Ухвала

від 22.05.2023 по справі 480/6648/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2023 р.Справа № 480/6648/22Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 480/6648/22

за позовом Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс»

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 задоволено позов КП «Буринь-теплосервіс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

25.04.2023 на рішення суду Державною службою України з безпеки на транспорті подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що вперше ним апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Повторно з апеляційною скаргою апелянт звернувся у найкоротший строк з моменту коли дізнався про повернення апеляційної скарги.

Суд, перевіривши доводи заявника, матеріали справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Сумського окружного адміністративного суду прийнято 14.02.2023, апеляційна скарга подана вперше з дотриманням ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору.

25.04.2023 Державною службою України з безпеки на транспорті повторно подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як на поважність обставин пропуску строку апелянт посилається на вчасне звернення з первинно поданою апеляційною скаргою та зазначає, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою він реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку. Вважає, що така обставина є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження.

Проте, суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом ч. 8 ст. 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 23.03.2023 про необхідність усунути недоліки апеляційної скарги та привести її у відповідність до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме сплатити судовий збір скаржником виконані не були, що слугувало підставою для її повернення. Ці ж недоліки не усунуті апелянтом і при повторному зверненні з апеляційною скаргою 25.04.2023.

Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, передбачених ст. 296 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовим рішенням, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Однак, у цій справі з моменту прийняття рішення суду першої інстанції до моменту повторного звернення минуло більше 2 місяців, однак, подана повторно апеляційна скарга також не відповідає вимогам КАС України.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.

Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з додаванням відповідних доказів в її обґрунтування.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Також в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю коштів на його сплату.

Дослідивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Апелянтом належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору не надано, так само як і не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Крім того, фактично неможливість сплати судового збору відповідач пов`язує не з незадовільним майновим станом у розумінні ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", а з особливостями фінансування скаржника як бюджетної установи.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі необхідно відмовити.

Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено вимогу майнового характеру на суму 17 000 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з вимогою майнового характеру, заявленою юридичною особою, становить 2 481,00 грн.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через "Електронний суд", за її подачу, в даному випадку, необхідно сплатити 2 977, 20 грн. (150% від 2481, 00 грн)х0,8).

З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги має надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 2 977, 20 грн.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди, а також заяви із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 , п.1 ч.4 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 480/6648/22 підстави пропуску строку - неповажними.

В задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору по справі № 480/6648/22 - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 480/6648/22 за позовом Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати Державній службі України з безпеки на транспорті строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова