Ухвала

від 20.04.2023 по справі 761/7448/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференцзв`язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2023 задоволено клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 до 30.04.2023 включно

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначав, що оскаржувана ухвала є незаконною.

---

Справа № 761/7448/23 Слідчий суддя - ОСОБА_11

Апеляційне провадження № 11-сс/824/2041/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .

Органом досудового розслідування не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Зокрема, у повідомлені про підозру сторона обвинувачення вказує на те, що у підозрюваного виник злочинний умисел та було вжито дій для його виконання не пізніше початку березня 2022 року, а кінцевою датою можливих злочинних дій є листопад 2022 року, очевидно через те, що саме у листопаді 2022 року місто Херсон було звільнено від окупації Збройними силами України.

Таким чином, органом досудового розслідування проігноровано приписи ст. 58 Конституції України та не взято до уваги те, що КК України доповнено статтею 111-2 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX від 14.04.2022, який набув законної сили лише 23.04.2022.

Крім того, показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є повністю скомпрометованими, оскільки, як убачається із матеріалів досудового розслідування, ФОП ОСОБА_12 не тільки здійснював господарську діяльність в умовах окупації, а й безпосередньо перевозив військовослужбовців країни-агресора, особисто керуючи автобусом. При цьому, останній перебуває у статусі свідка і надає неправдиві показання проти ОСОБА_8 .

Також апелянт звертав увагу на показання свідка ОСОБА_14 , який був свідком всіх подій, що відбувались на підприємстві в період окупації, та які, на переконання апелянта, спростовують твердження органу досудового розслідування про наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні.

Крім того, захисник вказував на невірну кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, зокрема в повідомлені про підозру та в доданих до клопотання слідчого матеріалах фактично мова йде про заняття ТОВ «Іксора» господарською діяльністю у взаємодії із державою агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора в період окупації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Слідчим суддею не взято до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_8 є людиною похилого віку, йому 69 років, має інвалідність 3 групи, потребує догляду та медичного обслуговування, є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має постійне місце проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має бездоганну репутацію, є членом виконкому Дніпровської районної ради Херсонської області.

Також слідчим суддею не враховано те, що майнової шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.

Крім того, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, відсутній у зв`язку із деокупацією міста Херсона.

09.03.2023 від захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на зазначену ухвалу слідчого судді надійшла апеляційна скарга, в якій він просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, а у разі якщо суд апеляційної інстанції прийде до висновку про обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, скасувати ухвалу слідчого судді з урахуванням безпідставності відмови у визначенні розміру застави, та постановити нову ухвалу, якою продовжити підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, достатньому для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник виклав доводи, аналогічні доводам апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , а також зазначав, що слідчим суддею не надано належної оцінки доводам сторони захисту на спростування твердження прокурора про те, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Так, ОСОБА_8 тривалий час працює на посаді директора ТОВ «Іксора», основним видом діяльності якого є транспортні перевезення пасажирів, у тому числі міжнародні автобусні перевезення. У ході допиту останній не заперечував той факт, що продовжував здійснювати господарську діяльність з перевезення мешканців Херсонської області під час окупації, а після деокупації мав намір поновити деякі міжнародні маршрути, у тому числі для евакуації мешканців міста.

Твердження органу досудового розслідування про ухилення підозрюваного від явки за викликом слідчого, є безпідставним, оскільки час та дата проведення слідчих дій, у тому числі їх перенесення, узгоджувалися ОСОБА_8 зі слідчим, який постійно підтримував з ним телефонний зв`язок.

Апелянт зазначав, що 06.12.2022 ОСОБА_8 затримано працівниками правоохоронних органів у пропускному пункті «Старокозаче», однак останній намагався виїхати до Республіки Молдова з метою налагодження автобусного сполучення за маршрутом Херсон-Кишинів, Кишинів-Херсон. При цьому, підозрюваний був без особистих речей, мав при собі паспорт маршруту Херсон-Кишинів, Кишинів-Херсон, дозволи на вказані маршрути, термін дії яких закінчився.

На переконання апелянта, зазначені обставини свідчать про неспроможність версії сторони обвинувачення про намір ОСОБА_8 переховуватись на території Республіки Молдова, так як там проживають його близькі родичі.

Крім того, син та дочка ОСОБА_8 перебувають під тимчасовим захистом в державі Ірландія, що підтверджено відповідними довідками, а дружина підозрюваного зареєстрована та проживає у м. Херсоні, має нерухомість у м. Києві.

Посилання органу досудового розслідування на те, що ОСОБА_8 є колишнім працівником міліції, в зв`язку із чим обізнаний із специфікою складання документів, які можуть бути використані як доказ його вини, може знищити, сховати спотворити будь-які речі, що знаходяться в органах державної влади, державних підприємств тощо, ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки підозрюваний більше 20 років перебуває на пенсії, та за специфікою своєї колишньої професійної діяльності, яка була пов`язана із контролем за дотриманням правил дорожнього руху, реєстрації транспортних засобів, не мав жодного досвіду у слідчій або оперативно-розшуковій діяльності.

Слідчим суддею не наведено будь-яких доказів наміру підозрюваного знищити, сховати або спотворити докази у кримінальному провадженні.

Висновки щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, на думку захисника, ґрунтуються виключно на минулій професійній діяльності ОСОБА_8 та не підтверджені жодними об`єктивними доказами. Інші підозрювані у даному кримінальному провадженні не пов`язані із кримінальним правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 .

На переконання захисника, ризики, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, нівелюються фактом того, що ОСОБА_8 був допитаний в якості підозрюваного та надав вичерпні покази не тільки щодо здійснення ТОВ «Іксора» господарської діяльності на тимчасово окупованій території, а також і щодо протиправної діяльності інших осіб.

Крім того, твердження щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, ґрунтується на припущеннях про можливість змови з іншими підозрюваними, а також на тому, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є корисливим та завдало збитків. При цьому, повідомлення про підозру не містить відомостей про те, які саме матеріальні цінності ОСОБА_8 передав представникам окупаційної влади, а також суми збитків завданих кримінальним правопорушенням.

Слідчим суддею належним чином не обґрунтовано неможливість визначення підозрюваному розміру застави.

Захисник звертав увагу на те, що дружина ОСОБА_8 має у власності квартиру в АДРЕСА_1 , а тому підозрюваний, у разі дії запобіжного заходу у виді застави, з дозволу слідчого/прокурора може постійно проживати за вказаною адресою та з`являтися за першим викликом для проведення процесуальних дій.

Тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не може бути єдиною підставою для утримання особи під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурораОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000593 від 31.10.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 332-2 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Як зазначено в клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_8 у невстановленому досудовим слідством місці, в період не пізніше, як початок березня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору російській федерації, її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.

Так, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Іксора» (код ЄДРПОУ 31848398), маючи у своєму розпорядженні транспортні засоби у загальній кількості 52 одиниці, перебуваючи на території м. Херсон, у період з початку березня по початок листопада, діючи умисно, з метою завдання шкоди суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці російської федерації шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, з метою окупації України, за власної ініціативи, вчинив умисні дії з пособництва державі-агресору російській федерації та її збройним формуванням шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.

Також органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 упродовж березня-листопада 2022 року, реалізуючи злочинний умисел, направлений на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору російській федерації, її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів, інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням, добровільно, з власної ініціативи, неодноразово надавав військовослужбовцям російської федерації матеріальну допомогу у виді передачі транспортних засобів, що перебували у користуванні ТОВ «Іксора».

Згідно даних протоколу затримання від 07.12.2022, цього ж дня о 00 год. 48 хв. затримано ОСОБА_8 , за адресою місцезнаходження пункту пропуску дерез державний кордон «Старокозаче» Білгород-Дністровського району Одеської області на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

07.12.2022 о 12 год. 35 хв. ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів, інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.12.2022 застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04.02.2023.

Постановою заступника Генерального прокурора від 30.01.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000593 продовжено до трьох місяців, тобто до 07.03.2023.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.02.2023 продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 33 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.03.2023.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.02.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000593 від 31.10.2022 до шести місяців, тобто до 07.06.2023.

02.03.2023 старший слідчий 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням від 28.02.2023, погодженим прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , в якому просив продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 60 діб, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2023 задоволено клопотання слідчого, та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 до 30.04.2023 включно

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю долучених до клопотання доказів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_8 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без вчинення яких завершення досудового розслідування є неможливим.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також з огляду на характер, суспільну небезпечність та наслідки злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами та даними про конкретні обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

При цьому, продовживши підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави, враховуючи фактичні обставини та кваліфікацію інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зміст підозри та вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.

На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Викладені в апеляційних скаргах доводи про незаконність ухвали слідчого судді, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196, 372 КПК України, та містить обґрунтування і мотиви, з яких виходив слідчий суддя при її постановленні.

Твердження апелянтів про відсутність доказів причетності ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, суперечливість показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, колегія суддів вважає передчасними.

Так, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Посилання захисників в апеляційних скаргах на недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Зважаючи на викладене, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 в їх сукупності, а також те, що підозрюваного затримано за адресою місцезнаходження пункту пропуску дерез державний кордон «Старокозаче» Білгород-Дністровського району Одеської області, при спробі перетнути кодон з Республікою Молдова, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

При цьому, посилання захисників на те, останній намагався виїхати до Республіки Молдова з метою налагодження автобусного сполучення за маршрутом Херсон-Кишинів, Кишинів-Херсон, не спростовують правильність висновків слідчого судді про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду та не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків і потерпілих безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинених злочинів, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , зокрема можливості знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Доводи апелянтів про те, що підозрюваним вже надано показання у справі, не свідчать про відсутність існування ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що досудове розслідування на даний час триває, та органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів у кримінальному провадженні.

Посилання захисників на те, що ОСОБА_8 є людиною похилого віку, має інвалідність 3 групи, потребує догляду та медичного обслуговування, є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має постійне місце проживання та роботи, раніше не судимий, є членом виконкому Дніпровської районної ради Херсонської області,не свідчать про зменшення ступеню існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ураховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, його підвищену суспільну небезпеку, та дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив підозрюваному винятковий запобіжний захід.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Твердження захисників про те, що слідчий суддя, в порушення вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив підозрюваному розмір застави, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, абзацом 8 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.

Таким чином, продовжуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вказаних положень не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не скасовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3