ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року Справа № 918/485/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Олійник Т.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився
відповідача 1: Бодрягова В.С., ордер № 1031486 серія ВК від 29.10.2021
відповідача 2: Іванюка І.В., ордер № 1035338 серія ВК від 22.12.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "П`ятигірське" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2021 р. у справі №918/485/21 (суддя Марач В.В., повний текст рішення складено 20.09.2021)
за позовом Фермерського господарства "П`ятигірське"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормаліс",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Екохаус"
про стягнення 1 293 067, 40 грн
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "П"ятигірське" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормаліс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Екохаус" в якому просить стягнути солідарно з останніх збитки в сумі 1 293 067,40 грн.
Даний позов обґрунтовує наступним. 18 грудня 2018 року між Фермерським господарством П`ятигірське (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нормаліс (постачальник) укладено договір поставки №19 предметом якого є зобов`язання Постачальника в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно затверджених Покупцем параметрів, які узгоджені сторонами у Специфікації, виготовити та передати у власність покупцю одну модульну ємність об`ємом 590 м.куб. (товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах договору. Станом на день подання позову ФГ П`ятигірське добросовісно виконало всі взяті на себе зобов`язання згідно Договору, вартість поставленої продукції оплачено. Однак, в межах гарантійного строку було виявлено неодноразові підтікання ємності. Неодноразово проводився ремонт. В зв`язку з виявленим підтіканням добрив рідких азотних КАС-32 Позивачем було прийняте рішення про екстрене відкачування добрива з ємності, поставленої ТОВ Нормаліс згідно договору №19.
Згідно п. 6.8. договору поставки 16.02.2021 року в присутності представника ТОВ Нормаліс директора Лащева Сергія Васильовича складено акт про невідповідність в якому зафіксовано пошкодження вкладиша герметичного, виготовленого із мембрани поліпропілену товщиною 0,75 мм, шляхом зриву з місця кріплення у верхній частині ємкості, майже по всій площині ємності (приблизно 75%), який є складовою ємності, об`ємом 590 м.куб. (10100*7520), що була поставлена ТОВ Нормаліс, згідно договору поставки № 19 від 18 грудня 2018 року.
Рідкі добрива КАС -32 були закуплені ФГ П`ятигірське згідно договору купівлі- продажу С № 2101/955555 від 21.01.2021, за ціною 7 600,02 (сім тисяч шістсот гривень 02 коп.) з ПДВ за 1 тонну згідно видаткових накладних: №285 від 10 лютого 2021, специфікація №285 від 10.02.2021 поставлено 263,02 тони; № 258 від 08.02.2021 року специфікація 258 від 08.02.2021 поставлено 262,18 тон; № 240 від 03 лютого 2021 року, специфікація № 240 від 03.02.2021 поставлено 119,94 тон, Завезено і наповнено ємність, поставлену згідно договору №19 добривами рідкими КАС -32 в загальній кількості 645,14 тон.
Після виявленого підтікання відкачано добрива рідкі КАС -32 в кількості 475 тон, котрі передані на відповідальне зберігання, згідно договору відповідального зберігання майна №ОЗ-ФГ-210211/1 від 11 лютого 2021 року.
Позивач вважає, що відповідачі поставили йому товар неналежної якості, а відтак зобов`язані відшкодувати понесені позивачем збитки.
Позивач зазначає, що збитки понесені ФГ П`ятигірське в результаті виявленого дефекту ємності, поставленої згідно Договору №19 , становлять 1 293 067,40 (один мільйон двісті дев`яносто три тисячі шістдесят сім гривень 40 копійок) згідно наступного розрахунку:
645.14 - 475= 170,14 тон., де 645.14 - кількість завезеного добрива рідкого КАС-32; 475- кількість відкачаного добрива рідкого КАС-32; 170,14 - виявлена нестача добрив рідких КАС-32 після відкачування 11.02.2021 (витекло в землю), 170,14 X 7 600,02= 1 293 067,40 грн.
Як на правову підставу позову позивач посилається на пункт 8.2. договору, статті 224, 225, 226, 227 Господарського кодексу України, статті 622, 633 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.09.2021 у справі №918/485/21 відмовлено Фермерському господарству "П`ятигірське" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормаліс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екохаус" про стягнення 1 293 067, 40 грн.
В обґрунтування рішення суд з посиланням на ст.ст.11, 22, 526, 626, 675, 676, 678, 679, 682, 687, 692, 712, 1166 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225 ГК України, умови договору поставки №19 від 18.12.2018, докази наявні в матеріалах справи, Закон України «Про захист прав споживачів» вказав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для настання господарсько-правової відповідальності відповідача та співвідповідача, а саме протиправної поведінки останніх та причинного зв`язку між поведінкою вказаних осіб та збитками позивача, вини відповідача та співвідповідача, а тому прийшов до висновку що позов задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство "П`ятигірське" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.
Так, з посиланням на ст.ст. 610, 623, 662, 673, 675, 679, 712, ЦК України, ст.ст. 218, 224, 225, 268 ГК України, ст.ст. 1, 5, 7 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» скаржник вважає, що, якщо ТОВ Нормаліс" здійснило поставку товару, то відповідно товар був введений в обіг і з цього моменту постачальник несе відповідальність за якість товару. Жодних застережень щодо використання Товару ТОВ Нормаліс" для ФГ "П`ятигірське" не надавало, повідомлень про те, що використовувати товар не можливо також не надавало.
Зазначає, що ТОВ «ЕКОХАУС», керуючись умовами договору із ТОВ «Нормаліс» поставив товар та здійснив частковий монтаж без введення в експлуатацію, проведення гідровипробовувань та надання супровідних документів щодо експлуатації та гарантії товару.
Зауважує, що судом першої інстанції невірно встановлено, що в зв`язку із неналежною оплатою за договором та керуючись умовами вказаного договору ТОВ «Екохаус» не завершило монтаж модульної ємності (Товару), оскільки відповідно до п. 3.2.6. Договору кінцевий монтаж здійснюється після оплати 100% вартості Товару з одночасним проведенням гідровипробовувань.
На думку скаржника, в даному випадку потрібно враховувати наступне:
-ТОВ ЕКОХАУС не має жодного відношення до договору поставки №19 від 18.12.2018;
ТОВ Нормаліс не ставило до відома ФГ "П`ятигірське" про те, що виробником товару є ТОВ ЕКОХАУС";
- між ФГ П`ятигірське та ТОВ ЕКОХАУС позадоговірні стосунки, які і регулюються відповідними нормами. Обґрунтування правової позиції ТОВ ЕКОХАУС нормами договору поставки №19 від 18.12.2018 є неприпустимим, так як воно не є стороною даного договору;
-виробник спірного товару ТОВ ЕКОХАУС також не повідомляло ФГ П`ятигірськс" про недоліки товару;
-в момент поставки товару жодних застережень ні один з відповідачів щодо неможливості використовувати товар не повідомляли позивачу.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що товар мав недоліки, які були усунуті вже пізніше. ТОВ ЕКОХАУС" як виробник товару має відшкодувати шкоду, завдану недоліками товару в силу вимог Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» та вказаних вище норм законодавства.
Солідарну відповідальність несе і ТОВ НОРМАЛІС, яке всупереч вимогам договору, не повідомивши покупця, придбало товар у третьої особи, причому товар неналежної якості та після численних звернень позивача ТОВ НОРМАЛІС" вчиняли дії та усували недоліки товару силами виробника.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ НОРМАЛІС наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить рішення господарського суду від 09.09.2021 залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ЕКОХАУС" наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу Фермерського господарства «П`ятигірське» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормаліс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Екохаус" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормаліс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екохаус" понесені ФГ "П`ятигірське" збитків залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/485/21 від 09.09.2021 - без змін.
У поясненнях від 12.05.2023 ТОВ НОРМАЛІС надає свої пояснення з приводу висновку експерта та вказує, що вини відповідачів у тому, що ємність неможливо експлуатувати, тому що вона перебуває в технічно несправному стані не має, позивач після аварії втручався в конструкцію резервуару, та видалив з ємності герметичний пластиковий вкладиш та розрізав його на 7 частин, висновок експерта не є доказом наявності причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою. Просить залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2021 без змін, а скаргу - без задоволення.
Скаржник не забезпечив явку своїх представника у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, що підтверджується надісланням ухвали про відкладення розгляду скарги в його електронний кабінет та розпискою від 05.04.2023.
Разом з тим, від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника.
Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про його відхилення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з тим, п. 2 ст. 2 ст. 202 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Крім того, відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України, відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, скаржник виклав свою позицію щодо незгоди із оскарженим рішенням в своїй апеляційній скарзі, скаржник не був позбавлений права направити для участі в засіданні іншого представника або директор міг представляти інтереси товариства самостійно відповідно до ч.3 ст. 56 ГПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника скаржника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, а тому, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
Разом з тим, від скаржника надійшло клопотання про виклик експерта, у якому вказує, що на адресу ФГ «П`ятигірське» надійшов висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи у господарській справі № 918/485/21 від 27.03.2023 року за № 2091-Е. Як вбачається з даного висновку, експертом не було надано відповіді на всі питання поставлені судом. Зокрема не надано відповідь чи був товар належної якості на момент його передачі для ФГ «П`ятигірське» та чи відповідав він технічним умовам. З посиланням на ст.ст. 69, 98, 120 ГПК України вважає, що для ефективного захисту порушених прав ФГ «П`ятигірське» необхідно з`ясувати причини та обставини, що зумовили втрату придатності до використання металевого резервуару для зберігання рідин, а також наявності або ж відсутності прихованих недоліків на час передання даного резервуару.
Просить здійснити виклик експерта Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Лушникову Тамару Миколаївну до Північно - Західного апеляційного господарського суду для надання пояснень з приводу проведеної експертизи на підставі Ухвали Північно - Західного апеляційного господарського суду у справі №918/485/21, отримання роз`яснень висновку експерта за результатами проведення судової інженерно - технічної експертизи від 27.03.2023 і надання відповідей на питання суду та учасників справи.
Представники відповідача та співвідповідача заперечили проти задоволення вказаного клопотання про виклик експерта.
З приводу вказаного клопотання колегія суддів зауважує таке.
За змістом ч. 5 ст. 98 ГПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Частиною 4 ст. 69 ГПК України визначено, що експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.
Згідно статті 12 Закону України «Про судову експертизу», незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку.
Як убачається із матеріалів справи, а саме із ухвали суду від 20.06.2022 на вирішення судової експертизи (судовим експертам) було поставлено наступні питання:
- Чи перебуває модульна ємність, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6., в технічно справному стані, а якщо ні, то в чому полягає її несправність?
- Чи відповідає технічним умовам монтаж, встановлення та налагодження модульної ємності, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6, а якщо ні, то в чому полягають недоліки монтажу (встановлення, налагодження?
- Чи містить модульна ємність, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6, приховані недоліки, які були непомітні під час здійснення її поставки та монтажу?
Питання про те чи був товар належної якості на момент його передачі для ФГ «П`ятигірське» та чи відповідав він технічним умовам експерту не заявлялося та з висновку експерта не вбачається, що ним досліджувалася вказана обставина, відповідно суд не вбачає необхідності в отриманні відповіді на вказане питання.
Як убачається із наявного в справі висновку експерта у ньому містяться відповіді на поставлені судом питання, а тому колегія суддів не вбачає необхідності для виклику експерта в судове засідання для надання пояснень з приводу проведеної експертизи, відповідно відхиляє заявлене клопотання.
В судовому засіданні представник ТОВ Нормаліс заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та поясненнях та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник ТОВ "Екохаус" заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників відповідача та співвідповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
18 грудня 2018 року між Фермерським господарством П`ятигірське, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Нормаліс, як постачальником укладено договір поставки №19 (далі по тексту договір, договір поставки), предметом якого є зобов`язання постачальника в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно затверджених покупцем параметрів, які узгоджені сторонами у специфікації (додаток № 1 до договору), виготовити та передати у власність покупцю одну модульну ємність об`ємом 590 куб.м. (далі по тексту товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Відповідно до пункту 2.3 договору загальна вартість товару на момент укладення договору складає 1 027937,60 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 171322,93 грн. Пунктом 2.4 передбачено, що оплата за товар проводиться покупцем на рахунок постачальника та на його користь відповідно специфікацій наступним чином:
2.4.1.Попередня оплата за товар в розмірі 50 % від узгодженої загальної вартості товару, згідно специфікації, здійснюється покупцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами договору та специфікації (Додаток №1).
2.4.2.Часткова оплата за товар в розмірі 30 % від узгодженої загальної вартості товару, згідно специфікації здійснюється на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати отримання покупцем обладнання для монтажу.
2.4.3.Часткова оплата 20% від узгодженої загальної вартості товару, проводиться покупцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту здійснення монтажу товару та при умові передачі постачальником покупцю супровідних документів, визначених п. 3.2.3. даного договору поставки.
Розділом 3 договору встановлено права та обов`язки сторін. Зокрема, відповідно до пункту 3.2 постачальник зобов`язаний:
3.1.1.Поставити товар в строки узгодженні сторонами;
3.1.2.Поставити товар на умовах даного договору;
3.1.3.Виконати монтажні роботи по встановленню ємності.
3.1.4.Постачальник обов`язково перед виготовленням ємності письмово погоджує з Покупцем кількість виходів та входів приєднуваної арматури.
3.1.5.При передачі товару (одночасно з ним), передавати покупцю:
- товарно-транспортну накладну (за необхідності);
- видаткову накладну підписану уповноваженим представником постачальника та скріплена печаткою постачальника;
- сертифікат (паспорт) якості (відповідності) на товар.
У разі, якщо чинним законодавством України буде передбачено передачу додаткових (інших) документів для товару такого роду, постачальник зобов`язаний надати такі документи покупцеві при передачі товару без додаткових вимог покупця.
3.1.6.Виділити спеціаліста на проведення гідравлічних випробувань ємності після монтажу, не пізніше 10 днів з дати письмового запрошення впродовж 12 місяців з моменту встановлення ємності, при умові сто відсоткової оплати по цьому договору.
За умовами пункту 3.3. покупець зобов`язаний:
3.3.1 Виготовити фундамент для ємності
3.3.1.Своєчасно та в повному обсязі прийняти та оплатити товар.
3.3.2.Визначити місце для встановлення (монтажу) ємності і забезпечити підключення до джерел електро- та водопостачання.
3.3.3.Надати 4 підручних робітників на час монтажу.
За умовами пункту 4.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється на умовах СРТ (ІНКОТЕРМС 2010) за адресою: Рівненська обл., Здолбунівський р-н, село Уїздці. Перехід права власності на товар відбувається після монтажу товару в місці поставки товару згідно п. 4.1 даного договору, згідно видаткової накладної (п.4.2 Договору). Пунктом 4.3 договору встановлено, що термін поставки та монтажу товару: 30-60 діб з моменту здійснення покупцем передоплати (п.2.4.1. договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що передача-приймання товару по якості та кількості здійснюється при участі уповноважених представників постачальника і покупця в місці поставки товару згідно п. 4.1 даного договору після його монтажу з урахуванням положень документів, зазначених у п. 3.2.3 даного договору.
Пункт 7.1 договору передбачає, що постачальник гарантує якість товару протягом 5 (п`яти) років, за умови виконання покупцем інструкції постачальника щодо зберігання, упаковки та використання товару, якщо такі інструкції надані постачальником покупцю в письмовій формі українською мовою. Постачальник гарантує, що поставлений по даному договору товар виготовлений у відповідності зі стандартами та технічними умовами. Пунктом 7.7. договору передбачено нормативний термін експлуатації 30 років.
Судом встановлено, що кінцевий розрахунок по договору поставки №19 від 18.12.2018 здійснено позивачем 01 вересня 2020 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю за видатковою накладною №51 від 04 вересня 2020 року було передано Фермерському господарству "П`ятигірське" ємкість модульну 590 м.куб. вартість 1 027937,60 грн. в т.ч. ПДВ 171322,93 грн.
У позовній заяві позивач зазначає, що в межах гарантійного строку ним виявлено неодноразові підтікання ємності, неодноразово проводився ремонт. Так, 11 лютого 2021 року, позивачем було виявлено масове підтікання ємкості з зовнішньої сторони, а при огляді ємкості з внутрішньої сторони було встановлено пошкодження вкладишу герметичного, виготовленого із мембрани поліпропілену товщиною 0,75 мм., що призвело до масового витоку карбамідно-аміачної суміші, що зберігалася у ємності, поставленій ТОВ Нормаліс, згідно договору №19. В зв`язку з виявленим підтіканням добрив рідких азотних КАС-32, позивачем було прийняте рішення про екстрене відкачування добрива з ємності, поставленої ТОВ Нормаліс, згідно договору №19. 16.02.2021 року в присутності представника ТОВ Нормаліс, директора Лащева Сергія Васильовича, складено акт про невідповідність, в якому зафіксовано пошкодження вкладиша герметичного, виготовленого із мембрани поліпропілену товщиною 0,75 мм, шляхом зриву з місця кріплення у верхній частині ємкості, майже по всій площині ємності (приблизно 75%), який є складовою ємності, об`ємом 590 м.куб. (10100*7520), що була поставлена ТОВ Нормаліс, згідно договору поставки № 19 від 18 грудня 2018 року.
Позивач вважає, що збитки, які понесені ФГ П`ятигірське в результаті виявленого дефекту ємності, поставленої згідно договору №19, становлять: 170,14 X 7 600,02= 1 293 067,40 (один мільйон двісті дев`яносто три тисячі шістдесят сім гривень 40 копійок), які виразилися у вартості втрачених, у результаті витіку в землю, рідких добрива КАС -32, які були закуплені ФГ П`ятигірське згідно договору купівлі-продажу С № 2101/955555 від 21.01.2021 року, за ціною 7 600,02 (сім тисяч шістсот гривень 02 коп.) з ПДВ за 1 тонну.
Посилаючись на пункт 8.2. договору, яким передбачено, що сторона, винна в порушенні умов цього договору, відшкодовує в повному обсязі потерпілій стороні документально підтверджені збитки, та статтю 227 Господарського кодексу України Фермерське господарство "П`ятигірське" просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екохаус" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормаліс" збитки у сумі 1 293067 (один мільйон двісті дев`яносто три тисячі шістдесят сім) гривень 40 копійок.
Разом з тим, в суді апеляційної інстанції 11.02.2022 від Фермерського господарства "П`ятигірське" надійшло клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи у справі №918/485/21.
В обґрунтування клопотання Фермерське господарство "П`ятигірське" посилається на те, що умовами договору поставки укладеним між ФГ "П`ятигірське" та ТОВ "Нормаліс" не передбачено право ТОВ "Нормаліс" залучати до виробництва ємності інших осіб.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили правомірність відступлення прав та обов`язків за договором поставки модульної ємності ТОВ "Нормаліс" іншим особам.
Також матеріали справи не містять доказів того, що таке відступлення прав та обов`язків за договором поставки модульної ємності ТОВ "Нормаліс" іншим особам відбулось за згодою ФГ "П`ятигірське".
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що модульна ємність була виготовлена ТОВ "Екохаус".
ФГ "П`ятигірське" зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що товар (модульна ємність) в проміжок часу з моменту його поставки та до 12 квітня 2021 року і після 12 квітня 2021 року та на даний час може використовуватись за призначенням для безпечного зберігання мінеральних добрив і що його доукомплектовано належним чином і недоліки товару усунуто 09 квітня 2021 року та 12 квітня 2021 року.
Також ФГ "П`ятигірське" посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Екохаус" має відповідні дозвільні документи для виробництва модульної ємності для зберігання мінеральних добрив.
ФГ "П`ятигірське" стверджує, що ТОВ "Екохаус" виготовило товар неналежної якості, без відповідних дозвільних документів.
Факт витікання добрив додатково підтверджено результатами перевірки від 29 грудня 2021 року.
Внаслідок витікання добрив було завдано шкоди навколишньому середовищу та ФГ "П`ятигірське".
Тому, в даному випадку, потрібно встановити чи товар (модульна ємність) - був та є товаром належної якості, а також необхідно встановити причини, із-за яких відбулось витікання мінеральних добрив.
В обґрунтування причин подання клопотання про проведення у справі №918/485/21 інженерно-технічної експертизи ФГ "П`ятигірське" посилається на те, що факт витікання мінеральних добрив через технічну несправність модульної ємності було встановлено при здійсненні екологічною інспекцією перевірки, яку було проведено вже після прийняття судом першої інстанції рішення у справі №918/485/21.
Ухвалою суду від 14.02.2022 клопотання Фермерського господарства "П`ятигірське" про призначення у справі №918/485/21 судової інженерно-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі №918/485/21 судову інженерно-технічну експертизу. На вирішення судової експертизи (судовим експертам) поставити наступні питання:- Чи перебуває модульна ємність, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6., в технічно справному стані, а якщо ні, то в чому полягає її несправність?- Чи відповідає технічним умовам монтаж, встановлення та налагодження модульної ємності, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6, а якщо ні, то в чому полягають недоліки монтажу (встановлення, налагодження?- Чи містить модульна ємність, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6, приховані недоліки, які були непомітні під час здійснення її поставки та монтажу? Проведення судової експертизи доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора. М.С. Бокаріуса", який знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, вул. Золочівська, 8А. Зупинено апеляційне провадження у справі №918/485/21 на час проведення експертизи до надходження до Північно-західного апеляційного господарського суду висновку судового експерта та повернення матеріалів справи до Північно-західного апеляційного господарського суду.
В подальшому ухвалою суду від 20.06.2023 клопотання Фермерського господарства "П`ятигірське" (вх.№1805/22 від 20.06.2022) про призначення у справі №918/485/21 судової інженерно-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі №918/485/21 судову інженерно-технічну експертизу. На вирішення судової експертизи (судовим експертам) поставлено наступні питання: Чи перебуває модульна ємність, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6., в технічно справному стані, а якщо ні, то в чому полягає її несправність? Чи відповідає технічним умовам монтаж, встановлення та налагодження модульної ємності, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6, а якщо ні, то в чому полягають недоліки монтажу (встановлення, налагодження? Чи містить модульна ємність, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район с. Уїздці, вул. Господарська, 6, приховані недоліки, які були непомітні під час здійснення її поставки та монтажу? Проведення судової експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, місто Львів, вул. Липинського, 54.).
04.04.2023 на адресу суду надійшов висновок експерта від 27.03.2023 №2091-Е з відповідними висновками.
"1. Представлений на дослідження Металопластиковий резервуар для зберігання рідин (в ухвалі - модульна ємність), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, перебуває в технічно несправному стані за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
Несправність представленого на дослідження Металопластикового резервуару для зберігання рідин (в ухвалі - модульна ємність), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, полягає у неможливості виконання заданої в технічній документації (конструкторській і експлуатаційній) функції зі «...зберігання питної або технічної води, в т.ч. для зберігання протипожежного запасу води, а так само КАС (рідких мінеральних добрив), соняшникової олії, меляси та інших пожежо- і вибухобезпечних рідин».
2. Встановити, чи відповідає технічним умовам ТУ У 22.2-36115081-001:2017 «РЕЗЕРВУАРИ ТА ЄМНОСТІ ДЛЯ ЗБЕРІЕАННЯ РІДИН» монтаж (встановлення) модульної ємності, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, не надається за можливе за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
Приймання і здавання в експлуатацію представленого на дослідження Металопластикового резервуару для зберігання рідин (в ухвалі - налагодження модульної ємності) не відповідає вимогам ДСТУ ТОСТ 15.005:2009 за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
3. Встановити, чи містить модульна ємність, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, приховані недоліки, які були непомітні під час здійснення її поставки та монтажу, не надається за можливе за причин, викладених в дослідницькій частині висновку."
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Аналізом обставин справи встановлено, що між сторонами укладено договір поставки №19 від 18.12.2018.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Так, пунктом 2.4.1. договору поставки №19 визначено, що попередня оплата за товар в розмірі 50% від узгодженої загальної вартості товару, згідно специфікації, здійснюється покупцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами договору та специфікації (додаток 1).
Часткова оплата за товар в розмірі 30 % від узгодженої загальної вартості товару, згідно специфікації здійснюється на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати отримання покупцем обладнання для монтажу (п. 2.4.2. договору поставки №19).
Згідно п. 2.4.3. договору поставки №19 вбачається, що часткова оплата 20% від узгодженої загальної вартості товару, проводиться покупцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту здійснення монтажу товару та при умові передачі постачальником покупцю супровідних документів, визначених п. 3.2.3. даного договору поставки.
Відтак, на переконання колегії суддів, доводи апелянта необґрунтовані, оскільки дійсно монтаж здійснюється після 100% оплати згідно п. 2.4.3 договору.
В свою чергу позивач свої зобов`язання згідно договору поставки №19 від 18.12.2018 виконував неналежним чином, зокрема в частині оплати за поставлений товар допустив прострочення щодо сплати платежів (п. 1.3 та п.п.3.3.1 п. 3.1, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3 договору поставки №19), неодноразово надсилав гарантійні листи, в яких щоразу просив відстрочити оплату, що, зокрема не заперечується позивачем, так як копії цих листів позивач долучив до позову.
Зокрема, 25.02.2019 покупець надіслав постачальнику гарантійний лист № 258, в якому просив відстрочити розрахунок в зв`язку з відсутністю фінансування від його контрагентів та гарантував оплату товару в строк до 01.03.2019.
15.03.2019 позивач надіслав відповідачу гарантійний лист №290, в якому просив відстрочити розрахунок прострочених до сплати платежів згідно договору поставки №19, у зв`язку з виявленням недоліків після здійснення монтажу товару, а саме підтіканням на висоті 2-ох метрів другого з`єднання стику та просив прибути для врегулювання вказаного питання, після чого гарантує оплату в повному обсязі.
15.04.2019 позивач надіслав відповідачу гарантійний лист №312, в якому просить відстрочити розрахунок, в зв`язку з виявленням недоліків після здійснення монтажу товару, а саме підтіканням на висоті 2-ох метрів другого з`єднання стику. Просить направити спеціаліста для усунення вказаних недоліків, після чого гарантує оплату наданих якісних послуг в повному обсязі, згідно п. п. 2.4.2, та 2.4.3. договору поставки № 19 від 18.12.2018.
23.05.2019 позивач надіслав відповідачу листа № 330 в якому просить виділити спеціаліста, згідно п. 3.2.6. договору поставки №19 від 18.12.2018, для проведення гідравлічних випробовувань ємності та усунення дефекту, котрий виявлений під час монтажу. Після усунення дефекту оплата гарантувалася в повному обсязі.
06.12.2019 позивач знову надіслав лист відповідачу в якому повідомив що ним було самовільно проведено тестування товару, в результаті чого ним виявлено підтікання, та про те, що кінцевий розрахунок ФГ П`ятигірське буде здійснено після тестування ємності, а не в строки обумовлені договором поставки №19 від 18.12.2018.
15.01.2020 позивач знову надіслав лист відповідачу яким просить не застосовувати до нього ніяких дій в зв`язку з простроченням оплати згідно договору поставки № 19, повідомляє що в зв`язку з вихідними, святковими днями та відпусткою персоналу тимчасово призупинена робота ФГ П`ятигірське до 20.01.2020, гарантує оплату до 25.02.2020.
Як убачається із матеріалів справи, ТОВ ЕКОХАУС, керуючись умовами договору із ТОВ Нормаліс поставив товар та здійснив частковий монтаж без введення в експлуатацію, проведення гідровипробовувань та надання супровідних документів щодо експлуатації та гарантії товару.
Пунктом 3.2.5 договору поставки №19 визначено, що при передачі товару (одночасно з ним), постачальник зобов`язаний передати покупцю товарно-транспортну накладну (за необхідності); видаткову накладну підписану уповноваженим представником постачальника та скріплена печаткою постачальника; сертифікат (паспорт) якості (відповідності) на товар.
Відповідно до п. 3.2.6 договору №19 від 18.12.2018 постачальник зобов`язаний виділити спеціаліста на проведення гідравлічних випробувань ємності після монтажу, не пізніше 10 днів з дати письмового запрошення впродовж 12 місяців з моменту встановлення ємності, при умові сто відсоткової оплати по цьому договору.
Пунктом 4.2 договору поставки №19 визначено, що перехід права власності на товар відбувається після монтажу товару в місці поставки товару згідно п. 4.1 даного договору, згідно видаткової накладної.
Таким чином, в зв`язку з неналежним виконанням позивачем договору поставки №19 в частині своєчасної та в повному розмірі згідно умов договору оплати, перехід права власності позивача на товар (модульну ємність об`ємом 590 м.куб.) не виникло. В зв`язку з чим, позивач не мав права користуватись товаром для власних потреб до переходу права власності до нього та до моменту монтажу товару в місці поставки товару та проведення його гідравлічних випробувань виробником. Інших умов переходу права власності чи користування договором поставки №19 від 18.12.2018 не передбачено.
Доказом використання товару до переходу права власності до позивача та до моменту здійснення гідравлічних випробувань виробником товару є той факт, що своїм наказом №123 від 04.09.2020 позивач, в зв`язку з виробничою необхідністю, ввів в експлуатацію з 04.09.2020 модульну ємність об`ємом 590 м.куб. (з покладанням контролю за виконанням наказу на головного бухгалтера). Також, доказом неправомірного використання модульної ємності (товару) є посилання позивача на підтікання товару у його гарантійних листах та вимогах, що вказані вище.
Також, як вбачається з наданих позивачем матеріалів до позову, зокрема з листа-вимоги №41 від 22.03.2021, 11 лютого 2021 року було виявлено масове підтікання ємності з зовнішньої сторони, а при огляді ємкості з внутрішньої сторони було встановлено пошкодження вкладишу герметичного, виготовленого із мембрани поліпропілену товщиною 0,75 га, що призвело до масового витоку карбамідно-аміачної суміші, що зберігається у ємності, поставленій ТзОВ Нормаліс, згідно договору №19.
Частиною 1 ст. 676 ЦК України закріплено, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі- продажу.
Відповідно до ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Товар (модульна ємність) було відвантажено позивачу 25 березня 2019 року, укомплектовано в повному обсязі 09 квітня 2021 року та 12 квітня 2021 року проведено гідровипробування виробником. Тоді ж виробником було видано Інструкцію з експлуатації, Паспорт Металопластиковий резервуар для зберігання рідини ТУ У 22.2-36115081-001:2017 з відповідною гарантією від виробника.
Таким чином, на переконання колегії суддів, позивач набув правових підстав та технічних можливостей використовувати товар лише з 12 квітня 2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 675 ЦК України Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 682 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.
Згідно 1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 687 ЦК України обов`язок перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару та (або) упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо) може бути покладений на продавця відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів. У цьому разі продавець повинен на вимогу покупця надати йому докази проведення такої перевірки.
Відповідно до п. 6.11. договору поставки №19, у випадку виявлення неналежної якості або кількості при прийманні товару чи в період гарантійного строку, постачальник зобов`язаний за власний рахунок та власними силами здійснити усунення недоліків, заміну неякісного товару або допоставку товару протягом 14 (чотирнадцяти) днів після вимоги покупця чи з дати отримання постачальником завіреної покупцем копії складеного Акту про невідповідність товару. Вивіз неякісного товару здійснюється силами та за рахунок постачальника.
Як убачається із матеріалів справи, відповідачами свої зобов`язання, щодо передачі товару належної якості та комплектності згідно специфікації №1 до договору №19 від 18.12.2018 виконано в повному обсязі, що підтверджується відсутністю звернень позивача щодо некомплектності чи неналежної якості товару, позивач не надав жодного доказу, який доводив би інше, натомість використовував його на власний ризик до завершення процедури монтажу до проведення гідровипробувань та без проведення оплати в повному обсязі.
Акт про невідповідність позивачем складено лише 16.02.2021, в якому зазначено, що виявлено пошкодження вкладиша герметичного, виготовленого із мембрани поліпропілену товщиною 0,75 мм, шляхом зриву з місця кріплення у верхній частині ємності, майже по всій площині ємності (приблизно 75%), який є складовою ємності, об`ємом 590 м.куб., що була поставлена ТОВ Нормаліс згідно договору поставки №19 від 18 грудня 2018 року, що було наслідком використання ємності позивачем без дотримання Інструкції по експлуатації /так як вона йому не була надана/ до проведення гідровипробовувань та відповідного введення її в експлуатацію виробником.
Пунктами 1 та 4 ч.3 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживачі зобов`язані перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.
Відповідно до Інструкції з експлуатації. Паспорт. Металопластикові резервуари для зберігання рідини ТУ У 22.2-36115081-001:2017, виданої ТОВ ЕКОХАУС, резервуар металопластиковий для зберігання рідин (далі по тексту резервуар), являє собою наземну оцинковану ємність з пластиковим вкладишем. Резервуар призначений для зберігання питної або технічної води, в т.ч. для зберігання протипожежного запасу води, а так само КАС (рідких мінеральних добрив), соняшникової олії, меляси та інших пожежо- і вибухобезпечних рідин. При додатковому посиленні допускається підземне або частково заглиблене розміщення резервуарів (визначається проектом).
Згідно розділу 5 вищевказаної Інструкції з експлуатації, перед кожним наповненням резервуару, після повного опорожнення необхідно переконатися, що в резервуарі не знаходяться сторонні предмети, мембрана не зам`ята, а донний шов мембрани розташований рівномірно по периметру і не стягнутий до центру резервуара. При необхідності очистити резервуар від сторонніх предметів і вирівняти мембрану. Також в розділі 6 Інструкції, що описує алгоритм дій щодо очистки резервуару, виробником наголошено щодо обов`язкової перевірки чи донний шов мембрани розташований по нижньому периметру резервуара та необхідності в разі його зміщення встановити його на місце.
Разом з тим, як зазначалося вище, за клопотанням скаржника, ухвалами суду апеляційної інстанції від 14.02.2022 та від 20.06.2022 у даній справі призначалася судова інженерно-технічна експертиза.
У висновку експерта від 27.03.2023 №2091-Е, було зроблено наступні висновки.
«1. Представлений на дослідження Металопластиковий резервуар для зберігання рідин (в ухвалі - модульна ємність), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, перебуває в технічно несправному стані за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
Несправність представленого на дослідження Металопластикового резервуару для зберігання рідин (в ухвалі - модульна ємність), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, полягає у неможливості виконання заданої в технічній документації (конструкторській і експлуатаційній) функції зі «...зберігання питної або технічної води, в т.ч. для зберігання протипожежного запасу води, а так само КАС (рідких мінеральних добрив), соняшникової олії, меляси та інших пожежо- і вибухобезпечних рідин».
2. Встановити, чи відповідає технічним умовам ТУ У 22.2-36115081-001:2017 «РЕЗЕРВУАРИ ТА ЄМНОСТІ ДЛЯ ЗБЕРІЕАННЯ РІДИН» монтаж (встановлення) модульної ємності, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, не надається за можливе за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
Приймання і здавання в експлуатацію представленого на дослідження Металопластикового резервуару для зберігання рідин (в ухвалі - налагодження модульної ємності) не відповідає вимогам ДСТУ ТОСТ 15.005:2009 за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
3. Встановити, чи містить модульна ємність, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, приховані недоліки, які були непомітні під час здійснення її поставки та монтажу, не надається за можливе за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.»
Також, експертом у висновку вказано, що на дослідження були представлені навалом згорнуті частини вкладишу, що зберігаються на виробничому майданчику під навісом. На фото 11-24 наведені зображення частин пластикового вкладиша у кількості 7 одиниць у розгорнутому стані. На частинах пластикового вкладиша наявні сліди розрізання - краї частин є нерівними, а саме частини пластикового резервуара є неправильної форми, різних розмірів, на окремих частинах наявні отвори неправильної форми, на поверхні окремих ділянок вкриті сольовими нашаруваннями.
Крім того, експертом встановлено наступне:
-представлений резервуар знаходиться у видозміненому стані, пластиковий вкладиш (мембрана) розділений на 7 частин (фото 11-24);
-на окремих листах металевої стінки і деталях болтових з`єднань наявні нашарування продуктів корозії;
-на циліндричній частині патрубка у місці з`єднання з патрубком вентиля наявні значні нашарування продуктів корозії;
-в зоні розташування патрубка на поверхнях корпусу резервуара, корпусу вентилю і бетонній основі наявні плями сольових нашарувань, що є слідами натікання агресивної речовини;
-в місцях натікання агресивної речовини наявні ділянки з відшаруваннями покриття
-на кромках окремих листів наявні сліди корозійного руйнування у вигляді шорстких поверхонь, що утворилися в процесі корозійного розтріскування;
-кромки ділянок шорстких поверхонь є нерівними, товщина випуклої поверхні (гофру) є меншою аніж товщина кромки листа, що свідчить про змінення геометричних розмірів і допусків на з`єднання деталей, що сполучаються;
-змінення геометричних розмірів і допусків на з`єднання деталей, що сполучаються, призводить до зниження міцності стін резервуара і як наслідок призводить до втрати несучої здатності корпусу резервуару;
-нашарування продуктів корозії і сольові нашарування утворилися в процесі витікання агресивної речовини із внутрішнього простору пластикового вкладиша (мембрани).
Отже, враховуючи наведене вище, докази наявні в матеріалах справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що імовірно пошкодження вкладиша герметичного, виготовленого із мембрани поліпропілену виникло внаслідок не дотримання позивачем Інструкцій з експлуатації під час використання товару, поставленого належної якості та комплектності.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
За приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 224, 225 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.
За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 р. у справі № 3-18гс15).
Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності) - такій, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин; збитки, як результат такої діяльності; причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками; вина учасника господарських відносин. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
З огляду на вищезазначене, суд констатує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для настання господарсько-правової відповідальності відповідача та співвідповідача, а саме протиправної поведінки останніх та причинного зв`язку між поведінкою вказаних осіб та збитками позивача, вини відповідача та співвідповідача, наявний у справі висновок експерта даного не спростовує.
Відтак відсутність вищевказаних елементів складу правопорушення виключає настання відповідальності відповідача та співвідповідача у вигляді відшкодування збитків.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції, про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2021 у справі №918/485/21 прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "П`ятигірське" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2021 у справі №918/485/21 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 09.09.2021 у справі №918/485/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
4. Справу № 918/485/21 повернути до Господарського суду Рівненської області .
Повний текст постанови складений "22" травня 2023 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2023 |
Оприлюднено | 25.05.2023 |
Номер документу | 111035794 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Миханюк М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні