Рішення

від 23.05.2023 по справі 910/5010/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2023Справа № 910/5010/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектбуд"

про стягнення 30 519, 69 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектбуд" про стягнення 30 519, 69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки № 180821/П від 18.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5010/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Станом на 23.05.2023 відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на позов, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 11.04.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 94244981.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 18 серпня 2021 року укладено договір поставки, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідачу бетон, бетонні вироби, газобетонні блоки та інші будівельні матеріали, а відповідач оплатити їх вартість.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що позивач зобов`язався поставляти товар окремими партіями в кількості та асортименті, визначених у специфікаціях та/або рахунках-фактурах та накладних на об`єкт будівництва відповідача.

Відповідно до пункту 2.1. договору загальна вартість договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії договору згідно підписаних сторонами накладних.

Згідно з пунктом 4.2. договору моментом здійснення поставки товару є його отримання уповноваженою особою відповідача, яка проставляє відповідну відмітку в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації.

Розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем, за умови, що поточна заборгованість відповідача не перевищує 100 00,00 грн. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України. Фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача (пункти 5.1., 5.2. договору).

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, позивачем, на виконання умов договору від 18 серпня 2021 року, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 481 251,59 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, №436 від 19.08.2021 на суму 45 844,77 грн, № 499 від 29.08.2021 на суму 25 576,26 грн, № 435 від 18.08.2021 на суму 25 169, 25 грн, № 498 від 28.08.2021 на суму 37 028,40 грн, № 496 від 27.08.2021 на суму 12 547,92 грн, № 497 від 27.08.2021 на суму 79 204,32 грн, № 495 від 25.08.2021 на суму 21 754,00 грн, № 494 від 23.08.2021 на суму 44 047,26 грн, № 493 від 22.08.2021 на суму 30 623,06 грн, № 510 від 31.08.2021 на суму 12 347,16 грн, № 522 від 01.09.2021 на суму 35 906,49 грн, № 544 від 02.09.2021 на суму 26 067,96 грн, № 548 від 03.09.2021 на суму 37 694,66 грн, № 559 від 04.09.2021 на суму 30 982,68 грн та № 551 від 05.09.2021 на суму 16 457,40 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором № 180821/П від 18.08.2021 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даної угоди.

Позивачем надано докази часткової оплати відповідачем поставлених будівельних матеріалів за договором № 180821/П від 18.08.2021 на суму 450 731,90 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не повністю оплатив поставлений позивачем товар, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 30 519,69 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.

Судом встановлено, що строк оплати товару за договором від 18.08.2021 є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 30 519,69 грн є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектбуд" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37, офіс 101, ідентифікаційний код 40612562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарг" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160, корпус Б, ідентифікаційний код 41073431) заборгованість у розмірі 30 519 (тридцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження

або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк