Рішення

від 19.05.2023 по справі 720/924/23

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.05.2023

Справа № 720/924/23

Провадження № 2/720/428/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Лук`ян Г.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 та третьої особи обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2023 року керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, посилаючись на те, що 17 серпня 2021 року приблизно о 22 годині ОСОБА_1 знаходячись біля продуктового магазину «Крамниця», який розташовано в с. Топорівці Чернівецького району, в ході виниклого конфлікту із ОСОБА_2 , маючи умисел спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому один удар правою рукою в область щелепи, в результаті чого завдав ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Потерпілим від вказаного кримінального правопорушення є ОСОБА_2 , який згідно довідки № 2234 від 15 листопада 2022 року ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», з 21 серпня по 31 серпня 2021 року (10 ліжко-днів) знаходився на стаціонарному лікуванні в підрозділі хірургічної стоматології, загальна вартість лікування становить 7864 гривень 64 копійки. У зв`язку із цим, позов прокуратури в інтересах держави про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої у вказаному кримінальному провадженні судом не розглядався, а вказані витрати на користь держави не сплачено. Оскільки, ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» є комунальною установою, її фінансування здійснюється за рахунок коштів бюджету. У зв`язку з цим кримінальним правопорушенням, шкода, яка полягає у здійсненні витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, завдана інтересам держави. За вказаних обставин, керівник Чернівецької окружної прокуратури просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від кримінального правопорушення в розмірі 7864 гривень 64 копійки.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. Зі згоди позивача суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 серпня 2021 року приблизно о 22 годині ОСОБА_1 знаходячись біля продуктового магазину «Крамниця», який розташовано в с. Топорівці Чернівецького району, в ході виниклого конфлікту із ОСОБА_2 , маючи умисел спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому один удар правою рукою в область щелепи, в результаті чого завдав ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Згідно довідки № 2234 від 15 листопада 2022 року ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», ОСОБА_2 перебував з діагнозом: перелом нижньої щелепи зліва зі зміщенням відламків, у зв`язку із чим з 21 серпня по 31 серпня 2021 року (10 ліжко-днів) знаходилася на стаціонарному лікуванні в підрозділі хірургічної стоматології, загальна вартість лікування становить 7864 гривень 64 копійки.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2021 року було встановлено, що внаслідок дій ОСОБА_1 , які мали місце 17 серпня 2021 року, потерпілий ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Вказаною ухвалою кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КК України було закрито за нереабілітуючими підставами на підставі ст. 46 КК України за примиренням із потерпілим. Дана ухвала учасниками справи не оскаржувалась та набрала законної сили 19 листопада 2021 року.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В частині 3 статті 56 ЦПК України зазначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частинами 1, 3 ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Будь яких доказів на спростування заявлених вимог, зокрема щодо розрахунку заборгованості відповідачем не надано та таких у судовому засіданні не здобуто.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до частин 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок якого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я, та перебував на стаціонарному лікуванні у ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», на яке закладом охорони здоров`я було витрачено кошти в сумі 7864 гривень 64 копійки, що підтверджено належними та допустимими доказами, які знаходяться у матеріалах справи.

За таких обставин, зважаючи на вищенаведені положення, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати по справі у вигляді судового збору.

На підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 56, 61, 76, 79, 80-82, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 274, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в розмірі 7864 (сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривень 64 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ляху Г.О.