Рішення від 22.05.2023 по справі 520/12071/22

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 травня 2023 р. № 520/12071/22

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.11.2022 року №567 о/с "По особовому складу";

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області з 23.11.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.11.2022 №567 о/с про його переміщення на рівнозначну посаду, вважає його протиправним, оскільки звільнення з посади та переміщення по службі здійснено без його згоди, тобто позивача фактично перевели, а не перемістили, так як подальше проходження служби на переміщеній посаді передбачало переїзд з основного місця проживання його сім`ї, з міста Люботин до м.Куп`янськ Харківської області, що порушує ст.32 КзПП України. Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.25).

Представник відповідача С.Синюшко, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позову, просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що спірний наказ прийнято на підставі подання начальника УГІ ГУНП в Харківській області від 16.11.2022 та з метою більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Крім того, як зазначає представник відповідача посада, яку попередньо займав позивач є рівнозначною із призначеною посадою старшого оперуповноваженого зонального сектору №1 відділу кримінальної поліції Куп`янського районного відділу поліції ГУНП у Харківській області. Також представник наголосив, що переміщення підполковника поліції ОСОБА_1 відбулось відповідно до п.2 ч.1 ст.65 ЗУ "Про Національну поліцію", оскільки існувала нагальна потреба в укомплектуванні особовим складом вакантних посад з метою надання населенню де окупованих територій якісних поліцейських послуг, вирішення без пекових проблем у громаді, а також відчуття присутності поліції.

Представник позивача надіслав через ЄСІТС "Електронний суд" відповідь на відзив, в якій не погодився з доводами представника відповідача, викладеними в відзиві на позовну заяву, вказуючи, що відповідачем не обґрунтовано необхідність переміщення позивача в місцевість, на території якої тривають активні бойові дії. Переведення працівника на роботу в зону активних бойових дій без згоди працівника суперечить положенням Закону України від 15 березня 2022 року №2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". З огляду на вказане, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , в період з 2001 року позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ у Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. З 07.11.2015 року позивача прийнято до служби до Головного управління Національної поліції України у Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2022 №135 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №520/4977/22 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.03.2022 №164 про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2022 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області зі служби в поліції, у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 08.03.2022.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.03.2022 по 07.11.2022 в сумі 126542,50 грн (сто двадцять шість тисяч п`ятсот сорок дві грн 50 коп.) з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Допущено судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць до негайного виконання.

На виконання рішення суду, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.11.2022 №559 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, з 08.03.2022, з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.11.2022 №567 о/с, згідно з пунктом 2 (на рівнозначну посаду, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" підполковника поліції ОСОБА_1 /0096426/ переміщено на посаду старшого оперуповноваженого зонального сектору №1 відділу кримінальної поліції Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, установивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Підставою переміщення стала подання начальника УГІ ГУНП в Харківській області В.Тюніна від 16.11.2022 року №1269/119-15/01-2022 "Про доцільність переміщення поліцейського Харківського РУП №3 на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби".

Вважаючи, що звільнення з попередньої посади та призначення на посаду в іншу місцевість проведено відповідачем з порушенням норм трудового законодавства, оскільки позивач не надавав згоду на переведення на роботу до іншої місцевості, звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано положеннями Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положення частини 2 статті 59 Закону №580-VIII визначають, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 59 Закону № 580-VIII).

Згідно з приписами частини першої статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:

1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;

3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;

4) у зв`язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад`юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Частиною другою статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини сьомої статті 65 Закону №580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (ч. 9 ст. 65 Закону №580-VIII).

У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження. Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної відповідальності, а також поліцейських, які мають діюче дисциплінарне стягнення (ч.ч. 10-11 ст. 65 Закону № 580-VIII).

З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року №1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року №1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).

Відповідно до розділу ІІ Порядку №1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.

За приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року №1235.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 1235 у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.

Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що 16.11.2022 начальником Управління головної інспекції ГУНП в Харківській області полковником поліції Віктором Тюніним внесено подання начальникові ГУНП в Харківській області, в якому зазначено, що Управлінням головної інспекції ГУНП в Харківській області у межах повноважень систематично здійснюється контроль за службовою діяльністю підрозділів ГУНП та дотриманням службової дисципліни поліцейськими зазначених підрозділів.

Так, за результатами службового розслідування, проведеного дисциплінарною комісією з числа працівників УГІ, за вчинення дисциплінарного проступку було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

У подальшому зазначений поліцейський оскаржив у судовому порядку застосоване до нього дисциплінарне стягнення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 накази ГУНП в Харківській області № 164 від 06.03.2022 про застосування дисциплінарного стягнення та № 135 о/с від 07.03.2022 в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 скасовано та останнього поновлено на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП від 16.11.2022 № 559 о/с).

Аналізом укомплектування територіальних підрозділів встановлено, що у секторі кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського РУП №3 вакантними залишаються 2 посади (з них: 1 - оперуповноважений, 1 старший оперуповноважений). В свою чергу укомплектованими є 10 посад старших оперуповноважених та 19 посад оперуповноважених. Таким чином, некомплект сектору кримінальної поліції складає 6,8%.

В свою чергу, у відділі кримінальної поліції Харківського РУП №3 за штатом 76 працівників, некомплект - 29 посад (3 - начальник сектору, 4 старший оперуповноважений, 22 - оперуповноважений). Таким чином, некомплект особового складу відділу кримінальної поліції Харківського РУП №3 складає 38%.

В поданні від 16.11.2022 №1269/119-15/01-2022 також зазначено, що внаслідок контрнаступальних дій ЗСУ у вересні-жовтні 2022 року було деокуповано територію обслуговування Куп`янського РВП. На теперішній час на території обслуговування зазначеного підрозділу проводяться масштабні слідчі (процесуальні) дії, направлені на збирання доказів вчинення військовими РФ воєнних злочинів, та стабілізаційні заходи, у яких задіяні поліцейські інших територіальних, структурних підрозділів ГУНП в Харківській області та придані сили з інших областей України. Встановлено, що станом на 25.10.2022 у Куп`янському РВП ГУНП в Харківській області за штатом 229 працівників (218 - атестовані, 11 - вільний найм), некомплект складає 164 атестованих працівника. Таким чином некомплект особового складу РВП складає 75%. За штатом у відділі кримінальної поліції Куп`янського РВП передбачено 42 посади, некомплект складає 29 посад (з них: 1 - начальник ВКП, 1 - заступник начальника ВКП, 1 - начальник сектору, 9 - старший оперуповноважений, 17 - оперуповноважений), тобто 69%.

Крім того начальник УГІ ГУНП в Харківській області в своєму поданні зазначив, що серед додаткових повноважень поліції, передбачених частиною 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. З огляду на вищевикладене, у Куп`янському РВП існує необхідність в укомплектуванні підрозділів особовим складом з метою надання населенню якісних поліцейських послуг, вирішення безпекових проблем у громаді, а також формування відчуття присутності поліції.

В противагу викладеним відповідачем мотивам, покладених в основу спірного наказу про переміщення позивача, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Спір у цій справі виник у зв`язку з переміщенням позивача з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції у Харківській області на посаду старшого оперуповноваженого зонального сектору №1 кримінальної поліції Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області.

Суд звертає увагу, що для цілей застосування статті 65 Закону №580-VIII поняття "переміщення" та "переведення" є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби.

Вказаний правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року в справі №420/5192/18.

Переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

Підставою для переміщення поліцейського за ініціативою начальників є скорочення штатів, проведенням реорганізації; необхідність проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними умовами; службова необхідність - для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

Суд зазначає, що переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно переслідувати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.

Законом №580-VIII встановлені підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте Законом №580-VIII не встановлено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення.

У постанові від 17.02.2015 №21-8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

Беручи до уваги, що Законом №580-VIII не врегульоване питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нищу посаду в іншій місцевості, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.

Водночас статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо виключно за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області.

Така правова позиція в тотожних за змістом правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 17.10.2019 в справі №420/5192/18, від 11.08.2020 в справі №620/2624/19, від 12 травня 2022 року в справі №400/2741/19.

У спірних правовідносинах позивач проходив службу у відділі поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції у Харківської області, що розташований в м.Харкові та був переміщений (переведений) на службу у відділ поліції Куп`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області, що територіально розташований у м.Куп`янськ Харківської області. Однак, згоди на таке переміщення позивач не давав.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду викладене, суд дійшов висновку, що наказ від 23.11.2022 №567 о/с, згідно з яким позивача призначено старшим оперуповноваженим зонального сектору кримінальної поліції Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області та звільнено з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області є таким, що прийнятий без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

В призмі встановлених обставин справи, суд відхиляє доводи відповідача про те, що наказ від 23.11.2022 №567 о/с правомірно видано на підставі лише подання начальника УГІ ГУНП у Харківській області В.Тюніна, як такі, що суперечать наведеним вище нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та неодноразово висловленій правовій позиції Верховного Суду з аналогічних правовідносин.

Інші доводи відповідача не спростовують та не дають підстав для висновку про правомірність прийнятого наказу.

При цьому, надаючи оцінку доводам позовної заяви, суд враховує, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що скасування вищезазначеного наказу, у силу вимог частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, є підставою для поновлення позивача на попередній роботі, а саме на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Таким чином, рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами частин першої, другої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, 1/29, м.Харків, 61052, ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.11.2022 року №567 о/с "По особовому складу" в частині переміщення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого зонального сектору №1 відділу кримінальної поліції Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області.

Поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області з 23.11.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, 1/29, м.Харків, 61052, ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 793,92 грн (сімсот дев`яносто три гривні 92 копійки).

Допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 22 травня 2023 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО