Постанова

від 28.04.2023 по справі 280/3930/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/3930/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року (головуючий суддя Сацький Р.В.)

в адміністративній справі №280/3930/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісфера Інтернешнл» до відповідача Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнісфера Інтернешнл», 05.07.2022 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Львівської митниці, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці від 18.02.2022 №UА209000/2022/000013/2 про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 209210/2022/000013, прийнятою Львівською митницею.

В обґрунтування позову вказано, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті відповідачем неправомірно, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених Митним кодексом України, а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів, не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Надані позивачем до митного оформлення документи, а також надані в порядку статті 55 Митного кодексу України додаткові документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару. Крім того, на думку позивача митниця порушила строк для прийняття рішення, що встановлений частиною 9 статті55 Митного кодексу України.

Рішенням Запорізького адміністративного суду від 23.12.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці від 18.02.2022 №UА209000/2022/000013/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА209210/2022/000013 Львівської митниці.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару всі необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, серед іншого вказує, що надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зокрема, позивачем не надано договору перевезення. З урахуванням цього, митницею правомірно витребувано додаткові документи відповідно до своєї компетенції. На думку відповідача, декларантом не надано в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість задекларованих товарів.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу , в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2022№UA209000/2022/000013/2, а також виставлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209210/2022/000013.

Позивач вважає протиправними Рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2022 №UA209000/2022/000013/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, №UА209210/2022/000013.

Позивач також вважає, що прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів від 18.02.2022 №UA209000/2022/000013/2 безпідставно збільшено митні зобов`язання покупця (позивача) на суму 14 921,41 грн, що порушує законні права позивача.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до частини 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України.

Так частинами 1 - 3статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Слід зазначити, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 Митного кодексу України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Митного кодексу України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 Митного кодексу України.

Згідно із частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 1 статті 51, частини 1 статті 52, частини 1 статті 53 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів; одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Із наведених положень випливає, що саме декларант, а не митний орган, визначає митну вартість товарів та обирає метод визначення цієї митної вартості.

В силу частин 7, 8 статті 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів або неможливості надати затребувані митницею додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митний орган випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Приписами частини 9 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнісфера Інтернешнл", Україна (покупець) та компанією "Global Resale Ltd", Великобританія (продавець) було укладено Контракт від 09.02.2021року №UI-2021-1.

Згідно Контракту від 09.02.2021року №UI-2021-1 продавець продає, а покупець купує комп`ютерне обладнання, мережеве обладнання, а також деталі та комплектуючі до такого обладнання (далі також - товар); асортимент, кількість та ціни товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід`ємними частинами цього Контракту (пункт 1.1. Контракту).

За вказаним контрактом може поставлятися як нове, так і вживане (відремонтоване) обладнання.

Якість обладнання та аксесуарів зазначається у інвойсах.

Відповідно до пункту 2.2. контракту продавець проводить поставку товару партіями. Покупець передає замовлення продавцю електронною поштою.

В замовленні вказується перелік та кількість товару. На виконання пункту 2.2. контракту покупець передав продавцю замовлення від 06.12.2021 №0612 (Purchase Order No.: 0612 Dated: 06 Dec 2021) на поставку наступного товару на загальну вартість 4110,00 євро (EUR) мережеве обладнання:

1) Switch (комутатор) Cisco N5K-C5548UP-FA (б/в) в кількості 3 шт. за ціною 245,00 євро на суму 735,00 євро;

2) Switch (комутатор) Cisco WS-C3750G-12S-E (б/в) в кількості 4 шт. за ціною 75,00 євро на суму 300,00 євро;

3) Switch (комутатор) Cisco WS-C2960-48PST-L (б/в) в кількості 5 шт. за ціною 30,00 євро на суму 150,00 євро;

4) Switch (комутатор) Cisco WS-C3560V2-48PS-S (б/в) в кількості 13 шт. за ціною 25,00 євро на суму 325,00 євро;

5) Switch (комутатор) Cisco WS-C3750-48PS-S (б/в) в кількості 7 шт. за ціною 25,00 євро на суму 175,00 євро;

6) Switch (комутатор) Cisco WS-C3750V2-48PS-S (б/в) в кількості 69 шт. за ціною 30,00 євро на суму 2070,00 євро;

7) Switch (комутатор) Cisco WS-C2960-48TT-L (б/в) в кількості 7 шт. за ціною 15,00 євро на суму 105,00 євро;

8) Router (роутер) CISCO1921/K9 (б/в) в кількості 10 шт. за ціною 25,00 євро на суму 250,00 євро.

На виконання пункту 1.1 Контракту Продавцем надано інвойс від 15.12.2021 GRID SO Number 5684596 з посиланням на номер зазначеного вище замовлення - №0612.

Сума згідно інвойсу становить 4110,00 євро (EUR).

Матеріалами справи також підтверджується, що позивачем до Львівської митниці була подана митна декларація від 07.02.2022 №UА209210/2022/000461, в якій заявлена митна вартість Товару, визначена за ціною Контракту (Інвойсу (накладної) від 15.12.2021 GRID SO Number 5684596) щодо товарів, які імпортуються.

При цьому, Львівською митницею на електронну пошту митного брокера декларанта (Позивача) був спрямований запит (повідомлення) митного посту "Львів поштовий" Львівської митниці від 08.02.2022, який не був переданий позивачу і позивач не мав змоги надати запитані (повторно запитані) документи, однак згодом такі документи були надані Позивачем в порядку частини 8 статті 55 Митного кодексу України.

Водночас, Львівською митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2022№UA209000/2022/000013/2, а також виставлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209210/2022/000013.

Позивач (покупець) не погоджується з митною вартістю товару, визначеною Львівською митницею, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам подав звернення про відпущення Товару у вільний обіг - було оформлено нову митну декларацію від 21.02.2022 UA 209210-2022-000710, за якою митні платежі, були сплачені виходячи з митної вартості товару, визначеної методом "за ціною контракту" в розмірі 29 109,02грн. митних платежів, та зарезервовано різницю митних платежів в сумі 14 921,41 грн, відповідно до рішення про коригування митної вартості.

Дана сума різниці митних платежів між зобов`язаннями за митною декларацією від 07.02.2022 №UА209210/2022/000461 та новою митною декларацією від 21.02.2022 №UA209210/2022/000710 покладена в основу ціни позову.

Прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів від 18.02.2022 №UA209000/2022/000013/2 збільшено митні зобов`язання покупця (позивача) на суму 14921,41 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.02.2022 №UA 209000/2022/000013/2 обґрунтоване наступним:

- відповідно до пункту 2.2 контракту №UI-2021-1 від 09.02.2021 поставка товару здійснюється відповідно до замовлення в якому вказується перелік і кількість товару.

Даний документ до митного оформлення не подавався. - відповідно до пункту 2.3 контракту № UI-2021-1 від 09.02.2021 поставка кожної партії товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту надходження попередньої оплати. Документи про оплату до митного оформлення не подавались. - договір на транспортне перевезення до митного оформлення не подавався.

Додаткові документи до митного оформлення не подавались.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД тов., 1,3,4-№ UA100060/2021/552903 від 10.12.2021 тов., 2-№ UA100310/2022/372837 від 27.01.2022.

Відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Отже, декларант не обмежений лише певним переліком документів, а може подавати інші документи, які свідчать про митну вартість Товару.

Згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Представником ТОВ "ЮНІСФЕРА ІНТЕРНЕШНЛ" листом №110522-1 від 11.05.2022 "Про надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (в порядку ч.8 ст.55 МКУ)" адресованому Львівській митниці (вхідний Львівської митниці від 12.05.2022 №14393/14-15) надав в електронних копіях:

Контракт від 09 лютого 2021 № UI-2021-1, укладений між ТОВ "ЮНІСФЕРА ІНТЕРНЕШНЛ", Україна (покупець) та компанією Global Resale Ltd, Великобританія (продавець);

Замовлення Покупця від 06.12.2021 № 0612 (Purchase Order No.: 0612, dated 06 Dec 2021) на поставку товару на загальну вартість 4110,00 євро;

Інвойс (накладна) від 15.12.2021 GRID SO Number 5684596 на суму 4110,00 євро;

Митну декларацію країни відправлення (експортна декларація);

Платіжне доручення в іноземній валюті від 10.12.2021 № (MUR) 34 на суму 3210євро;

Платіжне доручення в іноземній валюті від 13.10.2021 № (MUR) 26 на суму 2275євро;

Попередній інвойс Pro Forma Invoice від 12.10.2021 GRID SO Number 5680368 на суму 2275євро;

Комерційний інвойс (накладна) Commercial Invoice від 10.11.2021 GRID SO Number 5680368 на суму 1375євро;

Митну декларацію від 02.12.2021 № UA 100310/2021/470490 зі зазначенням ціни товару (пункт 42) 1375євро;

Лист Продавця Global Resale Ltd від 26.04.2022;

Комерційний інвойс (накладна) Commercial Invoice від 31.03.2021 GRID SO Number 5660172;

Митну декларацію від 31.03.2021 № UA 100440/2021/175493;

Митну декларацію від 02.12.2021 № UA 100310/2021/470490;

Комерційний інвойс (накладна) Commercial Invoice від 10.01.2022reference 3486;

Замовлення від 10.01.2022 № UI-2021-12 (Purchase Order No.: UI-2021-12 Dated: 10 Jan 2022);

Митну декларацію від 27.01.2022 №UA100310/2022/372837;

Заявку на перевезення № 5 від 16.12.2021 до договору про надання послуг доставки;

Рахунок на доставку №1100 від 04.02.2022 від ТОВ "Росан-Глобал" (180276959);

Платіжне доручення №190 від 07.02.2022 на оплату послуг з організації перевезення;

Фотоматеріали 20.1, 20.2. (постачальник - MultiMode Technologies LLC);

Фотоматеріали 21.1-21.3 (постачальник Global Resale Ltd).

В листі №110522-1 від 11.05.2022 позивач (ТОВ "ЮНІСФЕРА ІНТЕРНЕШНЛ") звернувся до відповідача з поясненнями з приводу безпідставності та незаконності винесеного раніше ним рішення про коригування митної вартості товару від 18.02.2022 №UA209000/2022/000013/2, та просив скасувати вказане рішення і здійснити митне оформлення відповідно до заявленої митної вартості товару.

В своєму листі від 20.05.2022 №7.4-2-15/13/9746, відповідач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів 18.02.2022року №UA209000/2022/000013/2 Львівською митницею винесено законно, з тих підстав, що у надісланих документах не усунуто та не роз`яснено розбіжності, виявлені під час здійснення митного оформлення товару (не зрозумілою є схема ціноутворення товарів), не надані інші документи, зазначені у вимозі (не надано договір на транспортне перевезення, платіжні документи не містять відміток банку).

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що Товар поставлявся згідно Контракту від 09.02.2021року №UI-2021-1, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнісфера Інтернешнл", Україна (покупець) та компанією "Global Resale Ltd", Великобританія (продавець).

На виконання пункту 2.2. Контракту Покупець (позивач) передав Продавцю замовлення від 06.12.2021№0612 (Purchase Order No.: 0612 Dated: 062021) на поставку товару на загальну вартість 4110,00 євро. Також, на виконання пункту 1.1 контракту позивачем надано Інвойс (накладну) від 15.12.2021GRID SO Number 5684596 з посиланням на номер замовлення - №0612. Сума згідно інвойсу склала 4110,00 євро.

Оплата за інвойсом від 15.12.2021 GRID SO Number 5684596 здійснювалася за двома розрахунковими документами:

1) платіжне доручення в iноземнiй валютi від 10.12.2021 №: (MUR) 34 на суму 3210,00 євро;

2) за рахунок переплати в розмірі 900,00 євро, внесеної раніше згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 13.10.2021 № (MUR) 26 на суму 2275,00 євро.

Так, згідно Контракту від 09.02.2021№ UI-2021-1 покупцем було замовлено товар на суму 2275,00 євро, про що свідчить інвойс попередній (Pro Forma Invoice) від 12.10.2021 GRID SO Number 5680368 (документ з попередньою інформацією про товар, який планується поставити).

На підставі попереднього інвойсу Pro Forma Invoice від 12.10.2021 GRID SO Number 5680368 покупець (позивач) здійснив оплату в сумі 2275,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 13.10.2021 № (MUR) 26 на зазначену суму.

Однак, фактично був поставлений товар на суму 1375,00 євро, що достовірно підтверджується наступними документами:

1) комерційним інвойсом (накладною) Commercial Invoice від 10.11.2021 GRID SO Number 5680368 на суму 1375,00 євро;

2) митною декларацією від 02.12.2021року № UA100310/2021/470490 зі вказівкою на ціну товару (пункт42) 1757,00 євро.

Відповідно, виникла заборгованість Продавця перед Покупцем (Позивачем) - переплата Покупця (Позивача) на суму 900,00 євро за оплачений, але не поставлений товар.

Отже, переплата 900,00 євро за Інвойсом Pro Forma Invoice від 12.10.2021GRID SO Number 5680368 була зарахована як частина оплати за Інвойсом (накладною) від 15.12.2021GRID SO Number 5684596.

Пункт 4.1. Контракту від 09 лютого 2021 №UI-2021-1 зазначає, що оплата товару, який постачається по даному контракту, здійснюється покупцем шляхом банківського переказу протягом 60 днів від дати інвойса чи рахунку-проформи. Дозволені часткові та дострокові виплати, а також передплата відповідно до рахунку-проформи, в валюті Контракту. Отже, порядок розрахунків за контрактом порушено не було.

Стан розрахунків між сторонами контракту та наявність переплати за минулим замовленням також підтверджується листом продавця Global Resale Ltd від 26.04.2022, в якому, зокрема, зазначено, що:

"компанія Global Resale Ltd продає товари ТОВ "ЮНІСФЕРА ІНТЕРНЕШНЛ" згідно з контрактом № UI-2021-1 від 09.02.2021; на момент оплати 3210,00 EUR за останнє замовлення (комерційний рахунок від 15.12.2021, SO5684596, загальна сума 4110,00 EUR) на балансі покупця було 900,00 EUR. Позитивне сальдо утворилося в результаті переплати за попереднім замовленням (рахунок-проформа від 12.10.2021 SО 5680368, загальна сума 2275,00 євро)".

Платіжні доручення в іноземній валюті передавалися банку в електронній формі за допомогою системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк", яка не передбачає проставалення відмітки про виконання цього документа (в іноземній валюті), шляхом засвідчення її підписом працівника банку та відбитком штампу банку.

Так, відповідно до пункту 1.4. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008№216 платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремому договорі з платником). Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні.

Отже, Положення про порядок виконання банками документів на переказ коштів в іноземних валютах в частині оформлення розрахункового документу в електронній формі має відсилання до нормативного акту, що регулює застосування систем дистанційного обслуговування в національній валюті України.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них:

дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку;

найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами;

призначення платежу;

електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України;

інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити" (пункт 10.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004№ 22).

Отже, роздруківки електронних платіжних доручень в іноземній валюті не мають містити відомості про відмітки банку про їх виконання.

Також, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, факт оплати (виконання платіжного доручення в іноземній валюті) додатково підтверджується листом Продавця Global Resale Ltd від 26.04.2022.

Слід взяти до уваги, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 04.07.2019 у справі № 908/1932/18, реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них:

дату і номер;

назву, код платника та номер його рахунку;

код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача;

суму цифрами;

призначення платежу;

електронний(і) підпис(и) / електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України, роздруківка електронного платіжного доручення не мала містити відмітку про виконання цього документа.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості подаються, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209210/2022/000013 разом із митною декларацією від 07.02.2022 №UА209210/2022/000461 було подано в тому числі договір №18022021/51 від 18.02.2021 про надання послуг доставки міжнародних експрес-відправлень (в рубриках "договір про надання послуг митного брокера" та "договір (контракт) на перевезення)".

Отже, договір №18022021/51 від 18.02.2021 про надання послуг доставки міжнародних експрес-відправлень був в наявності у митного органу та надавався 07.02.2022разом із первинною митною декларацією.

Так, договір №18022021/51 від 18.02.2021року про надання послуг доставки міжнародних експрес-відправлень укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росан-Глобал", та позивачем.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 "Предмет Договору", Виконавець зобов`язується:

надати логістичні послуги (доставка міжнародних експрес-відправлень з-за кордону і за кордон, доставка міжнародних експрес-відправлень по Україні);

декларування та пред`явлення міжнародних експрес-відправлень для митного контролю і митного оформлення;

оформлення і складування міжнародних експрес-відправлень на центральній сортувальній станції;

зберігання міжнародних експрес-відправлень на центральній сортувальній станції;

оформлення товарно-транспортних документів;

оплату митних платежів (транзитних коштів) за рахунок Замовника;

митне оформлення міжнародних експрес-відправлень.

Відповідно до Заявки на перевезення № 5 від 16.12.2021 до договору №18022021/51 18.02.2021 було замовлено експедиторські послуги у пункті 2 якої зазначено, що відправником є "Global Resale Ltd", Великобританія; загальний опис відправлення (пункт 4 Заявки) - вживане (б/в) мережеве обладнання, 118 одиниць, вартість вантажу - 4110 євро, а також, що попередня вартість доставки складає 600 євро.

Тобто, заявка на перевезення не тільки містить відомості про вартість доставки, але й додатково підтверджує дані про відправника, опис відправлення, вартість вантажу.

При цьому, рахунок на доставку №1100 від 04.02.2022року від ТОВ "Росан-Глобал" пропонує Позивачу оплатити послуги в сумі 19 314 грн 04 коп., а платіжне доручення №190 від 07.02.2022 свідчить про оплату позивачем послуг на суму 19 314 грн 04 коп. згідно з рахунком № 1100 від 04.02.2022.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України відповідачу було надано документи, які є достатніми для належного підтвердження вартості перевезення оцінюваних товарів:

Щодо надання каталогів, прейскурантів або прайс-листів та щодо механізму ціноутворення товарів за Контрактом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У листі Компанії "Global Resale Ltd" від 26.04.2022, зазначається, що "Оскільки наша компанія продає лише відновлене (уживане) мережеве та серверне обладнання, ми не видаємо прайс-листів з фіксованими цінами.

Відповідно до договору ціни на кожну поставку узгоджуються сторонами та вказуються в рахунках/замовленнях на купівлю (пункту 2.2 контракту) та в рахунках-фактурах (пункту 3.1. контракту)".

Отже, компанія "Global Resale Ltd" не є виробником цього товару.

Крім того, за даним замовленням продавець постачає виключно вживане (відновлене) обладнання. На вторинному ринку мережевого обладнання ціни не регулюються виробниками такого обладнання, а продавці встановлюють ціну залежно від багатьох чинників, таких як:

- собівартість товару (вона також буває дуже різна від партії, до партії);

- загальний попит на конкретний товар на вторинному ринку в момент узгодження ціни з потенційним покупцем;

- кількість конкретного товару в одному замовленні покупця (на оптові продажі Продавці зазвичай дають додаткову знижку, при цьому, яка саме кількість товару вважається оптовим продажем кожен продавець встановлює для себе індивідуально);

- косметичний стан обладнання;

- кількість обладнання у залишку на складі;

- показник швидкості оборотності товару на складі (якщо товар незадовільно реалізується і перебуває без руху на складі певний час, наприклад більше місяця або більше кварталу, то продавець може знижувати ціну для того, щоб прискорити продаж такого товару).

Загалом ціни на вторинному ринку мережевого обладнання мають велику волатильність, тому більшість продавців не надають прайс-листів з фіксованими цінами.

Додатково слід зазначити, що згідно Контракту № UI-2021-1 від 09.02.2021 у продавця не має обов`язку надавати прайс-листи.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції надані Замовлення покупця (Purchase Order) від 06.12.2021 №0612 та Інвойс (накладну) від 15.12.2021 GRID SO Number 5684596 свідчать про досягнуту згоду сторін щодо цін та кількості товару.

У зазначеному вище листі від 26.04.2022Global Resale Ltd посилається на наступне: "Ми заявляємо, що всі ціни на обладнання з останнього замовлення правдиві та справедливі. Ми запропонували додаткову знижку на комутатори Cisco N5K-C5548UP-FA, тому що це були останні 3 штуки у залишку і вони не були укомплектовані розсувними рейками - важливим елементом для кріплення в стійці".

Відповідно до норми частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткові документи, що підтверджують митну вартість, на запит митного органу надаються декларантом за наявності таких.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання пункту 7 частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларант надав митниці митну декларацію країни відправлення (експортна декларація) штрих-кодовий ідентифікатор 22GB01X92900809019 від 21.01.2022.

Зазначена обставина підтверджується листом №110522-1 від 11.05.2022 "Про надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (в порядку частини 8 статті 55 Митного кодексу України)".

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що аналіз картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209210/2022/000013 дає підстави для висновку, що разом із митною декларацією від 07.02.2022 № UA 210/2022/000461 було подано і копію митної декларації країни відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 22GB01X92900809019 від 21.01.2022), отже митниця вже мала даний повторно запитаний документ.

Як наслідок, є підстави для висновку, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, документи, подані позивачем для митного оформлення товару є достатніми та такими, що не викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а митницею безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару:

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору (т.т. за основним методом).

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що

"Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…".

Також, Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15, наголосив, зокрема, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митним України.

Водночас, посилання відповідача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №520/4787/19 не є обґрунтованими, оскільки дана справа має інші обставини, зокрема, позивачем у справі №520/4787/19 не надано копію договору перевезення, а надано лише довідки про вартість перевезення. Крім того, постанова Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №520/4787/19 не вирішує спір по суті, а направляє справу на повторний перегляд до суду першої інстанції.

Отже, слід погодитися з висновками суду першої інстанції, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджують вартості, так як не містять всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи документами, які були надані відповідачу.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано для митного оформлення імпортованого товару всі необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, то є підстави для задоволення позову.

В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 2 статті 64 Митного кодексу України, тобто використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів№UA209000/2022/000013/2 від 18.02.2022 року та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209210/2022/000013 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 28.042023 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова