Рішення

від 18.05.2023 по справі 908/656/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/71/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2023 Справа № 908/656/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/656/23

за позовом: Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Верже,ЛТД (пр. Соборний, буд. 96, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 19273108)

про стягнення 7091,38 грн.

за участю представників:

від позивача: Шеховцова Н.О., довіреність № 525/20-23 від 30.12.2022

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі до Організації інвалідів війни та Товариства з обмеженою відповідальністю Верже,ЛТД про стягнення основного боргу в сумі 6463,04 грн за лютий 2021 року, інфляційних витрат у сумі 458,88 грн, трьох процентів річних у сумі 169,46 грн

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 650476 від 09.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/656/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/71/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 20.04.2023 об 11 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 20.04.2023 відкладено розгляд справи на 18.05.2023 об 11 год. 00 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 18.05.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Поштове відправлення з ухвалою суду 06.03.2023, що надсилалася відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: (пр. Соборний, буд. 96, м. Запоріжжя, 69002, повернуто до суду з відміткою на довідці АТ Укрпошта: за закінченням терміну зберігання.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.

В засіданні 18.05.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

УСТАНОВИВ:

09.02.2018 між Концерном Міські теплові мережі (теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕРЖЕ, ЛТД (споживач, відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води № 600889, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення та надати послугу з централізованого постачання гарячої води Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з п. 2.1 договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду; кондиціювання - по замовленню споживача; інші технологічні потреби - по замовленню споживача.

Пунктом 3.2.6 договору передбачено, що споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, які передбачені договором.

Теплопостачальна організація, відповідно до п. 4.1.1 договору, зобов`язана відпускати споживачу теплову енергію, гарячу воду за договором.

Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гаряче водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно з п.п. 6.2 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, сплатити розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання Теплопостачальної організації спожиту в розрахунковому періоді теплову енергію та суму авансового платежу, розрахованого у відповідності до п.6.5.

У пункті 6.5. договору сторонами обумовлено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються:

- за наявності приладів комерційного обліку - обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються на підставі показів приладів обліку, а при визначені авансового платежу згідно із середньомісячними показаннями приладу обліку за попередній опалювальний сезон, з урахуванням затверджених в установленому порядку тарифів та діючих на момент складання рахунку;

- за відсутності приладів комерційного обліку - обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді. При визначені авансового платежу - обсяг спожитої теплової енергії визначається розрахунковим методом згідно теплового навантаження з урахуванням планової середньомісячної температури зовнішнього повітря та з урахуванням затверджених в установленому порядку тарифів та діючих на момент складання рахунку.

Розрахунки за послуги з централізованого постачання гарячої води здійснюються:

- за наявності приладів комерційного обліку - обсяги на послугу з централізованого постачання гарячої води визначаються на підставі показів приладів обліку, а при визначені авансового платежу згідно середньомісячними показаннями приладу обліку за попередні три місяці, з урахуванням затверджених в установленому порядку тарифів та діючих па момент складання рахунку;

- за відсутності приладів комерційного обліку на послугу з централізованого постачання гарячої води, обсяги фактично спожитої послуги визначаються згідно з нормативами (нормами) споживання з урахуванням кількості годин (діб) роботи у розрахунковому періоді. При визначені авансового платежу

- обсяг спожитої послуги визначаються розрахунковим методом згідно з нормативами (нормами) споживання та плановим часом надання послуги Споживачу у розрахунковому періоді з урахуванням затверджених в установленому порядку тарифів та діючих на момент складання рахунку.

Відповідно до п. 6.7. договору, Споживач з 10 по 1.2 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Святого Миколая. 79 а, документи: рахунок на сплату за розрахунковий період з урахуванням суми авансового платежу; акт приймання-передачі теплової енергії за розрахунковий місяць.

Отриманий Акт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання (п. 6.7.1.).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином Акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень. Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем в судовому порядку (п. 6.7.2.).

Крім того п. 3.2.25 договору визначено, що Споживач зобов`язується щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді, послуги з централізованого постачання гарячої води.

Згідно розділу 10 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію, гарячої води та відповідальності, передбаченої цим договором і законодавством України.

Згідно додатку № 1 до договору, теплова енергія поставляється на об`єкт за адресою: пр. Соборний 96, магазин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору відпустив відповідачу теплову енергію у лютому 2021 року на суму 6463,04 грн відповідно до акту приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2021:

Позивачем було виписано відповідний рахунок від 28.02.2021 на оплату отриманої відповідачем теплової енергії.

Заперечень на акт відповідачем не надано, акт залишився з його боку не підписаним.

Позивач надіслав 16.02.2023 відповідачу письмову вимогу від 02.02.2023 № 702/44 про сплату заборгованості в сумі 6463,04 грн., що виникла за договором № 650476, разом з актом та рахунком. Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачено ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Згідно позовної заяви, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 650476 у сумі 6463,04 грн. за надані послуги у лютому 2021 року.

Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно зі статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості матеріали даної справи не містять та сторонами не подані.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 6463,04 грн. основного боргу є обґрунтованою та доведеною, підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних в сумі 169,46 грн за період з 20.03.2021 по 01.02.2022 та інфляційних втрат у розмірі 458,88 грн за період квітень 2021 січень 2022 року з заявлені позивачем обґрунтовано.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат суд визнав вірним. Позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верже, ЛТД (пр. Соборний, буд. 96, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 19273108) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: вул. Святого Миколая, 79а, м. Запоріжжя, 69002, на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПО 32121458) заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 6463 (шість тисяч чотириста шістдесят три) грн 04 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верже, ЛТД (пр. Соборний, буд. 96, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 19273108) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: вул. Святого Миколая, 79а, м. Запоріжжя, 69002, на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , ПАТ АБ УКРГАЗБАНК, МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) 458 (чотириста п`ятдесят вісім) грн 88 коп. інфляції, 169 (сто шістдесят девять) грн 46 коп. 3% річних та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.05.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян