Постанова

від 17.05.2023 по справі 908/3213/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/3213/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Корсун В.Л.)

від 03.02.2022

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Мороз В.Ф., судді: Коваль Л.А, Чередко А.Є.)

від 02.02.2023

у справі № 908/3213/21

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України

про визнання недійсним рішення позачергових зборів акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" оформлене протоколом від 03.11.21 №1/2021,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - Машко Г.І. ;

третьої особи на стороні відповідача - Бабій А.Б.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Товариства, оформлених протоколом № 1/2021 від 03.11.2021 (відповідно до заяви про зміну предмета позову).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що скликання і дистанційне проведення позачергових загальних зборів Товариства, а також рішення, ухвалені за результатами їх проведення, вчинено з порушенням статей 25, 35, 47 Закону України "Про акціонерні товариства", пункту 16.7.2 Статуту Товариства, пункту 26 розділу 6 Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.2020 № 196.

1.2. ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Запорізької області із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якій вона просила визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів Товариства, оформлені протоколом № 1/2021 від 03.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що позачергові загальні збори Товариства 03.11.2021 відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Позов ОСОБА_2 , як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, задоволено. Суд визнав недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", оформлене протоколом від 03.11.21 № 1/2021.

Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджуються допущені порушення при скликанні та проведенні (Фондом державного майна України, як акціонером, який сукупно є власником 10 і більше % голосуючих акцій Товариства) позачергових загальних зборів акціонерів Товариства (оформлених протоколом від 03.11.21 № 1/2021), які призвели до порушення корпоративних прав позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору у цій справі.

2.2. Під час апеляційного провадження ОСОБА_1 подала заяву про відмову від позову.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 прийнято відмову ОСОБА_1 від позову, визнано нечинним рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 у справі № 908/3213/21 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та в цій частині закрито провадження у справі № 908/3213/21.

В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 у справі №908/3213/21 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_2 .

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023, Фонд державного майна України подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 скасувати.

3.2. Як на підставу касаційного оскарження Фонд державного майна України посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №922/2416/21 (щодо застосування частини 6 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства").

Також Фонд державного майна України зазначає, про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі № 904/9495/16, відповідно до яких визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Крім того, Фонд державного майна України посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 280/9644/21 апеляційну скаргу Фонду державного майна України було задоволено, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2021 (про забезпечення позову) в адміністративній справі № 280/9644/21 скасовано.

3.3. Від ОСОБА_1 на адресу Суду надійшла заява, в якій вона просила задовольнити касаційну скаргу Фонду державного майна України та скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що відсутній факт порушення її прав як акціонера, що має неголосуючі акції.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Листом від 06.08.2021 № 00-71-18367 "Щодо проведення позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" перший заступник голови Фонду державного майна України посилаючись на те, що Фонд державного майна України є акціонером, який володіє 423 514 923 шт. простих іменних акцій Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", випущених у бездокументарній формі, що становить 68,0095% його статутного капіталу, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 25 та статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо права акціонерів на участь в управлінні акціонерним товариством, звернувся до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" з вимогою про скликання позачергових загальних зборів Товариства.

Наказом від 09.09.2021 № 1583 "Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" перший заступник Голови Фонду державного майна України, керуючись Законом України "Про акціонерні товариства" та Тимчасовим порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду (затв. рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.20 № 196, із змінами), з метою забезпечення організації та дистанційного проведення Фондом державного майна України, як акціонером, який володіє 423 514 923 шт. простих іменних акцій зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", випущених у бездокументарній формі, що становить 68,0095 % статутного капіталу товариства, позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" вирішив:

1. Прийняти рішення про дистанційне проведення 03.11.21 позачергових загальних зборів зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" та затвердити проект порядку денного цих зборів (додаток 1).

2. Затвердити повідомлення про дистанційне проведення 03.11.21 позачергових загальних зборів зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (додаток 2).

3. Визначити датою складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення 03.11.21 позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", 24 вересня 2021 року.

4. Визначити 28 жовтня 2021 року (станом на 24 годину) датою складення переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", які будуть проведені дистанційно 03.11.21.

5. Обрати реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів на позачергових загальних зборах зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", які будуть проведені дистанційно 03.11.21.

6. Обрати лічильну комісію позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", які будуть проведені дистанційно 03.11.21.

7. Обрати головою позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", які будуть проведені дистанційно 03.11.21 - ОСОБА_5 .

Обрати секретарем позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", які будуть проведені дистанційно 03.11.21 - ОСОБА_6 .

8. Призначити уповноважених осіб на взаємодію з Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" при дистанційному проведенні 03.11.21 позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат".

Додатком 1 до наказу Фонду державного майна України від 09.09.2021 № 1583 "Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" є Проект порядку денного позачергових загальних зборів Товариства з порядковими номерами … 1-19.

01.10.2021 на офіційному сайті Фонду державного майна України було розміщено оголошення такого змісту: "До уваги акціонерів акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат". Повідомляємо про дистанційне проведення 03 листопада 2021 року позачергових загальних зборів АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат". Інформація щодо дистанційного проведення 03 листопада 2021 року позачергових загальних зборів АТ "ЗАЛК" розміщена у розділі "Діяльність"/"Корпоративне управління"/"Повідомлення акціонерам" за посиланням (http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-management-povidomlennyaakcioneram.html).

01.11.2021 на офіційній сторінці Фонду державного майна України було розміщено 2 бюлетені для голосування на позачергових загальних зборах АТ "ЗАлК", призначених на 03.11.21.

03.11.2021 проведені позачергові загальні збори акціонерів акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", які оформлені протоколом за № 1/2021.

Згідно з текстом вказаного протоколу:

- дата проведення позачергових загальних зборів Товариства - 03 листопада 2021 року

- збори проведено дистанційно

- дата підрахунку підсумків голосування на зборах лічильною комісією зборів - 10 листопада 2021 року

- дата складення протоколу зборів - 10 листопада 2021 року

- статутний капітал і акції товариства - 155 682 280 грн. Статутний капітал поділений на 622 729 120 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн кожна акція. Кількість привілейованих акцій - 0 (нуль)

- дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах - 28 жовтня 2021 року (станом на 24 годину)

- загальна кількість осіб включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах - 41 (сорок одна) особа

- загальна кількість голосів акціонерів - власників акцій товариства, які зареєструвались для участі у зборах - 2 (два) акціонери (їх представники) власники 423 878 532 голосів, що складає 98, 132288 % від загальної кількості голосів

- кворум зборів - кворум наявний. Для участі у зборах зареєструвались акціонери (представники акціонерів), які сукупно є власниками 98, 132288% від загальної кількості голосів

- особи уповноважені взаємодіяти із Центральним депозитарієм при проведенні зборів: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6

- голова зборів: ОСОБА_5 ;

- секретар зборів: ОСОБА_6 ;

- склад Реєстраційної комісії: ОСОБА_5 (голова Реєстраційної комісії), ОСОБА_7 (член Реєстраційної комісії), ОСОБА_6 (член Реєстраційної комісії);

- склад Лічильної комісії: ОСОБА_5 (голова Лічильної комісії), ОСОБА_7 (член Лічильної комісії), ОСОБА_6 (член Лічильної комісії);

- порядок голосування на зборах: голосування на зборах проводилось бюлетенями для голосування

- бюлетень для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства); - для кумулятивного голосування

- дата оприлюднення бюлетенів для голосування у вільному для акціонерів доступі (початок голосування): 01 листопада 2021

- дата закінчення голосування на зборах: 03 листопада 2021 року о 18 год. 00 хв.

Рішення про скликання позачергових загальних зборів Товариства та дистанційне їх проведення прийнято Фондом державного майна України як акціонером, який є власником 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, враховуючи вимоги ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" та Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.2020 № 196 (із змінами).

Порядок денний:

1. Затвердження річного звіту Товариства за 2018 р., у т.ч. звіту Наглядової ради Товариства про роботу у 2018 р.

2. Затвердження річного звіту Товариства за 2019 р., у т.ч. звіту Наглядової ради Товариства про роботу у 2019 р.

3. Затвердження річного звіту Товариства за 2020 р., у т.ч. звіту Наглядової ради Товариства про роботу у 2020 р.

4. Прийняття рішення за наслідками розгляду звітів Наглядової ради та Виконавчого органу про результати фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018, 2019 та 2020 роках. Затвердження заходів за результатами розгляду звітів Наглядової ради.

5. Розгляд висновків зовнішнього (незалежного) аудитора за 2018 та 2019 роки, затвердження заходів за результатами їх розгляду.

6. Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2018 р., в т.ч. затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018 р.

7. Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2019 р., в т.ч. затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 р.

8. Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2020 р., в т.ч. затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2020 р.

9. Визначення основних напрямків діяльності Товариства на 2021 рік.

10. Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік.

11. Про обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми Товариства).

12. Затвердження Положення про Наглядову раду Товариства.

13. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.

14. Обрання членів Наглядової ради Товариства.

15. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

16. Щодо доцільності внесення змін до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства.

17. Внесення змін до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції.

18. Внесення змін до Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції.

19. Затвердження звітів про винагороду членів Наглядової ради Товариства за 2018, 2019 та 2020 роки.

Також протоколом № 1/2021 від 03.11.2021 оформлено відповідні рішення з питань порядку денного:

- з 1 питання порядку денного "Затвердження річного звіту Товариства за 2018 р., у т.ч. звіту Наглядової ради Товариства про роботу у 2018 р." - прийняти до відома річний звіт Товариства за 2018 рік;

- з 2 питання порядку денного "Затвердження річного звіту Товариства за 2019 р., у т.ч. звіту Наглядової ради Товариства про роботу у 2019 р." - прийняти до відома річний звіт Товариства за 2019 рік;

- з 3 питання порядку денного "Затвердження річного звіту Товариства за 2020 р., у т.ч. звіту Наглядової ради Товариства про роботу у 2020 р." - прийняти до відома річний звіт Товариства за 2020 рік;

- з 4 питання порядку денного "Прийняття рішення за наслідками розгляду звітів Наглядової ради та Виконавчого органу про результати фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018, 2019 та 2020 роках. Затвердження заходів за результатами розгляду звітів Наглядової ради" - визнати роботу Наглядової ради задовільною та такою, що відповідає інтересам Товариства. За наслідками розгляду звітів Наглядової ради Товариства затвердити такі заходи, а саме - продовжити активну діяльність щодо виконання чітких цілей, встановлених для товариства та подальшого впровадження заходів щодо підвищення рівня корпоративного управління у Товаристві. Визнати роботу Виконавчого органу Товариства про результати фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018, 2019 та 2020 роках незадовільною;

- з 5 питання порядку денного "Розгляд висновків зовнішнього (незалежного) аудитора за 2018 та 2019 роки, затвердження заходів за результатами їх розгляду" - взяти до відома висновки зовнішнього (незалежного) аудиту фінансової звітності Товариства за 2018 та 2019 роки та доручити керівнику Виконавчого органу Товариства вжити заходів щодо виконання рекомендацій наданих зовнішнім (незалежним) аудитором;

- з 6 питання порядку денного "Розподіл прибутку і збитків Товариства отриманих за результатами діяльності Товариства у 2018 р., в т.ч. затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018 р." - визначити, що збитки, отримані Товариством у 2018 р., будуть покриті за рахунок прибутків, отриманих товариством у майбутніх роках;

- з 7 питання порядку денного "Розподіл прибутку і збитків Товариства отриманих за результатами діяльності Товариства у 2019 р., в т.ч. затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 р." - визначити, що збитки, отримані Товариством у 2019 р. будуть покриті за рахунок прибутків, отриманих товариством у майбутніх роках;

- з 8 питання порядку денного "Розподіл прибутку і збитків Товариства отриманих за результатами діяльності Товариства у 2020 р., в т.ч. затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2020 р." - визначити, що збитки, отримані Товариством у 2020 р. будуть покриті за рахунок прибутків, отриманих товариством у майбутніх роках;

- з 9 питання порядку денного "Визначення основних напрямків діяльності Товариства на 2021 рік" - затвердити основні напрямки діяльності Товариства на 2021 рік;

- з 10 питання порядку денного "Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік" - встановити такі чіткі цілі діяльності Товариства на 2022 рік: провадження товариством ринкової діяльності, забезпечення прибутковості та ефективного нарощування темпів господарської діяльності;

- з 11 питання порядку денного "Про обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми товариства)" - уповноважити наглядову раду Товариства на обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, для проведення аудиту фінансової діяльності Товариства за 2020-2021 роки. Доручити керівнику Виконавчого органу Товариства забезпечити відбір зовнішнього (незалежного) аудитора відповідно до вимог законодавства України;

- з 12 питання порядку денного "Про затвердження Положення про Наглядову раду Товариства" - затвердити Положення про Наглядову раду Товариства;

- з 13 питання порядку денного "Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства" - припинити повноваження Наглядової ради Товариства у повному складі;

- з 14 питання порядку денного "Обрання членів Наглядової ради Товариства" - обрати членами Наглядової ради Товариства ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

- з 15 питання порядку денного "Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства" - затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради Товариства та встановити наведений в них розмір винагороди членам Наглядової ради Товариства. Надати керівнику Виконавчого органу Товариства повноваження на підписання цивільно-правових договорів, які укладатимуться з членами Наглядової ради Товариства;

- з 16 питання порядку денного "Щодо доцільності внесення змін до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства" - визначити доцільним внесення змін до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства;

- з 17 питання порядку денного "Внесення змін до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції" - внести зміни до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції;

- з 18 питання порядку денного "Внесення змін до Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції" - внести зміни до Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції;

- з 19 питання порядку денного "Затвердження звітів про винагороду членів Наглядової ради Товариства за 2018, 2019 та 2020 роки" - затвердити звіти про винагороду членів Наглядової ради Товариства за 2018, 2019 та 2020 роки.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Товариства, оформлених протоколом № 1/2021 від 03.11.2021.

Відповідно до пункту 8 статті 2, статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

У частині 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, рішення загальних зборів акціонерного товариства може бути оскаржено в судовому порядку, якщо: 1) само по собі прийняте рішення порушує вимоги Закону; 2) порушено порядок прийняття такого рішення.

У статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" прямо та буквально не визначено, що порушення порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів (тобто, процедури, що передує прийняттю рішення) може бути підставою для оскарження та визнання недійсним прийнятого рішення.

Водночас стала судова практика виходить з розширювального тлумачення змісту поняття "порядку прийняття рішення" та визначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (пункт 17 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13; пункт 54 постанови ВП ВС від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Велика Палата Верховного Суду прямо вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (пункт 67 постанови ВП ВС від 28.01.2020 у справі № 924/641/17), але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (пункт 54 постанови ВП ВС від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

5.3. Виходячи з предмета та підстав позову, до предмета доказування в цій справі входять обставини щодо дотримання Фондом державного майна України як акціонером, що є власником більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства, порядку скликання позачергових загальних зборів, зокрема щодо: 1) подання ним вимоги про скликання позачергових загальних зборів в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства; 2) повідомлення ОСОБА_2 про загальні збори.

5.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема з того, що Фондом державного майна України не надано належних доказів, які б підтверджували подання ним вимоги про скликання позачергових загальних зборів в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства.

При цьому господарські суди врахували, що сторонами не заперечувалося та не спростовано належними доказами ту обставину, що Наглядова рада в Акціонерному товаристві "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" взагалі відсутня з 01.11.18. Крім того, станом на час розгляду цієї справи в суді Дирекцією Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" не виносилось жодного рішення, протоколу чи інших документів та не вчинялось жодних дій направлених на скликання та проведення загальних (позачергових) зборів акціонерів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 03.11.21.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за твердженням Фонду державного майна України він листом від 06.08.2021 № 10-71-18367 звернувся до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" з вимогою про скликання позачергових загальних зборів та згідно до даних трекінгу Укрпошти не отримав відповіді у 10-ти денний термін.

Разом з тим суд першої інстанції зазначив, що вказаний лист за вих. від 06.08.21 № 10-71-18367 за підписом першого заступника Голови Фонду державного майна України Д. Кудіна був скерований до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" за адресою: 69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15 без зазначення органу уповноваженого на скликання позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат".

Суд апеляційної інстанції, крім того, зазначив, що наданий Фондом державного майна України на підтвердження вказаних обставин фотознімок з сайту Укрпошти, не дозволяє встановити зміст поштового відправлення, відправника та адресата, а також рух та статус доставки поштового відправлення. При цьому, за висновками суду апеляційної інстанції, належними доказами відправлення дирекції Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" листа від 06.08.2021 № 10-71-18367 має бути оригінал опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15, від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16.

Верховний Суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 92, частини першої статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до пункту 11 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, поштові відправлення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Ні Закон України "Про акціонерні товариства", ні Статут Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", ні Тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду не передбачають направлення вимоги про скликання позачергових загальних зборів виконавчому органу товариства рекомендованим або цінним листом, чинним законодавством передбачено лише вимогу про письмову форму такої вимоги.

Просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється без розписки (пункт 2 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Тобто, у випадку пересилання поштової кореспонденції шляхом надсилання простого поштового відправлення розрахунковий документ не видається.

З урахуванням обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, про те, що Наглядова рада в Акціонерному товаристві "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" взагалі відсутня з 01.11.18; станом на час розгляду цієї справи в суді Дирекцією Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" не виносилось жодного рішення, протоколу чи інших документів та не вчинялось жодних дій направлених на скликання та проведення загальних (позачергових) зборів акціонерів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 03.11.21; колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про не зазначення у листі Фонду державного майна України від 06.08.2021 № 10-71-18367 органу уповноваженого на скликання позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", а також висновок суду апеляційної інстанції про те, що належними доказами відправлення дирекції Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" листа від 06.08.2021 № 10-71-18367 є оригінал опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), є такими, що зроблені без врахування інших обставини справи, встановлених судами та без дотримання принципу вірогідності доказів.

При цьому висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15, від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16, які враховані судом апеляційної інстанції, є нерелевантними до правовідносин у цій справі, адже у зазначених справах правові висновки зроблені при вирішенні питання щодо усунення недоліків апеляційної скарги, а не направлення вимоги про скликання позачергових загальних зборів в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства.

5.5. Перевіряючи дотримання вимог закону під час повідомлення ОСОБА_2 про загальні збори, суд першої інстанції встановив, що в листі Фонду державного майна України від 20.12.21 № 20-71-30119 зазначено, що Фондом, як особою, яка скликає загальні збори, відповідно до п. 24 Тимчасового порядку з Центральним депозитарієм укладено договір про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів, яким регулюються відносини щодо порядку та умов надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів. Разом з тим, місцевий господарський суд вказав, що з причин від суду не залежних, ним в межах справи № 908/3213/21 не досліджувались положення такого договору.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, встановивши обставини про скликання загальних зборів Фондом державного майна України як акціонером, що є власником більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства, не вирішив питання про залучення його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Фонд державного майна України було залучено до участі у справі № 908/3213/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2022.

Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів (в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України) інформування про проведення 03.11.2021 позачергових загальних зборів ОСОБА_2 , як акціонера Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат". Надана суду копія акта про надання послуг лише засвідчує договірні відносини між юридичними особами Фондом державного майна України та ПАТ "Національний депозитарій України" та не підтверджує надсилання повідомлення про проведення 03.11.2021 позачергових загальних зборів акціонеру ОСОБА_2 . Інших доказів, якими б обґрунтовувалися стверджувані Фондом державного майна України обставини, суду не надано. Крім того, в оспорюваному рішенні, оформленому протоколом за № 1/2021 відсутні складені відповідним уповноваженим органом у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України відомості щодо переліку (кількості) акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (станом на 24 годину 28.10.2021).

5.6. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду в цій частині, Фонд державного майна України зазначив, що на його думку, Акт про надання послуг № 1 за договором про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів № 130/275 від 28.09.2021 відповідає статтям 76, 77 Господарського процесуального кодексу України як належний та допустимий доказ, який підтверджує зокрема направлення Центральним депозитарієм повідомлень акціонерам Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про проведення загальних зборів через депозитарну систему України.

При цьому Фонд державного майна України підставою касаційного оскарження судових рішень визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції застосував частину 6 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №922/2416/21.

5.7. Так, у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №922/2416/21 зазначено, що з положень Тимчасового порядку та Порядку № 148 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних у згаданій справі правовідносин) убачається, що датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, необхідних для направлення такого повідомлення, а саме: надання Центральному депозитарію в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію, розпорядження про направлення повідомлення; розміщення тексту повідомлення на власному веб-сайті в мережі Інтернет, у разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, акціонерне товариство не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення, якщо інший (пізніший) строк не встановлено законом.

5.8. Колегія суддів враховує, що спірні у цій справі правовідносини регулюються нормами Порядку № 148 в іншій редакції, проте наведене не спростовує подібність правовідносин у цій справі № 908/3213/21 та справі № 922/2416/21, а отже й необхідність їх врахування на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

5.9. Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", внесено зміни до Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема, передбачено, у разі якщо в силу дії обмежувальних заходів у зв`язку з дією карантину на території України неможливим є проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому цим Законом, загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку невідкладно розробити та затвердити тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів у зв`язку із здійсненням заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного доручення, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.2020 № 196 затверджено Тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду.

Відповідно до пунктів 20-24 розділу V Тимчасового порядку річні загальні збори скликаються наглядовою радою. Позачергові загальні збори скликаються: 1) наглядовою радою відповідно до Розділу VІ цього Порядку; 2) акціонерами відповідно до Розділу VІІ цього Порядку. Річні загальні збори скликаються наглядовою радою виключно з власної ініціативи. Датою проведення загальних зборів (датою завершення голосування) не може бути призначена дата, що є святковим, неробочим або вихідним днем. Особа, яка скликає загальні збори, затверджує повідомлення про проведення загальних зборів відповідно до вимог Розділу Х цього Порядку. Після прийняття рішення про скликання загальних зборів особа, яка скликає загальні збори, укладає з Центральним депозитарієм договір про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів, яким регулюються відносини щодо порядку та умов надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів. Вимоги до такого договору встановлюються пунктом 25 цього Порядку.

Згідно з пунктом 41 Розділу Х Тимчасового порядку повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену особою, яка скликає загальні збори. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про скликання загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Пунктом 42 Розділу Х Тимчасового порядку передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів надсилається акціонерам через депозитарну систему України. Такі повідомлення надсилаються акціонерам у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення, а у випадку встановленому VІІІ цього Порядку - не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення. Датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, визначених Порядком направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07 березня 2017 року № 148, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 березня 2017 року за № 408/30276, необхідних для направлення такого повідомлення. Товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів. Акціонерне товариство також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену пунктом 44 цього Порядку. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або в базі даних іншої особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, а також надсилає його до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 126 цього Порядку.

Відповідно до пункту 45 Розділу Х Тимчасового порядку направлення повідомлень, визначених цим Порядком, щодо проведення зборів, змін до порядку денного зборів, здійснюється з урахуванням вимог та у строки, встановлені цим Порядком, через депозитарну систему України.

Порядок направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України врегульований Порядком направлення повідомлень та інформації через депозитарну систему України, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.03.2017 № 148 (надалі - Порядок № 148).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 148 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) особа, яка направляє повідомлення або іншу інформацію власникам цінних паперів (у тому числі власник цінних паперів, який має відповідний договір з Центральним депозитарієм), забезпечує надання Центральному депозитарію в електронній формі в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію:

розпорядження про направлення повідомлення або іншої інформації через депозитарну систему України із зазначенням міжнародного ідентифікаційного номеру цінних паперів (далі - код цінних паперів) випуску цінних паперів емітента, власнику (власникам) цінних паперів якого (яким) направляється повідомлення або інша інформація, виду повідомлення або іншої інформації, яка направляється, а також інформації про особу (осіб), якій (яким) направляється відповідне повідомлення або інша інформація через депозитарну систему України, із зазначенням даних про депозитарну установу, яка обслуговує рахунок такої (таких) особи (осіб), або депозитарія-кореспондента, на рахунку якого обліковуються цінні папери особи (осіб) (крім випадку, якщо особою, яка направляє повідомлення або іншу інформацію власникам цінних паперів, є власник цінних паперів відповідного випуску емітента), або дати, на яку складений (буде складений) реєстр/перелік власників цінних паперів, яким направляється повідомлення або інша інформація (у разі якщо повідомлення або інша інформація направляється у зв`язку з проведенням загальних зборів акціонерів або зборів власників облігацій всім особам, які є власниками цінних паперів випуску емітента на певну дату), або дати обліку із зазначенням (за необхідності) додаткового критерію щодо власників цінних паперів, яким направляється повідомлення (у разі якщо повідомлення направляється не всім особам, які є власниками цінних паперів випуску емітента на дату обліку);

повідомлення або іншої інформації, яка направляється.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Порядку № 148 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) датою направлення повідомлення або іншої інформації через депозитарну систему України особою, яка направляє повідомлення або іншу інформацію власникам цінних паперів, є дата виконання такою особою дій, визначених пунктом 1 цього розділу (крім випадку відмови Центральним депозитарієм у виконанні розпорядження про направлення повідомлення або іншої інформації через депозитарну систему України з підстав, передбачених внутрішніми документами Центрального депозитарію відповідно до законодавства).

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку № 148 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Центральний депозитарій у порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію, не пізніше наступного операційного дня після приймання до виконання від особи, яка направляє повідомлення або іншу інформацію власникам цінних паперів, документів, передбачених пунктом 1 цього розділу (якщо пізніший строк не встановлено розпорядженням такої особи, яка направляє повідомлення або іншу інформацію), надає в електронній формі депозитарним установам та депозитаріям-кореспондентам, на рахунку (рахунках) в цінних паперах яких (якої/якого) обліковуються цінні папери відповідного випуску емітента, що належать власникам (власнику) цінних паперів, яким (якому) направляється повідомлення або інша інформація:

1) розпорядження про направлення власникам цінних паперів повідомлення або іншої інформації із зазначенням виду повідомлення або іншої інформації, яка направляється, а також інформації про особу (осіб), якій (яким) направляється відповідне повідомлення або інша інформація через депозитарну систему України (крім випадку, якщо особою, яка направляє повідомлення або іншу інформацію власникам цінних паперів є власник цінних паперів відповідного випуску емітента), або дати, на яку складений (буде складений) реєстр/перелік власників цінних паперів, яким направляється повідомлення або інша інформація (у разі якщо повідомлення або інша інформація направляється у зв`язку з проведенням загальних зборів акціонерів або зборів власників облігацій всім особам, які є власниками цінних паперів випуску емітента на певну дату), або дати обліку із зазначенням (за необхідності) додаткового критерію щодо власників цінних паперів, яким направляється повідомлення (у разі якщо повідомлення направляється не всім особам, які є власниками цінних паперів випуску емітента на дату обліку);

2) копію повідомлення або іншої інформації, отриманої від особи, яка направляє повідомлення або іншу інформацію власникам цінних паперів.

У разі, якщо повідомлення або інша інформація направляється всім особам, які є власниками цінних паперів випуску емітента на певну дату, крім випадку, коли інформація направляється власником цінних паперів, який має відповідний договір з Центральним депозитарієм, Центральний депозитарій не пізніше наступного операційного дня після отримання документів, визначених пунктом 1 цього розділу, забезпечує розміщення копії отриманого повідомлення або іншої інформації, яка направляється через депозитарну систему України, на власному вебсайті в мережі Інтернет.

Датою виконання Центральним депозитарієм своїх обов`язків щодо забезпечення направлення власникам цінних паперів повідомлень або іншої інформації через депозитарну систему України є дата виконання Центральним депозитарієм дій, визначених цим пунктом.

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку № 148 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що депозитарні установи не пізніше наступного операційного дня після отримання від Центрального депозитарію документів та/або інформації, визначених пунктом 3 цього розділу, забезпечують направлення копії повідомлення або іншої інформації, яка направляється через депозитарну систему України, отриманих від Центрального депозитарію, депонентам, що є власниками цінних паперів, яким направляється повідомлення або інша інформація, одним із таких способів:

в електронній формі з адреси електронної пошти для направлення повідомлень або іншої інформації на зазначену в анкеті рахунку в цінних паперах або договорі про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах адресу електронної пошти депонента;

шляхом направлення з номера телефону для направлення повідомлень або іншої інформації текстового повідомлення, що містить порядок ознайомлення з копією повідомлення, на номер контактного мобільного телефону депонента, якому направляється повідомлення або інша інформація, що зазначений в анкеті рахунку в цінних паперах або договорі про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах.

Депозитарні установи не пізніше наступного операційного дня після отримання від Центрального депозитарію документів та/або інформації, визначених пунктом 3 цього розділу, забезпечують направлення копії повідомлення або іншої інформації, яка направляється через депозитарну систему України, отриманих від Центрального депозитарію, номінальним утримувачам, клієнтами яких або клієнтами клієнтів яких є власники цінних паперів, яким направляється повідомлення або інша інформація, в електронній формі. Номінальний утримувач забезпечує направлення копії повідомлення або іншої інформації, отриманої від депозитарної установи, власникам цінних паперів, яким направляються такі повідомлення або інша інформація, в порядку, передбаченому договором між ними.

Конкретний спосіб направлення депозитарною установою повідомлення або іншої інформації власникам цінних паперів визначається внутрішніми документами депозитарної установи.

Внутрішніми документами депозитарної установи, договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, договором про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників, договором про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача можуть бути передбачені будь-які додаткові способи направлення депозитарною установою копії повідомлення або іншої інформації, отриманих від Центрального депозитарію, та/або інформації, що міститься в такому повідомленні, та/або інформації стосовно розміщення депозитарною установою на власному сайті посилання на адресу вебсторінки на вебсайті Центрального депозитарію, на якій розміщено копію повідомлення або іншої інформації, отриманих від особи, яка направляє таке повідомлення або іншу інформацію.

У разі направлення депозитарною установою власнику цінних паперів копії повідомлення або іншої інформації, отриманих від Центрального депозитарію, у формі паперового документа, копія повідомлення або іншої інформації засвідчується печаткою (у разі використання особою у своїй діяльності печатки (печаток)) та підписом уповноваженої особи депозитарної установи.

Копія повідомлення або іншої інформації, отриманих від Центрального депозитарію, може направлятись депозитарною установою депоненту, номінальному утримувачу у формі електронного документа, якщо відповідний спосіб направлення копії повідомлення або іншої інформації передбачено договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, договором про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача. У такому разі на копію повідомлення або іншої інформації, що направляється у формі електронного документа, накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи депозитарної установи.

Датою виконання депозитарною установою своїх обов`язків щодо забезпечення направлення власникам цінних паперів повідомлень або іншої інформації через депозитарну систему України є дата виконання депозитарною установою обов`язкових дій, визначених цим пунктом, а також направлення повідомлення або іншої інформації додатковими способами, якщо це передбачено внутрішніми документами депозитарної установи та/або договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, та/або договором про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників, або договором про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача.

5.11. Отже, із наведених положень Тимчасового порядку та Порядку № 148 убачається, що датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, необхідних для направлення такого повідомлення, а саме: 1) надання Центральному депозитарію в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію, розпорядження про направлення повідомлення; 2) розміщення тексту повідомлення на власному веб-сайті в мережі Інтернет, у разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, акціонерне товариство не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення, якщо інший (пізніший) строк не встановлено законом.

Разом з тим ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції наведених обставин не перевіряли.

Крім того, суд першої інстанції, як було зазначено вище, не встановлював умов договору про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів, укладеного між Фондом державного майна України та ПАТ "Національний депозитарій України". Суд апеляційної інстанції, зазначивши про те, що копія акта про надання послуг лише засвідчує договірні відносини між юридичними особами Фондом державного майна України та ПАТ "Національний депозитарій України", разом з тим також не встановив зміст наданих ПАТ "Національний депозитарій України" послуг відповідно до умов договору, не перевірив на кого було покладеного обов`язок зі складання реєстру власників іменних цінних паперів для забезпечення повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та реєстру власників іменних цінних паперів (переліку акціонерів) з метою реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах. Господарські суди не встановили визначеного законом порядку повідомлення акціонерів через депозитарну систему, а відтак не перевірили його дотримання.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про порушення корпоративних прав третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору у цій справі, зокрема, права на участь у позачергових загальних зборах акціонерів та права на участь в управлінні акціонерним товариством.

5.12. Також в касаційній скарзі Фонд державного майна України посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі № 904/9495/16, відповідно до яких визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

При цьому колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, відповідно до якої право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства пов`язане із порушенням не лише суб`єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об`єкт судового захисту. Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.

Зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" був визначений Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині зазначеного рішення вказав на те, що:

- поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним (абзац 3 підпункту 3.6 пункту 3);

- легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1. пункту 4);

- проблема правового захисту індивідуальних інтересів, особливо міноритарних акціонерів, як і виключення можливості зловживання такими інтересами, у сучасному законодавстві України ефективно не вирішена. В результаті акціонери, які мають незначний пакет акцій, взагалі не можуть впливати на діяльність товариства, їхні голоси фактично не враховуються на загальних зборах під час прийняття рішень, тобто законодавець свідомо допускає абсолютний пріоритет більшості голосуючих акцій, якими володіють кілька або навіть один акціонер, над меншістю голосуючих акцій, що належать переважній більшості учасників товариства - міноритарним акціонерам, і цим самим відбувається повне погашення законних індивідуальних інтересів останніх інтересами акціонерного товариства, формулювання яких залишається, як правило, прерогативою меншості учасників товариства (абзац 1 підпункту 4.3 пункту 4);

- акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4. пункту 4).

Акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління акціонерного товариства порушує його права та / або законні інтереси. При цьому посилання позивача (акціонера) в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради та / або загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та / або інтересів спірними рішеннями.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.11.2021 у справі № 924/881/20, а також у постанові від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі № 924/881/20 зазначив про те, що з метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним саме рішень наглядової ради та / або рішень загальних зборів акціонер не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. Оскаржувані рішення органів управління акціонерного товариства можуть бути визнані недійсними лише у разі, якщо вони прямо (а не опосередковано чи потенційно) впливають на права чи законні інтереси акціонера та порушують їх та за умови, що буде дотримано справедливий баланс між індивідуальними та загальними інтересами, що залежить від всіх обставин у кожному окремому випадку. При цьому позивач повинен довести, що існує безпосередній зв`язок між стверджуваним порушенням та прийнятими оскаржуваними ним рішеннями органів управління акціонерного товариства.

Суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, не перевірили наведених вище обставин, а відтак передчасно дійшли висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

5.13. Крім того, задовольняючи позовні вимоги третьої особи, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.21 (набрала законної сили 20.10.21) у справі № 280/9644/21 (за позовом АТ "ЗАлК" до Фонду державного майна України про: визнання незаконними дії цього Фонду щодо оголошення/повідомлення дистанційного проведення 03.11.2021 позачергових загальних зборів АТ "ЗАлК"; визнання незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 09.09.21 № 1583 "Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат") частково задоволено заяву АТ "ЗАлК" про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Фонду державного майна України від 09.09.21 № 1583 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/9644/21. В іншій частині заяви відмовлено.

З урахуванням наведених процесуальних норм суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за наявності ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.21 у справі № 280/9644/21 (набрала чинності із 20.10.21) про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 09.09.21 № 1583 "Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових загальних зборів АТ "ЗАлК", позачергові загальні збори акціонерів АТ "ЗАлК" були проведені дистанційно Фондом державного майна України, як акціонером, який є власником 10 і більше % акцій АТ "ЗАлК", всупереч вказаній ухвалі суду.

Колегія суддів вважає такі висновки господарських судів необґрунтованими з огляду на таке.

Так, як встановили суди попередніх інстанцій, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі № 280/9644/21 частково задоволено заяву АТ "ЗАлК" про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Фонду державного майна України від 09.09.21 № 1583 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/9644/21. В іншій частині заяви відмовлено.

Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, судом було зупинено дію наказу Фонду державного майна України від 09.09.21 № 1583, а не заборонено Фонду державного майна України чи іншим особам вчиняти певні дії.

При цьому відповідно до пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Крім того, статтею 47 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено порядок проведення позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, що передбачає чітку послідовність дій, проте не встановлює вимог до оформлення рішення акціонера в простій письмовій формі, наказом чи в іншій формі.

5.14. Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій наведеним критеріям не відповідають.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін. В залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства розглянути вимоги ОСОБА_2 з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого розгляду в судовому рішенні.

7. Судові витрати

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 в частині задоволення позову ОСОБА_2 , як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, скасувати, а справу № 908/3213/21 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко