Рішення

від 15.05.2023 по справі 160/1223/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року Справа № 160/1223/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. за участі секретаря судового засіданняПати В.А. за участі: представника позивача представника відповідача Курочкіної І.С. Писаревського О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТІЛ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТІЛ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2022 р.:

№ 226/32-00-07-04-08 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 5 021 206,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 255 301,50 грн.;

№ 227/32-00-07-04-08 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а саме від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 260 026,00 грн.;

№ 228/32-00-07-04-08 про застосування штрафу за відсутність реєстрації податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 13 600,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення позапланової перевірки з питань «законності декларування заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ у розмірі 298 899 693,00 грн.», а не щодо «законності декларування від`ємного значення ПДВ» (як визначено у наказі, направленнях та змісту акту перевірки), то контролюючий орган протиправно вийшов за межі перевірки та фактично здійснив саме перевірку заявленої суми ПДВ до бюджетного відшкодування в порядку п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, а не суми від`ємного значення в порядку пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Кодексу. Про удаваність перевірки платника податку, яку призначив контролюючий орган в порядку пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України з питань «законності декларування від`ємного значення ПДВ», свідчить те, що контролюючий орган результати даної перевірки протиправно включив до Реєстру Мінфіну заяв відшкодування ПДВ, тобто реально була проведена саме перевірка з питань «законності декларування заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ у розмірі 298 899 693,00 грн.» в порядку п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України. На думку позивача, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЮНІСТІЛ) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року, є безпідставною, неправомірною та проведеною за відсутності підстав для проведення перевірки, визначених у п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України. У зв`язку з чим, податкові повідомлення-рішення Відповідача від 19.09.2022 р. форми «В1» №226/32-00-07-04-08, форми «В4» №227/32-00-07-04-08, форми «ПН» №228/32-00-07-04-08 були прийняті з порушенням діючого законодавства, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

20 лютого 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податково кодексу, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настают за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкові декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальна перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Таким чином, пряма норма Податкового кодексу передбачає проведе» документальної позапланової перевірки на підставі наказу Східного міжрегіональна управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.02.2022 р. № 28-п. Твердження Позивача, що в силу дії норм п.200.10, 200.11 ст.200 Податкового кодексу України в редакції на дату призначення перевірки контролюючий орган для перевірки заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ призначає перевірку за окремою підставою - виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану є недостовірними та й такими, що суперечать дійсності. Оскільки, контролюючим органом застосована редакція норм п.200.10, 200.11 ст.200 Податкового кодексу України, яка діяла на момент винесення наказу, тобто станом на 18.02.2022 року. Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п. «а» п.198.1, абз. 1-3 п. 198.2, абз.1,2 п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «ЮНІСТІЛ» внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення згідно поданої декларації з ПДВ за грудень 2021 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму ПДВ у розмірі - 1 335 400,20 грн., при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з ризиковими контрагентами. В ході проведення перевірки встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції ТОВ «ЮНІСТІЛ» по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ», ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ДНІПРО», ТОВ «АЛМАЗ ТРАНС ЛТД», ТОВ «НАВІУМ-КР», ТОВ «2У ТРЕЙД», ТОВ «РЕМ ПРОМ СЕРВІС» та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції. Отже, із урахуванням виявлених порушень в частині заниження податкових зобов`язань у зв`язку з реалізацією продукції власного виробництва по території України за цінами, що є нижчими ніж її собівартість ТОВ «ЮНІСТІЛ» порушено норми п. 201.1. п. 201.10 ст. 201 ПКУ, та, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами та доповненнями, пп.1, пп.2 п. 3 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016р. № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016р. за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), ТОВ «ЮНІСТІЛ», а саме Товариством не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на перевищення звичайних цін над ціною реалізації продукції. Враховуючи наведене, в порушення п. п. 14.1.71 , п.п. 14.1.231, п. 14.1 ст.14, п.188.1 ст.188 ПКУ, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зі змінами та доповненнями, пп.1, пп.2 п. 3 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016р. № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016р. за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), ТОВ «ЮНІСТІЛ» занижено базу оподаткування операцій з постачання продукції за ціною, нижчою за її собівартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 888 922,28 грн., внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення з ПДВ по р. 16.1 Декларації з ПДВ за грудень 2021 року, чим порушено п.200.1, п.200.4 абз. в) ст.200 Кодексу на загальну суму 3 888 922,28 грн.

06 березня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач заперечує щодо доводів відповідача, посилаючись на доводи викладенні у позовній заяві. Позивач вважає безпідставною та неправомірною документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЮНІСТІЛ» (код ЄДРПОУ 35601339), проведену СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі наказу від 18.02.2022 р. № 28-п, з огляду на відсутність визначених у п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України підстав для проведення перевірки. За результатами такої перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено неправомірний Акт перевірки № 175 та неправомірні податкові повідомлення-рішення від 19.09.2022 р. форми «В1» №226/32-00-07-04-08, форми «В4» №227/32-00-07-04-08, форми «ПН» №228/32-00-07-04-08. Так, в період з 23.02.2022 р. по 14.07.2022 р. СМУ ДПС по роботі з ВПП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЮНІСТІЛ» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (вх.№9422362073 від 20.01.2022). Мета перевірки щодо «законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість» зазначена в наказі СМУ ДПС по роботі з ВПП №28-п від 18.02.2022 р., направленнях СМУ ДПС по роботі з ВПП від 22.02.2022 р. № 48/32-00- 07-01-03-25, № 49/32-00-07-01-03-25, № 50/32-00-07-01-03-25 та від 24.06.2022 р. № 83/32-00-07-01-03-25, № 84/32-00-07-01-03-25 (направлення на перевірку ТОВ «ЮНІСТІЛ) та Акті перевірки №175. При цьому, зазначені документи не передбачають проведення перевірки з питань «законності декларування заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ» (том 5 а.с. 160-174).

20 березня 2023 року до суду надійшли заперечення відповідача, у яких зазначили, що Податковий кодекс України прямо передбачає проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/АБО з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. В ході перевірки питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість перевіряються в тому числі і суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, оскільки це єдина декларація з податку на додану вартість, її форма та зміст затверджені в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 Податкового Кодексу України. Також зазначили про безпідставність доводів ТОВ «ЮНІСТІЛ» про застосування редакції вищезазначеної статті у редакції до 01.01.2022 року, оскільки на момент прийняття наказу від 18.02.2022 року № 28-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮНІСТІЛ» діяла редакція п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України. Крім того, вказали, що можливість використання інформаційних баз даних, прямо передбачено ПКУ. В ході проведення перевірки встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції ТОВ «ЮНІСТІЛ» по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Ураховуючи вищевикладене, просили у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ» у справі № 160/1223/23 до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відмовити в повному обсязі.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 квітня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.

15 травня 2023 року у судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов, запереченнях та додаткових пояснень.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 20 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТІЛ" звернулось із заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації ТОВ «ЮНІСТІЛ» за № 9422362073 щодо заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 298 899 693,00 грн.

Відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України в порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2022 року № 9422362073).

За результатами перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 17 лютого 2022 року складено довідку, за висновками якої, наявні підстави відповідно статті 78 Податкового кодексу України для проведення документальної позапланової виїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року.

На підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.02.2022 р. № 28-п та направлень на проведення перевірки від 22.02.2022 р. № 48/32-00-07-01-03-25, № 49/32-00-07-01-03-25, № 50/32-00-07-01-03-25 та від 24.06.2022 р. № 83/32-00-07-01-03-25, № 84/32-00-07-01-03-25 виданих Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІСТІЛ» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (вх. № 9422362073 від 20.01.2022р.).

Перевірка проводилась з 23.02.2022 р. по 14.07.2022 р. (з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 р. №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 р. №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 р. №2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 р. №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 р. №2212-ІХ та Указом від 17.05.2022 р. №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 р. №2263-ІХ та наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.06.2022 р. за №57-п про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки)).

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 21.07.2022 № 175/32-00-07-01-03-27/35601399 . Відповідно до висновку Акту перевірки, ТОВ «ЮНІСТІЛ» порушено:

- п.п. 14.1.71, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.188.1 сі. 188, п.192.1, п. 192.3 ст.192, п.п. «а» п. 198.1, абз.1-3 н. 198.2, абз.1,2 п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 абз. в) п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- завищено бюджетне відшкодування (рядок 20.2 Декларації) за грудень 2021 на суму 5 021 205,99 грн.;

-завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень на суму 260 026,00 грн.

-п. 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307 зі змінами та доповненнями, а саме, ТОВ «ЮНІСТІЛ» не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на перевищення звичайних цін над ціною реалізації продукції, всього за обсягом постачання (без ПДВ) на суму 19444611,40 грн. та суму ПДВ 3888922,28 грн., в тому числі по періодам:

-за лютий 2019 р. обсяг постачання без ПДВ у сумі 1167265,0 грн. ПДВ у сумі 233453,00 грн.

-за серпень 2019 р. обсяг постачання без ПДВ у сумі 5472941,69 грн. ПДВ у сумі 1094588,34 грн.

-за вересень 2019 р. обсяг постачання без ПДВ у сумі 9908153,05 грн. ПДВ у сумі 1981630,61 грн.

-за листопад 2019 р. обсяг постачання без ПДВ у сумі 2896251,66 грн. ПДВ у сумі 579250,33 грн. (том 1 а.с. 52-67).

Позивач скористався своїм правом, відповідно до п.86.7 ст.87 ПК України, ТОВ «ЮНІСТІЛ» подало до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, заперечення № 07/235 від 19.08.2022 р. на Акт перевірки від 21.07.2022 № 175/32-00-07-01-03-27/35601399 (том 1 а.с. 224-242).

19 серпня 2022 року ТОВ «ЮНІСТІЛ» отримало суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку у розмірі - 293 878 487,00 грн.

Згідно листа № 2505/6/32-00-07-01-01 від 12.09.2022 р. Відповідачем надано Позивачу відповідь на заперечення до Акту перевірки, в якому вказано про правомірність та відповідність нормам діючого податкового законодавства та цивільного права, висновків Акту перевірки № 175/32-00-07-01-03-27/35601399.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою № 235 від 13.10.2022 року, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.09.2022 р. форми «В1» №226/32-00-07-04-08, форми «В4» №227/32-00-07-04-08, форми «ПН» №228/32-00-07-04-08, прийнятих Відповідачем.

Відповідно Рішення про продовження строку розгляду скарги від 19.10.2022 р. №12884/6/99-00-06-01-02-06 Державною податковою службою України було прийнято рішення продовжити строк розгляду скарги до 12.12.2022 року.

Відповідно Рішення про результати розгляду скарги від 22.11.2022 р. №15014/6/99-00-06-01-02-06 (отримане 15.12.2022 р.) Державною податковою службою України було залишено без змін податкові повідомлення-рішення Відповідача від 19.09.2022 р. форми «В1» №226/32-00-07-04-08, форми «В4» №227/32-00-07-04-08, форми «ПН» №228/32-00-07-04-08, а скаргу Позивача без задоволення.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення Відповідача від 19.09.2022 р. форми «В1» №226/32-00-07-04-08, форми «В4» №227/32-00-07-04-08, форми «ПН» №228/32-00-07-04-08 були прийняті з порушенням діючого законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок призначення документальних позапланових перевірок регламентовано положеннями статті 78 ПК України, в якій визначено виключні підстави для проведення такої перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, але не виключно, у постановах від 19 лютого 2021 року (справа №821/1235/17), від 21 липня 2021 року (справа №420/2382/20)) за наслідками аналізу вищенаведеної норми права висловлював правову позицію, що зміст наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий - подання декларації з від`ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТІЛ" подало податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2022 року № 9422362073 за грудень 2021 року, а також 20 січня 2022 року звернулось із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації ТОВ «ЮНІСТІЛ» за № 9422362073 щодо заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 298 899 693,00 грн.

За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - Порядок №21), якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Аналіз норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України у взаємозв`язку з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України і Порядку №21 дають підстави для формулювання наступного правового висновку.

Податок на додану вартість підлягає або сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню в залежності від того, яке значення має різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду: позитивне чи від`ємне. Наслідком накопичення за результатами звітного (податкового) періоду податкового кредиту в більшому розмірі, ніж податкових зобов`язань з податку на додану вартість, є виникнення від`ємного значення з цього податку, яке в подальшому призводить до виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Для висновку про правомірність декларування платником податків від`ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов`язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від`ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від`ємного значення різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю «від`ємне значення ПДВ» у розумінні норм ПК України та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від`ємного значення ПДВ.

Суд, наголошує, що встановлене в абзаці другому підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України обмеження щодо предмета документальної позапланової перевірки, призначеної з цієї підстави, закріплює неможливість перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати інших передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства.

Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі №640/6754/21.

Так, судом встановлено, що відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України в порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2022 року № 9422362073) в період з 21 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року.

За результатами камеральної перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 17 лютого 2022 року складено довідку, за висновками якої, наявні підстави відповідно статті 78 Податкового кодексу України для проведення документальної позапланової виїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року, яка була призначена наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.02.2022 р. № 28-п.

Таким чином, доводи позивача про те, що документальна позапланова виїзна перевірка була проведена до завершення камеральної перевірки спростовані вищенаведеними обставинами.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Таким чином, твердження позивача про те, що відповідач війшов за межі предмету документальної позапланової перевірки з питання закконості декларування від`ємного значення ПДВ, спростовані вищенаведеними висновками.

При цьому, суд враховує саме останню правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі №640/6754/21, а не постанову Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 260/1644/19 на яку посилається позивач, з урахуванням їх релевантності.

У той же час, вирішуючи питання правомірності прийнятих за результатами позапланової перевірки податкові повідомлення-рішення від 19.09.2022 р. форми «В1» №226/32-00-07-04-08, форми «В4» №227/32-00-07-04-08, форми «ПН» №228/32-00-07-04-08 суд виходить з такого.

Відповідно до п.14.1. 36 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, наданням послуг, - спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно - та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 Податковий кодексу, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власних, у тему числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 22.1 ст.22 Податкового кодексу визначено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких, податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням - об`єктів оподаткування та/або додаткових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних, з - обчисленням і сплатою податків ї зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 ст.44 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від. причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу встановлено: «Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг..».

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу встановлено: «Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу встановлено: «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням виготовленням товарів (у тому числі при їж імпорті) та послуг…».

Зведені результати податкового обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу, визначено, що сума податку, що підлягає сплаті до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом.200.4 ст. 200 Податкового кодексу, визначено, сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то вона:

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податковому періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 3 ст.200 прим, цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Одним із принципів, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність є превалювання сутності над формою, який: передбачає облік операцій відповідно до сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Враховуючи норми частини першої ст. 9 Закону №996, будь-який документ щодо ідентифікованого товару (робіт, послуг) має силу первинного документу лише в разі фактичного: здійснення господарської операції, що в свою чергу має підтверджуватися, в тому числі, реальним джерелом походження (виробництва) певного товару (робіт, послуг) в обсязі, зазначеному у первинному Документі та податковій накладній.

За відсутності факту підтвердження надання: робіт (н6слуг)/придбання товару, відповідні суми ВДВ не можуть включатися до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але Недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок їх юридична дефектність не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності піддягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, при наявності первинних документів, що підтверджують таку господарську операцію

Так, відповідачем в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Юністіл» завищено від`ємне значення згідно поданої декларації з ПДВ за грудень 2021 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму ПДВ у розмірі 1 335 400,20 грн, при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості, їх здійснення (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів» відсутність технічної та матеріальної бет дата виконання робіт/надання послуг, відсутність дозвільних документів (ліцензії, дозволи тощо), неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації тощо), зокрема, за операціями з ТОВ «ПРОМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ», ТОВ «НАВІУМ-КР», ТОВ «АЛМАЗ ТРАНС ЛТД», ТОВ «2У ТРЕЙД», ТОВ «РЕМ ПРОМ СЕРВІС», ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ДНІДРО».

В ході розгляду справи судом встановлено, що 22 квітня 2019 року між ТОВ «Юністіл» та ТОВ «НАВІУМ-КР» укладено договір надання послуг № 22/04/19П-НКР з надання послуг щодо капітального ремонту фасадів будівлі цеху з виробництва оцинкованої листової сталі з АПК за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127/10. На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано до суду податкова накладна № 35 від 16.04.2020 року на суму 414643,20 грн з урахуванням ПДВ 69107,20 грн, платіжне доручення на суму 414643,20 грн від 28 травня 2020 року, рахунок № 33 від 15.04.2020р., Акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відомість ресурсів, розрахунки №1-1 загальновиробничих витрат (том 2 а.с. 171-220).

Суд, зазначає, що висновки відповідача щодо неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Навіум-КР» за квітень 2020 року з урахуванням сукупності обставин: відповідно до ЄРПН не встановлено надавача послуг, які були реалізовані на адресу ТОВ «Юністіл», підприємство придбаває аналогічні послуги у інших СГ; при співставленні показників бази даних ІТС «Податковий блок» та наданих первинних документів ТОВ «Навіум-КР» не має в достатній кількості працівників, суми нарахованої заробітної плати та основних засобів для можливості надання послуг, оформлених в актах форми КБ-2В; відповідно до даних ЄРПН по ланцюгу постачання послуг ТОВ «Юністіл» - ТОВ «Навіум-КР» - ТОВ «Торгово-будівельна група «Обеліск» - ТОВ «Бестсоюз» -ТОВ «Сигмат» - ТОВ «Вайт Корп ЮА» - ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Енергоефективність» встановлено обрив ланцюга, придбання ковбаси та аналогічних виробів з м`яса, м`ясних субпродуктів чи крові, готові харчові продукти, виготовлені на основі цих виробів; наявність кримінального провадження № 4202004171000032 віл 23.03.2020 за ч.2 ст. 191 Кримінального Кодексу України, ґрунтуються на припущення відповідача і спростованні позивачем наданими до суду документами.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «Юністіл» та ТОВ «АЛМАЗ ТРАНС ЛТД» 03 січня 2020 року укладено договір поставки № 03/01/20Т-АТЛ, згідно умов, якого позивач зобов`язався прийняти й оплатити матеріал, а саме, пиломатеріали хвойних порід деревени (брус, піддони) на умовах, передбачених цим Договором (з додатками специфікаціями та додатковими угодами). На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано до суду, (з додатками специфікаціями та додатковими угодами), договір №02/01/19Т-АТЛ від 02.01.2019р. (з додатками специфікаціями), податкові накладні № 18 від 05.06.2020, № 9 від 27.01.2021, № 6 від 18.01.2021, № 33 від 14.07.2020, № 31 від 06.07.2020, № 29 від 05.03.2021, № 27 від 02.03.2021, № 24 від 25.02.2021, № 23 від 15.06.2020, № 22 від 23.02.2021, № 21 від 22.02.2021, № 20 від 19.02.2021, № 18 від 17.02.2021, № 13 від 08.02.2021, № 13 від 03.09.2019, № 11 від 13.08.2019, № 9 від 30.04.2020, № 8 від 25.01.2021, № 8 від 21.04.2020, № 7 від 22.01.2021, № 50 від 18.09.2020, № 5 від 14.01.2021, № 49 від 14.09.2020, № 4 від 14.01.2021, № 39 від 07.08.2020, № 36 від 25.07.2020, № 35 від 23.07.2020, № 34 від 17.07.2020, № 22 від 28.11.2019, № 22 від 12.06.2020, № 21 від 09.06.2020, № 2 від 12.01.2021, № 19 від 18.02.2021, № 17 від 15.02.2021, № 17 від 03.06.2020, № 16 від 26.09.2019, від 12.02.2021, № 15 від 02.06.2020, № 14 від 10.02.2021, № 12 від 05.02.2021, № 11 від 03.02.2021, № 10 від 29.01.2021, № 1 від 29.01.2020, № 1 від 06.01.2021, № 33 від 29.03.2021, № 32 від 29.03.2021, № 3 від 13.01.2021, № 28 від 04.03.2021, № 27 від 27.06.2020, № 26 від 01.03.2021, № 25 від 26.02.2021, № 25 від 24.06.2020, № 24 від 20.06.2020, № 23 від 24.02.2021, № 48 від 09.09.2020, № 47 від 02.09.2020, № 45 від 18.08.2020, які зареєстровані у реєстрі податкових накладних, платіжні доручення: №260715 від 20.03.2020р., №265800 від 03.04.2020р., №268244 від07.04.2020р., №271478 від 17.04.2020р., №286587 від 26.05.2020р., №293258 від 09.06.2020р., №296413 від 16.06.2020р., №297466 від 18.06.2020р., №301959 від 30.06.2020р., №301958 від 30.06.2020р., №301948 від 30.06.2020р., №310737 від 15.07.2020р., №314476 від24.07.2020р., №315783 від 29.07.2020р., №315775 від 29.07.2020р., №325003 від 13.08.2020р., №325006 від 13.08.2020р., №325005 від 13.08.2020р., №329345 від 25.08.2020р., №335854 від 04.09.2020р., №344675 від 28.09.2020р., №344684 від 28.09.2020р., №344683 від 28.09.2020р., №371773 від 26.11.2020р., №395398 від 20.01.2021р., №400631 від 29.01.2021р., №400628 від 29.01.2021р., №400633 від 29.02.2021р., №400627 від 29.01.2021р., №400630 від 29.01.2021р., №405456 від 05.02.2021р., №408754 від 17.02.2021р., №409711 від 18.02.2021р., №410103 від 19.02.2021р., №410102 від 19.02.2021р., №410104 від 19.02.2021р., №412744 від 25.02.2021р., №412743 від 25.02.2021р., №412749 від 25.02.2021р., №413509 від 26.02.2021р., №417516 від 05.03.2021р., №417512 від 05.03.2021р., №417518 від 05.03.2021р., №421619 від 18.03.2021р., №421618 від 18.03.2021р., №421617 від 18.03.2021р., №423316 від 23.03.2021р., №423313 від 23.03.2021р., №423308 від 23.03.2021р., №423309 від 23.03.2021р., №423315 від 23.03.2021р., №423311 від 23.03.2021р., №423322 від 23.03.2021р., №423310 від 23.03.2021р., №433057 від 07.04.2021р., №434001 від 08.04.2021р., №434002 від 08.04.2021р., №235791 від 28.01.2020р., №251111 від 28.02.2020р., №2859 від 27.09.2019р., №3222 від 31.10.2019р., №3223 від 31.10.2019р.; рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти списання (том 2 а.с. 221-236, том 3 а.с. 1-244, том 4 а.с. 1-115).

Таким чином, позивачем підтверджено здійснення господарських операцій наданими первинними документами.

Висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «АЛМАЗ ТРАНС ЛТД» через недостатність працівників на підприємстві контрагента, суд не приймає до уваги, оскільки такі висновки не мають правового значення, ураховуючи, що ТОВ «АЛМАЗ ТРАНС ЛТД» продавав позивачу піддони, а не є виробником такої продукції, для виготовлення, якої необхідний великий штат працівників.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивач купив у ТОВ «2У ТРЕЙД» втулки на шийку валу погружного обладнання наружного діаметру 83 мм та 113 мм, на підставі договору поставки ТМЦ № 21/12/2020 від 21.12.2020 р вартість яких становить 94610, 40 грн з урахуванням ПДВ - 15768,40 грн., за вказаною операцію була складена та зареєстрована податкова накладна № 1 від 23.12.2021. А також позивачем було придбано шафа охолодження на крани, на підставі договору поставки ТМЦ № 06/10/2020 від 06.10.2020 р., укладеного з ТОВ «РЕМ ПРОМ СЕРВІС». На підтвердження здійснення господарської операції позивачем було надано договір № 06/10/2020 від 06.10.2020 р, специфікація № 1 від 06.10.2020 р, платіжні доручення № 356488 від 22.10.2020 року № 375495 від 04.12.2020 року, складені та зареєстровані податкові накладні № 10 від 09.11.2020, № 7 від 22.10.2020 р, з сумами ПДВ 10080,00 грн та 4320,00 грн. ( том 4 а.с116-144).

Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з вказаними Товариствами через недостатність працівників на підприємстві контрагента, суд не приймає до уваги, оскільки такі висновки не мають правового значення, враховуючи, що Товариства продавали позивачу втулки на шийку валу погружного обладнання та шафи охолодження на крани, які не є виробником такої продукції для виготовлення, якої необхідний великий штат працівників.

В акті перевірки зазначено про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Стройсервіс -Дніпро» реалізовані на адресу ТОВ «Юністіл» за липень, вересень 2020 року з урахуванням сукупності обставин: відповідно до ЄРПН не встановлено надавача послуг, які були реалізовані на адресу ТОВ «Юністіл»; при співставленні показників бази даних ІТС «Податковий блок» та наданих первинних документів ТОВ «Стройсервіс-Дніпро» не має в достатній кількості працівників, суми нарахованої заробітної плати та основних засобів для можливості надання послуг, оформлених в актах форми КБ-2В; відсутність документів: журнал видачі пропусків працівникам, вантажні перепустки, що підтверджують знаходження транспорту на території підприємства; сертифіката; якості на матеріали;відсутність наявності Дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідачем вказані висновки зроблені спираючись лише на аналіз своїх електронних баз даних, без дослідження усіх первинних документів по ланцюгу постачання, без отримання результатів або проведення зустрічних звірок постачальників по ланцюгу постачання, без проведення виїзних документальних перевірок постачальників по ланцюгу постачання, робить висновки, що ТОВ «ЮНІСТІЛ», як кінцевий покупець товарів, робіт (послуг), завищило податковий кредит. Проте, вказані висновки спростовуються наданими позивачем до суду доказами.

Судом встановлено, що 17 червня 2020 року між ТОВ «Юністіл» іменований, як «Замовник» та ТОВ «Стройсервіс -Дніпро» іменований, як «Викоавець» укладено договір надання послуг № 17/06/20, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до умов даного Договору, в обсязі та у терміни, обумовлені у доданих Специфікаціях, що є невід`ємними Частинами даного Договору. Роботи виконуються на території ТОВ «Юністіл» за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вуя, Окружна, 127/10.Замовник зобов`язується надати Підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи у порядку та строки, передбачені даним Договором і Специфікаціями до нього. Сторони допускають, за умови надання у письмовій формі згоди Замовника, залучення Підрядником спеціалізованих підприємств (організацій) (далі - «Субпідрядників».) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт згідно з даним Договором. При цьому відповідальність за неналежне виконання і/або порушення Підрядником і Субпідрядниками умов даного Договору перед Замовником, несе Підрядник.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду первинні документи, зокрема специфікацію № 1 від 17.06.2020 р, акт приймання виконаних робіт № 02-07 за липень 2020 року, акт приймання виконаних робіт № 03-09, за вересень 2020 року, платіжні доручення від 20 серпня 2020 року № 327586, від 16 жовтня 2020 року № 354440, складені податкові накладні № 11 від 02.07.2020 та № 81 від 24.09.2020 на суду ПДВ - 112487,60 грн та 151948,40 грн відповідно. (том 4 а.с. 145-207).

Доводи Відповідача «щодо завищення ТОВ «ЮНІСТІЛ» задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість в податковій декларації за грудень 2021 р. на загальну суму 1 335 400,20 грн. за рахунок відображення податкового кредиту на суму ПДВ по операціям з придбання товарів/послуг на території України у контрагентів постачальників, є неправомірними та безпідставними.

Щодо господарських операцій Позивача з ТОВ «Променергоспецмонтаж», судом встановлено таке. Документи, якими підтверджуються операції Позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Променергоспецмонтаж» - договір №01/2021/28 від 28.07.2021, документи податкового та бухгалтерського обліку: податкові накладні, платіжні доручення, рахунки, Акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відомості ресурсів, розрахунки №1-2 загальновиробничих витрат, Акти на витрачені матеріали підрядника, у тому числі: - податкові накладні: № 3 від 10.11.2021р., №4 від 10.11.2021р.; - платіжні доручення: № 600683 від 24.12.2021р., № 600684 від 24.12.2021р.; - акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в): №76-11-77 від 10.2021р., № 76-11-78 від 10.11.2021р (том 2 а.с. 107-170).

Після виконання робіт комісією у складі представників підприємства та підрядника була проведена перевірки технічного стану джерел протипожежного водопостачання у кількості 19 шт., про що було складено відповідний акт. Крім того, в квітні 2023р. органами ДСНС проведена перевірка та складений акт, в якому зазначено про справність та відповідність для внутрішнього пожежогасіння, які наданні до матеріалів справи (том 6 а.с. 68-84).

Позивачем на спростування доводів відповідача щодо відсутності журналу перепусток, пояснив, що ТОВ «ЮНІСТІЛ» не має власної контрольно-пропускної системи, а тому журнал перепусток на підприємстві відсутній, тимчасові перепустки працівникам підрядних організацій не оформлюються. ТОВ «ЮНІСТІЛ» оформлював листи на адресу власника контрольно-пропускної системи, в яких зазначає перелік осіб, які мають право входу/виходу на територію ТОВ «ЮНІСТІЛ».

Суд, ураховуючи вище наведе, а також правові позиції Верховного Суду, які викладені постановах від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17, від 14.08.2018 року в справі №815/3479/17, не є належним доказом нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами, лише бази даних податкового органу, оскільки інформація з баз даних АІС Податковий блок, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Такими чином, контролюючий орган неправомірно дійшов висновку про завищення ТОВ «ЮНІСТІЛ» суми від`ємного значення з ПДВ та виніс протиправне податкове повідомлення-рішення від 19.09.2022 р. №227/32-00-07-04-08 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість (від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на суму 260 026,00 грн.

Щодо протиправності порушень, визначених по результатам перевірки відхилень згідно системи співставлення податкових зобов`язань контрагентів-постачальників товарів, робіт та послуг та податкового кредиту ТОВ «ЮНІСТІЛ» з ТОВ «ЛЮБТЕК» та ТОВ «ВАТЕРЛІНІЯ» суд виходить з такого.

Контролюючий орган в Акті перевірки №175 вказує на завищення податкового кредиту на суму 56909,51 грн при перевірці опрацювання результатів розбіжностей, встановлених відповідно до даних інформаційної комп`ютерної автоматизованої системи Державної податкової служби України між сумами податкових зобов`язань контрагентів постачальників товарів, робіт та послуг та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ЮНІСТІЛ» за період виникнення від`ємного значення 01.02.2019 по 31.12.2021 р. Згідно п.3.3.1 Акту перевірки №175 станом на момент перевірки сума податкових зобов`язань ТОВ «ЛЮБТЕК» (код ЄДРПОУ 38139717) за період взаємовідносин з ТОВ «ЮНІСТІЛ» за червень 2019 року складав 1524 045,60 грн. Сума податкового кредиту по ТОВ «ЮНІСТІЛ» задекларовано за червень 2019 року 1579535,40 грн. Розбіжність між податковим зобов`язанням продавця ТОВ «ЛЮБТЕК» та податковим кредитом покупця ТОВ «ЮНІСТІЛ» за період взаємовідносин: червень 2019 року становить 55489,80 грн.

При розгляді цих розбіжностей контролюючий орган не взяв до уваги Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.09.2019 року №921507149, де в дод. №1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» відображено виписані розрахунки-коригування на зменшення з причин зміни ціни ТМЦ по взаємовідносинам за червень 2019 року, зареєстровані в ЄРПН 01.08.2019 р. за №3 від 25.07.2019 р. на суму ПДВ 11689,80 грн., 09.08.2019 р. за №4 від 31.07.2022 р. на суму ПДВ 43800,00 грн.

Сума податкового кредиту по ТОВ «ЮНІСТІЛ» задекларовано за липень 2019 року 2071,25 грн. Розбіжність між податковим зобов`язанням продавця ТОВ «ВАТЕРЛІНІЯ» та податковим кредитом покупця ТОВ «ЮНІСТІЛ» за період взаємовідносин: липень 2019 року становить 1366,67 грн. При розгляді цих розбіжностей контролюючий орган не взяв до уваги Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.09.2019 року №921507149, де в дод. №1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» відображено виписані розрахунки-коригування на зменшення з причин зміни кількості ТМЦ по взаємовідносинам за липень 2019 року, зареєстровані в ЄРПН 09.08.2019 р. за №1 від 22.07.2019 р. на суму ПДВ 1025,00 грн., та №2 від 22.07.2022 р. на суму ПДВ 341,67 грн.

Таким чином, данi уточнюючого розрахунку спростовують те, що визначено у Aкті №175 згiдно пп. 3.3.1, ТОВ «ЮНIСТIЛ» не вiдображено виписанi розрахунки коригування на зменшення з причини змiни цiни ТМЦ, якi коригують податковi накладнi, перiод складання яких - червень 2019 року, а саме: - РК за № 3 вiд 25.07.2019 р. на суму ПДВ 11689,80 грн. коригує податкову накладну, виписану за №5 вiд 26.06.2019 року, - РК за № 4 вiд 31.07.2019 р. на суму ПДВ 43800,00 грн., коригує податкову накладну, виписану за № 4 вiд 25.06.2019 року, що призвело до завищення податкового кредиту ТОВ «ЮНІСТІЛ» по взаємовiдносинах з контрагентом ТОВ «ЛЮБТЕК» за червень 2019 року на загальну суму ПДВ 55489,80 грн.;

- номер за порядком 2: вiдображено коригyвання на зменшення у cyмi ПДВ 1366,67 грн. по контрагенту-постачальнику за iпн. 399742104840, тодi як контрагент - постачальник ТОВ «ВАТЕРЛIНIЯ» вiдповiдно до даних ITC «Податковий блок» має iпн. 329742704840, тобто вiдображено виписанi розрахунки-коригування на зменшення з причин змiни кiлькостi ТМЦ по виписним податковим накладним за липень 2019 року на суму ПДВ 1366,67 грн. по невизначеному контрагенту - постачальнику з помилковим iпн. «399742704840».

Таким чином, данi уточнюючого розрахунку спростовують те, що визначено у Aкті перевірки, згідно з пп. 3.3.2. по ТОВ «ВАТЕРЛIНIЯ» (код ЄДРПОУ 32974279) , а саме: станом на момент перевiрки сума податкових зобов`язань ТОВ «ВАТЕРЛIНIЯ» (484.ГУ ДПС у Днiпропетровськiй областi (Металургiйний район м. Кривого Рогу), вид дiяльностi _46.74-оптова торгiвля залiзними виробами, водопровiдним i опалювальним устаткуванням i приладами до нього) за липень 2019 року - 704,58 грн. Сума податкового кредиту ТОВ «ЮНIСТIЛ» задекларовано за липень 2019 року - 2071,25 грн. Розбiжнiсть мiж податковими зобов`язаннями продавця ТОВ «ВАТЕРЛIНIЯ» та податковим кредитом ТОВ «ЮНIСТIЛ» за перiод взаємовiдносин: липень 2019 року становить 1 366,67 грн.

В ходi перевiрки встановлено, що ТОВ «ЮНIСТIЛ» станом на момент перевірки не вiдображено виписанi розрахунки коригування на зменшення, складенi з причини змiни кiлькостi ТМЦ за липень 2019 року, якi зареєстрованi в ЕРПН 09.08.2019 за № 1 вiд 22.07.2019 на суму ПДВ 1025,00 грн., та №2 вiд 22.07.2019 на суму ПДВ 341,67 грн., що призвело до завищення податкового кредиту ТОВ «ЮНIСТIЛ» по взаємовiдносинах з контрагентом ТОВ «ВАТЕРЛIНIЯ» на загальну суму ПДВ 1366,67 грн.

В Уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.09.2019 року №921507149 сума ПДВ 1366,67 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ВАТЕРЛІНІЯ» і сума 55489,80 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ЛЮБТЕК» були враховані і не призводять до завищення податкового кредиту ТОВ «ЮНІСТІЛ». Помилки в дод. 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» є суто технічними.

ТОВ «ЮНІСТІЛ» було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.10.2022 року № 9208282190, де було відображено: по контрагенту-постачальнику ТОВ «ЛЮБТЕК» (іпн. 381397126512) коригування податкових накладних період складання яких червень 2019 року на суму ПДВ 55489,80 грн.; - вiдображено коригyвання на зменшення у cyмi ПДВ 1366,67 грн. по контрагенту постачальнику за iпн. 329742104840 ТОВ «ВАТЕРЛIНIЯ».

Даний Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.10.2022 року №9208282190 не має впливу на ряд. 21 Податкової декларації з податку на додану вартість, а лише коригує відхилення згідно системи співставлення податкових зобов`язань контрагентів-постачальників товарів, робіт та послуг та податкового кредиту ТОВ «ЮНІСТІЛ» в розрізі контрагентів.

Таким чином, в порушення вимог податкового законодавства відповідач безпідставно дійшов висновку про завищення ТОВ «ЮНІСТІЛ» суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 5 021 206,00 грн та виніс протиправні податкові повідомлення-рішення від 19.09.2022 р. № 226/32-00-07-04-08 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 5 021 206,00 грн. нарахувавши штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 255 301,50 грн.

Щодо реалізації продукції власного виробництва за ціною нижчою собівартості, суд зазначає таке.

Так, розрахунок бази оподаткування сум перевищення для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, наведений в додатку до акту №11.1 перевіряючими зроблено безпідставно з використанням норм п. 188.1 статті 188 розділу V «ПДВ» Податкового кодексу України методом, не передбаченим нормами Податкового кодексу, на власний розсуд перевіряючих.

Відповідно до п.188.1 статті 188 розділу V «ПДВ» Податкового кодексу України згідно з частинами першою, другою «База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Термін звичайної ціни визначено пп. 14.1.71. п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме «звичайна ціна ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін….».

Згідно з пп. 14.1.219. п. 14.1 ст. 14 ПКУ «ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах».

З урахуванням того, що ТОВ «ЮНІСТІЛ» є виробничим підприємством, яке засновано на капіталі товариства, та не містить у складі свого капіталу державної частки, при здійсненні своєї господарської діяльності керується власними інтересами, спрямованими на погашення зобов`язань та отримання прибутку з безумовним урахуванням кон`юнктури діючих у відповідному періоді ринкових цін на товари/послуги.

При укладенні договорів на постачання виробленої продукції ТОВ «ЮНІСТІЛ» враховує отримані пропозиції покупців з урахуванням тенденцій на світових ринках. Ціни коливаються в залежності від умов оплати, строків поставки, умов реалізації, об`ємів поставок, способів пакування тощо. Відповідно ціни на готову продукцію формуються на ринкових умовах шляхом прямих переговорів з покупцями. Ключові складові ціни:

- ринковий бенчмарк (ринкова ціна) на даний вид продукції на дату проведення переговорів. У деяких випадках на дату підписання договору; фізичні властивості матеріалу, обсяг замовлення, тип пакування, тощо; умови поставки згідно Інкотермс, умови оплати.

Так, перевіряючими у ході перевірки не наведено жодного доказу того, що ціни реалізації продукції власного виробництва ТОВ «ЮНІСТІЛ» є нижче звичайних цін. При цьому нормами ПКУ не передбачена умова, при якій у разі відсутності інформації щодо звичайних цін на продукцію, при визначенні бази оподаткування ПДВ продукції власного виробництва до уваги має братися собівартість такої продукції.

Зокрема позивач посилався на лист ДФСУ від 16.04.2019 р. N 1620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ДФСУ від 16.01.2019 р. N 177/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ДПС від 28.10.2020 р. N 4451/ІПК/99-00-05-06-02-06: «при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції.

Отже, норми Кодексу (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій): визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим; встановлюють низку обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах; передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни».

Таким чином, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції.

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Таким чином, норми ПКУ (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів (операцій): визначають, що база оподаткування ПДВ-операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим; встановлюють низку обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах; передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної.

Отже, при визначенні бази оподаткування ПДВ-операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг (зокрема, титанової продукції) враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції. У разі якщо собівартість продукції перевищує звичайну ціну такої продукції, то податкова накладна на суму перевищення собівартості над звичайною ціною не складається.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.04.2018 року в справі № 808/2519/16, від 16.12.2019 року в справі № 200/12345/18-а.

Статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

З урахуванням того факту, що протягом періоду перевірки зазначені критерії щодо діяльності комбінату не виконувались, висновки контролюючого органу про те що розумні економічні причини (ділова мета) можуть бути наявними лише за умови одержання платником податку економічного ефекту тільки на підставі збитковості окремих операцій протягом обмеженого проміжку часу є суто фіскальними та не відповідають міжнародним стандартам податкового контролю.

З метою збереження ринків збуту продукції підприємства та отримання прибутку у майбутньому, при визначенні ціни товарів під час укладення договорів у періоді, що перевіряється, ТОВ «ЮНІСТІЛ» виходило з оцінки ситуації на відповідному ринку та інформації про такі товари та ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів з наявності розумних економічних, соціальних та інших причин (ділової мети) укладення угод купівлі-продажу.

Позивачем зазначено, що головною діловою метою господарювання для ТОВ «ЮНІСТІЛ» є як отримання доходу, так і утримування позицій на ринках збуту, збереження персоналу, гідного рівня заробітної плати та існуючих виробничих потужностей.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.

Також не спростовано, що при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з поставки товарів власного виробництва підприємство виходило з договірних цін, встановлених сторонами договорів поставки та відповідають рівню звичайних цін. Крім того, податковий орган при встановлені даного порушення взагалі не проводив порівняльного аналізу цін при реалізації позивачем продукції власного виробництва.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2019 року в справі № 200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Ураховуючи викладене, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 04.06.2019 року в справі № 818/2186/14, від 28 вересня 2022 року у справі № 200/14542/19-а.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, щодо прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень від 19.09.2022 р. №226/32-00-07-04-08, №227/32-00-07-04-08, №228/32-00-07-04-08, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІСТІЛ» про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню, а вказані рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягають скасуванню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 295, 297 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТІЛ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2022 № 226/32-00-07-04-08 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 5 021 206,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 255 301,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2022 № 227/32-00-07-04-08 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а саме від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 260 026,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2022 № 228/32-00-07-04-08 про застосування штрафу за відсутність реєстрації податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 13 600,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ- 43968079) на користь ТОВ «ЮНІСТІЛ» (ЄДРПОУ- 35601339) судовий збір у розмірі 24 810,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23 травня 2023 року.

Суддя А.О. Коренев