Постанова

від 17.05.2023 по справі 520/28063/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 р.Справа № 520/28063/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.02.22 по справі № 520/28063/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРГУС"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.01.2022р. №00004090701,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НАРГУС, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України № 00004090701 від 10.01.2022 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 10.01.2022р. №00004090701.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, набув правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 22628517, у якості платника податків (у тому числі і ПДВ) перебуває на обліку в установі відповідача.

За твердженням заявника, між позивачем (у якості покупця) та контрагентом - постачальником (ТОВ ОУШЕН СТИЛЬ) було укладено правочин у формі договору поставки №081119.01 від 08.11.2019р., предметом якого є придбання товару олія соняшникова нерафінована.

Також, за твердженням заявника, між позивачем (у якості покупця) та контрагентом - постачальником (ТОВ УКР АГРО ЛІМІТЕД) було укладено правочин у формі договору поставки №1402/20-П від 14.02.2020р., предметом якого є придбання товару сільгосппродукція.

02.12.2021 р. контролюючим органом було видано наказ № 9212-п з приводу призначення документальної позапланової виїзної перевірки заявника з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ОУШЕН СТИЛЬ (код за ЄДРПОУ 43052853) за листопад 2019 року (включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2019 року, квітень 2020 року), за грудень 2019 (включено до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року), ТОВ УКР АГРО ЛІМІТЕД (код за ЄДРПОУ(42566288) за лютий 2020 року (включено до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року), а також даних щодо реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки).

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 15.12.2021 року № 23745/20-40-07-01-08/22628517 (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту були викладені власні судження контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення, а саме вимог п.198.1, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 6.045.282,00грн., в т.ч. за листопад 2019р. - 2.426.072,00грн., за лютий 2020р. - 1.504.688,00грн., за квітень 2020р. - 2.114.522,00грн.

10.01.2022р. з посиланням на Акт контролюючим органом було видано податкове повідомлення - рішення № 00004090701.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Суспільні відносини з приводу суті та меж податкового обов`язку, змісту податкової дисципліни, обсягу повноважень органів публічної адміністрації у галузі податкової справи, механізмів та заходів податкового контролю, приводів та порядку і способів та підстав застосування заходів податкового примусу, складу протиправних діянь у вигляді податкових правопорушень, міри юридичної відповідальності винних осіб та правил її реалізації з 01.01.2011р. унормовані, насамперед, приписами Податкового кодексу України.

Відносини з приводу справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п."а" п.185.1 ст.185 та п.п."б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу Україниоб`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду, а у розумінні п.п.14.1.185 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Колегія суддів зазнача, що процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була деталізована нормами наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017р. за №753/30621) і відповідно нормами Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, нормами Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №566, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017р. за №752/30620; далі за текстом - Порядок №566), нормами Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 04.07.2017р. №485; далі за текстом - Порядок №485).

Так, з 01.02.2020р. в Україні процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).

Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Судова колегія звертає увагу, що відсутність об`єкта оподаткування податком на додану вартість виключає як правомірність виписування податкової накладної контрагентом - постачальником, так і легальність включення такої податкової накладної покупцем до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абз.1 п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У силу п.198.6 ст.198 та абз.2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відсутність реєстрації складеної контрагентом - постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за загальним правилом виключає правомірність віднесення покупцем податкового кредиту з ПДВ за такою податковою накладною до складу податкового кредиту з ПДВ звітного податкового періоду.

Так, аналізуючи положення нормрозділу V Податкового кодексу України (а саме: ст.ст.185, 187, 188, 198, 201) у кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов`язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб`єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату (тобто відповідність стандарту розумної та обачливої поведінки комерсанта); 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрація контрагентом-постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимоги до змісту та форми первинних документів викладені законодавцем у ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", де передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абз.2 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Колегія суддів звертає увагу, що і за приписами ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", і за приписами абз.2 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна у якості первинного документа повинна містити відомості, котрі поза детально висвітлюють зміст та обсяг господарської операції і є достовірними.

Згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 20.12.2019р. по справі №826/16776/18 (адміністративне провадження №К/9901/29228/19) "Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.

Наявність у платника ПДВ первинних документів, які складені для оформлення операції з постачання, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів.".

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Крім того, згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 08.09.2020р. у справі №819/1250/17 "Норми Податкового кодексу України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.".

Колегія суддів зазначає, що обставини наявності у контрагентів позивача статусу платників ПДВ і реєстрації виписаних такими контрагентами податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнаються учасниками справи відповідно до ч.1 ст.78 КАС України.

Крім того, колегія суддв зауважує, що претензій до форми, змісту або підстави складання податкових накладних контролюючий орган не висловив, відсутності першої із подій для складання податкових накладних ані у ході податкової перевірки, ані під час розгляду справи не спростував. Сама лише незгода контролюючого органу із існуванням такої події не може бути визнана доведеним фактом відсутності підстав для виписування податкової накладної.

Щодо доводів контролюючого органу про намір платника на отримання безпідставної податкової вигоди колегія суддів зауважує, що реальність існування такого наміру має бути підтверджена об`єктивними даними, котрі виключають будь-яке інше сприйняття винних, умисних, усвідомлених, взаємоузгоджених з іншими суб`єктами права та зловмисних дій платника податків, тобто зловживання правом.

Нвявні в матеріалаї справи дані не засвідчують наявності такого наміру, оскільки вчинений позивачем з ТОВ "ОУШЕН СТИЛЬ" договір поставки №081119.01 від 08.11.2019р. на придбання товару олія соняшникова нерафінована не містить ані вад у правоздатності і дієздатності юридичних осіб-сторін правочину, ані дефектів у повноважності представників цих юридичних осіб, ані сумнівів у належності предмету правочину до речей, не обмежених у цивільному/господарському обороті.

Так, за твердженням позивача у межах згаданого правочину були проведені господарські операції з поставки (поставки позивачу) олії соняшникової нерафінованої., які оформлені: актами прийому передачі олії соняшникової №1611/1 від 16.11.2019р., №1711/1 від 17.11.2019р., №1811/1 від 18.11.2019р., №1911/1 від 19.11.2019р., №0112/1 від 01.12.2019р., №011221 від 01.12.2019р., №0212/1 від 02.12.2019р., №0312/1 від 03.12.2019р., №0512/1 від 05.12.2019р., - видатковими накладними: №76 від 16.11.2019р. на суму 3061164,96 грн. (у тому числі ПДВ 510194,16грн.), № 77 від 17.11.2019р. на суму 5421133,92грн. (у тому числі ПДВ 903522,32грн.), №78 від 18.11.2019р. на суму 6074135,04грн. (у тому числі ПДВ 1012355,84грн.), №79 від 19.11.2019р. на суму 660111,984грн. (у тому числі ПДВ 110018,64.), №1 від 01.12.2019р. на суму 8590501,08грн. (у тому числі ПДВ 1431750,18грн.), №2 від 02.12.2019р. на суму 1142719,20грн. (у тому числі ПДВ 190453,20грн.), №3 від 03.12.2019р. на суму 1326669,12грн. (у тому числі ПДВ 221111,52грн.), №5 від 05.12.2019р. на суму 967130,64грн. (у тому числі ПДВ 161188,44грн.); - податковими накладними: №1 від 02.12.2019р. на суму 1142719грн. (у т.ч. і ПДВ 190453,2грн.), №2 від 05.12.2019р. на суму 967130,6грн. (у т.ч. і ПДВ 161188,4грн.), №2 від 03.12.2019р. на суму 1326669грн. (у т.ч. і ПДВ 221111,5грн.), №2 від 01.12.2019р. на суму 8590501грн. (у т.ч. і ПДВ 1431750грн.), №1 від 17.11.2019р. на суму 5421134 грн. (у т.ч. і ПДВ 903522,3грн), №2 від 16.11.2019р. на суму 3061165 грн. (у т.ч. і ПДВ 510194,2грн), №2 від 18.11.2019р. на суму 6074135 грн. (у т.ч. і ПДВ 1012356 грн), №2 від 19.11.2019р. на суму 660111,8 грн. (у т.ч. і ПДВ 110018,6грн); транспортування товару відбулося на підставі товарно-транспортних накладних №14 від 15.11.2019р., №1410 від 16.11.2019р., №11 від 14.11.2019 р., №15 від 15.11.2019 р., №889147 від 15.11.2019 р., №889146 від 15.11.2019 р., №889145 від 15.11.2019 р., №889149 від 15.11.2019 р., №889190 від 15.11.2019 р., №02672 від 16.11.2019 р., №025 від 16.11.2019 р., №15 від 16.11.2019 р., №2555 від 16.11.2019 р., №601 від 17.11.2019 р., №24 від 16.11.2019 р., №1112 від 17.11.2019 р., №005843 від 17.11.2019 р., №002 від 17.11.2019 р., №005 від 17.11.2019 р., №1989 від 17.11.2019 р., №170 від 16.11.2019 р., №0-06 від 17.11.2019 р., №0-03 від 17.11.2019 р., №1715 від 16.11.2019 р., №1716 від 16.11.2019 р., №C04 від 18.11.2019 р., №C04 від 18.11.2019 р., №8833 від 18.11.2019 р., №045 від 30.11.2019 р., №0112 від 30.11.2019 р., №145 від 30.11.2019 р., №425 від 30.11.2019 р., №S813144 від 30.11.2019 р., №2605 від 30.11.2019 р., №44 від 30.11.2019 р., №0017 від 30.11.2019 р., №321 від 30.11.2019 р., №3106-49 від 30.11.2019 р., №1963 від 30.11.2019 р., №02-12 від 02.12.2019 р., №98 від 03.12.2019 р., №33 від 04.12.2019 р., №617 від 04.12.2019 р., №135 від 30.11.2019 р.; зобов`язання з оплати вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно банківських виписок.

Судовим розглядом встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ НАРГУС олія соняшникова нерафінована, придбання якої оформлено від ТОВ ОУШЕН СТІЛЬ, в подальшому була реалізована до Великобританії згідно договору комісії №08119-ДК від 08.11.2019 року, укладеного з ТОВ ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ (пн 38968805), відповідно до наступних ВМД (контракт №SFO81119.01 від 08.11.19 укладений між ТОВ ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ та OLEOS TRADING LIMITED (Великобританія)):UA508140/2019/000084 від 18.12.2019, UA508140/2019/100454 від 21.12.2019, UA508140/2019/000204 від 31.12.2019, UA508140/2019/000028 від 04.01.2020 та первинних документів до договору.

Також, колегія суддів зазначає, вчинений позивачем з ТОВ "УКР АГРО ЛІМІТЕД" договір поставки №1402/20-П від 14.02.2020р., на придбання товару - сільгосппродукція, а саме: кукурудза 3 клас не містить ані вад у правоздатності і дієздатності юридичних осіб-сторін правочину, ані дефектів у повноважності представників цих юридичних осіб, ані сумнівів у належності предмету правочину до речей, не обмежених у цивільному/господарському обороті.

Дефектів у процедурі створення та процесі функціонування цих юридичних осіб приватного права судом з матеріалів справи не знайдено; органом публічної адміністрації у спірних правовідносинах вчинене управлінське волевиявлення на таких мотивах не грунтується..

Судом встановлено, у межах згаданого правочину були проведені господарські операції з поставки (поставки позивачу) олії соняшникової нерафінованої., які оформлені: - видатковими накладними: №1502/010 від 15.02.2020р. на суму 698 959,20 грн. (у тому числі ПДВ 116 493,20грн.), №1502/011 від 15.02.2020р. на суму 729 031,20 грн. (у тому числі ПДВ 121 505,20грн.), №1502/006 від 15.02.2020р. на суму 779 638,08 грн. (у тому числі ПДВ 129 939,68грн.), №1502/005 від 15.02.2020р. на суму 797 767,20 грн. (у тому числі ПДВ 132 961,20грн.), №1502/002 від 15.02.2020р. на суму 769 155,84 грн. (у тому числі ПДВ 128 192,64грн.), №1502/001 від 15.02.2020р. на суму 781 098,72 грн. (у тому числі ПДВ 130 183,12грн.), №1502/007 від 15.02.2020р. на суму 703 770,72 грн. (у тому числі ПДВ 117 295,12грн.), №1502/009 від 15.02.2020р. на суму 773 365,92 грн. (у тому числі ПДВ 644 471,60грн.), №1502/004 від 15.02.2020р. на суму 750 511,20 грн. (у тому числі ПДВ 125 085,20грн.), №1502/003 від 15.02.2020р. на суму 730 405,92 грн. (у тому числі ПДВ 121 734,32грн.), №1502/012 від 15.02.2020р. на суму 745 270,08 грн. (у тому числі ПДВ 124 211,68 грн.),№1502/008 від 15.02.2020р. на суму 769 155,84 грн. (у тому числі ПДВ 128 192,64грн.), - податковими накладними: №97 від 15.02.2020р. на суму 698 959,20 грн. (у тому числі ПДВ 116 493,20грн.), №98 від 15.02.2020р. на суму 729 031,20 грн. (у тому числі ПДВ 121 505,20грн.), №93 від 15.02.2020р. на суму 779 638,08 грн. (у тому числі ПДВ 129 939,68грн.), №92 від 15.02.2020р. на суму 797 767,20 грн. (у тому числі ПДВ 132 961,20грн.), №89 від 15.02.2020р. на суму 769 155,84 грн. (у тому числі ПДВ 128 192,64грн.), №88 від 15.02.2020р. на суму 781 098,72 грн. (у тому числі ПДВ 130 183,12грн.), №94 від 15.02.2020р. на суму 703 770,72 грн. (у тому числі ПДВ 117 295,12грн.), №96 від 15.02.2020р. на суму 773 365,92 грн. (у тому числі ПДВ 644 471,60грн.), №91 від 15.02.2020р. на суму 750 511,20 грн. (у тому числі ПДВ 125 085,20грн.), №90 від 15.02.2020р. на суму 730 405,92 грн. (у тому числі ПДВ 121 734,32грн.), №99 від 15.02.2020р. на суму 745 270,08 грн. (у тому числі ПДВ 124 211,68 грн.),№95 від 15.02.2020р. на суму 769 155,84 грн. (у тому числі ПДВ 128 192,64грн.); транспортування товару відбулося на підставі товарно-транспортних накладних №1402-1 від 15.02.2020 р., №1402-2 від 15.02.2020 р., №1402-3 від 15.02.2020 р., №1402-4 від 15.02.2020 р., №1402-5 від 15.02.2020 р., №1402-6 від 15.02.2020 р., №1402-7 від 15.02.2020 р., №1402-8 від 15.02.2020 р., №1402-9 від 15.02.2020 р., №1402-10 від 15.02.2020 р., №1402-11 від 15.02.2020 р., №1402-12 від 15.02.2020 р., №1402-13 від 15.02.2020 р., №1402-14 від 15.02.2020 р., №1402-15 від 15.02.2020 р., №1402-16 від 15.02.2020 р., №1402-17 від 15.02.2020 р., №1402-18 від 15.02.2020 р., №1402-19 від 15.02.2020 р., №1402-20 від 15.02.2020 р., №1402-21 від 15.02.2020 р., №1402-22 від 15.02.2020 р., №1402-23 від 15.02.2020 р., №1402-24 від 15.02.2020 р., №1402-25 від 15.02.2020 р., №1402-26 від 15.02.2020 р., №1402-27 від 15.02.2020 р., №1402-28 від 15.02.2020 р., №1402-29 від 15.02.2020 р., №1402-30 від 15.02.2020 р., №1402-31 від 15.02.2020 р., №1402-32 від 15.02.2020 р., №1402-33 від 15.02.2020 р., №1402-34 від 15.02.2020 р., №1402-35 від 15.02.2020 р., №1402-36 від 15.02.2020 р., №1402-37 від 15.02.2020 р., №1402-38 від 15.02.2020 р., №1402-39 від 15.02.2020 р., №1402-40 від 15.02.2020 р., №1402-41 від 15.02.2020 р., №1402-42 від 15.02.2020 р., №1402-43 від 15.02.2020 р., №1402-44 від 15.02.2020 р., №1402-45 від 15.02.2020 р., №1402-46 від 15.02.2020 р., №1402-47 від 15.02.2020 р., №1402-48 від 15.02.2020 р., №1402-49 від 15.02.2020 р., №1402-50 від 15.02.2020 р., №1402-51 від 15.02.2020 р., №1402-52 від 15.02.2020 р., №1402-53 від 15.02.2020 р., №1402-54 від 15.02.2020 р., №1402-55 від 15.02.2020 р., №1402-56 від 15.02.2020 р., №1402-57 від 15.02.2020 р., №1402-58 від 15.02.2020 р., №1402-59 від 15.02.2020 р., №1402-60 від 15.02.2020 р., №1402-61 від 15.02.2020 р., №1402-62 від 15.02.2020 р., №1402-63 від 15.02.2020 р., №1402-64 від 15.02.2020 р., №1402-65 від 15.02.2020 р., №1402-66 від 15.02.2020 р., №1402-67 від 15.02.2020 р., №1402-68 від 15.02.2020 р., №1402-69 від 15.02.2020 р., №1402-70 від 15.02.2020 р., №1402-71 від 15.02.2020 р., №1402-72 від 15.02.2020 р.; зобов`язання з оплати вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно банківських виписок.

Судом встановлено, що згідно наданих ТОВ НАРГУС даних бухгалтерського обліку товар - кукурудза 3 клас, придбання якої оформлено від ТОВ УКР АГРО ЛІМІТЕД в подальшому була реалізована на адресу нерезидента Fort Myers s.r.o. (Bilkova 855/19, Stare Mesto, 110 00 Praha , Чеська Республіка) згідно договору комісії №12-К від 14.04.2020 року укладеного з ТОВ УКР АГРО ХОЛДІНГ (Комісіонер, пн 42020809), відповідно до наступних ВМД (контракт №12 від 14.04.2020 ) укладений між ТОВ УКР АГРО ХОЛДІНГ та Fort Myers s.r.o. (Чеська Республіка)):UA508220/2020/104072 від 14.05.2020р.,UA508220/2020/104647 від 10.06.2020р.та первинних документів до договору.

Колегія суддів звертає увагу, що надані позивачем копії документів не мають дефектів форми, змісту або походження, не стосуються товару, обмеженого у цивільному чи господарському оброті чи товару, для створення та обігу якого об`єктивно потрібним є попереднє отримання будь-яких дозволів або погоджень.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що доказів порушення позивачем стандартів розсудливої, обачливої, виваженої, сумлінної поведінки у сфері господарювання у межах спірних правовідносин матеріали справи не містять, під час проведення заходу податкового контролю відповідачем таких доказів надано не було, у тексті Акту належних доводів з даного приводу контролюючим органом не наведено.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів щодо вчинення позивачем та контрагентом - постачальником спільних взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих та отримання безпідставної податкової вигоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальність обставин понесення позивачем видатків у спірних правовідносинах, відсутність ознак повернення у власність сплачених на користь контрагента - постачальника безготівкових коштів, відсутність взагалі будь-якої взаємопов`язаності сторін правочину та збиткового фінансового результату господарських операцій, співвідносність придбаного товару (пальне) з напрямом господарської діяльності заявника (продаж насіння зернових культур із функцією транспортування вантажу), у даному випадку спростовує доводи контролюючого органу про вчинення позивачем податкового правопорушення - заниження грошового зобов`язання з ПДВ за рахунок віднесення на розрахунки із Державою показників податкових накладних, складених у межах неіснуючих господарських операцій.

Згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Згідно з частинами першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, доводи контролюючого органу з приводу нездатності контрагента - постачальника виконати власні господарські зобов`язання за правочином купівлі-продажу суд відхиляє, оскільки виконання зобов`язань з продажу вже створеного товару об`єктивно не вимагає ані існування основних фондів, ані існування виробничих потужностей, ані наявності трудових ресурсів чи будь-яких інших активів.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем не були опитані керівники та засновники контрагента - постачальника, хоча відомості про їх ідентифікуючі ознаки як учасників суспільних відносин були відомі Управлінню, а ця обставина призводить до істотної вади у результатах реалізації контролю за дотриманням податкової дисципліни. До того ж контролюючим органом не були виявлені та зафіксовані в акті перевірки (а відтак, і не брались до уваги при винесенні оскаржених податкових повідомлень - рішень) істотні дефекти у процедурі створення контрагентів заявника та суттєві вади у процесі поточного функціонування цих суб`єктів господарювання.

Також, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах контролюючим органом за відсутності жодних розумних причин не було ініційовано процедури зустрічної звірки контрагента - постачальника.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту Акту доказом вчинення позивачем податкового правопорушення заниження грошового зобов`язання з податку на додану вартість визначено також податкову інформацію іншого контролюючого органу, а саме: відносно ТОВ ОУШЕН СТИЛЬ (код за ЄДРПОУ 43052853) було використано податкову інформацію ГУ ДПС у Донецькій області від 28.02.2020р. № 74 /05-99-05-04/43052853 за звітний період декларування ПДВ вересень, жовтень, листопад 2019р.

Щодо Податкової інформації як доказу наявності події та складу податкового правопорушення, суд зазначає, що створення цього документа відбувається поза межами ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки згідно з приписами ст.ст.20,62,75-86 Податкового кодексу України способами здійснення податкового контролю є перевірки та звірки. Відтак, відсутні правові підстави для кваліфікації такого письмового документа контролюючого органу як доказу вчинення податкового правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не знаходить підстав для визнання правильним судження відповідача про використання позивачем в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено, оскільки, придбаний у контрагента товар був оплачений позивачем шляхом проведення безготівкових розрахунків; придбаний товар у подальшому був використаний у власній господарській діяльності позивача; доказів взаємопов`язаності платника та контрагентів платника ані матеріали перевірки, ані матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення України № 00004090701 від 10.01.2022 року, не грунтується на вимогах податкового законодавства, прийнято без урахуванням усіх істотних обставин, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року по справі № 520/28063/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі № 520/28063/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Я.В. П`янова Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 23.05.2023 року