Постанова

від 17.05.2023 по справі 183/266/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3798/23 Справа № 183/266/22 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що їй, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №130095, виданого 09 грудня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією, на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 2,880 га, кадастровий номер 1223281000:02:007:0118, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Так, між нею та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» було укладено договір оренди земельної ділянки, без номеру, який 21 березня 2005 року зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за реєстраційним №04:05:126:01457, за умовами якого вона надала ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» в строкове, платне користування належну їй вищезазначену земельну ділянку терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів з моменту державної реєстрації договору.

За умовами Договору оренди сторони досягли домовленості щодо всіх істотних його умов, зокрема, щодо строку оренди, орендної плати, строків її виплати, а також відповідальності за неналежне виконання умов договору.

09 липня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру зареєстровано Додаткову угоду без номеру та дати до Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», яка зареєстрована в реєстрі за №04:09:126:03751, за змістом якої Сторонами було вирішено: продовжити термін дії Договору до 31 грудня 2021 року та збільшити розмір орендної плати у грошовій формі, а саме в розмірі 2 (двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн, а також проведення безкоштовного завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, відшкодування Орендарем витрат на поховання.

Крім того, Сторонами було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни до Договору оренди земельної ділянки.

04 листопада 2016 року між позивачкою та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» було укладено Додаткову угоду без номеру про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки, за змістом якої Сторонами було вирішено: продовжити термін дії Договору до 31 грудня 2028 року, змінивши п.2.2. Договору, та збільшити розмір орендної плати у грошовій формі, а саме в розмірі 6,5 (шести цілих п`яти десятих) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн, а також визначено, що на підставі попередньої заяви Орендодавця, Орендар проводить доставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством, змінивши п.5 Договору. Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишились незмінними.

Позивачка зауважувала, що умовами Договору оренди не було передбачено п.5, а тому можливо дійти висновку, що сторонами було доповено останній новим пунктом вищезазначеного змісту.

17 квітня 2018 року до зазначеного договору оренди була укладена додаткова угода про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди, цією додатковою угодою було змінено орендаря на ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське», а також змінено строк дії договору оренди земельної ділянки до 31 грудня 2028 року зі щорічною орендною платою у грошовій формі у розмірі 7,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8 116,11 грн. Інші умови договору, які незмінені такою додатковою угодою залишились чинними, як і залишився чинним п.5 Договору оренди, що доповнений Додатковою угодою без номеру від 04 листопада 2016 року, який у свою чергу передбачав обов`язок орендаря сплачувати щороку, окрім плати в грошовій формі, орендну плату в натуральній та відробітковій формах (оранка і культивація присадибної земельної ділянки, а також поставка соломи до садиби орендодавця).

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 наполягала на тому, що у спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

Однак, починаючи з 2017 року позивач більше не отримувала орендну плату за користування її земельною ділянкою, зокрема, в частині надання послуг з оранки, культивації присадибної ділянки та надання послуг з поставки 1 тони соломи до його садиби, а орендна плата у грошовій формі сплачувалась не в повному обсязі та із порушенням строків її виплати.

При цьому, позивачка вказувала, що даний вид орендної плати, який сторони передбачили в договорі оренди, для неї є вкрай важливим та необхідним, враховуючи те, що вона має підсобне господарство та присадибну ділянку для ведення особистого селянського господарства, саме за рахунок яких вона забезпечує себе та свою родину.

ОСОБА_1 вважала, що систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є грубим порушенням її прав, оскільки вона не отримав ті блага, на які розраховувала, а також вважала, що є всі достатні підстави для розірвання договору оренди, так як систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків порушує принцип добросовісного виконання договірних зобов`язань.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 просила суд розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 2,880 га (кадастровий номер 1223281000:02:007:0118), без номеру та дати, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:01457 від 21 березня 2005 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованій 09 липня 2009 року у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за №04:09:126:03751, Додатковій угоді без номеру від 04 листопада 2016 року, Додатковій угоді №б/н від 17 квітня 2018року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки Новому Орендареві ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське», а також вирішити питання стосовно судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року позов ОСОБА_1 до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди землі задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 2,880 га (кадастровий номер 1223281000:02:007:0118), без номеру та дати, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:01457 від 21 березня 2005 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованій 09 липня 2009 року у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за №04:09:126:03751, Додатковій угоді без номеру від 04 листопада 2016 року, Додатковій угоді №б/н від 17 квітня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки Новому Орендареві ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське». Стягнуто з ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 750,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 750,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення, з огляду на таке.

