Рішення

від 18.05.2023 по справі 562/1518/22

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1518/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2023 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Мички І.М.,

секретаря судових засідань Щербак В.В.,

-представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Адвоката Цуняка В.Й.,

-представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Адвоката Януля В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у липні 2022 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

Підставами позову зазначають, що на розгляді Здолбунівського районного суду Рівненської області перебувала кримінальна справа № 562/2415/21, кримінальне провадження №12021181130000103 від 16.03.2021 року за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162 та ч.2 ст.194 КК України.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.08.2021 року по кримінальній справі № 562/2415/21, було встановлено, що «16 березня 2021 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані неосудності, в порушення конституційних прав громадян на недоторканність житла, шляхом розбиття скла вікна за допомогою металевого кутника, незаконно проник в середину житлового будинку АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 та в якому проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перебуваючи в середині будинку, ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь підготовленої липкої стрічки типу «скотч», яку приніс із собою, обмотав руки та голову потерпілої ОСОБА_2 , після чого вивів її з приміщення будинку на подвір`я та за допомогою каністри з бензином, яку приніс із собою, облив бензином житлові кімнати у будинку та здійснив підпал вищевказаного житлового будинку. Після цього ОСОБА_5 залишив територію домоволодіння.

У судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю.

З висновку судово-психіатричної експертизи № 62/21 від 08.04.2021р. вбачається, що ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень страждав на хронічне психічне захворювання - параноїдну шизофренію з вираженим галюцинаторно-параноїдним синдромом (F20.0 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.На даний час ОСОБА_5 страждає на хронічне психічне захворювання, не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом. ОСОБА_5 алкоголізмом та наркоманією не страждає, на момент вчинення інкримінованих йому діянь у тимчасово хворобливому стані не знаходився (т.1 а.с.196-204).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 69 від 09.06.2021р. ОСОБА_5 на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними. Під час інкримінованих діянь ОСОБА_5 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії, не міг усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними. Під час інкримінованих діянь ОСОБА_5 у тимчасово хворобливому станіне перебував. Засвоїм психічним станом ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом (т.2 а.с.17-22).»

У зв`язку з цим, Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.08.2021 року по кримінальній справі № 562/2415/21, вирішено: застосувати до ОСОБА_5 за вчинення суспільно небезпечних діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.194 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були визнані потерпілими по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив у законну силу.

Встановлені факти Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.08.2021 року по кримінальній справі № 562/2415/21 яка вступила в силу законну, не підлягають доказуванню по даному провадженню.

Протиправними діями ОСОБА_5 потерпілим була завдана матеріальна та моральна шкода. У зв`язку з цим, Позивач 1 - ОСОБА_1 просить стягнути солідарно із батьків - Відповідачів по справі завдану матеріальну шкоду в розмірі 443 791 грн. та моральну шкоду в розмірі 250 000 грн. Позивач 2 ОСОБА_2 просить стягнути солідарно із Відповідачів по справі завдану їй моральну шкоду в розмірі 250 000 грн.

Підставами позову зазначають, що на момент вчинення злочину ОСОБА_5 був повнолітнім, постійно проживав разом із своїми батьками за однією адресою, та яким було відомо про психічний розлад їхнього сина, який неодноразово проходив лікування.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ч.2 ст.1186 ЦК України, згідно якої, якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв`язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Вважають, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було вжито заходів щодо надання сину ОСОБА_5 , психіатричної допомоги у встановленому законом порядку, та вжиття заходів щодо запобігання шкоді, та за наведених обставин, просять стягнути із батьків матеріальну та моральну шкоду заподіяну їхнім неосудним сином.

30.08.2022 року відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду було подано відзив на позов.

В обґрунтування своїх заперечень, посилаються на ч.2 ст. 1186 ЦК України, котра передбачає: якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв`язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Вказують що, вони знаючи про відхилення в психіці сина, не кинули його на призволяще. Лікували його. На підтвердження даного факту долучили до Відзиву відповіді на запит адвоката №673 від 17.03.2020 року, виданої КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення», Довідку довідки КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» №98 від 17.03.2021 року.

На час амбулаторного лікування відповідачі забезпечили сина всіма необхідними медикаментами.

Зазначають, що Відповідачами було вжито всіх заходів щодо надання ОСОБА_5 психіатричної допомоги, а тому вважають доводи позову щодо невжиття заходів щодо запобігання шкоді є безпідставними.

Вважають, що Позивачем-1 ОСОБА_1 не обґрунтовано розмір матеріальної шкоди. Із долученим висновком експерта щодо вартості ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень внаслідок пожежі, вартістю 443 797 грн. не погоджуються. Розмір моральної шкоди вважають необґрунтованим.

За наведених обставин, позов не визнають, вважають що ч.2 ст.1186 ЦК України не підлягає до застосування, просять у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Підстави для покладення судових витрат на Відповідачів вважають відсутніми.

27.09.2022 року Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області заяву адвоката - Цуняка С.В. про забезпечення позову було задоволено. Судом було вирішено заборонити вчинення будь-яких дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5622680600:11:001:0016, площею 0,2 га, яка зареєстрована за Відповідачем-1 - ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) та земельна ділянка 5622687600:02:006:0403, площею 0,2752 га, яка зареєстрована за Відповідачем-2- ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 ) до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

Інших заяв та клопотань від учасників процесу до суду не надходило.

12.10.2022 року Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області підготовче провадження у справі було закрито, а справу було призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні, представник позивачів - адвокат Цуняк В.Й. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю із підстав та мотивів наведених у позові, та додатково пояснив, що відповідачі будучи обізнаними про психічне відхилення свого сина, не вжили будь-яких достатніх наглядових заходів щодо запобігання вчинення злочину та заподіяння шкоди.

Представник відповідачів адвокат Януль В.С. позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, а розмір шкоди необґрунтованим із мотивів викладених у відзиві. Вважає, що лікування відповідачами свого сина було своєчасним, а тому вони вжили необхідних заходів задля запобігання шкоди.

Аналогічну позицію займає і відповідач у справі, яка у судовому засіданні пояснила, що ніколи за сином не спостерігала, будь якої агресії щодо інших громадян, сусідів тощо. Вважає, що з їхнього боку були прийняті всі заходи щодо адекватної поведінки сина, а даний випадок для них є незрозумілим та таким, що не вкладається у їх голови. Не заперечуючи факту події та обставинам справи зазначеним вище,співчуває потерпілим та приносить вибачення за такі дії сина. Посилаючись на матеріальний стан та стан здоров`я її та членів сім`ї заперечує щодо відшкодування завданої шкоди.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка позивач-2 ОСОБА_2 суду пояснила, що вона на протязі останніх 8 років проживала сама в чотирьох кімнатному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок належить її дочці. 15 березня 2021 року о 21:00 год., вона лягла спати в одній із кімнат. Вікно кімнати де вона лягла спати, виходить на подвір`я сусідів 61 будинку. Приблизно в 02:00 год. 16 березня 2021 року вона почула удари у вищезазначене вікно, та воно розбилось. Вона одразу встала із ліжка, однак невідомий чоловік швидко впригнув через вікно та підбіг до неї. ОСОБА_2 почала кричати, однак невідомий чоловік сказав їй « ОСОБА_6 , то будеш жити, давай руки». Далі цей чоловік взяв скотч, та замотав їй руки. Також, він обмотав навкруги її голову, та заклеїв рот і очі.

Поки цей чоловік замотував їй руки, вона змогла побачити що це високий чоловік, середньої крепкої тілобудови. На голові в нього щось було, що закривало обличчя. Одягнутий він був у темний одяг, взуття вона не побачила.

Потім цей чоловік виштовхав її із хати через вхідні двері. Із скотчем на очах, вона дісталась до хвіртки, через яку перелізла та опинилась в дворі у сусідів, будинку 58.

На подвір`ї почала гавкати собака, та вийшли сусіди, які викликали поліцію та швидку. Сусіди завели її до себе додому, в будинок та надали першу допомогу, розв`язали скотч. Сорочка ОСОБА_2 була в крові. Коли вона сиділа в коридорі сусідів, то почула що в її будинку тріщить шифер, нащо сусіди повідомили їй що то горить її будинок. Через це була змушена випити заспокійливі ліки. Потім вона вийшла на вулицю та побачила, що в будинку згоріло все, згорів одяг, вся побутова техніка, та її телефон. Голос невідомого чоловіка який її змотував вона впізнала, і він був схожий на сусіда ОСОБА_7 кого, який проживає ліворуч від її будинку, однак точно сказати не може, оскільки обличчя було зарите.

Вимоги цивільного позову вона підтримує, та просить його задовільнити повністю. Через спалений будинок, вона була змушена певний час проживати у сусідів, а згодом і в сараї, без елементарних побутових зручностей. Через пожежу вона залишилась абсолютно без нічого, в одній нічній сорочці. З метою придбання самих необхідних речей й одягу, відновлення будинку, вона була змушена позичати гроші, змінювати свій життєвий уклад - домовлятися із майстрами про відновлювальний ремонт будинку. Враховуючи її похилий вік, характер правопорушення вона пережила сильний стрес, який негативно вплинув на її емоційно-психологічний стан.

ОСОБА_5 на даний час перебуває дома, та вона його бачить як він їздить на мотоциклі. Враховуючи його психічну хворобу, вона перебуває у постійному психоемоційному напруженні, вона не може нормально спати, оскільки відчуває постійний страх за своє життя та здоров`я.

У судовому засіданні судом було досліджено наявні в матеріалах письмові докази по справі, а саме:

Згідно Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021181130000103 від 16.03.2021 року слідує, що від ОСОБА_2 надійшла заява, зо 16.03.2021 року близько 02:00 год. невідома особа шляхом розбиття скла вікна, проникла в житло, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та вчинила на неї напад. Також, 16.03.2021 року, близько 02:00 год. невідома особа умисно пошкодила чуже майно шляхом підпалу, зокрема будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_2 1940 р.н.

Згідно дослідженої у судовому засіданні кримінальної справи № 562/2415/21, кримінальне провадження №12021181130000103 від 16.03.2021 року за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162 та ч.2 ст.194 КК України, було встановлено:

Згідно Відповіді на Адвокатський запит №673 від 17.03.2020 року повідомлено, що громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному стаціонарному відділенні КП «РОЦПЗН» з 05.04.2019 року по 26.04.2019 року з діагнозом: Гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, суїцидальна спроба.

Відповідно до Ухвали Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.08.2021 року по кримінальній справі № 562/2415/21, судом вирішено застосувати до ОСОБА_5 за вчинення суспільно небезпечних діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.194 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Згідно долученого Протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 07.04.2021 року, який міститься у кримінальному провадженні №12021181130000103 від 16.03.2021 року, вбачається, що: ОСОБА_3 проживає разом із чоловіком ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 .

В квітні місяці 2019 син ОСОБА_5 , поскаржився їй що чує чужі голоси, та йому «розриває голову».

В зв`язку з цим, 05 квітня 2019 року був поміщений на стаціонарне лікування в Комунальне підприємство «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення», де перебував по 26.04.2019, з діагнозом гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії.

В подальшому був переведений на лікування в Острозьку обласну психіатричну лікарню, де перебував на стаціонарному лікуванні з 26 квітня по 6 травня 2019 року з приводу гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії.

ОСОБА_5 було призначено лікування амбулаторно медикаментозно. Лікування дало тимчасовий ефект. Вказані вище голоси, ОСОБА_5 стали менше турбувати. Однак в грудні 2019 року - в січні 2020 року стан його здоров`я знову погіршився. В січні 2021 року стан психічного здоров`я ОСОБА_5 знову погіршився.

ОСОБА_5 говорив, що «наша сусідка - ОСОБА_8 щось погане йому робить, чарує його». Стверджував, що чув її голос про те, щоб його «звели з ума».

ІНФОРМАЦІЯ_3 горів будинок сусідки ОСОБА_8 . Приїхали пожежники, працівники поліції. Син нам про подію не розповідав. Про обставини підпалу будинку дізнались від працівників поліції. В цей же день, за місцем їхнього проживання працівниками поліції було проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено одяг сина із слідами крові та скоч на якому теж були сліди крові.

Згідно Протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 07.04.2021року, який міститься у кримінальному провадженні №12021181130000103 від 16.03.2021року, вбачається, що свідком ОСОБА_4 на поставлені по суті запитання було дані аналогічні ОСОБА_3 пояснення.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16460738 від 21.01.2014 року вбачається, що власником житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту про пожежу №17 від 16.03.2021 року, складеного комісією у складі: фахівця (із забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у Здолбунівському районі) ЦЗД ГУ ДСНС України в Рівненській області Ластівки І.В. старшого дізнавача СД відділення поліції №6 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області Матвейшиним О.І, ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_9 , було встановлено, що пожежа виникла 16.03.2021 року о 02 год:05 хв. (час орієнтовний) на об`єкті житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 .

Пожежею було знищено: дерев`яне перекриття та шиферне покриття по дерев`яній обрешітці орієнтовною площею 100 м2, посуд, телевізор, 4 вікна, 5 дверей, 2 ліжка, 3 шафи, 4 тумби, 2 столи, 4 стільця, морозильну камеру, швейну машинку, 2 дивани, речі домашнього вжитку. Також пошкоджено: закопчено та обгоріли приміщення житлового будинку, комп`ютер, шафи, посуд, речі домашнього вжитку. Вказаний акт підписано Старший дізнавач СД відділення поліції №6 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області Матвейшин О.І. та Кікал О.Ф. без зауважень.

Згідно оглянутого судом Висновку експерта № СЕ-19/118-21/3563-БТ від 18.02.2022 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок пожежі в будинку, АДРЕСА_3 , становить 443797,00 (чотириста сорок три тисячі сімсот дев`яносто сім) грн.

Судом встановлено, що Акт про пожежу та Висновок експерта ніким не оспорювався, зауважень не надходило, а отже є чинними.

Із долученої ОСОБА_3 копії Довідки (б/н, без дати) вбачається, що ОСОБА_5 з червня місяця 2019 року по березень місяць 2021 року проходив амбулаторне лікування з приводу хронічного психічного захворювання. Отримував медикаментозне лікування. Агресивних дій та висловлювань не відмічалось та стаціонарного лікування не потребував.

Згідно з іншою копією Довідки (б/н, без дати) долученою ОСОБА_3 вбачається, що остання видана ОСОБА_5 , про те що, останній з 26 квітня по 6 травня 2019 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» з приводу хронічного психічного захворювання. За час перебування в лікарні агресивних дій та висловлювань не відмічалось. Отримував медикаментозне лікування. Довідка видана за згодою хворого.

Аналізуючи зібрані по справі письмові докази, заслухавши пояснення сторін та свідка, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Згідно Ухвали Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.08.2021 року по кримінальній справі № 562/2415/21 було встановлено, що «16 березня 2021 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані неосудності, в порушення конституційних прав громадян на недоторканність житла, шляхом розбиття скла вікна за допомогою металевого кутника, незаконно проник в середину житлового будинку АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 та в якому проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перебуваючи в середині будинку, ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь підготовленої липкої стрічки типу «скотч», яку приніс із собою, обмотав руки та голову потерпілої ОСОБА_2 , після чого вивів її з приміщення будинку на подвір`я та за допомогою каністри з бензином, яку приніс із собою, облив бензином житлові кімнати у будинку та здійснив підпал вищевказаного житлового будинку. Після цього ОСОБА_5 залишив територію домоволодіння.»

З висновку судово-психіатричної експертизи № 62/21 від 08.04.2021р. вбачається, що ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень страждав на хронічне психічне захворювання - параноїдну шизофренію з вираженим галюцинаторно-параноїдним синдромом (F20.0 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.На даний час ОСОБА_5 страждає на хронічне психічне захворювання, не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом. ОСОБА_5 алкоголізмом та наркоманією не страждає, на момент вчинення інкримінованих йому діянь у тимчасово хворобливому стані не знаходився (т.1 а.с.196-204).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 69 від 09.06.2021р. ОСОБА_5 на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними. Під час інкримінованих діянь ОСОБА_5 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії, не міг усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними. Під час інкримінованих діянь ОСОБА_5 у тимчасово хворобливому станіне перебував. Засвоїм психічним станом ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом (т.2 а.с.17-22).»

У зв`язку з цим, Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.08.2021 року по кримінальній справі № 562/2415/21, вирішено: застосувати до ОСОБА_5 за вчинення суспільно небезпечних діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.194 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були визнані потерпілими по даному кримінальному провадженню.»

Вказані обставини встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, є преюдиційними фактами та не підлягають доказуванню. Сторони не оспорюють вказані обставини.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, яку останні просять стягнути в судовому порядку.

Згідно долучених ОСОБА_3 копій Довідок (б/н, без дати), вбачається, що їхній син ОСОБА_5 неодноразово раніше проходив лікування з приводу хронічного психічного захворювання. Аналогічне підтверджується долученою Відповіддю на Адвокатський запит №673 від 17.03.2020 року.

Із оглянутих судом Протоколів допиту свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 07.04.2021 року, які міститься у кримінальному провадженні №12021181130000103 від 16.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_5 є сином Відповідачів, який постійно до вчинення кримінального правопорушення проживав разом із своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Останні були обізнані про його психічний стан, регулярно займались його лікуванням, однак його психічна хвороба час від часу загострювалась.

Вказані обставини стверджуються дослідженими судом доказами.

Отже, батьки були обізнані, що на фоні психічної хвороби - гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії, яка до вчинення ОСОБА_5 вказаного вище суспільно-небезпечного діяння неодноразово загострювалась, а також були агресивні висловлювання у бік ОСОБА_2 , разом з тим, не вжили жодних обмежувальних заходів задля відвернення заподіяння шкоди.

У відповідності дост.1 Закону України „Про психіатричну допомогу, психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбаченим цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади.

У відповідності дост.11 цього Закону, психіатричний огляд лікарем-психіатром проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона, зокрема, вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих. Із заявою про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника можуть звернутись родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.

У відповідності до ч.2ст.1186 ЦК України, якщо шкоди (майнової та моральної) було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв`язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди, зокрема, батьками психічно хворої особи, за умови, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Судом також встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є батьками психічно хворого ОСОБА_5 , проживали разом з ним, знали про його психічний розлад і своєчасно не вжили заходів щодо надання йому психіатричної допомоги у встановленому законом порядку.

Згідно наданих суду пояснень, відповідачі пояснили, що ОСОБА_5 проживав в окремій кімнаті, із вільним пересуванням як вдень так і вночі, жодних застережних заходів, таких як зачинення дверей кімнати чи будинку, нагляду або сигналізації ними вжито не було.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачі знаючи про психічне захворювання свого сина, не вжили будь-яких достатніх танеобхідних наглядових заходів щодо запобігання вчинення ним злочину та заподіяння шкоди, а тому на Відповідачів слід покласти обов`язок по відшкодуванню моральної та майнової шкоди, яка була завдана позивачам внаслідок протиправних дій неосудною особою ОСОБА_5 ..

Суд вважає безпідставними доводи відповідачів про те, що вони не передбачали можливість протиправних дій ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки відповідачі, в першу чергу, як батьки, повинні були звернутись до психіатричного закладу із заявою про психіатричний огляд сина та його госпіталізацію у разі регулярних загострень психічної хвороби.

Щодо заперечень Відповідачів стосовно необґрунтованості розміру матеріальної шкоди, суд їх відхиляє, оскільки вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень внаслідок пожежі, підтверджена Висновком експерта № СЕ-19/118-21/3563-БТ від 18.02.2022 року, який відповідачами не оскаржувався, відповідає фактичним обставинам справи, розрахунок узгоджується із Актом про пожежу №17 від 16.03.2021 року, та ґрунтується на законі.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі, якщо відповідачі вважали висновок експерта № СЕ-19/118-21/3563-БТ від 18.02.2022 року неналежним доказом, вони мали право заявити клопотання про допит експерта щодо свого висновку, призначення повторної чи додаткової експертизи у межах справи, відповідно до вимог ЦПК України, що у даному випадку ними зроблено не було.

Відповідно до статей 3, 21, 24, Конституції України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються рівні умови здійснення цих прав.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 12, 81 ЦПК України, передбачено, що кожнасторонаповиннадовести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст.1166 ЦК України, міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Якщо закон змінює, обмежує або розширює коло підстав, необхідних для покладення відповідальності за завдану шкоду, мова йде про спеціальні підстави відповідальності, що характеризують особливості тих чи інших правопорушень.

У ч.2 ст.1186 ЦК України, передбачено окремий випадок відповідальності без вини, якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв`язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Правила даної норми передбачають вимоги, яким повинні відповідати дані особи на момент завдання шкоди: а) бути повнолітніми; б) проживати разом із цією особою; в) знати про її психічний розлад або недоумство, а також не скасовують вимог щодо наявності протиправних дій заподіювача шкоди та зв`язку вказаних дій із спричиненою шкодою.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, Суд при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року по справі № 717/304/16-ц (провадження №61-24272св18).

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд вважає, що позовна вимога позивача-1 ОСОБА_1 в частині відшкодування їй матеріальної шкоди підлягає до задоволення, і з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 слід стягнути документально підтверджену шкоду в розмірі 443 791 грн. (чотириста сорок три тисячі сімсот дев`яносто одна гривню).

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд керується наступним:

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнали потерпілі, тяжкість вимушених змін в їхньому житті, глибину фізичних, душевних і психічних страждань позивачів, а також їх тривалість.

Відповідно достатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у якому встановлено, що Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.3 та п.5 вищезазначеної Постанови зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує, що протиправними діями ОСОБА_5 позивачці-1 ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що остання перенесла душевні страждання у зв`язку із проникненням у її житло та подальшим пошкодженням її майна шляхом підпалу, чим було порушено базовий конституційний принцип - на недоторканість житла (ст.30 Конституції України). У зв`язку з чим, потерпіла ОСОБА_1 , була змушена змінити свій звичний життєвий уклад, її нормальні життєві стосунки були порушені.

Враховуючи час вимушених змін (відновлення пошкодженого підпалом будинку) та принцип співмірності, суд вважає, що позовна вимога позивача-1- ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, та стягнути солідарно із відповідачів по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача-1 ОСОБА_1 , завдану їй моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч ) гривень.

Крім того, протиправними діями ОСОБА_5 було завдано моральну шкоду ОСОБА_2 , яка полягає в тому, що остання зазнала сильного нервового стресу, страху, переживань, відчуття небезпеки, незахищеності та безпорадності, у зв`язку із проникненням ОСОБА_5 в її житло та вчиненням щодо ней насильницьких дій.

Суд враховуючи вік потерпілої ОСОБА_2 , перенесені душевні страждання, час вимушених змін у житті, порушення нормального життєвого укладу, яких остання зазнала в результаті незаконних дій ОСОБА_5 , враховуючи принципи розумності та справедливості, вважає, що позовна вимога позивача-2- ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.

На переконання суду завдана позивачем моральна шкода у даному випадку є цілком обґрунтованою та підставною. Однак, суд не може погодитись із сумою вимоги моральної шкоди зазначеної у позові вважаючи її за високою враховуючи конкретні обставини справи. Зокрема судом при визначенні розміру відшкодування враховується вік потерпілої, стан їхнього здоров`я, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Щодо визначення розміру даного відшкодування то суд виходить із вищезазначених засад, бере до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз, враховує характер і глибину моральних страждань, яких зазнав позивач, а також обставини, за яких відбулась кримінальна подія. З огляду на наведене, суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та приходить до переконання про можливість відшкодування позивачу відповідачами моральної шкоди в розмірі по 10000 грн. кожному, задовольнивши позов частково.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7,10,12,13, 81,89,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задоволити частково.

Стягнути солідарно із Відповідачів по справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь Позивача-1 ОСОБА_1 , завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 443 791 грн. (чотириста сорок три тисячі сімсот дев`яносто одна гривня).

Стягнути солідарно із Відповідачів по справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь Позивача-1 ОСОБА_1 , завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 ( десять тисяч гривень).

Стягнути солідарно із Відповідачів по справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь Позивача-2 ОСОБА_2 , завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданапротягом тридцяти днів з дняскладення повного судового рішеннябезпосередньо доРівненськогоапеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 травня 2023 року.

Суддя

І.М. МИЧКА