Рішення

від 22.05.2023 по справі 540/132/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/132/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина-2» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у банках, а також кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків у подальшому в межах суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина-2» (надалі - відповідач) про:

- накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина-2», що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на доходи фіз осіб, що спл подат. агентам, із доходів платника податку у вигляді з/п (код платежу 11010100) у сумі 267 838,80 грн, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку іншиш ніж з/п у сумі 722113,50 грн (код платежу 11010400) та по податку на військовий збір у сумі 86832,32 грн (код платежу).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 30.11.2021 року залишок непогашеного грошового зобов`язань складає 1076784,52 грн. До боржника застосовувались заходи стягнення визначені ПК України. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 11.01.2022 року Херсонський окружний адміністративний суд відкрив провадження по справі 540/132/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року №11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

14.03.2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Одеського окружного адміністративного суду, до розгляду справи № 540/132/22 визначено суддю Лебедєву Г.В.

Ухвалою від 15.03.2023 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв до провадження справу № 540/132/22 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена за адресою реєстрації відповідача, а саме: вул. Леніна,36, с. Бережанка, Верхньорогачицький район, Херсонська обл., 75700.

29.03.2023 до Одеського окружного адміністративного суду повернуто поштове відправлення.

Крім того, суд опублікував оголошення про розгляд справи №540/132/22 на офіційному сайті Судова влада.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю «Родина-2» зареєстроване Верхньорогачицьким районним управлінням юстиції в Херсонській області 19.01.2004 року № 072, взято на облік до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Верхньорогачицька ДПІ від 09.03.2004 року №17.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року по справі №540/2862/19 позовні вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволено та стягнуто кошти з рахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина-2" (код ЄДРПОУ 32811725, місцезнаходження: 74420, Херсонська обл., Верхньорогачицький район, с. Бережанка, вул. Леніна, буд. 36), у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код платежу 11010100) у сумі 267 838,70 грн (двісті шістдесят сім тисяч вісімсот тридцять вісім грн сімдесят коп.), до зведеного бюджету, отримувач УК у Верхньорогачицькому р-ні/смт Великий Рогачик/11010100, код - 37879164, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку UA698999980000033117340021092, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата (код платежу 11010400) у сумі 722 113,50 грн (сімсот двадцять дві тисячі сто тринадцять грн 50 коп.), до зведеного бюджету, отримувач УК у Верхньорогачицькому р-ні/смт Великий Рогачик/11010400, код - 37879164, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку UA59899998000003315342021092, та по військовому збору (код платежу 11011000) у сумі 86 832,32 грн (вісімдесят шість тисяч вісімсот тридцять дві грн 32 коп.), отримувач: УК у Великорогачинському р-ні/Великорогачинський р-н/11011000, код - 37879164, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - UA148999980000031118063021091.

Станом на 30.11.2021 року залишок непогашеного грошового зобов`язання складає 1076784,52 грн.

Відповідно до бази даних ІС «Податковий блок» Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у підприємства СТОВ «Родина-2» відкриті у банках наступні розрахункові рахунки: МФО 313399 ЗАП. РУ АТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя номер рахунку НОМЕР_1 ; МФО 313399 ЗАП. РУ АТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя номер рахунку НОМЕР_2 ; МФО 380805 АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві номер рахунку НОМЕР_3 ; МФО 380805 АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві номер рахунку НОМЕР_4 ; МФО 380805 АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві номер рахунку НОМЕР_5 .

До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені ПК України.

Враховуючи те, що податкова заборгованість відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Статтею 20 ПУ України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України до обов`язків платника податків віднесено, окрім іншого - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 36.1 ст.36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу від 09.10.2018 року № 87076-17.

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1)відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2)недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3)майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 по справі №804/7201/16, від 11.06.2019 по справі №826/16002/14, від 24.12.2020 по справі № 280/6481/19.

Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеної цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Наведені норми за обставин релевантних обставинам даної справи набули оцінки, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24.12.2020 року по справі №280/6481/19, згідно яких вказано, що з метою правильного вирішення даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів судам необхідно встановити: факт наявності у відповідача податкового боргу в сумі, що зазначалась у позовній заяві; факт відсутності у відповідача майна, яке може бути використане для його погашення.

Тобто, встановленню підлягає факт наявності у відповідача непогашеної суми податкового боргу та відсутності у нього майна, яке може бути використане для його погашення, з підтвердженням відповідними доказами. Наявність таких факторів дає підстави для задоволення вимог контролюючого органу щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку в сумі, що не перевищує суму податкового боргу.

Судом встановлена наявність у відповідача податкового боргу в сумі 1076784,52 грн.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.11.2021 року № 287361188 відсутні відомості про зареєстровані за підприємством об`єкти нерухомого майна на праві власності.

Згідно бази даних ІС ДП "НАІС" за платником автотранспорт не зареєстровано.

Таким чином, в результаті здійснення вказаних заходів по встановленню наявності майна у відповідача, продаж якого може бути джерелом погашення податкового боргу, будь-якого зареєстрованого за позивачем майна не виявлено.

23.11.2018 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна № 780, яким встановлено відсутність зареєстрованого за відповідачем майна, що може бути описано у податкову заставу та проведено опис майна, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно інформаційної бази даних ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідач має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах.

Таким чином, за результатом судового розгляду даної справи судом встановлено наявність у відповідача непогашеної суми податкового боргу та відсутності у нього майна, яке може бути використане для його погашення.

Наявність таких факторів дає підстави для задоволення вимог контролюючого органу щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку в сумі, що не перевищує суму податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб`єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина-2» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у банках, а також кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків у подальшому в межах суми податкового боргу - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина-2», що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на доходи фіз осіб, що спл подат. агентам, із доходів платника податку у вигляді з/п (код платежу 11010100) у сумі 267 838,80 грн, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку іншиш ніж з/п у сумі 722113,50 грн (код платежу 11010400) та по податку на військовий збір у сумі 86832,32 грн (код платежу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.05.2023 року.

Суддя Г. В. Лебедєва