Ухвала

від 12.05.2023 по справі 761/14610/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14610/23

Провадження № 1-кс/761/9701/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року слідчий суддяШевченківського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , представників володільця майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 720230003100000 08 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204, ч.3 ст.212 КК України про арешт майна,

в с т а н о в и в :

Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 720230003100000 08 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204, ч.3 ст.212 КК України про накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення обшуку у період 25.04.2023 та 26.04.2023 під час проведення обшуку у нежитлових приміщеннях за адресою: м. Вінниця, вул.. Якова Шепеля, 23.

Обґрунтовуючи доводи клопотання прокурором зазначено, що у Офісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 72023000310000008 від 06.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000310000008 від 06.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК Україниздійснюється Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України.

Вході досудовогорозслідування встановлено,що директор ТОВ «АРКОР - ІНВЕСТ» (код 38679151) ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) спільно із засновником товариства - ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та рядом невстановлених осіб, з використанням потужностей ТОВ «АРКОР - ІНВЕСТ», організували незаконне діяльність з обігу підакцизних товарів (спирту), виготовлення спиртних напоїв у великих об`ємах та їх реалізацію на території Вінницької області та інших регіонах України.

Крім того, встановлено, що на території Вінницької області службовими особами ТОВ «АРКОР-ІНВЕСТ» (код 38679151) здійснюється реалізація незаконно виготовлених підакцизних товарів поза бухгалтерським та податковим обліком, що призвело до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

У період 25-26.04.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 11.04.2023 за участю детективів/старших детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України проведено обшук в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Вінниця, вул. Якова Шепеля, 23, які на праві спільної часткової власності належать Територіальним громадам сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної Ради (код ЄДРПОУ 00022438) та перебуває в оперативному управлінні Комунального закладу «Вінницька обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» (код ЄДРПОУ 42130799), за результатами якого було вилучено ряд речей та документів.

27.04.2023 постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

На думку прокурора, оскільки вилученні речі та документи визнанні речовим доказом у даному кримінальному провадженні та є висока вірогідність їх приховування, відчуження чи знищення, з метою забезпечення збереження речового доказу, проведення експертизи поросив накласти арешт на речі та документи, які були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку нежитлових приміщеннях за адресою: м. Вінниця, вул. Якова Шепеля, 23.

В судовому засіданні прокурор та детектив доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представники володільця майна заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його не обґрунтованим та відсутніми підстави визначенні ч.2 ст.170 КПК України для накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення обшуку. Вилучені під час обшуку речі та предмети набуті в законний спосіб, не мають жодного відношення до даного кримінального провадження. Також вказували, що діяльність ТОВ «Аркон Інвест» здійснює легітимно, при цьому вказане підприємство має відповідні ліцензії на виробництво та реалізацію алкогольними напоями.

Заслухавши прокурора, детектива, представника володільця майна, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000310000008 від 06.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України.

У період з 25-26.04.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 11.04.2023 за участю детективів/старших детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України проведено обшук в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Вінниця, вул. Якова Шепеля, 23, які на праві спільної часткової власності належать Територіальним громадам сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної Ради (код ЄДРПОУ 00022438) та перебуває в оперативному управлінні Комунального закладу «Вінницька обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» (код ЄДРПОУ 42130799), за результатами якого було вилучено горілчані вироби та документи, яке орендує ОСОБА_12 .

Обґрунтовуючи підстави для накладення арешту прокурор вказує, що вилученні речі та документи, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а необхідність накладення арешту виникла для забезпечення збереження речового доказу та проведення експертиз.

Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак,доводи клопотанняпрокурора тадодані донього матеріалине містятьдостатніх відомостей,які бу відповідностідо ст.170КПК Українидавали підставидля накладенняарешту наречі тадокументи,що буливилученні вході проведенняобшукуу нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , яке фактично використовує ОСОБА_12 .

Співставляючи зміст ухвали слідчого судді про обшук та протокол обшуку, вбачається, що дозвіл на вилучення було надано щодо незаконно виготовлених спиртових, лікеро-горілчаних виробів, без марок акцизного збору, в тому числі з ознаками підроблення, а вилучені речі та документи не наділені тими ознаками на вилучення яких прямо вказано в ухвалі суду.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу вважаються тимчасово вилученим майном.

Отже встановлено, що вилученні під час обшуку документи, речі та предмети набули статусу тимчасово вилученого майна.

Однією з правових підстав для накладення арешту прокурором вказується збереження речового доказу, оскільки вилучене майно постановою слідчого визнанні речовими доказами.

Відповідно довимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Проте,в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ОСОБА_12 речі та документи набуті кримінально протиправним шляхом,зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений лише на гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом тобто ті які містять ознаки встановлені ст. 98 КПК України, а тому без доведеності незаконності походження тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям даної норми закону, слідчий суддя позбавлений можливості накласти на нього арешт із цією метою.

Крім того, під час розгляду клопотання встановлено, що досудовим розслідуванням на даній стадії не надано доказів причетності ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення.

До клопотання не додано витягу з ЄРДР, зміст якого свідчить про внесення даних щодо можливої причетності ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення якого застосовуються на території України поряд з національним законодавством, для того, щоб втручання в право власності вважалось допустимим, воно повинну слугувати не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна дотримуватись розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Зазначене твердження міститься у Рішенні «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» від 24.10.1986 року.

Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючинаведене,слідчий суддяне вбачаєзаконних підставдля арештунамайно, що зазначене у клопотанні прокурора.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, що було вилучене у період 25.04.2023 та 26.04.2023 під час проведення обшуку у нежитлових приміщеннях за адресою: м. Вінниця, вул.. Якова Шепеля, 23.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2023.

Слідчий суддя: