Ухвала

від 22.05.2023 по справі 380/2376/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/2376/23

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

22 травня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.Желік, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Фермерського господарства Елечка Степана Федоровича до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства Елечка Степана Федоровича до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7314328/22353495 від 08.09.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.08.2922, реєстраційний номер 9169903697, датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № № 7314338/22353495 від 08.09.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 17.08.2922, реєстраційний номер 9169905120, датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № № 7314337/22353495 від 08.09.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 17.08.2022, реєстраційний номер 9169905147, датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7314333/22353495 від 08.09.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 17.08.2022, реєстраційний номер 9169910561, датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7314335/22353495 від 08.09.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 18.08.2022, реєстраційний номер 9169905823, датою її подання.

Ухвалою судді від 27.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

12.04.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Обгрунтовує подане клопотання тим, що позивач скористався правом подання скарги в порядку адміністративного оскарження до ДПС України на рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області від 08.09.2022 №№ 7314328/22353495, 7314338/22353495, 7314337/22353495, 7314333/22353495, 7314335/22353495 про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.08.2022 № 1, від 17.08.2022 № 3, від 17.08.2022 № 4, від 17.08.2022 № 5 та від 18.08.2022 № 6. Рішеннями ДПС України від 29.09.2022 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Оскільки строк звернення до суду після адміністративного скарження рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області становить 3 місяці, позивач, звернувшись до суду 08.02.2023, пропустив відповідний строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.04.2023 позовну заяву Фермерського господарства Елечка Степана Федоровича було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

26.04.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про виконання ухвали суду від 19.04.2023, до якого він, зокрема, долучив заяву про поновлення строку звернення до суду.

У зв`язку із не підтвердженням жодними доказами обставин, якими позивач обґрунтовував поважність причин пропуску строку звернення до суду, ухвалою суду від 27.04.2023 було продовжено строк процесуальний строк залишення позовної заяви без руху, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/2376/23 від 19.04.2023.

16.05.2023 на адресу суду від позивача повторно надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. Позивач обґрунтовує пропуск тримісячного строку звернення до суду тим, що у період підготовки та скерування позовної заяви на території громади діяли постійні відключення електроенергії, що повністю паралізовувало роботу господарства. Можливості належним чином зібрати документи не було. Позивач вказує, що більшість із доданих до позовної заяви додатків містилися на електронних носіях, які не працювали без живлення електроенергією. Окрім цього вказав, що членами господарства у вказаний період виконувались завдання із мобілізаційної підготовки.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин 1, 3 та 6 статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й на природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно -правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Надаючи правову оцінку питанню визначенню моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду, суд враховує презумпцію знання законодавства (ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається), за змістом якої кожен вважається таким, що знає закони.

Суд встановив, що позивач просить визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2022 №№ 7314328/22353495, 7314338/22353495, 7314337/22353495, 7314333/22353495, 7314335/22353495 про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.08.2022 № 1, від 17.08.2022 № 3, від 17.08.2022 № 4, від 17.08.2022 № 5 та від 18.08.2022 № 6.

Суд також встановив, що позивачем оскаржувались вищезгадані рішення комісії в адміністративному порядку, за наслідком чого рішеннями ДПС України від 29.09.2022 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Враховуючи те, що про порушення свого права позивач міг дізнатись саме з моменту винесення рішень ДПС України за результатом розгляду скарг позивача 29.09.2022, строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами сплив 28.12.2022.

До Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся засобами поштового зв`язку 03.02.2023.

Таким чином, суд висновує про пропуск позивачем 3-місячного строку звернення до суду з відповідним позовом.

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, зазначає наступне.

Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому, як правило, не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду. Окрім цього, не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4)ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №№120/5780/20-а.

Суд згідно графіку погодинного відключення світла Львівобленерго у селі Піддністряни (вул. Б.Хмельницього, 26) встановив, що за вказаною адресою постачання електроенергії здійснювалось всього 30% від усього робочого тижня.

Окрім цього, з поданої позивачем заяви встановлено, що голова і єдиний підписант фермерського господарства Елечко С.Ф., починаючи з 25.12.2022 по 02.02.2023 перебував у відрядженні у м. Київ, що підтверджується наказами №34-28/22-в від 25.12.2022 та №01-11/23-в від 14.01.2023.

Суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі 500/1912/22.

Разом з тим, згідно у вищезгаданій постанові Верховний Суд також дійшов висновку про те, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

У своєму рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з урахуванням викладених у заяві обставин та доказів, наданих з метою їх підтвердження, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

З таких підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви слід відмовити, а заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви відмовити повністю.

Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Поновити Фермерському господарству Елечка Степана Федоровича строк звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Продовжити розгляд адміністративної справи №380/2376/23 за позовом Фермерського господарства Елечка Степана Федоровича до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за адресою http://adm.lv.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Желік О.М.