Постанова

від 19.05.2023 по справі 820/4215/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року

м. Київ

справа № 820/4215/16

адміністративне провадження № К/9901/36371/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року (суддя Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (головуючий суддя Подобайло З.Г., судді: Тацій Л.В., Григоров А.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Форсаж" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (яке ухвалою Верховного Суду замінено правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Управління, відповідач), в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2016 року: №0000931401 - на суму 98 743,80 грн. донарахувань з податку на прибуток підприємств та 24 685,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000941401 - на суму 2 959,63 грн. донарахувань з податку на додану вартість та 739,91 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Обґрунтовуючи позовну заяву (з врахуванням зменшення позовних вимог), Товариство зазначало, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є частково необґрунтованими та помилковими, оскільки твердження податкового органу про порушення вимог законодавства щодо заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Агроімпорт Плюс", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 є безпідставними, у зв`язку з тим, що термін для сплати за отриманий від них товар не встановлений, а контрагентами не направлялись позивачеві вимоги про його оплату; по взаємовідносинам позивача з ПАТ "Автодвір - Східна Україна", ТОВ "Алмаз", ТОВ "Апком", ПАТ «ММК Ільїча», ТОВ «Украгроцентр», ФОП ОСОБА_7 кредиторська заборгованість погашена; стосовно ж взаємовідносин з ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , Управлінням ДАІ ГУ УМВС в Харківській області відповідачем порушено встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строк для здійснення нарахувань; водночас Товариство вказувало, що погоджується зі здійсненими Управлінням нарахуваннями по взаємовідносинам із контрагентами ТОВ «ТД «Індустрія», ФОП ОСОБА_12 , ТОВ «Ком-Євробуд», ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ПП «ТАР», ПАТ «ММК Ільїча» (в частині заборгованості в сумі 12 840,00 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення, суди, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, дійшли переконання, що Товариством належним чином відображено в податковому й бухгалтерському обліку результати господарських операцій з контрагентами ТОВ "Агроімпорт Плюс", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ПАТ "Автодвір - Східна Україна", ТОВ "Алмаз", ТОВ "Апком", ПАТ «ММК Ільїча», ТОВ «Украгроцентр», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , Управлінням ДАІ ГУ УМВС в Харківській області, відтак у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в оскаржуваних частинах.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на висновки акту перевірки й положення законодавства, що регулюють спірні відносини, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що Товариство зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами Управління у період з 08 по 26 лютого 2016 року проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 14 березня 2016 року №112/20-40-14-01-07/ НОМЕР_1 , в якому, в свою чергу, зазначено про порушення позивачем вимог:

- підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.1 статті 138 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 158 462,00 грн., у тому числі за 2014 рік - на 158 462,00 грн.;

- пункту 198.3 статті 198 ПК України, у зв`язку із чим завищено від`ємне значення з ПДВ на суму 8 284,00 грн., у тому числі за грудень 2014 року - на 8 284,00 грн., та занижено ПДВ на 62 044,00, у тому числі за грудень 2014 року - на 62 044,00 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов, вказавши, що Товариством у перевіряємий період не включено до складу доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування, простроченої заборгованості по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ТОВ "Агроімпорт Плюс", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ПАТ "Автодвір - Східна Україна", ТОВ "Алмаз", ТОВ "Апком", ПАТ «ММК Ільїча», ТОВ «Украгроцентр», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , Управлінням ДАІ ГУ УМВС в Харківській області, ФОП ОСОБА_12 , ТОВ «Ком-Євробуд», ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ПП «ТАР»; крім того ним завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Індустрія», ТОВ "Фірма "Харківагроснаб", ТОВ "Промтехмашпроект", ТОВ "Торгперспектива", ТОВ "Агроімпорт Плюс".

На підставі акту перевірки Управлінням 31 березня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000251401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 198 077,50 грн., №0000261401 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на 8 284,00 грн., №0000271401 про донарахування грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 93 066,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДФС України, рішенням якої від 10 червня 2016 року №12932/6/99-99-11-01-01-25 їх скасовано в частині зменшення перевіркою витрат та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ "Фірма "Харківагроснаб", ТОВ "Промтехмашпроект", ТОВ "Торгперспектива" і у відповідній частині штрафні санкції, водночас скасовано податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2016 року №0000261401 в частині накладення на Товариство штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання з ПДВ, а в інших частинах - залишено без змін.

В подальшому Управлінням 24 червня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000941401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 6 071,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 5 337,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 334,25 грн.;

- №0000931401, яким донараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 127 938,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 102 351,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 587,75 грн.

Ці податкові повідомлення-рішення також оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДФС України, проте її рішенням від 29 липня 2016 року №16372/6/99-99-11-01-01-25 скаргу Товариства залишено без розгляду.

Частково не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею ж 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Як передбачено пунктом 135.1 статті 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 135.2 статті 135 ПК України).

За змістом підпункту 135.5.4 пункту 135.4 статті 135 ПК України інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Підпунктами 14.1.178 та 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій встановили, що спірним у даній справі питанням (в межах заявлених з врахуванням уточнень позовних вимог) є правомірність формування Товариством даних податкового обліку на підставі господарських операцій з контрагентами ТОВ "Агроімпорт Плюс", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ПАТ "Автодвір - Східна Україна", ТОВ "Алмаз", ТОВ "Апком", ПАТ «ММК Ільїча», ТОВ «Украгроцентр», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , Управлінням ДАІ ГУ УМВС в Харківській області.

Разом з тим, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суди дійшли переконання, що по взаємовідносинам позивача TOB «Агроімпорт Плюс» на суму 26 076,00 грн., ФОП ОСОБА_1 на суму 139 353,70 грн., ФОП ОСОБА_2 на суму 107 836,56 грн., ФОП ОСОБА_3 на суму 123 231,11 грн., ФОП ОСОБА_4 на суму 30 051,82 грн., ФОП ОСОБА_5 на суму 792,54 грн., ФОП ОСОБА_6 на суму 4 206 127,91 грн. відсутня безнадійна заборгованість, оскільки виконання зобов`язань щодо оплати отриманого товару між вказаними контрагентами та Товариством не був встановлений, а вони, в свою чергу, не направляли йому вимог про виконання зобов`язань.

Що ж до заборгованості по взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 , то суди з`ясували, що вона виникла в 2007 році, а по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , Управлінням ДАІ ГУ МВС у Харківській області - в 2009 році, відтак при здійсненні нарахувань грошових зобов`язань за цими взаємовідносинами Управлінням порушено приписи пункту 102.1 статті 102 ПК України, за змістом якого контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, адже спірні податкові повідомлення-рішення прийняті лише 24 червня 2016 року.

Крім того суди звернули увагу, що згідно наявних в матеріалах справи доказів, по взаємовідносинам позивача з ПАТ "Автодвір - Східна Україна", TOB «Агроімпорт Плюс», ТОВ "Алмаз", ТОВ "Апком", ФОП ОСОБА_16 , ТОВ "Украгроцентр" заборгованість була погашена в повному обсязі, а щодо ПАТ "ММ ім. Ільїча" - погашена частково (крім суми 12 840,00 грн.).

Що ж до взаємовідносин з TOB «Агроімпорт Плюс» в серпні 2013 року на суму податкового кредиту в розмірі 1 266,67 грн., то суди з`ясували, що єдиною підставою для висновку про порушення Товариством пункту 198.3 статті 198 ПК України була та обставина, що цей контрагент не відобразив господарські операції з позивачем в податковій звітності, однак, як вказали суди, норми ПК України, зокрема, пункту 198.3 статті 198 ПК України не ставлять в залежність право покупця товару відобразити в складі податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість від виконання продавцем обов`язку нарахування та сплати податкових зобов`язань, які виникли в зв`язку з таким продажем, а тому позивач не може нести відповідальності за ведення податкової звітності своїми контрагентами й контролювати ці дії.

Водночас, як вже зазначалось, Товариством спірні податкові повідомлення-рішення в частині здійснених Управлінням нарахувань грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Індустрія», ФОП ОСОБА_12 , ТОВ «Ком-Євробуд», ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ПП «ТАР», ПАТ «ММК Ільїча» (в частині заборгованості в сумі 12 840,00 грн.) не оскаржувались, а відтак судами не перевірялись.

Враховуючи наведене та зважаючи на положення частини 1 статті 341 КАС України, яка передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не впливають на правильність прийнятих судами рішень й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер