Рішення

від 19.05.2023 по справі 580/5406/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року справа № 580/5406/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТМС-Трейдінг до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю ТМС-Трейдінг (далі позивач) до Черкаської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про визначення митної вартості товарів від 24.10.2022 №902020/2022/000012/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.10.2022 №UA902020/2022/000169.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гараня С.М. від 15.11.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду №155 від 16 березня 2023 року справа передана для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому статтею 31 КАС України та шляхом повторного автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Гаращенку В.В.

Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято справу до свого провадження та постановлено здійснювати розгляд справи р на стадії повторного проведення підготовчого провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у відповідача були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товарів, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товарів встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті, а саме інформація щодо включення до митної вартості товарів вартості його пакування, навантаження та переміщення.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просив відхилити доводи відповідача та задовольнити повністю позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 01 червня 2022 року позивач, як покупець, уклав з юридичною особою з юрисдикцією Республіки Польща TMS GROUP SP.ZO.O. (далі - продавець) контракт №TMS0106-22, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього контракту вироби, товар в кількості відповідно до специфікації (далі - Контракт).

На підставі Контракту та Доповненням №3 позивач придбав у продавця згідно з інвойсом VAT nr 454/2022 від 30.09.2022 товар виробника - SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO.LTD країни виробництва - Китай: електродвигуни асинхронні змінного струму 3-фазні, в асортименті - 355 шт., у т.ч.: АИР200М4 ВЗ потужністю 37 кВт, 1500 об/хв, напруга 380/660В на ніжках 15 шт.; АИР160М4 ВЗ потужністю 18.5 кВт, 1500 об/хв, напруга 380/660В на ніжках -25 шт.; АИР100Ь2 ВЗ потужністю 5,5 кВт, 3000 об/хв, напруга 220/380В на ніжках 50 шт.; AHP100S2 ВЗ потужністю 4,0 кВт, 3000 об/хв, напруга 220/3 80В на ніжках 60 шт.; АИР80А2 В35 потужністю 1,5 кВт, 3000 об/хв, напруга 220/380 В на ніжках, із фланцем 80 шт.; АИР71В4 В5 потужністю 0,75 кВт, 1500 об/хв, напруга 220/380 В із фланцем 100 шт.; АИР100Е4 ВЗ потужністю 4,0 кВт, 1500 об/хв, напруга 220/380 В на ніжках 10 шт.; AHP180S2 ВЗ потужністю 22 кВт, 3000 об/хв, напруга 380/660В на ніжках 5 шт.; АИР180М2 ВЗ потужністю 30 кВт, 3000 об/хв, напруга 380/660В на ніжках 5 шт.; AHP160S2 ВЗ потужністю 15 кВт, 3000 об/хв, напруга 380/660В на ніжках 5 шт.

З метою митного оформлення товару позивач 24.10.2022 подав митну декларацію UA902020/2022/208580 із додатками, у якій визначив нарахування митних платежів з розрахунку 8732,28 грн мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (код виду надходжень 020), та 395940,90 грн податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (код виду надходжень 028). Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

24.10.2022 відповідач за результатами перевірки митної декларації від 24.10.2022 UA902020/2022/208580 та поданих до неї документів повідомив позивача, що декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за ціною угоди, на підставі відомостей з/е договору TMS0106-22 від 01.06.2022, Додатку №3 від 30.09.2022 та інвойсу VAT nr 454/2022 від 30.09.2022, відомості яких не узгоджуються з відомостями з/е договору та інвойсу VAT nr 454/2022 від 30.09.2022 щодо вартості товару, що не дає можливості ідентифікувати в рамках якого з/е контракту здійснювалась купівля-продаж партії оцінюваного товару. Умови розділу 4 з/е договору не дають можливості встановити дійсні умови оплати щодо поставки партії оцінюваного товару, які є істотними умовами зовнішньоекономічної угоди. Також вказано, що митниці не наданий банківський документ про оплату рахунку за товар, а надане митниці платіжне доручення від 20.10.2022 М227 є бухгалтерським документом. Декларантом не надано Заявку на експедирування вантажу. На підставі пунктів 3, 5 статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На виконання вимог митного органу, 24.10.2022 позивач додатково подав до митного оформлення документи, а саме: заявку на перевезення №2 від 13.10.2022, банківський платіжний документ (СВІФТ) №334 JBKLMA від 14.10.2022, банківський платіжний документ на оплату продавцем товару виробникові від 28.06.2022 та Звіт про оцінку товару №079 станом на 17.10.2022, які підтверджують та надають повну інформацію про заявлену митну вартість (ціну) товару.

24.10.2022 митний орган відмовив позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів та прийняв картку відмови випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2022/000169 і видав рішення про визначення митної вартості товарів №902000/2022/000012/2, яким визначив митну вартість товару за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію.

Вважаючи оскаржуване рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Судом встановлено, що 01 червня 2022 року позивач, як покупець, уклав з юридичною особою з юрисдикцією Республіки Польща TMS GROUP SP.ZO.O. (далі - продавець) контракт №TMS0106-22, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього контракту вироби, товар в кількості відповідно до специфікації (далі - Контракт).

На підставі Контракту та Доповненням №3 позивач придбав у продавця згідно з інвойсом VAT nr 454/2022 від 30.09.2022 товар виробника - SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO.LTD країни виробництва - Китай: електродвигуни асинхронні змінного струму 3-фазні, в асортименті у кількості 355 шт., загальна вартість яких становить 4613475 Євро.

З метою митного оформлення товару позивач 24.10.2022 подав митну декларацію UA902020/2022/208580 та документи передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- митну декларацію №UA902020/2022/208580 від 24.10.2022;

- сертифікат якості №EN102043.1 від 09.08.2022;

- пакувальний лист від 30.09.2022 №ТМ-20220929 до інв. VAT nr 454;

- пакувальний лист від 12.10.2022 №ТМ-20221012 до інв. VAT nr 463;

- пакувальний лист від 17.10.2022 №ТМ-20221017 до інв. VAT nr 465;

- рахунок фактура Інвойс №VAT nr 454/2022 від 30.09.2022;

- рахунок фактура Інвойс №VAT nr 463/2022 від 12.10.2022;

- рахунок фактура Інвойс №VAT nr 465/2022 від 17.10.2022;

- автотранспортна накладна №18102022 від 18.10.2022;

- декларація про походження товару. Фактура №VAT nr 454/2022 від 30.09.2022, VAT nr 463/2022 від 12.10.2022, №VAT nr 465/2022 від 17.10.2022;

- банківський платіжний документ (платіжне доручення) за попередню поставку №334JBKLMA від 14.10.2022;

- рахунок про надання транспортних послуг №227 від 20.10.2022;

- довідка про транспортні витрати №2 від 20.10.2022;

- заявка на перевезення №2 від 13.10.2022;

- звіт оцінки вартості товару №079 від 17.10.2022;

- комерційний інвойс виробника товару №б/н від 19.06.2022, від 08.09.2022 від 30.09.2022;

- комерційна пропозиція №б/н від 30.09.2022, від 12.10.2022, від 17.10.2022;

- підтвердження виконання операції №б/н від 11.10.2022;

- контракт №ТМБ0106-22 від 01.06.2022;

- доповнення до Контракту №3 від 30.09.2022;

- доповнення до Контракту №4 від 12.10.2022;

- доповнення до Контракту №5 від 17.10.2022;

- договір про надання послуг митного брокера від №303 від 24.02.2020;

- договір про перевезення №01/22 від 01.08.2022;

- договір про перевезення №13/10/2022-15 від 13.10.2022;

- договір про транспортно експедиційні послуги №2 від 21.07.2022;

- заява декларанта у вигляді коду МД №б/н від 24.10.2022;

- повідомлення підприємства №1810/1 від 18.10.2022;

- технічна довідка №1010-1 від 10.10.2022;

- технічна довідка №1710-1 від 17.10.2022;

- технічна довідка №3009-1 від 30.09.2022;

- копія митної декларації країни відправлення №MRN22РL445010Е2774665 від 19.10.2022.

Також на виконання вимог митного органу, 24.10.2022 позивач додатково подав до митного оформлення документи, а саме: заявку на перевезення №2 від 13.10.2022, банківський платіжний документ (СВІФТ) №334 JBKLMA від 14.10.2022, банківський платіжний документ на оплату продавцем товару виробникові від 28.06.2022 та Звіт про оцінку товару №079 станом на 17.10.2022, які підтверджують та надають повну інформацію про заявлену митну вартість (ціну) товару.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2020 року у справі №820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним зазначеним у митній декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Отже, позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі обов`язкові складові митної вартості.

Доводи відповідача про те, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, повноту їх включення до ціни, та відповідно до митної вартості товарів, належними та допустимими доказами не підтверджуються.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товару, та надав всі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, визначеної за основним методом.

Судом встановлено, що визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 24.10.2022 UA902020/2022/208580 відповідачем здійснено за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів відповідно до ст. 60 Митного Кодексу України.

Враховуючи те, що позивач правильно визначив митну вартість товару та надав вичерпний перелік документів на її підтвердження, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням методу визначення митної вартості щодо подібних товарів, оскільки доводи на підставі яких прийнято оскаржуване рішення спростовані в ході судового розгляду справи.

Суд врахував, що під час митного оформлення позивач надав усі визначені ч. 2 ст. 53 МК України документи, оскільки подані позивачем до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати товар та містять достатні відомості про складові митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості поставлених позивачем товарів, суд дійшов висновку визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів від 24.10.2022 №902020/2022/000012/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного використання від 24.10.2022 №UA902020/2022/000169.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн. позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 13.10.2022 №13/10/2022; додаткову угоду від 25.10.2022 №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.10.2022 №13/10/2022; акт приймання виконаних робіт/послуг про надання правничої (правової) допомоги від 10.01.2023 №2; платіжну інструкцію від 26.10.2022 №5429.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що дана справа є нескладною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, на момент звернення позивача до суду вже існувала практика розгляду таких спорів Верховним Судом, про що зазначено вище. Також слід врахувати, що представник позивача не приймала участі шляхом представництва інтересів клієнта у суді.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року по справі №826/841/17, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у сумі 5000 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів від 24.10.2022 №902020/2022/000012/2.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного використання Черкаської митниці від 24.10.2022 №UA902020/2022/000169.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 76, код ЄДРПОУ 44005652) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТМС-Трейдінг (18028, м. Черкаси, вул. 14-го Грудня, буд. 6/1, код ЄДРПОУ 43158349) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО