Рішення

від 23.05.2023 по справі 369/387/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/387/23

Провадження № 2/369/2756/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23.05.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат на навчання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 02 серпня 2003 року між нею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Малинського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 109.

Її чоловік у жовтні 2022 року звернувся до Києво - Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою про розірвання шлюбу. На підставі ухвали від 21 жовтня 2022 року було відкрито провадження у справі № 369/10386/22. На даний час рішення по зазначеній справі не прийнято, однак вона не заперечує щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .

Від шлюбу вони мають двох дітей: повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Малинського районного управління юстиції Житомирської області 10.09.2004 р. та неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 , видане Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 22.04.2013 р.

Діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Чоловік хоча і зареєстрований за місцем проживання дітей, фактично з ними не проживає та рідко надає кошти для утримання дітей. Досягти згоди щодо розміру аліментів, які чоловік має сплачувати на утримання дітей не має можливості.

Дитині, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, встановлений чинним законодавством.

Такий рівень вона одна не зможе забезпечити, тому вважає, що батько, який здоровий та працездатний, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім витрат, необхідних для забезпечення сину належного рівня життя і розвитку, у зв`язку з наявністю у сина хвороби «Міопія високого ступеня обох очей. Складний міопічний астигматизм. Амбліопія слабкого ступеня обох очей», яка була діагностована у 2.5 років дитини - 20.11.2015 року. Наявність зазначеної хвороби підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, наданою сімейним лікарем ОСОБА_5 . Комунального некомерційного підприємства «Ірпінській міський центр первинної медико- санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області від 30.12.2022 р. та Консультаційним висновком спеціаліста від 16.12.2022 р., виданого Медичним центром «Чайка Оптікс». У зв`язку з наявністю зазначеного захворювання у сина він за рекомендацією лікаря- офтальмолога потребує проходження апаратного лікування №10 3-4 курси на рік та приймання лікарських препаратів «Слезавіт» 2-3 місяці та «Вис Глік Нео» 1 місяць 4 рази на рік. Процедуру апаратного лікування № 10 та консультацію дитячого лікаря- офтальмолога дитина проходить з 2017 року у Медичному центрі «Чайка Оптікс». Зазначене лікування потребує таких додаткових витрат:

1. Консультація лікаря-офтальмолога - 550,00 грн. X 4 рази = 2 200, 00 грн. на рік.

2. Апаратне лікування № 10-3 100, 00 грн. X 4 рази = 12 400, 00 грн. на рік.

3. Лікарський препарат «Слезавіт» - 375, 00 грн X 12 місяців = 4 500, 00 грн.

4. Лікарський препарат «Вис Глік Нео» - 534,14 X 4 рази на рік = 2 136,56 грн.

Всього додаткові витрати для проходження лікування сином становлять:

2 200, 00 грн. + 12 400, 00 грн. + 4 500 грн. + 2 136,56 грн. = 21 236.56 грн в рік.

Щомісячні додаткові витрати складають 1 769,71 грн.

1/2 частина щомісячних додаткових витрат складає 884,86 грн.

Розмір додаткових витрат підтверджується квитанціями, отриманими за сплату консультації лікаря, апаратного лікування № 10 та придбання медичного препарату останній раз.

Таким чином, додаткові щомісячні витрати на лікування сина становлять 1 769,71 грн. щомісячно, а отже відповідач зобов`язаний платити на її користь 1/2 частину зазначених витрат, тобто 884,86 щомісяця.

Також на її утриманні перебуває їхня повнолітня донька ОСОБА_3 , яка проживає разом з нею. У 2022 році донька вступила на навчання у Київський національний лінгвістичний університет за денною формою здобуття освіти на платній основі за спеціальністю 035 - Філологія (спеціалізація - 035.066 Східні мови та літератури (переклад включно) перша - корейська), що підтверджується Договором № 6428-0107-1 про навчання в Київському національному лінгвістичному університеті від 06 вересня 2022 року, Договором про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 6428-0107 від 06 вересня 2022 року та Довідкою № 470/15-06 Київського національного лінгвістичного університету від 07 грудня 2022 року.

У зв`язку з тим, що повнолітня донька тільки здобуває вищу освіту, навчаючись на денній формі навчання, вона не має можливості працювати та забезпечувати себе самостійно.

Навчання доньки відбувається на платній основі. Загальна вартість платної освітньої послуги на навчання доньки за 4 роки навчання становить 164 512, 00 грн. (Сто шістдесят чотири тисячі п`ятсот гривень. 00 копійок), тобто 41 128, 00 грн в рік. За 1-й семестр 2022/2023 навчального року кошти вже сплачені.

Самостійно забезпечити оплату платних послуг з навчання доньки вона не має можливості, у зв`язку з невеликим рівнем доходу, що підтверджується довідкою про заробітну плату та інші доходи з її місця роботи про розмір доходу за останні шість місяців № 1313 від 08 грудня 2022 р., виданої Святошинським РУО.

При вступі доньки на навчання на платній основі, Відповідач щодо цього не заперечував та навіть особисто уклав договори про навчання та про надання платної освітньої послуги. На даний час у неї немає можливості з`ясувати у Відповідача чи буде він допомагати з оплатою навчання доньки.

Залишилось оплачувати навчання доньки у такому порядку та розмірах:

За 2022/2023 навчальний рік:

За ІІ-й семестр 2022/2023 навчальний рік 20 564, 00 грн до 01 лютого 2023 року;

За 2023/2024 навчальний рік:

За 1-й семестр 2023/2024 навчальний рік 20 564, 00 грн. до 01 вересня 2023 року;

За ІІ-й семестр 2023/2024 навчальний рік 20 564, 00 грн до 01 лютого 2024 року;

За 2024/2025 навчальний рік:

За 1-й семестр 2024/2025 навчальний рік 20 564, 00 грн. до 01 вересня 2024 року;

За ІІ-й семестр 2024/2025 навчальний рік 20 564, 00 грн до 01 лютого 2025 року;

За 2025/2026 навчальний рік:

За 1-й семестр 2025/2026 навчальний рік 20 564, 00 грн. до 01 вересня 2025 року;

За ІІ-й семестр 2024/2025 навчальний рік 20 564, 00 грн до 01 лютого 2026 року;

З урахуванням принципу рівності прав та обов`язків батьків вважаю, що Відповідач зобов`язаний додатково платити на її користь 1/2 частину зазначених витрат на оплату навчання доньки.

Таким чином, розмір аліментів на повнолітню доньку повинен становити 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) Відповідача до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання за один місяць та додатково Відповідач повинен сплачувати їй 1/4 витрат на оплату навчання доньки у такі строки та розмірах:

до 01 лютого 2023 року - 10 282, 00 грн.

до 01 вересня 2023 року - 10 282, 00 грн.

до 01 лютого 2024 року - 10 282, 00 грн.

до 01 вересня 2024 року - 10 282, 00 грн.

до 01 лютого 2025 року - 10 282, 00 грн.

до 01 вересня 2025 року - 10 282, 00 грн.

до 01 лютого 2026 року - 10 282, 00 грн.

При стягненні аліментів з відповідача просив врахувати, що він є працездатним, не має інвалідності та хронічних захворювань. Матеріальне становище Відповідача є достатнім для забезпечення належного утримання власних дітей. Так Відповідач працює на посаді директора ТОВ «БРАВО», код ЄДРПОУ 32277146, на посаді директора ТОВ «БРИКЕТМАЛ», код ЄДРПОУ 33281331. Також Відповідач володіє часткою у ТОВ «БРАВО», код ЄДРПОУ 32277146, розмір якої становить 51% статутного капіталу товариства.

З метою захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку, користуючись своїм правом, встановленим статтею 59 Конституції України, вона звернулась за професійною правничою/правовою допомогою до адвоката Гриви Вікторії Олександрівни.

Для отримання професійної правничої/правової допомоги між нею та адвокатом Гривою Вікторією Олександрівною 06.12.2022 року було укладено Договір № 06/12-2022 про надання правової/правничої допомоги.

Пунктом 2.1. зазначеного договору передбачено, що адвокат надає Клієнтові правову допомогу, пов`язану зі стягненням аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 в судовому порядку, що включає в себе:

- підготовку до розгляду справи в суді включаючи підготовку правової позиції та стратегії ефективного захисту інтересів Клієнта з подальшою реалізацією;

- збір доказів;

- складання та подання позовної заяви, відповіді на відзив, апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, касаційної скарги, заперечень на касаційні скарги, заяв про перегляд, заперечень на заяву про перегляд, клопотань, заяв, письмових пояснень та всіх інших процесуальних документів, необхідних для ефективного захисту інтересів Клієнта при розгляді справи в судах;

- представництво інтересів Клієнта в судовому процесі при розгляді справи в усіх інстанціях;

- ознайомлення з матеріалами судової справи, а також отримання оригіналів та копій процесуальних документів;

- інші дії, передбачені чинним законодавством та пов`язані із захистом прав та інтересів Клієнта.

Відповідно до п.5.1. Договору адвокат надає послуги на платній основі. Сторони домовились, що за супроводження судової справи в суді першої інстанції, незалежно від кількості судових засідань, гонорар становить 15 000, 00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень, 00 коп.), та сплачується протягом 5 днів з дати відкриття позовного провадження у суді першої інстанції.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що при виконанні адвокатом умов Договору, за результатами надання правової допомоги в окремій судовій інстанції. Сторони складають двосторонні акти приймання-передачі наданих послуг у двох примірниках (по одному для кожної Сторони).

Таким чином, вона планує понести витрати на правову/правничу допомогу відповідно до Договору № 06/12-2022 про надання правової/правничої допомоги від 06.12.2022 року у розмірі 15 000, 00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень, 00 коп.).

На підставі вищезазначеного позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 884,86 грн. щомісячно починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення донькою 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на оплату навчання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наступних розмірах:

до 01 лютого 2023 року - 10 282, 00 грн.

до 01 вересня 2023 року - 10 282, 00 грн.

до 01 лютого 2024 року - 10 282, 00 грн.

до 01 вересня 2024 року - 10 282, 00 грн.

до 01 лютого 2025 року - 10 282, 00 грн.

до 01 вересня 2025 року - 10 282, 00 грн.

до 01 лютого 2026 року - 10 282, 00 грн., до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

Провадження у справі відкрито 18 січня 2023 року з призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивачка не з`явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. До суду направила заяву у якій просила розгляд справи провести без її участі, позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду направив заяву у якій позовні вимоги визнав та просив суд розгляд справи провести без його участі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази наявні у справі, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення аліментів, додаткових витрат на утримання дитини та витрат на навчання доньки підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02 серпня 2003 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Малинського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 109, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_3 від 02 серпня 2003 року.

Від шлюбу вони мають двох дітей: повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Малинського районного управління юстиції Житомирської області 10.09.2004 р. та неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 , видане Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 22.04.2013 р.

Діти проживають з нею та перебувають на її утриманні.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 2 ст. 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтями 180,181,182,183,184 СК України передбачено, що батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; при визначенні розміру аліментів суд враховує - стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Наразі судом встановлено, що діти сторін у справі проживають з матір`ю, остання виконує свої обов`язки щодо її виховання, навчання, гармонійного розвитку та матеріального забезпечення.

Батько дітей є працездатним, однак участі у вихованні сина та матеріальному забезпеченні обох дітей не приймає.

Отже, приймаючи до уваги вік дитини сторін у справі, що перебуває у періоді посиленого росту та фізичного розвитку, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, правилами ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка також просила стягнути на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 884,86 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ст. ст. 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Згідно із ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

За ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Так, судом встановлено, що син сторін у справі, має хворобу «Міопія високого ступеня обох очей. Складний міопічний астигматизм. Амбліопія слабкого ступеня обох очей», яка була діагностована у 2.5 років дитини - 20.11.2015 року. Наявність зазначеної хвороби підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, наданою сімейним лікарем ОСОБА_5 . Комунального некомерційного підприємства «Ірпінській міський центр первинної медико- санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області від 30.12.2022 р. та Консультаційним висновком спеціаліста від 16.12.2022 р., виданого Медичним центром «Чайка Оптікс». У зв`язку з наявністю зазначеного захворювання у сина він за рекомендацією лікаря- офтальмолога потребує проходження апаратного лікування №10 3-4 курси на рік та приймання лікарських препаратів «Слезавіт» 2-3 місяці та «Вис Глік Нео» 1 місяць 4 рази на рік. Процедуру апаратного лікування № 10 та консультацію дитячого лікаря- офтальмолога дитина проходить з 2017 року у Медичному центрі «Чайка Оптікс». Зазначене лікування потребує таких додаткових витрат:

1. Консультація лікаря-офтальмолога - 550,00 грн. X 4 рази = 2 200, 00 грн. на рік.

2. Апаратне лікування № 10-3 100, 00 грн. X 4 рази = 12 400, 00 грн. на рік.

3. Лікарський препарат «Слезавіт» - 375, 00 грн X 12 місяців = 4 500, 00 грн.

4. Лікарський препарат «Вис Глік Нео» - 534,14 X 4 рази на рік = 2 136,56 грн.

Всього додаткові витрати для проходження лікування сином становлять:

2 200, 00 грн. + 12 400, 00 грн. + 4 500 грн. + 2 136,56 грн. = 21 236.56 грн в рік.

Щомісячні додаткові витрати складають 1 769,71 грн.

1/2 частина щомісячних додаткових витрат складає 884,86 грн.

Розмір додаткових витрат підтверджується квитанціями, отриманими за сплату консультації лікаря, апаратного лікування № 10 та придбання медичного препарату останній раз.

Приймаючи до уваги, що хвороба сина сторін у справі потребує грошового забезпечення, такі витрати вже понесені позивачкою, вони є необхідними для розвитку дитини та забезпечення його життєдіяльності в майбутньому, відповідно суд приходить до висновку, що відповідач, як батько дитини також має обов`язок їх понести разом із матір`ю, а відтак заявлені вимоги в цій частині також підлягають задоволенню судом.

Щодо стягнення аліментів на період навчання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У частині першій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

06 вересня 2022 році донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступила на навчання у Київський національний лінгвістичний університет за денною формою здобуття освіти на платній основі за спеціальністю 035 - Філологія (спеціалізація - 035.066 Східні мови та літератури (переклад включно) перша - корейська), що підтверджується Договором № 6428-0107-1 про навчання в Київському національному лінгвістичному університеті від 06 вересня 2022 року, Договором про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 6428-0107 від 06 вересня 2022 року та Довідкою № 470/15-06 Київського національного лінгвістичного університету від 07 грудня 2022 року.

У зв`язку з тим, що повнолітня донька тільки здобуває вищу освіту, навчаючись на денній формі навчання, вона не має можливості працювати та забезпечувати себе самостійно.

Навчання доньки відбувається на платній основі. Загальна вартість платної освітньої послуги на навчання доньки за 4 роки навчання становить 164 512, 00 грн. (Сто шістдесят чотири тисячі п`ятсот гривень. 00 копійок), тобто 41 128, 00 грн в рік. За 1-й семестр 2022/2023 навчального року кошти вже сплачені.

Самостійно забезпечити оплату платних послуг з навчання доньки позивачка ОСОБА_1 не має можливості, у зв`язку з невеликим рівнем доходу, що підтверджується довідкою про заробітну плату та інші доходи з її місця роботи про розмір доходу за останні шість місяців № 1313 від 08 грудня 2022 р., виданої Святошинським РУО.

Так Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином на підставі вищевказаного суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно і до закінчення навчання 30 червня 2026, але не пізніше досягнення ОСОБА_3 , 23-х років.

З приводу стягнення додаткових витрат на оплату навчання судом встановлено наступне.

Позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на оплату навчання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наступних розмірах:

до 01 лютого 2023 року - 10 282, 00 грн.

до 01 вересня 2023 року - 10 282, 00 грн.

до 01 лютого 2024 року - 10 282, 00 грн. до 01 вересня 2024 року - 10 282, 00 грн. до 01 лютого 2025 року - 10 282, 00 грн. до 01 вересня 2025 року - 10 282, 00 грн. до 01 лютого 2026 року - 10 282, 00 грн., до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Проте в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

В Постанові від 13.09.2017 року Верховний Суд України зазначив про те, що згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу судом встановлено наступне.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України)

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частинами четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої-шостої, дев`ятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 141 цього Кодексу.

У цій справі позивач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

Беручи до уваги те, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає висновку, викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи», Суд вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 907/746/17, від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19, від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7520/20, від 13 грудня 2022 року у справі № 910/429/21.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру судових витрат, понесених нею у зв`язку з розглядом справи, позивачка ОСОБА_1 надала Договір № 06/12-2022 про надання правової/правничої допомоги;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01 березня 2019 року, серія ЧК № 001092;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 10 січня 2023 року, серія СА № 1045343;

- квитанцію про оплату послуг адвоката у розмірі 15 000 грн.;

- акт приймання-передачі послуг відповідно до Договору №06/12-2022 про надання правової/правничої допомоги від 06.12. 2022 року від 13 березня 2023 року;

- звіт про надану правову/правничу допомогу станом на 13.03. 2023 року

Позивачкою ОСОБА_1 надано детальний опис виконаних робіт:

Суд зазначає, що суди зобов`язані оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З опису робіт (наданих послуг) адвоката вбачається, що надані послуги полягають у тому, що адвокат здійснив аналіз судової практики та склав позовну заяву та зробив відповідні запити.

За таких обставин, суд вважає розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн обґрунтованим і таким, що відповідає наведеним критеріям, які мають враховуватися судами при вирішенні розподілу цих витрат.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, відповідач ОСОБА_2 має сплатити на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073, 60 гривень за кожну з позовних вимог, що складає загальну суму в розмірі 3 220, 80 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись, Законом України «Про охорону дитинства», СК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше чим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 884,86 грн., щомісячно починаючи з 16 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2026, але не пізніше досягнення ОСОБА_3 , 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за кожну з позовних вимог по 1073, 60 гривень, що складає загальну суму в розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Малинським РУ УМВС України в Житомирській області, 27 серпня 2003 р., адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Тетяна ДУБАС