Ухвала

від 22.05.2023 по справі 560/7602/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/7602/23

УХВАЛА

22 травня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 15.03.2023 №153.

Ухвалою від 08.05.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , вказав, що недоліки позову можуть бути усунуті позивачем шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, а також зазначення позовних вимог відповідно до норм статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України згідно з переліком відповідачів.

На виконання вимог ухвали від 08.05.2023 позивач надав до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій не погодився з висновками суду щодо застосування Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач зазначив, що є інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області та служить народу України шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку, особливо в період воєнного стану. Повідомив, що його представник з 03.04.2023 по 10.04.2023 хворів та перебував на лікарняному. Крім цього, послався на встановлення на території України карантину з метою запобігання поширенню COVID-19.

Позивач також зазначив, що Кам`янець-Подільське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області підпорядковане Головному управлінню Національної поліції в Хмельницькій області, тому заперечує проти виключення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з числа відповідачів.

Дослідивши вказану заяву, суд враховує таке.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду не лише цим Кодексом, а також іншими законами, які мають перевагу в застосуванні порівняно із строками, визначеними в частинах 2, 4, 5 статті 122 цього Кодексу.

Предметом цього спору є пункт 1 наказу Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області від 15.03.2023 №153.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Тому у контексті цього судового спору застосуванню належить Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Згідно з статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до матеріалів справи, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Отже, враховуючи внесені законодавцем зміни до Дисциплінарного статуту Національної поліції України в період дії воєнного стану, у спірних правовідносинах для обчислення строку звернення слід застосовувати норми спеціального законодавства, а саме частина четверта статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Аналогічна правова позиція щодо строку звернення до адміністративного суду викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №120/7567/22.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В позовній заяві позивач не зазначив про день його ознайомлення з наказом. Однак в матеріалах справи міститься акт про відмову ознайомлення з дисциплінарним наказом від 23.03.2023.

Відповідно до частини другої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Разом з тим, позивач 03.05.2023 звернувся до суду з позовною заявою про оскарження пункту 1 наказу від 15.03.2023, тобто з пропуском 15-ти денного строку для звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Позивач вважає введення в Україні режиму воєнного стану об`єктивною та поважною причиною пропуску процесуальних строків. Однак суд не погоджується з вказаними доводами, оскільки сам факт запровадження воєнного стану в Україні без доведення неможливості звернення до суду у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Зі змісту поданої заяви не слідує, що позивач мав обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв`язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення до суду в межах законодавчо встановленого строку. Зазначені позивачем обставини не є наведенням конкретних обставин, які впливають на своєчасність реалізації прав позивача, та, відповідно, вказують на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв`язок.

Той факт, що представник позивача у період з 03.04.2023 по 10.04.2023 хворів також не є поважною обставиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не обмежений у виборі свого представника та не позбавлений можливості укладення договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до ордеру договір про надання правової допомоги укладений з адвокатом 23.03.2023. В свою чергу адвокат хворів лише у період з 03.04.2023 по 10.04.2023. У заяві позивач не вказав на обставини, які перешкоджали адвокату звернутись до суду з цим позовом до 03.04.2023 або після 10.04.2023.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" карантин на всій території України запроваджений з 12.03.2020. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 відновлена робота частини закладів та певних видів діяльності з 11.05.2020, зокрема й відділень поштового зв`язку та інших державних закладів та установ, що у свою чергу забезпечувало можливість звернення до суду.

Суд враховує, що дотримання строків звернення до суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого ці правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Крім цього, за змістом частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позовній заяві позивач визначив відповідачами Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, Кам`янець-Подільське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області.

Водночас останній просить визнати протиправними та скасувати пункт 1 наказу Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області від 15.03.2023 №153.

У поданій заяві позивач вказав, що Кам`янець-Подільське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області підпорядковане Головному управлінню Національної поліції в Хмельницькій області, тому заперечує проти виключення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з числа відповідачів.

Суд враховує, що відповідно до положень статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Позовна заява в порушення вимог статей 4, 160 Кодексу адміністративного судочинства України не містить позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Недоліки позову можуть бути усунуті позивачем шляхом зазначення інших підстав поважності причин його пропуску, а також зазначення позовних вимог відповідно до норм статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України згідно з переліком відповідачів.

Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Продовжити ОСОБА_1 строк залишення позовної заяви без руху на 10 днів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя О.Л. Польовий