Рішення

від 16.05.2023 по справі 922/585/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023м. ХарківСправа № 922/585/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел-Істейт", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез", м. Харків про стягнення 500 000,00 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новел-Істейт", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 500 000,00 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про відступлення права вимоги №У-29/06-16 від 29.06.2016 щодо оплати відступленого права. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 20.02.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача у судове засідання 16.05.2023 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України. Разом з тим, 04.05.2023 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд здійснити розгляд справи без участі представника позивача. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізнішенаступного дня післяїх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/585/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, оскільки вони містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

29.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел-Істейт" (первісний кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" (новий кредитор, відповідач) був укладений договір №У-29/06-16 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає належне йому право вимоги на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма Авіас (надалі - боржник, ТОВ ВТФ Авіас) частини заборгованості на суму 500 000,00 грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів №1188-Б від 27.12.2011, між ТОВ Новел-Істейт та ТОВ ВТФ Авіас, а новий кредитор приймає ці вимоги та сплачує первісному кредитору суму коштів в розмірі та порядку, визначеному цим договором (п. 1.1 договору). Право вимоги, зазначене у п. 1.1. договору, переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, за передане до боржника право вимоги, зазначеного у п 1.1 договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 500 000,00 грн. Новий кредитор зобов`язується протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок первісному кредитору грошову суму, визначену у п. 2.1 цього договору. Новий кредитор може провести розрахунок за даним договором і у інший спосіб, не заборонений діючим законодавством України.

Згідно пп. 3.1.2 та 3.1.4 п. 3.1 договору, первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання цього договору, та інформацію яка важлива для їх здійснення. Не пізніше 10 (десяти) робочих днів після набуття чинності цим договором сповістити боржника про укладення цього договору.

Згідно п. 5.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016.

29.06.2016 між ТОВ "Новел-Істейт" та ТОВ "НК Синтез" був складений та підписаний акт приймання-передачі документів, відповідно до якого на підставі пункту 3.1.2. договору про відступлення права вимоги № У-29/06-16 від 29.06.2016, ТОВ Новел-Істейт передало, а ТОВ НК Синтез прийняло наступні документи: договір купівлі-продажу цінних паперів №1188-Б від 27.12.2011, між ТОВ Новел-Істейт та ТОВ ВТФ Авіас (про дійсність укладення договору); додаткову угоду від 28.12.2011, додаткову угоду від 27.12.2013, додаткову угоду від 03.08.2016 до договору купівлі-продажу цінних паперів №1188-Б від 27.12.2011, між ТОВ Новел-Істейт та ТОВ ВТФ Авіас (про відстрочення строку оплати за цим договором до 31.12.2019 включно); акт прийому-передачі від 29.12.2011, між ТОВ Новел-Істейт та ТОВ ВТФ Авіас, до договору купівлі-продажу цінних паперів №1188-Б від 27.12.2011, між ТОВ Новел-Істейт та ТОВ ВТФ Авіас; виписку про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №006877 за період з 29.12.2011 по 29.12.2011 (два останніх документа засвідчують факт передачі ТОВ Новел-Істейт цінних паперів за цим договором ТОВ ВТФ Авіас).

29.06.2016 ТОВ "Новел-Істейт" на адресу ТОВ ВТФ "Авіас" було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за договором, яке було отримано ТОВ ВТФ "Авіас" 29.06.2016.

12.08.2016 між ТОВ "Новел-Істейт" та ТОВ "НК Синтез" була підписана додаткова угоди до договору про відступлення права вимоги №У-29/06-16 від 29.06.2016, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти п. 2.2 розділу 2 Оплата та порядок розрахунків у наступній редакції: 2.2 Новий кредитор зобов`язується у строк до 30.06.2020 перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок первісному кредитору грошову суму, визначену у п. 2.1 цього договору. Новий кредитор може провести розрахунок за даним договором і у інший спосіб, не заборонений діючим законодавством України. Викласти п. 5.1 розділу 5 Строк дії Договору у наступній редакції: 5.1 Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Всі інші умови договору залишити без змін. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та скріплення її печатками сторін та є невід`ємною частиною договору.

Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про відступлення права вимоги не виконав, у встановлений строк грошові кошти позивачу не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 500 000,00 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Керуючись ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 2.2 договору про відступлення права вимоги №У-29/06-16 від 29.06.2016 (в редакції додаткової угоди від 12.08.2016), новий кредитор зобов`язується у строк до 30.06.2020 перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок первісному кредитору грошову суму, визначену у п. 2.1 цього договору.

Однак, до суду відповідачем не було надано доказів належного виконання зобов`язання з оплати коштів за укладеним сторонами договором, або доказів на спростування виникнення такого зобов`язання, у зв`язку з чим, на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про стягнення 500 000,00 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги №У-29/06-16 від 29.06.2016.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" (61001, м. Харків, пр. Московський, 75, код ЄДРПОУ 37151707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел-Істейт" (49083, м. Дніпро, пр. Газети "Правда", 29, код ЄДРПОУ 36206037) - 500 000,00 грн. заборгованості та 7500,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новел-Істейт" (49083, м. Дніпро, пр. Газети "Правда", 29, код ЄДРПОУ 36206037).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" (61001, м. Харків, пр. Московський, 75, код ЄДРПОУ 37151707).

Повне рішення підписано 23 травня 2023 року.

СуддяО.В. Погорелова