Постанова

від 19.04.2023 по справі 280/1912/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1912/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року в адміністративній справі №280/1912/22 за позовом Приватного підприємства «Азовбудторг» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Азовбудторг» (далі позивач, ПП «Азовбудторг») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУДПС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9030 від 22.07.2021 року про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9509 від 16.08.2021р. про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9030 від 22.07.2021р. про відповідність Приватного підприємства «АЗОВБУДТОРГ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; визнав протиправним та скасував рішення комісїї Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9509 від 16.08.2021р. про відповідність Приватного підприємства «АЗОВБУДТОРГ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; зобов`язав Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Приватне підприємство «АЗОВБУДТОРГ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; стягнув на користь Приватного підприємства «АЗОВБУДТОРГ» 4 962,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

ГУДПС, не погодившись з таким рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що контролюючий орган має беззаперечне право за результатами інформаційно- аналітичного опрацювання даних (автоматичного моніторингу) про ланцюги постачання та придбання товарів з Єдиного реєстру податкових накладних, дані про які до реєстру надають самі платники ПДВ, визначати наявність ознак ризиковості операцій та ризиковості платників, та відповідно обробляти, систематизувати, узагальнювати зібрану аналітичну інформацію шляхом створення відповідних переліків, баз даних, які використовувати для здійснення превентивних заходів спрямованих на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту.

Позивач відповідно до п. 8. Критеріїв ризиковості, було віднесено до переліку ризикових платників податку за критерієм: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування...», яка надана Бердянським відділом камеральних перевірок інформацію, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником: Бердянським відділом камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області було здійснено аналіз даних ЄРПН за період з 2020 по 2021р.р. та встановлено, що ПП "АЗОВБУДТОРГ' за результатами до перевірчого аналізу господарської діяльності встановлено відповідність п.8 Критеріїв ризиковості затверджених Постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, а саме: перевірено взаємовідносини з контрагентами - покупцями підприємства та встановлено здійснення реалізації товарів/послуг, відмінних від придбання, а також відсутність необхідних документів, які підтверджують здійснення господарських операції. Таким чином, підставами для прийняття рішення №9030 від 22.07.2021р. та №9509 від 16.08.2021р. стали надані документи щодо виявлених ризиків по підприємству, а саме: податкова інформація Бердянського відділу камеральних перевірок управління з. питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області, аналіз руху господарських операції тощо.

Апелянт зазначає, що критерієм для прийняття оскаржуваних рішень про відповідність ПП "АЗОВБУДТОРГ" критеріям ризиковості платників був саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника, а саме у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, як закріплено Протоколом.

Також апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду в постановах від 08.10.2020р. по справі № 280/2284/20, від 12.11.2020р. по справі № 240/3906/19 та зазначає, що спірне рішення не утворює у відношенні позивача жодних прямих та невідворотних наслідків, та не порушують його прав та не може негативно впливати на господарську діяльність..

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ПП «АЗОВБУДТОРГ» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, Бердянська податкова інспекція (м. Бердянськ) як платник податків з 08.10.2018р., видами діяльності якого є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнаннями (основний); 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.10 Складське господарство; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 15-17).

Станом на 01.04.2021р. позивач має у штаті 4 працівника (директор, бухгалтер, менеджер (управитель) в оптовій торгівлі, водій автотранспортного засобу), що підтверджується штатним розписом (а.с. 42).

21.07.2021 р. Бердянським відділом камеральних перевірок сформовано аналітичну довідку щодо проведеного аналізу та виявлених ризиків діяльності ПП «АЗОВБУДТОРГ», відповідно до якої посадовими особами відповідача було встановлено, що відповідно до показників декларацій з податку на додану вартість, починаючи з жовтня 2020 року, у позивача за рахунок накопичення обсягів придбаного від ПП «ВКФ «Альфа-грант», ТОВ «Буд.Трейд», ПП «Альфа люкс» товару (цементу), наявний залишок від`ємного значення. Крім того, у податкового органу відсутня інформації щодо місця зберігання нереалізованого товару (цементу), що в свою чергу ставить під сумнів реальність здійснення позивачем господарської діяльності (а.с. 204-206), у зв`язку із чим дану інформацію було подано на розгляд комісії відповідача для розгляду питання про визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165.

Відповідно до витягу із протоколу № 126 від 22.07.2021р., на засіданні комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, позивача було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р № 1165, у зв`язку із чим комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 9030 від 22.07.2021р. про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав наявності податкової інформації, яка свідчить про те, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних, здійснено реалізацію товарі/послуг відмінних від придбаних (а.с. 18, 198-199).

Позивачем, на спростування інформації, зазначеної в рішенні № 9030 від 22.07.2021р., було подано до відповідача повідомлення № 1 від 06.08.2021р., яким відповідачу були надані пояснення № 38 від 06.08.2021р. щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копії документів у кількості 40 шт. (а.с. 20-25).

Відповідно до витягу з протоколу № 142 від 16.08.2021р. комісією ГУ ДПС у Запорізькій області здійснено аналіз наданих позивачем 06.08.2021р. документів для розгляду питання щодо виключення його з переліку ризикових платників податків, за розглядом яких встановлено, що позивачем не надано документів в обсязі, що б спростовували інформацію про відповідність його критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку із чим комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 9509 від 16.08.2021р. про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав наявності податкової інформації, яка свідчить про те, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних, здійснено реалізацію товарі/послуг відмінних від придбаних (а.с. 19, 197-198).

Відповідно до наявних в матеріалах справи документам які надавались відповідачу на спростування рішення № 9030 від 22.07.2021р., позивач орендує у Приватного акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» складське приміщення загальною площею 50,00 кв. м., яке знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, проспект Східний, буд 108, що підтверджується договором оренди № 21 від 28.12.2020р. (а.с. 27-29, 212-214).

Договорами позики від 01.11.2018р. № 1, від 01.02.2021р. № 3, від 01.06.2021р. № 4 підтверджується той, факт, що у користуванні позивача знаходяться транспортні засоби, а саме автомобіль ГАЗ 2501 з номерним знаком НОМЕР_1 , автомобіль ЗИЛ 130В1 СПГ з номерним знаком НОМЕР_2 та автомобіль КРАЗ 250 з номерним знаком НОМЕР_3 (а.с. 32-49, 216, 218, 220-221).

Крім того, позивачем подавалися до відповідача повідомлення від 26.11.2018р., від 11.03.2021р., від 04.06.2021р. за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (а.с. 167-171).

Позивач перебуває у господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд.Трейд», Приватним підприємством «Альфа Люкс», Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Альфа-грант», Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромтехніка», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест і К», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроспецторг 2019», Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Дор», Товариством з обмеженою відповідальністю «Марант», Фермерським господарством «Годлевський В.С.», Фермерським господарством «Олена», Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-пром-торг», про що свідчить: договір поставки № 85-П-2020 від 03.01.2020 (а.с. 48), додаткова угода № 1 від до договору поставки № 85-П-2020 (а.с. 49), договір поставки № 165 від 01.10.2020 (а.с. 52), додаткова угода № 1 до договору поставки № 165 (а.с. 53), договір поставки № 415-П-2020 від 01.10.2019 (а.с. 56), додаткова угода № від 09.09.2020 до договору поставки № 415-П-2020 (а.с. 57), договір купівлі-продажу від 19.03.2021 (а.с. 60), договір № 0620/40 від 09.06.2020 (а.с. 63-65), договір поставки № 10 від 01.03.2021 (а.с. 68-69), договір поставки № 2 від 01.02.2021 (а.с. 72-73), договір поставки № 34 від 30.06.2020 (а.с. 76-77), договір поставки № 33 від 25.06.2020 (а.с. 80-81), договір поставки № 30 від 17.06.2020 (а.с. 84-85), договір поставки № 15 від 21.04.2020 (а.с. 88-89), договір поставки № 11 від 23.11.2018 (а.с. 92-93), додаткова угода № 1 від 30.12.2019 до договору поставки № 11 (а.с. 94).

У період з травня 2021 року по червень 2021 рік позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд.Трейд» та Приватного підприємства «Альфа Люкс» продукцію, а саме цемент марки СЕМ І 42.5R, що підтверджується: видатковою накладною № 5076 від 12.05.2021 (а.с. 107), товарно-транспортною накладною № 101 від 12.05.2021(а.с. 110), товарно-транспортною накладною № 101/1 від 12.05.2021 (а.с. 111), товарно-транспортною накладною № 101/2 від 12.05.2021 (а.с. 112), видатковою накладною № 1586 від 03.06.2021 (а.с. 115), товарно-транспортною накладною № 109 від 03.06.2021 (а.с. 118), товарно-транспортною накладною № 109/1 від 03.06.2021 (а.с. 119), видатковою накладною № 1592 від 07.06.2021 (а.с. 122), товарно-транспортною накладною № 113 від 07.06.2021 (а.с. 125), товарно-транспортною накладною № 113/1 від 07.06.2021 (а.с. 126), товарно-транспортною накладною № 113/2 від 07.06.2021 (а.с. 127).

У червні 2021 року позивачем реалізовано, придбаний цемент марки СЕМ І 42.5R, Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-пром-торг» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія мелбуд», про що свідчить: видаткова накладна № 199 від 03.06.2021 (а.с. 130), товарно-транспортна накладна № 199 від 03.06.2021 (а.с. 133), видаткова накладна № 220 від 10.06.2021 (а.с. 136), товарно-транспортна накладна № 10-01 від 10.06.2021 (а.с. 139), товарно-транспортна накладна № 10-02 від 10.06.2021 (а.с. 139), товарно-транспортна накладна № 11-01 від 11.06.2021 (а.с. 139).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020р., затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС;

комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку;

таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Отже, Порядок № 1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021р. по справі №640/11321/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, які враховуються судом.

Крім того, суд зазначає, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків є окремою підставою для зупинення реєстрації ПН/РК.

Натомість посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.11.2020р. по справі № 240/3906/19, від 08.10.2020р.. по справі № 280/2284/20, є безпідставним, оскільки стосується застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зокрема, в судовому порядку, або спірні правовідносини виникли під час дії вказаного акту.

Як зазначалось, Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, підставами для встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна податкова інформація що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або, «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -«.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За вимогами Порядку № 1165 Комісія у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що платник податків може надати інформацію та копії документів необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, законодавством не встановлено обов`язок платника податків при розгляді цього питання надати копії документів разом з інформацією. Вищезазначений перелік документів не є обов`язковим, а передбачає можливість їх надання.

При цьому, за вимогами пунктом 6 Порядку, за результатами розгляду пояснень платника податку, Комісія регіонального рівня кожного разу приймає рішення про відповідність або невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника.

Суд зазначає, що Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Матеріали справи свідчать, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку яким встановлена відповідність позивача, як платника податку п. 8 критеріям ризиковості платника податків, не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №». Також, не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для визначення вказаного критерію.

Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд наголошує, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вже зазначалось, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту наявності вищезазначеної податкової інформації, може слугувати підставою для відповідності платника пункту 8 Критеріїв. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Суд звертає увагу, що відповідач не зазначає жодних поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що містили податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. Зі змісту слідує, що комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної для реєстрації.

З протоколу засідання комісії, на яких прийнято спірні рішення, вбачається, що відповідач посилається на податкову інформацію яка надана Бердянським відділом камеральних перевірок інформацію, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником: Бердянським відділом камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області було здійснено аналіз даних ЄРПН за період з 2020 по 2021р.р. та встановлено, що ПП "АЗОВБУДТОРГ' за результатами доперевірчого аналізу господарської діяльності встановлено відповідність п.8 Критеріїв ризиковості затверджених Постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, а саме: перевірено взаємовідносини з контрагентами - покупцями підприємства та встановлено здійснення реалізації товарів/послуг, відмінних від придбання, а також відсутність необхідних документів, які підтверджують здійснення господарських операції,

При цьому, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не зазначено інформації яка свідчить про ризиковість здійснення господарської операції за податковими накладними передбаченої відповідною пунктом Порядку. Також відповідачем не наведено вичерпну інформацію, яка може надати змогу їх ідентифікувати, які саме податкові накладні складені за господарськими операціями що відповідають Критеріям ризиковості здійснення операцій, а також відсутність посилання на документи, які відсутні проте необхідні для підтвердження здійснення господарських операції. Отже, відповідачем не конкретизовано операції щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надає змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

При цьому, комісія, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018р. у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, суд зазначає, що висновки Комісії ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались Комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС Податковий блок без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Суд зазначає, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проаналізувавши обставини справи колегія суддів вважає, що відповідач не надав належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021р. по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Суд наголошує, що відповідач у спірному рішенні не наводить господарські операції які підпадають під ризиковість (договори, номера накладних тощо), за якими операціями зупинено реєстрація накладних, документи первинного обліку, які позивач має надати для прийняття відповідного рішення за конкретними операціями. Без наведення конкретних господарських операцій ризиковість яких встановив податковий орган, позивач позбавлений можливості подати документи для виключення його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Також апелянтом під час розгляду справи та в протоколі комісії не зазначається, яким чином здійснення реалізації товарів/послуг, відмінних від придбання, у контрагента, впливає на позивача при реалізації продукції.

Таким чином, судом не встановлено наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості, що обумовлює задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що задля належного захисту порушеного права позивача, є скасування оскаржуваного рішення відповідача з зобов`язанням відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року в адміністративній справі №280/1912/22 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року в адміністративній справі №280/1912/22 за позовом Приватного підприємства «Азовбудторг» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва

суддяН.А. Олефіренко