Рішення

від 16.05.2023 по справі 912/429/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 рокуСправа № 912/429/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/429/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ОЕТКЕР", 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз", 25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 10

про стягнення 32 223,57 грн

за участю представників:

від позивача - Крепель Д.І., свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності №4191/10 від 17.06.2010, довіреність №б/н від 02.03.2023 (у режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ОЕТКЕР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" про стягнення 32 223,57 грн, з яких 22 209,12 грн основний борг, 578,28 грн 3% річних, 5 110,32 грн інфляційні втрати, 4 325,85 грн пеня, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору дистриб`юції №86 від 20.08.2018 в частині несвоєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/429/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 18.04.2023 о 11:30.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 18.04.2023 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 20.03.2023, направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою від 18.04.2023 судове засідання відкладено до 16.05.2023 о 16:00 год, з метою належного повідомлення відповідача про місце, дату та час засідання суду у даній справі, а саме направлення даної ухвали на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 разом з ухвалою суду від 20.03.2023 про відкриття провадження у справі.

Представник позивача у засіданні суду 16.05.2023 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 16.05.2023 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 18.04.2023, направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз", а також на адресу засновника Товариства ОСОБА_1 , що вказані в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-1 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 16.05.2023 за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 16.05.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

20.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДР.ОЕТКЕР" (далі- Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" (далі -Дистриб`ютор) укладено договір дистрибуції № 86 (далі - Договір, а.с. 7-10).

Відповідно до п. 1.1 Договору Компанія зобов`язується поставити Дистриб`ютору, а Дистриб`ютор зобов`язується прийняти та оплатити товари які є власністю Компанії.

Згідно з п. 1.2 Договору загальний асортиментний перелік Товарів, що є в наявності у компанії зазначається в Прайс-листі Компанії. Кількість та асортимент Товарів, що постачаються за даним договором, визначається сторонами в видаткових накладних, що складають невід`ємну частину Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна кожної конкретної партії товару зазначається у видаткових накладних на товар в українських гривнях, та базується на діючому Прайс-листі Компанії.

Загальна ціна даного Договору складається з вартості всього поставленого Товару протягом дії цього Договору, згідно видаткових накладних (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.7. Договору дистриб`ютор повинен розрахуватись за отриманий товар не пізніше 45 календарних днів з дати отримання продукції та підписання видаткових та товарно-транспортних накладних.

Пунктом 8.1 Договору сторони визначили, що даний Договір вступає в дію з моменту його підписання, замінює собою всі попередні договори, та є дійсним до 31.12.2018, якщо не припиняє діяти через будь-яку з обставин, узгоджених та зазначених в Договорі.

Відповідно до п. 8.2 Договору останній вважається автоматично продовженим на один календарний рік, якщо за один місяць до завершення терміну його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу про намір припинити дію Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товари на загальну суму 22 209,12 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими, товарно-транспортною накладною та експрес - накладною (а.с. 11-14):

- видаткова накладна №94 від 24.01.2022 на суму 5 827,37 грн (Експрес накладена №20400271227260 від 24.01.2022);

- видаткова накладна №211 від 14.02.2022 на суму 16 381,75 грн (ТТН №100120214009620 від 14.02.2022).

На підставі виписаних видаткових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем зареєстровано відповідні податкові накладні з податку на додану вартість: № 141 від 14.02.2022, № 112 від 24.01.2022 (а.с. 15-18).

Відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов Договору здійснено поставку товару відповідачу по видатковим накладним № 211 від 14.02.2022 на суму 16 381,75 грн, № 94 від 24.01.2022 на суму 5 827,37 грн, всього на загальну суму 22 209,12 грн.

Відповідно до п. 5.7 Договору дистриб`ютор повинен розрахуватися за отриманий товар не пізніше 45 календарних днів з дати отримання продукції та підписання видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Отже, оплата товару по видатковій накладній №211 від 14.02.2022 мала бути здійснена відповідачем до 31.03.2022 (включно), по видатковій накладній № 94 від 24.01.2022 до 10.03.2022 (включно).

Як зазначено позивачем у позовній заяві, заборгованість відповідача становить 22 209,12 грн.

Оскільки відповідач не здійснив оплату товару у встановлені Договором строки, то останнім порушено строки оплату товару по видатковим накладним № 211 від 14.02.2022 та № 94 від 24.01.2022.

Відповідач доказів оплати суми заборгованості у розмірі 22 209,21 грн суду не надав.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, порушив зобов`язання щодо оплати товару у встановлений Договором строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22 209,12 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на п. 6.2 Договору дистриб`юції позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі порушення терміну оплати товарів Компанії згідно п. 5.7 Договору, Компанія має право вимагати від Дистриб`ютора сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем здійснено нарахування пені на загальну суму 22 209,12 грн за період із 01.04.2022 по 27.09.2022 на загальну суму 4 325,85 грн.

Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що наданий розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору, є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 578,28 грн 3% річних за період з 31.03.2022 по 10.02.2023 грн та інфляційних збитків в сумі 5110,32 за період з березня 2022 року по грудень 2022 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи оплата товару по видатковій накладній №211 від 14.02.2022 мала бути здійснена відповідачем до 31.03.2022 (включно), по видатковій накладній № 94 від 24.01.2022 до 10.03.2022 (включно), що підтверджується вищезазначеними доказами.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 110,32 грн інфляційних втрат та 578,28 грн 3 % річних підлягає задоволенню частково у розмірі 4 196,19 грн інфляційних втрат та 577,31 грн 3 % річних за перерахунком суду, з врахуванням строків оплати товару по кожній видатковій накладній. В іншій частині позову про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних слід відмовити.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані докази в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ОЕТКЕР".

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн суд враховує наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "ДР.ОЕТКЕР" надано наступні документи, які свідчать про такі обставини.

10.02.2023 між ТОВ "ДР.ОЕТКЕР" (Замовник) та адвокатом Крепель Дмитром Ігоровичем (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 21), предметом якого є надання правової допомоги в Господарському суді Кіровоградської області про стягнення боргу за договором поставки, 3% річних, інфляційних втрат, пені, зокрема: ознайомлення з матеріалами справи, підготовка матеріалів відзиву на позовну заяву, заперечень, складення інших процесуальних документів Замовника, надання пояснень, особиста участь в судових засіданнях по справі.

Представництво в суді та захист інтересів Замовника здійснюється Виконавцем на підставі ордеру, або виданої довіреності (п. 1.2. Договору).

В пункті 2.1 Договору визначено, що Замовник зобов`язаний оплатити Виконавцю вартість його послуг в сумі 15 000,00 грн.

02.03.2023 між ТОВ "ДР.ОЕТКЕР" (Замовник) та адвокатом Крепель Д.І. складено Акт приймання-передачі виконаних робіт по договору №10/02/23 від 10.02.2023 (а.с. 23).

За вказаним актом Адвокатом згідно договору №10/02/23 від 10.02.2023 та рахунку № 02 від 02.03.2023 були виконані роботи по представництву інтересів ТОВ "ДР.ОЕТКЕР" в Господарському суді Кіровоградської області, надано консультаційні послуги з юридичних питань, ознайомлення з матеріалами справи, складання позовної заяви, виготовлення додатків та направлення на адресу відповідача та в суд. Вартість наданих послуг склала 15000,00 грн.

Договір та Акт підписані сторонами та скріплено печатками.

До справи подано копію довіреності від 02.03.2023 на ім`я адвоката Крепеля Д.І. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4191/10 від 17.06.2010 (а.с.25-26).

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

З наведеного випливає, якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється незалежно від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Оскільки в договорі сторони погодили розмір гонорару у фіксованій сумі 15 000,00 грн, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19).

Відповідно до позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Як вбачається з наданих позивачем документів, сторони у Договорі про надання правничої допомоги визначили зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові адвокатом, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги, зокрема, погодили фіксований розмір гонорару в сумі 15 000,00 грн.

Отже, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, тобто є визначеним.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 зазначено, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, зокрема, враховуючи підтвердження сторонами в акті здачі-приймання наданих адвокатських послуг факт належного надання послуг адвокатом відповідно до положень договору, визначений договором розмір гонорару за вчинені процесуальні дії суд вважає співмірним, а самі дії необхідними для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи.

Відповідачем зазначену позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу не заперечено та клопотання про зменшення розміру витрат в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України до суду не подано.

Оцінюючи викладене, об`єм матеріалів справи, категорію спору, суд вважає доведеними та такими, що відповідають критерію розумності і співмірності, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. Вказані судові витрати покладаються на відповідача.

Поряд з цим, оскільки позовні вимоги задоволено частково, а отже судові витрати у відповідності до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вказаних обставин з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 14 550,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Вказаного правового висновку додержується Об`єднана Палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" (25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 10, код ЄДРПОУ 42109594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ОЕТКЕР" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5,код ЄДРПОУ 32553204) 22 209,12 грн основного боргу, 577,31 грн 3% річних, 4 196,19 грн інфляційних втрат, 4 325,85 грн пені, а також 2 603,48 грн сплаченого судового збору, 14 550,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ОЕТКЕР", адвокату Крепелю Д.І. (02095, м. Київ, вул. Срібнікольська, 24, а/с №113), Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив-Союз" (25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 10).

Повне рішення складено 23.05.2023.

Суддя Г.Б. Поліщук