Постанова

від 22.05.2023 по справі 640/7175/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7175/19 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охотспортпром" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охотспортпром" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва від 20.11.2018 року №0846331212;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва від 20.11.2018 року №0846381212.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2022 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 22 травня 2023 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Охтоспортпром" (код ЄДРПОУ 32772498) зареєстровано за адресою: 04075, м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, буд. 20, офіс 11 та обліковується у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно з копією Договору оренди земельної ділянки від 16.08.2005 року, укладеним між Вишгородською районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охтоспортпром" (далі - Орендар), останнє здійснює строкове платне користування земельною ділянкою (кадастровий номер 3221882200:21:025:0101, площею 4,935 га), рекреаційного призначення під розміщення існуючої бази відпочинку, яка знаходиться на території Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.

16.01.2018 року ТОВ "Охотспортпром" подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за місцезнаходженням вищевказаної земельної ділянки.

Згідно з Квитанцією №2 від 16.01.2018 року податкову декларацію від 16.01.2018 року прийнято ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві як податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік.

21.02.2018 року ТОВ "Охотспортпром" подано уточнену податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві із вказівкою, що орендна плата за землю в Оболонському районі не здійснюється, оскільки ТОВ "Охотспортпром" не орендує жодної земельної ділянки у вказаному районі.

Відповідно до змісту Квитанції №2 від 21.02.2018 року уточнену податкову декларацію від 21.02.2018 року прийнято ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві як уточнену декларацію за 2017 рік.

На підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "Охотспортпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю, за результатами якої складено Акт від 31.10.2018 року №8363/26-15-12-12-12 (далі також - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки, за результатами камеральної перевірки встановлено порушення позивачем пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України за невчасну сплату платежу на податковий розрахунок земельного податку №11974424 від 16.01.2018 року з 17.01.2018 року по 21.02.2018 року.

На підставі Акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено:

- податкове повідомлення - рішення від 20.11.2018 року №0846331212, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 9 390 грн. 26 коп. за затримку на 36 календарних днів сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб;

- податкове повідомлення-рішення від 20.11.2018 року №0846381212, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 426 грн. 82 коп. за затримку на 22 календарних дня сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 1 підпункту 75.1.1 пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з підпунктом 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з статтею 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пунктів 286.1 - 286.3 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно з абзацом 1 пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до абзацу 1 пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ТОВ "Охотспортпром" є орендарем земельної ділянки за кадастровим номером 3221882200:21:025:0101, яка розташована у Київській області, Вишгородському районі Глібівської сільської ради, на підставі Договору про оренду земельної ділянки від 16.08.2005 року.

В матеріалах справи наявні копії податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та квитанцій, зокрема, за 2016, 2017 та 2019 роки, із змісту яких висновується, що останні подавалися та приймалися Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, тобто, контролюючим органом за місцезнаходженням орендованої земельної ділянки, що відповідає положенням статті 288 ПК України.

Дослідивши податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, подану позивачем у належний строк - 16.01.2018 року, встановлено, що в останній найменування контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки, до якого подається декларація, позивачем вказано саме Вишгородську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Проте, згідно з Квитанцією №2, відправником якої є ДФС, встановлено, що декларацію від 16.01.2018 року доставлено та прийнято ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, тобто, контролюючим органом за місцем обліку позивача. Крім того, таку декларацію прийнято за період 2017 року, в той час, як звітним періодом у декларації позивачем зазначено 2018 рік.

29.01.2018 року позивачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яку Квитанцією №2 від 29.01.2018 року прийнято контролюючим органом за місцезнаходженням орендованої земельної ділянки.

Встановивши факт помилкового отримання податкової декларації від 16.01.2018 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, 21.02.2018 року позивачем подано уточнену податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік до ДПІ у Оболонському районі, у колонці "Зміст доповнення" позивачем зазначено: "Звітна" Декларація була здана помилково на Оболонську ДПІ замість Вишгородської ОДПІ. Лист з проханням анулювати даний звіт відправлено 16.01.2018 через електронний кабінет платника та його прийняття зареєстроване 16.01.2018 07:01:07 за реєстраційним індексом 552/10, про що є в наявності електронна квитанція".

Згідно з Квитанцією №2, відправником якої є ДФС, встановлено, що декларацію від 21.02.2018 року доставлено та прийнято ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, тобто, контролюючим органом за місцем обліку позивача. Проте, уточнену декларацію прийнято також за період 2017 року, в той час, як звітним періодом у декларації позивачем зазначено 2018 рік.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не спростовано, що позивачам вчинялися активні дії з анулювання звітності, помилково зареєстрованої ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві за плату орендованої земельної ділянки, яка за місцезнаходженням перебуває на обліку іншого контролюючого органу.

З матеріалів справи також встановлено, що станом на 31.12.2018 року згідно з карткою особового рахунку позивача рядком операції "М12" позивачем сплачено суму орендної плати за Договором оренди земельної ділянки від 16.08.2005 року в повному обсязі.

В свою чергу, з додатку до Акта перевірки вбачається, що відповідачем нараховано грошове зобов`язання на підставі податкової декларації від 16.01.2018 року. В той же час, із змісту Акта перевірки не вбачається за можливе встановити факт наявності у позивача права володіння або права користування земельною(ими) ділянкою(ами), місцезнаходження якої(их) є місто Київ.

Таких відомостей відповідачем не надано ні до суду першої інстанції ні разом із апеляційною скаргою.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва від 20.11.2018 року №0846331212 та №0846381212.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Мєзєнцев Є.І.