Суду першої інстанції було надано копію державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №130095, виданого 09 грудня 2002 року, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,880 га, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15).

Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:02:007:0118, площею 2,880 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, було зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №959553124 від 31 серпня 2017 року (а.с.16).

Також позивачкою було надано суду копію Договору оренди земельної ділянки без номеру, який 21 березня 2005 року зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за реєстраційним №04:05:126:01457, укладеного між нею та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро».

У відповідності до пунктів 1, 2.1, 2.3 Договору, ОСОБА_1 надала ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» в строкове, платне користування належну їй земельну ділянку № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,880 га терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів.

Відповідно до п.2.2. Договору ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» зобов`язалося сплачувати Позивачеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 (однієї цілої п`яти десятих) відсотка від грошової оцінки землі, що становить 475,10 грн за один рік.

Згідно абзацу 3 п.2.2. Договору Орендар гарантував продаж Орендодавцеві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до абзацу 5 п.3 розділу «Права та обов`язки Сторін» Договору ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, Орендар несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожен день прострочення (а.с.17).

09 липня 2009 року в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за №04:09:126:03751 було зареєстровано Додаткову угоду без номеру та дати до Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро».

За змістом Додаткової угоди, Сторонами було вирішено:

- продовжити термін дії Договору до 31 грудня 2021 року;

- збільшити розмір орендної плати у грошовій формі у розмірі 2 (двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн, а також, що Орендар проводить доставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, відшкодовує витрати на поховання.

Відповідно п.7. Додаткової угоди, у всьому іншому, що не передбачено даною Додатковою угодою, сторони керуються Договором та діючим в Україні законодавством (а.с.18).

04 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» було укладено Додаткову угоду без номеру про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки.

За змістом цієї Додаткової угоди, Сторонами було вирішено:

- продовжити термін дії Договору до 31 грудня 2028 року;

- збільшено розмір орендної плати у грошовій формі у розмірі 6,5 (шести цілих п`яти десятих) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн, а також визначено, що на підставі попередньої заяви Орендодавця, Орендар проводить доставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно п.2. Додаткової угоди, інші умови вищевказаного договору оренди землі залишаються незмінними і сторони підтверджують щодо них своє зобов`язання (а.с.19).

Вказана додаткова угода була зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 95953497 від 31 серпня 2017 року (а.с.20).

Також судом установлено, що 17 квітня 2018 року між ОСОБА_1 , ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено додаткову угоду про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі (а.с.21).

Вказана додаткова угода була зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 135308289 від 22 серпня 2018 року (а.с.23).

Крім того, районному суду було надано довідку №27 від 17 січня 2022 року, видану Василівським старостинський округом Губиниської селищної ради, яка підтверджує наявність у ОСОБА_1 в господарстві 0,21 га орної землі (а.с.55).

Водночас, ОСОБА_1 було надано копії її заяв до ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» з проханням здійснити поставку соломи та здійснити оранку та культивацію присадибної земельної ділянки позивача від 19 квітня 2018 року, 04 березня 2019 року та від 21 лютого 2020 року (а.с.56-58).

До відзиву на позовну заяву ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» було надано письмові докази виплати орендної плати в грошовій формі, з яких вбачається, що згідно платіжного доручення №1412517095 на рахунок позивача була нарахована виплата орендної плати за 2021 рік у сумі 8 711,29 грн (а.с.39), згідно платіжного доручення №609294235 на рахунок позивача була нарахована виплата орендної плати за 2020 рік у сумі 8 062,00 грн (а.с.40).

Разом з тим, суд першої інстанції наголошував, що суду не надано доказів виплати орендної плати у натуральній формі (поставки соломи до садиби позивача) та відробітковій формі (оранка і культивація присадибної земельної ділянки).

При цьому, відповідно до п.1 Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року, зі згоди Орендодавця Орендар передає, а Новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони орендаря, передбачені в договорі оренди.

Відповідно до п.4.1 Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року, сторони домовились внести зміни п.2.2 Договору оренди та викласти його в наступній редакції: «п.2.2 За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 % (сім цілих п`ять десятих) відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 8 116,11 грн».

Відповідно до п.4.2 Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року, Сторони домовились внести зміни в абзац 1 п.2.3 Договору оренди та викласти його в наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем».

Пунктами 6 та 7 Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року до Договору оренди землі Сторони погодили, що договір діє в подальшому з врахуванням змін та доповнень, внесених цією угодою. Інші умови договору, не змінені даною угодою є дійсними та обов`язковими для виконання сторонами. Дана угода є невід`ємною складовою частиною Договору оренди землі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вважав доведеним та встановленим факт несвоєчасної та не у повному обсязі виплати орендної плати лише в натуральній і відробітковій формах. При цьому, районний суд вказував, що не дивлячись на те, що при укладенні додаткової угоди від 17 квітня 2018 року відбулася плутанина в нумерації пунктів договору оренди, внесені доповнення стосувалися, в тому числі розміру орендної плати, яку було збільшено, однак не виключено, а навпаки передбачено п.6 додаткової угоди від 17 квітня 2018 року, обов`язок орендаря продовжувати виплату орендної плати у виді доставки 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранки та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, що передбачено додатковими угодами від 09 липня 2009 року та від 04 листопада 2016 року. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі систематичне невиконання договору оренди в частині виплати орендної плати у цій формі, свідчить про істотне порушення зобов`язань орендарем за договором оренди, що у свою чергу є підставою для розірвання договору оренди, а тому дійшов висновку про задоволення заявленого позову.

Втім, колегія суддів не може погодитися в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13, 15 «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частинами 1 та 3 статті 653ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок, викладений постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17.

Відповідно до пункту д) частини першої статті 141ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтею 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У справі, яка переглядається, судом першої інстанції установлено, що відповідно до умов договору, зміненого та доповненого додатковими угодами від 09 липня 2009 року, 04 листопада 2016 року та 17 квітня 2018 року, за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі, а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, на підставі поданої письмової заяви орендодавцем.

У своїй скарзі апелянт посилається на те, що неможливо говорити про несплату відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» позивачеві орендної плати у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця та поставки соломи до садиби Орендодавця протягом 2018-2020 років, оскільки відповідно до змісту Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року до Договору ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» не брало на себе таких зобов`язань, а отже оскаржуване рішення прийняте без повного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

Так, за статтями 21, 22 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Пункт 3 частини 1 статті 3ЦК України визначає однією із загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Частина 1 статті 14ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зіст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 8 статті 83ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з тим, надані стороною позивача до суду заяви на здійснення поставки соломи, обробітку присадибної земельної ділянки (оранку та культивації) за 2018, 2019, 2020 роки (а.с.56, 57, 58) не є доказом подання їх відповідачеві, оскільки вказані заяви не містять жодних відміток чи інших доказів їх отримання відповідачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем не подавались відповідні письмові заяви, обов`язки відповідачів щодо безкоштовного завезення соломи до садиби орендодавця і здійснення безкоштовної оранки та культивацій присадибної ділянки орендодавця у 2017-2020 роках є такими, що не настали.

Однак, судом першої інстанції вищевикладене при винесенні рішення не враховано.

Так, згідно з частиною шостою статті 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Зазначений порядок подання письмових звернень є загальновідомим, усталеним правилом поведінки у сфері ділового обороту, тобто нічим іншим, як звичаєм ділового обороту.

Як зазначалось вище, жодні докази надсилання поштою або передання позивачем до ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» заяв, що містяться у матеріалах справи, позивачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

Крім того, не подаючи відповідних заяв, позивач не сповістив відповідача про потребу, час, місце та інші необхідні, заздалегідь невідомі відповідачу, умови виконання зобов`язання із завезення соломи, здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши здійснення ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» виплат орендної плати за 2018-2021 роки у грошовій формі позивачеві, залишив поза увагою, що обов`язки відповідача із безкоштовного завезення соломи до садиби орендодавця і здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки кореспондують з обов`язком позивача вчинити необхідні і достатні дії щодо її отримання, а саме подати відповідну письмову заяву.

З огляду на зазначене, місцевим судом неправильно установлено обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджено та оцінено докази, в результаті чого колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача про обґрунтованість позову та правильність застосування норм права, які ґрунтуються на зазначеній судовій практиці та застосування її судом першої інстанції спростовується вищезазначеним, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,880 га (кадастровий номер 1223281000:02:007:0118), без номеру та дати, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:01457 від 21 березня 2005 року, з урахуванням додаткових угод укладених між позивачем та відповідачами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» підлягає задоволенню, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року скасуванню з ухваленням нового рішення. При цьому, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро», ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди землі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова