Ухвала

від 22.05.2023 по справі 420/5247/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2023 року

Київ

справа № 420/5247/22

адміністративне провадження № К/990/11942/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі № 420/5247/22 за позовом Приватного підприємства «НАВІК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 29.03.2023.

Верховний Суд ухвалою від 11.04.2023 зазначену касаційну скаргу залишив без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало зокрема те, що обґрунтовуючи свої вимоги, ГУ ДПС із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначало, що встановлені під час перевірки обставини підтверджують нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами. Однак, під час перевірки касаційної скарги встановлено, що суд апеляційної інстанції не надавав правової оцінки висновкам контролюючого органу по суті виявлених порушень, а із посилання на постанови Верховного Суду дійшов висновку про допущення контролюючим органом істотних порушень норм ПК України під час призначення перевірки, що і стало підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції. Так, суд апеляційної інстанцій зазначив про протиправність призначеної відносно позивача перевірка, оскільки наказ про її проведення видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер 0102937682139), копію ухвали суду від 11.04.2023 про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримав 18.04.2023.

24.04.2023 ГУ ДПС направило засобами поштового зв`язку клопотання про продовження строку на усунення недоліків, яке надійшло до суду 01.05.2023. Клопотання вмотивоване тим, що ГУ ДПС не встигає надати платіжний документ про сплату судового збору через об`єктивні обставини, однак, зазначає, що платіжне доручення найближчим часом буде надано до суду. Також ГУ ДПС надіслало уточнену касаційну скаргу.

Колегія суддів вважає, що для вирішення клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору необхідним є перевірка усунення іншого виявленого судом недоліку, а саме, чи приведено касаційну скаргу в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень у відповідність з вимогами частини четвертої статті 328 і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України і чи є такі доводи достатніми для відкриття касаційного провадження.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить з такого.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 21.11.2022 позов задовольнив, податкові повідомлення-рішення скасував. Судове рішення вмотивоване тим, що ПП «НАВІК», відповідно до принципу змагальності, у повному обсязі спростувало доводи контролюючого органу щодо порушення платником податків окреслених в Акті перевірки вимог податкового законодавства.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.02.2023 рішення суду першої інстанції змінив, виклавши мотивувальну частину оскаржуваного рішення в редакції даної постанови, а в іншій частині судове рішення залишив без змін.

Апеляційний суд дійшов висновку про протиправність призначеної відносно позивача перевірки, оскільки наказ про її проведення видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова КМУ №89), в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки. Зазначене, за позицією суду апеляційної інстанції, залишено поза увагою судом першої інстанції, однак, зазначене порушення є істотним і тягне за собою наслідок у вигляді скасування податкових повідомлень-рішень. Обґрунтовуючи свій висновок, суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21.

В уточненій касаційній скарзі ГУ ДПС посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування пункту 79.2 статті 79 ПК України, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, згідно з яким підставою для скасування податкових повідомлень-рішень є не будь-які порушення, а лише ті, які об`єктивно вплинули на висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки. На переконання ГУ ДПС, суд апеляційної інстанції зобов`язаний був дослідити вплив обставин призначення та проведення перевірки на правильність висновків контролюючого органу. Також, посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС вважає, що наявні підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, оскільки у постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16 Верховний Суд зазначив про неможливість штучного обмеження повноважень Верховної Ради України у разі, якщо такі обмеження не закріплені конституційно.

Колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21, від 23.02.2023 у справі №160/20112/21, від 23.02.2023 у справі №600/1402/22-а, виклав правову позицію про те, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України. Отже, проведення перевірки на підставі Постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції у справі, у якій подано касаційну скаргу, в частині застосування норм пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Постанови КМУ № 89 відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у подібних правовідносинах.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 19.04.2022 у справі №816/687/16 колегія суддів вважає незмістовними, оскільки її ухвалено у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу. У цій постанові Верховного Суду не вирішувалося питання застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Постанови КМУ № 89, як і не вирішувалося питання наявності/відсутності повноважень у Кабінету Міністрів України на зміну терміну дії мораторію на проведення податкових перевірок.

Слід зазначити, що аналогічним доводам, які приведені ГУ ДПС у касаційній скарзі, Верховний Суд надавав правову оцінку у постанові від 28.12.2022 у справі №420/22374/21. Суд зазначив, що у процитованому висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі. До того ж Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 підтримала усталену в судовій практиці позицію, що нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

Приведені скаржником доводи щодо необхідності відступу від висновків Верховного Суду також були предметом оцінки Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.12.2022 у справі №160/14248/21. Суд зазначив, що надання Кабінету Міністрів України повноважень на прийняття актів не може свідчити про те, що такий акт автоматично набуває вищої юридичної сили аніж закон, якщо прийнятий акт КМУ такому суперечить. Крім того, правомірність дій КМУ щодо прийняття постанови №89 не є предметом спору у цій справі, а тому доводи в цій частині виходять за межі предмета судового розгляду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 підтримала усталену позицію Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

У постановах від 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21 Верховний Суд також зазначав про застосовність у таких правовідносинах висновку Верховного Суду, викладених у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до якого контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

У розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення передбачених у цій нормі перевірок імперативно забороняє контролюючому органу їх проводити, колегія суддів вважає, що наведені ГУ ДПС підстави для відступлення від висновків Верховного Суду є незмістовними і не доводять, що такі висновки суду касаційної інстанції не відповідають правильному застосуванню норм права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що допущене контролюючим органом порушення процедури призначення перевірки тягне за собою скасування податкових повідомлень-рішень без надання правової оцінки висновкам по суті виявлених порушень.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Отже, колегія суддів вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів попередніх інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

З урахуванням таких висновків, недоцільним є задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору за її подання.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі № 420/5247/22 за позовом Приватного підприємства «НАВІК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко