Рішення

від 22.05.2023 по справі 338/605/23

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/605/23

22 травня 2023 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю: секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с.Похівка в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до територіальної громади с.Похівка в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилась спадщина на належне йому за життя майно, зокрема земельні ділянки в с.Похівка Івано-Франківського району Івано-Франківської області. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів йому все належне майно. Після звернення до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав на майно, йому стало відомо, що він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. Вказаний строк пропустив, так як не був достатньо обізнаний з порядком прийняття спадщини, вважав, що фактично прийняв спадщину так як проживав разом зі спадкодавцем без реєстрації. Вважає причину пропуску строку поважною, тому просив його поновити.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, у поданій заяві вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача - Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у підготовче засідання не з`явився, у поданій заяві вимоги позову визнав, просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оскільки представник відповідача позовні вимоги визнає, не заперечує щодо визначення ОСОБА_1 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, підстав для відмови у прийнятті визнання представником відповідача позову не встановлено, визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав, свобод чи законних інтересів, то суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Похівка Івано-Франківського району Івано-Франківської області помер ОСОБА_2 . Спадщина відкрилась в день його смерті відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 14 травня 2014 року приватним нотаріусом Богородчанського нотаріального округу Любінець О.П. за № 927, згідно з яким все своє майно заповів ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак листом приватного нотаріус Богордчанського нотаріального округу Любінець О.П. №55/01-16 від 07.04.2023 ОСОБА_1 відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки спадкоємцем пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України (а.с.12).

ОСОБА_1 після смерті діда вчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як не був достатньо обізнаний з порядком прийняття спадщини. Оскільки останні місяці проживав з дідом без реєстрації, то вважав, що прийняв спадщину.

Відповідно до довідки Похівського старостинського округу №4 Богородчанської селищної ради №8 від 17.03.2023 року ОСОБА_2 проживав у будинку АДРЕСА_1 . На день його смерті за цією адресою був зареєстрований та проживав один.

На даний час позивач позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування в інший спосіб.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач та його дід були зареєстровані за різними адресами.

Після відкриття спадщини позивач у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12. Також вищевказаними правовими висновками роз`яснено, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті розпорядився належним йому майном, склавши заповіт, за яким спадкоємцем зазначеного майна визначив позивача у справі ОСОБА_1 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними.

З огляду на викладене, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, поважність причин пропуску строку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1216, 1218, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст. 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання ним у нотаріальні органи заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , - два місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий О. А. Шишко