Рішення

від 22.05.2023 по справі 369/3413/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3413/21

Провадження № 2/369/486/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2023 року м. Київ

Києво- Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Волчко А. Я.,

за участю секретаря: Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «МП «Вулик», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ТОВ «МП «Вулик», про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.12.2019 року між нею та ТОВ «МП «Вулик» в особі директора Кльопки Н.В. укладено договір №1 поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого нею особисто передано третій особі грошові кошти у сумі 300 000 (триста тисяч) грн. для внесення в касу Товариства. Відповідно до п.2.2. договору строк позики становить шість місяців та діє до 30.06.2020 року. На підтвердження факту отримання коштів відповідачем, третьою особою видано Позивачу розписку, скріплену підписом та печаткою товариства. Враховуючи, що прибутковий касовий ордер є внутрішнім документом підприємства, ОСОБА_1 його не надано,але третя особа запевнила про його складання та відображення цієї операції в обліку підприємства. Зазначає, що надані кошти відповідачу у вигляді поворотної фінансової допомоги були отримані позивачем в кредит за кредитним договором №501222035 від 26.12.2019 року в АТ «Альфа-банк», який укладався саме з метою подальшого надання поворотної фінансової допомоги відповідачу, за проханням третьої особи, про що відповідно зазначено в розписці. 22.12.2020 року позивачем направлено відповідачу вимогу про виконання боргових зобов`язань за вказаним договором. Відповідно до трекномеру 0113333499877 поштове відправлення 18.01.2021 року було вручено відповідачу. Відповідь на вимогу до теперішнього часу не отримано.20.01.2021 року адвокатом АБ (Адвокатський кабінет Дмитра Макучкіна» Дейнегіним С.М. вручено третій особі адвокатський запит №403 від 20.01.2021 року щодо з`ясування причин невиконання умов вищевказаного договору, та враховуючи відмову розписатися за отримання адвокатського запиту цей запит направлено відповідачу також засобами поштового зв`язку на юридичну та фактичну адресу.Станом на 19.02.2021 року відповідач від виконання взятих на себе зобов`язань ухиляється, про причини не повернення грошових коштів мене не повідомив. Від будь-яких зустрічей пов`язаних з поверненням позики відповідач ухиляється.

На підставі наведеного, просила суд: стягнути з ТОВ «МП «Вулик» на користь ОСОБА_1 борг за договором позики № 1 від 26.12.2019 року у розмірі 300 000 грн; покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2021 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2021року у даній справі закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.

Позивач у судове засідання не з`явилася, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного рішення.

Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками не отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Третя особа у судове засідання не з`явилася. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками не отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку із відсутністю заперечень представника позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст.280-281Цивільного процесуального кодексу України(далі- ЦПК України).

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.12.2019 року між ТОВ «МП «Вулик» (Позичальник) в особі директора Кльопки Н.В. та комерційного директора Попової Н.М. (Позичальник) укладено Договір №1 поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до вимог п.1.1 Договору Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти, які було взято у кредит в банку на власне ім`я для потреб підприємства, Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики).

П.1.2. передбачено, що цей Договір є укладеним з моменту передачі грошей від Позикодавця Позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо).

Згідно з п.1.3.Договору сума позики за цим договором становить 300 000 (триста тисяч) грн,00 коп.

П.2.2. Договору встановлено, що позикодавець надав суму позики строком на шість місяців до 30.06.2020 року.

Відповідно до розписки про внесення готівкових коштів в касу ТОВ «МП «Вулик» від комерційного директора Попової Н.М. на нужди підприємства зазначено, що ОСОБА_1 - комерційним директором вказаного підприємства, 26.12.2019 року було взято кредит у банку у сумі 300 000 грн, на тих умовах, що виплачувати вказану суму кредиту банку зобов`язується ТОВ «МП «Вулик», оскільки ці кошті взято ОСОБА_1 на нужди підприємства. В цей самий день кошти внесено в касу підприємства на підставі приходного касового ордеру.

Як убачається з доданих до матеріалів справи документів копії приходного касового ордеру на підтвердження внесення в касу коштів позивачем не надано суду.

Матеріалами справи встановлено, що 26.12.2019 року АТ «Альфа - Банк» (далі- Банк) в особі Пилипчука Олега Юрійовича, який діє на підставі довіреності №180611 ВД від 11.06.2018 року на пропозицію ОСОБА_1 (далі- Позичальник) на укладення Угоди на надання кредиту №501222035 від 26.12.2019 року, обслуговування Кредитної лінії та відкриття Відновлювальної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Угода) уклали Договір про надання кредиту №501222035. Підставою для угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно п.3 Умов Договору кредиту кредит надається Позичальнику для власних потреб у розмірі 300 000 грн.

Таким чином, судом встановлено, що кошти у розмірі 300 000 грн., які були взяті ОСОБА_1 для власних потреб, а не для потреб підприємства.

Звертаючись із вказаним позовом, ОСОБА_1 стверджувала, що між нею та ТОВ «МП «Вулик» було укладено договір укладено договір №1 поворотної фінансової допомоги (позики) на виконання якого вона взяла споживчий кредит у банку на власне ім`я для потреб підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 1046 ЦПК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047 ЦК України визначає що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки з наданих позивачем розписки неможливо встановити факт внесення в касу підприємства вказаних грошових коштів ОСОБА_1 . Крім того, з договору споживчого кредиту не вбачається , що вказані кошти були взяті саме для потреб підприємства.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. ст. , 16, 526, 625, 1046, 1047, 1048 1049, 1050 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-82, 137, 141, 258-259, 263-265, 268 273,274,279,280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «МП «Вулик», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Андрій Волчко