Рішення

від 18.05.2023 по справі 914/3052/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2023 Справа № 914/3052/22

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Лайв Маркетинг», м. Київ

про ухвалення додаткового судового рішення

у справі № 914/3052/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Лайв Маркетинг», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Рекламне агенство «Акваріум», м. Львів

про стягнення 172 336,70 грн

Суддя Наталія Мороз

При секретарі Соломії Дицькій

Представники:

Від позивача (заявника): Мартиненко А. В.

Від відповідача: не з`явився

Встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Лайв Маркетинг» до Приватного підприємства «Рекламне агенство «Акваріум» про стягнення 172 336,70 грн.

Рішенням господарського суду від 27.04.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Повний текст рішення складено 08.05.2023.

03.05.2023 через службу діловодства господарського суду позивачем подано заяву від 02.05.2023 про ухвалення додаткового судового рішення.

Ухвалою суду від 04.05.2023 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання щодо вирішення судових витрат на 10.05.2023.

08.05.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 08.05.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Лайв Маркетинг» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

09.05.2023 через електронну пошту господарського суду позивачем подано заперечення на клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із замінуванням Господарського суду Львівської області 10.05.2023, судове засідання у визначений час не відбулося.

Ухвалою суду від 10.05.2023 судове засідання щодо вирішення судових витрат відкладено на 18.05.2023.

17.05.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подано заяву про долучення доказів разом із клопотанням про проведення судового розгляду за відсутності представника відповідача.

В судове засідання 18.05.2023 представник позивача в режимі відеоконференції з`явився. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення просить задоволити та стягнути з відповідача 43 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

При вирішенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина 7 ст. 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Частинами 1, 3 ст. 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує ст. 16 ГПК України, нормами якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Виходячи із системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись із заявою про стягнення з відповідача 43 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу обґрунтував ці вимоги договором про надання правничої допомоги № 203 від 07.11.2022 (укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Лайв Маркетинг» та Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери») та додатком до нього, рахунками на оплату, платіжними дорученнями про оплату за юридичні послуги та актами надання послуг.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановивши недотримання положень ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята цієї статті). Разом з тим, таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є не обов`язком, а правом суду.

У клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від 08.05.2023 відповідач зазначив, що розмір витрат на професійну допомогу є необґрунтованим, непропорційним до предмету позову та складності справи, а також вважає такий розмір істотно завищеним та таким, що не відповідає засадам розумності. Крім того, вказав, що фінансовий стан відповідача є складним та незадовільним, а також заявою від 17.05.2023 повідомив суд про добровільне виконання відповідачем рішення у даній справі.

Суд звертає увагу, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, тощо.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, оцінюючи обґрунтування заяви позивача, заперечення відповідача та його клопотання, в контексті положень п.4 ч.4 ст.126 ГПК України, щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу, є завищеною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне скористатися правом суду і не розподіляти витрати на правову допомогу в повному обсязі на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, частково покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Дослідивши зміст договору про надання правничої допомоги від 07.11.2022 № 203 та додаток до нього суд зауважує, що вартість послуги з участі в судовому засіданні (на території м. Києва так і поза територією м. Києва) розраховувалась сторонами виключно з виїздом на судове засідання. Однак, адвокат позивача приймав участь у судових засіданнях виключно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відтак, особисту явку в судові засідання не забезпечував.

Крім того, при визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу, судом взято до уваги, що вказана справа за своєю категорією не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію (спір виник внаслідок прострочення відповідача щодо оплати наданих послуг), час, який міг витратити адвокат для формування правової позиції та складення заяв по суті спору у даній справі (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розрахунок розміру позовних вимог не є складним та значним, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося).

Разом з тим, на переконання суду, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути також співмірним із ціною позову (172336,70 грн).

При цьому, суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку заяву ТзОВ «Рекламна агенція «Лайв Маркетинг» задоволити частково та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, що є співмірним зі складністю справи, наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг та відповідає критерію реальності, розумності їхнього розміру. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 123, 126, 129, 234, 244 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Лайв Маркетинг» про ухвалення додаткового судового рішення задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рекламне агенство «Акваріум» (79057, м. Львів, вул. Залізняка, 13, ідентифікаційний код 36462603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Лайв Маркетинг» (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, корп. 5, ідентифікаційний код 43452159) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення складено 23.05.2023.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після його перегляду апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.