звертає увагу на те, що Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме: 1) платіжне доручення не містить відомостей про інвойс, 2) страхування товару не здійснювалось, 3) сертифікат якості не стосується поданих документів, 4) специфікація та коносамент містять розбіжності щодо відправника товару.

Відповідач в спірному рішенні зазначив, що декларантом не подані документи, згідно з переліком та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю спірного рішення, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір, що вини між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.23, п.24 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач у Рішенні про коригування митної вартості товарів від 17.02.2023, зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме платіжне доручення від 11.08.2022 №1 не містить відомостей щодо наданого до митного оформлення рахункуфактури від 03.01.2023.

Проте суд не погоджується з зазначеним висновком відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №815/5791/17.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те що, платіжне доручення в іноземній валюті від 11.08.2022 №1, не містить відомостей щодо наданого до митного оформлення рахунку-фактури (invoice від 03.01.2023 № ST-22/10/08-01), то суд зазначає, що таке платіжне доручення митним законодавством взагалі не відноситься до документів, що підтверджують митну вартість товару.

До того ж, вірними є наголошення позивача стосовно того, що відмінність сум в платіжному дорученні від 11.08.2022 №1 та інвойсі від 03.01.2023 №ST-22/10/08-01 не є розбіжністю в сенсі причини неможливості верифікації заявленої декларантом митної вартості. Ця відмінність існує в документах, що відносяться до різних етапів здійснення торгової операції. Платіжне доручення від 11.08.2022 №1 відповідає проформі-інвойсу від 10.08.2022 NoST-22/10/08/ (PROFORMA INVOICE № ST-22/10/08 від 10.08.2022) як передплата, в розмірі, визначеному Специфікацією №1/1. Це вказано і в самому платіжному дорученні: Призначення платежу: Contr.ST-22/10/08 dd 10/08/2022, proforma-inv. ST-22/10/08 dd 10/08/2022 pre-pay for goods. Invoice від 03.01.2023 № ST-22/10/08-01 не має жодного відношення до платіжного доручення саме тому, що наданий більше чотирьох місяців пізніше, а саме, після завантаження товару, визначення його фактичної маси, а значить і вартості.

Проформа-інвойс - попередній рахунок, виставлений покупцю «формально», як документальне оформлення усних/контрактних домовленостей, або оголошення ціни, обсягів поставки товару. Складання цього попереднього рахунку є орієнтиром для попередньої оплати, узгодженої сторонами і зафіксованої в контракті.

Інвойс - рахунок на оплату, підписання якого створює зобов`язання щодо надсилання, отримання та сплати за товар. Підсумкові ціна та обсяги можуть відрізнятись від початкових та можуть коригуватися до остаточного варіанту хоча б через відмінність фактичної маси товару, що завантажується (а це в нашому випадку технічно неминуче - рулони жерсті не калібровані за масою, контрактом передбачено оплату «за фактом»), від вказаного попередньо в Специфікації.

Частина 2 статті 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу)».

Умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат.

Суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Стосовно посилань контролюючого органу, щодо невідповідності сертифікату якості від 15.11.2022 комерційним та транспортним документам, то суд зазначає, що за нормами Митного Кодексу сертифікат якості не є документом, що підтверджує митну вартість.

За приписами пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При укладанні Генерального договору транспортного експедирування №10356 та Протоколу до нього позивачем та транспортною компанією серед умов було передбачено вартість наданої послуги з перевезення товару не включає вартість страхування. В подальшому, в своїй Довідці про транспортні витрати від 16.02.2023 (а.с.37) перевізник зазначив, що ним страхування вантажу не здійснювалось.

Таким чином, вірними є твердження позивача, стосовно того, що витрати на страхування не можуть бути включені до заявленої позивачем митної вартості, оскільки вони не були понесені, страхування вантажу не проводилось, відповідні кошти позивачем не сплачувались.

Посилання митного органу щодо розбіжностей в коносаменті від 25.11.2022 та в специфікації в зазначенні продавця та відправника суд вважає необґрунтованими, оскільки з наведених вище документів вбачається, що продавцем є компанія «SIATA DS., Inc.», США, а країною виробництва Китай, отже і відправником товару з Китаю буде підприємство (TIANJIN RUNDA INTERNATIONAL TRADING CO., LTD CHINA), яке розташоване в Китаї та виробляє і відправляє товар на виконання контрактів укладених власником - «SIATA DS., Inc.», США.

Суд зазначає, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 по справі №324/580/17.

В спірному рішення від 17.02.2023 митний орган зазначив про імовірність підробки проформи-інвойс від 10.08.2022 №ST-22/10/08, проте не зазначає про вжиті ним заходи реагування на такі дії декларанта.

В той же час, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митними деклараціями, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19.

Додатково, суд зазначає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З огляду на вищевикладене, встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та необґрунтованими, а тому рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, в свою чергу доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню та, з врахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України, шляхом визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500490/2023/000005/2 від 17.02.2023.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення від 17.03.2023 №723 (а.с.18) позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 21497,86 грн.

З урахуванням задоволення позову, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 21497,86 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000005/2 від 17.02.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2023/000076.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» суму сплаченого судового збору у розмірі 21497,86 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач приватне акціонерне товариство «Завод Чорноморполіграфметал» (65098, м. Одеса, Застава-2, вул. Привозна, 1, код ЄДРПОУ 00383708);

Відповідач Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА