Рішення

від 15.05.2023 по справі 120/11014/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 травня 2023 р. Справа № 120/11014/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Вінницького обласного центру зайнятості (далі Вінницький ОЦЗ, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що після звільнення з роботи на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивач зареєструвалась у Могилів-Подільській міськрайонній філії Вінницького обласного центру зайнятості, де їй було призначено мінімальну допомогу по безробіттю в розмірі 1800 грн. З розміром нарахованої суми позивач не погодилась, а тому звернулася до відповідача із заявою про надання роз`яснень щодо суми нарахування. Листом від 20.10.2022, як зазначає позивач, їй повідомлено про те, що оскільки на день прийняття рішення про призначення їй допомоги по безробіттю та за весь період перебування на обліку у службі зайнятості в Державному реєстрі були відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, а саме дані про нараховану заробітну плату та сплату єдиного внеску за січень-березень 2021 року, виплату допомоги по безробіттю було призначено позивачці у мінімальному розмірі. Після надходження даних про нараховану заробітну плату та сплату єдиного внеску за січень-березень 2021 року позивачеві буде проведено розрахунок середньої заробітної плати для виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення, донараховано та перераховано різницю нарахованої суми.

Не погоджуючись з діями відповідача та розміром виплаченої допомоги, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду.

У поданому до суду 20.01.2023 відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивує тим, що 13.04.2021 позивач звернулась до Могилів-Подільської міськрайонної філії Вінницького обласного центру зайнятості, де їй було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю, як застрахованій особі (залежно від страхового стажу) в мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для цієї категорії осіб, у розмірі 1800 грн.

Відповідач вказує на те, що рішення Могилів-Подільської міськрайонної філії Вінницькою обласного центру зайнятості про виплату позивачці допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі було прийняте відповідно до вимог абзацу першого пункту 10 розділу II Порядку № 624 на тій підставі, що станом на час його прийняття (13.04.2021) були відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, а саме було відсутнє підтвердження сплати роботодавцем відділом культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації єдиного внеску за позивача за січень, лютий та березень 2021 року. Відтак були відсутні правові підстави для зарахування зазначених періодів до страхового стажу позивача та визначення розміру допомоги по безробіттю у відсотках до її середньої заробітної плати, залежно від страхового стажу.

Відповідач зауважує, що позивачеві може бути перерахована допомога по безробіттю з дня її призначення лише після підтвердження сплати ЄЄВ у повному обсязі та за заявою особи. Оскільки на сьогоднішній день підтвердження сплати ЄСВ за позивача у повному обсязі немає, не можуть бути зараховані до її страхового стажу періоди січень, лютий та березень 2021 року.

Ухвалою суду від 27.01.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи та про витребування додаткових доказів.

У поданій до суду 02.02.2023 відповіді на відзив позивач вважає відзив безпідставним, а позов таким, що підлягає задоволенню з урахуванням наведеного у позовній заяві обґрунтування.

09.09.2023 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що він несе відповідальність за прийняте Могилів-Подільською філією Вінницького обласного центру зайнятості рішення про призначення позивачці виплати допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив, що 09.02.1990 позивач прийнята на посаду бібліотекаря відділу нестаціонарного обслуговування Могилів-Подільської централізованої бібліотечної справи. У період з 04.01.2019 до 09.03.2021 позивач працювала на посаді провідного бібліотекаря центральної районної бібліотеки відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації, що підтверджується записами у її трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 1 розпорядження Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області від 18.01.2021 № 10 вирішено припинити юридичну особу відділ культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 42732870) шляхом ліквідації.

Наказом голови ліквідаційної комісії відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації від 09.03.2021 № 16 позивач звільнена із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації.

Оскільки на день звільнення з роботи перед позивачем утворилася заборгованість із виплати заробітної плати, яка не була виплачена добровільно, позивач звернулась до суду щодо її примусового стягнення. Наказом Могилів-Подільського міськрайонного суду від 22.03.2021 з відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 24118,56 грн.

За рішенням Могилів-Подільської філії Вінницького обласного центру зайнятості від 13.04.2021 № НТ210413 позивачеві був наданий статус безробітної з 13.04.2021 та розпочато виплату допомоги по безробіттю (яку припинено 08.04.2022).

З розміром нарахованої суми допомоги по безробіттю позивач не погодилась, а тому 14.09.2022 звернулася до відповідача за роз`ясненнями щодо виплачуваної їй суми нарахування.

Листом від 19.09.2022 за вих. № 13.02-17/615-22 позивача повідомлено, що оскільки на день прийняття рішення про призначення їй допомоги по безробіттю та за весь період перебування на обліку у службі зайнятості в Державному реєстрі були відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, а саме дані про нараховану заробітну плату та сплату єдиного внеску за січень-березень 2021 року, виплату допомоги по безробіттю призначено позивачці в мінімальному розмірі. Після надходження даних про нараховану заробітну плату та сплату єдиного внеску за січень-березень 2021 року позивачці буде проведено розрахунок середньої заробітної плати для виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення, донараховано та перераховано різницю нарахованої суми.

Після отримання вказаної відповіді позивач звернулася до Могилів-Подільської районної військової адміністрації щодо надання інформації про сплату за неї ЄСВ за вищезазначений період та 20.10.2022 за № 1770/02-02.09 отримала відповідь, згідно з якою ЄСВ нараховувалось загалом на всю суму, виділену з районного бюджету на погашення судових наказів по відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської РДА, в тому числі по ОСОБА_1 , згідно з платіжним дорученням № 19 від 30.06.2021.

Крім того, у відповідь на запит позивача Головне управління ДПС у Вінницькій області листом № 22454/6/02-32-24-11-11 від 26.10.2022 повідомило, що страхувальником- роботодавцем, який відповідно до Закону № 2464-VI зобов`язаний сплачувати ЄСВ за позивачку, є відділ культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, без урахування страхового стажу в повному обсязі, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-III (далі Закон № 1533-III) загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі страхування на випадок безробіття) система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 1 статті 4 цього Закону визначено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи-підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Положеннями частини 1 статті 6 Закону № 1533-III визначено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Одним із видів такого забезпечення є допомога по безробіттю.

Водночас нормами частини 1 статті 21 Закону № 1533-III передбачено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Отже, страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 1533-III страхові внески кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Відповідно до статті 4 цього Закону встановлено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску. Це, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

З цим правом кореспондується обов`язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464-V).

При цьому відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом приписів ч. 1 ст. 26 Закону № 2464-VI адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску несуть посадові особи платників єдиного внеску.

Також згідно із статтею 1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд України є органом, який уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Отже, з аналізу наведених правових норм видно, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи, вони підлягають обов`язковій сплаті і є гарантією матеріального забезпечення особи на випадок її безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин. Відповідальність за порушення умов та порядку сплати таких внесків покладено на платника єдиного внеску та його посадових осіб.

Водночас згідно з правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постановах від 29.04.2020 у справі № 266/970/16-а та від 22.04.2021 у справі № 752/20612/17, особи, які сплачують страхові внески через роботодавця, без сприяння державних органів, позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, означатиме порушення їх прав на отримання соціальних гарантій. Несплата підприємством страхових внесків не може бути підставою для позбавлення права застрахованої особи на отримання соціальних гарантій, оскільки це призведе до порушення принципу рівності перед законом.

Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 06.04.2020 № 624 (чинного на момент спірних правовідносин ) (далі Порядок № 624), цей Порядок визначає процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, механізм обчислення регіональними та базовими центрами зайнятості, а також філіями регіональних центрів зайнятості державної служби зайнятості (далі центри зайнятості) страхового стажу.

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку № 624 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб Державного реєстру) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а в разі відсутності цих відомостей довідок про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), виданих особі роботодавцем, військовим комісаріатом, де така особа перебувала на обліку, військовою частиною, органом, де особа проходила службу (далі довідка про зарплату).

Відповідно до пункту 10 розділу II Порядку № 624, якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду. Після надходження необхідних даних про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, а в разі відсутності даних для військовослужбовців після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо неврахування відповідачем страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю періоду роботи позивачки з січня по березень 2021 року, через відсутність даних про сплату роботодавцем страхових внесків за позивача.

При цьому судом встановлено, що роботодавця позивача, відділ культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 42732870) вирішено припинити шляхом ліквідації на підставі розпорядження Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області від 18.01.2021 № 10, а наказом голови ліквідаційної комісії відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації від 09.03.2021 № 16 позивача звільнено із займаної посади.

Згідно з довідкою №28 від 09.03.2021, виданою головою ліквідаційної комісії відділу культури, мистецтв та спорту Могилів Подільської РДА, на час звільнення позивача з роботи заборгованість по виплаті їй заробітної плати за січень-березень 2021 року склала 24118,56 грн.

Вказану заборгованість стягнуто з відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області на користь позивачка наказом Могилів-Подільського міськрайонного суду від 22.03.2021.

Листом від 14.10.2022 № 1727/02-02.02 позивача повідомлено, що Могилів-Подільською районною державною адміністрацією на виконання судового наказу виплачена заробітна плата в розмірі 24118,56 грн (платіжне доручення № 12 від 24.06.2021).

Крім того, як видно зі змісту листа начальника Могилів-Подільської районної військової адміністрації від 20.10.2022 за № 1770/02-02.09, ЄСВ нараховувалось в загальному на всю суму, що виділялася з районного бюджету на погашення судових наказів по відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської РДА, в тому числі по ОСОБА_1 , згідно з платіжним дорученням № 19 від 30.06.2021.

Проте згідно з відомостями з державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом, які додані відповідачем до відзиву на позовну заяву, за період з 01.2021 по 03.2021 відсутні дані щодо сплати страхових внесків за позивача.

Відповідно до наданих відповідачем 31.03.2023 доказів, а саме листа Головного управління ДАС у Вінницькій області від 13.03.2023 № 3791/5/02-32-13-08, по відділу культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської РДА станом на 13.03.2023 рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за колом платежу 7101000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати, винагород за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності) в сумі 956445,28 грн. Відповідно до листа Могилів-Подільської РДА від 24.03.2023 № 533/02-02.22 Могилів-Подільською РДА згідно виділених з районного бюджету коштів у 2021 році було сплачено кошти за невиплачену заробітну плату по судовому наказу ОСОБА_1 та декількох інших працівників культури, мистецтв та спорту та сплачено ЄСВ на відповідні кошти. ЄСВ, як зазначено у цьому листі, здійснювалась по відділу, мистецтв та спорту і лише після її повного погашення буде зарахована ОСОБА_1 та іншим працівникам відділу.

В контексті оцінки зібраних у справі доказів та встановлених обставин справи, суд вважає, що порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески за неї зараховані не були.

Відтак при вирішенні справи суд доходить висновку, що саме внаслідок невиконання відділом культури, мистецтв та спорту Могилів-Подільської РДА (або самою Могилів-Подільською РДА) обов`язку зі своєчасної сплати страхових внесків позивач була неправомірно позбавлена соціальної захищеності (отримання належного матеріального забезпечення на випадок безробіття) з урахуванням фактичного стажу роботи у вказаній установі, що суперечить принципу верховенства права та основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

При цьому суд визнає неприйнятними доводи відповідача про те, що після надходження даних про сплату єдиного внеску за січень-березень 2021 року позивачеві буде проведено розрахунок середньої заробітної плати для виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення, а також донараховано та перераховано різницю нарахованої суми.

Суд враховує, що з огляду на ліквідацію роботодавця позивача, як юридичної особи, та отримані позивачем та відповідачем відповіді, зокрема з Могилів-Подільської РДА та Головного управління ДПС у Вінницькій області, невідомо взагалі коли вказана подія може відбутися. Однак, знову-таки, оскільки від волі позивача жодним чином не залежить питання сплати страхових внесків, факт відсутності такої сплати, який, до того ж, є тривалим, а відповідне питання не вирішується ані контролюючими, ані іншими органами державної влади, позивач не може нести тягар відповідальності за таку неправомірну бездіяльність відповідальних за це посадових осіб та позбавлятися права на отримання допомоги по безробіттю у розмірі, на який вона має право за законом.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій Вінницького обласного центру зайнятості щодо незарахування до страхового стажу позивача заробітної плати за січень-березень 2021 року та, як наслідок, зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача заробітну плату за січень-березень 2021 року та провести перерахунок і виплату їй допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу для виплати допомоги по безробіттю заробітної плати за січень-березень 2021 року, з урахуванням вже виплачених сум допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 992,40 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Вінницького обласного центру зайнятості щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 заробітної плати за січень-березень 2021 року.

Зобов`язати Вінницький обласний центр зайнятості зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 заробітну плату за січень-березень 2021 року та провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу для виплати допомоги по безробіттю заробітної плати за січень-березень 2021 року, враховуючи виплачені суми допомоги.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького обласного центру зайнятості судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Вінницький обласний центр зайнятості (21009, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 3а, код ЄДРПОУ 05392714)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович