Рішення

від 23.05.2023 по справі 914/495/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 914/495/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп" (місцезнаходження: 80327, Львівська область, Львівський район, селище міського типу Магерів, вулиця Біла, будинок 3; код ЄДРПОУ 43254126) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП-Біонік" (місцезнаходження: 61054, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120; код ЄДРПОУ 43909982) про стягнення 101 933,09 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП-Біонік" про стягнення 101 933,09 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу необробленої деревини № 2618/0/4кв-о/2022/е1 від 21 вересня 2022 року. Місцезнаходженням ТОВ "ВП-Біонік" зазначено: 82200, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 64/1.

Згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 09.02.2023, судом встановлено, що згідно з інформацією, що міститься у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит державного органу від 09.02.2023, актуальною адресою місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП-Біонік" є: 61054, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120. Відповідно, матеріали позовної заяви Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп" з додатками за № 914/495/23 постановлено передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Харківської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі призначено суддю Рильову В.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 березня 2023 року позовну заяву ДП "Магерівський військовий лісгосп" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 914/495/23; визнано справу № 914/495/23 малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП-Біонік" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 про відкриття провадження у справі № 914/495/23 було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою ТОВ "ВП-Біонік". Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти від 05.04.2023.

У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд намагався повідомити відповідача про розгляд даної справи телефонограмою. Проте за номерами, які вказано у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань телефонограма не була прийнята (зазначені номери не відповідають). Відомостей щодо інших засобів зв`язку із ТОВ "ВП-Біонік" матеріали справи не містять.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу № 914/495/23 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

21 вересня 2022 року між Державним підприємством "Магерівський військовий лісгосп" (як Продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП-Біонік" (як Покупцем) було укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини № 2618/0/4кв-о/2022/е1, відповідно до умов якого Продавець передає у власність на умовах франко (верхній/проміжний/нижній) склад Продавця необроблену деревину (далі - товар) за номерами лотів відповідно до пункту 3.1 цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Згідно пункту 4.2 Договору поставка товару по даному Договору здійснюється протягом 5 робочих днів від дати фактичної 100% оплати покупцем такого товару, на умовах франко (верхній/проміжний/нижній) склад Продавця. Комплект товаросупровідних документів: - товаротранспортна (залізнична) накладна; рахунок-фактура; - специфікація (пункт 4.4 Договору).

Відповідно до пункту 5.2 Договору датою передачі товару Продавцем та прийому його Покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної (залізничної) накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 12.10.2022 по 17.11.2022 ДП "Магерівський військовий лісгосп" здійснило відвантаження Товару Покупцю на загальну суму (всього) 212 258,51 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними серія МОА № 770576 від 12.10.2022 на суму 71 066,42 грн., серія МОА № 770735 від 15.11.2022 на суму 70 589,44 грн. та серія МОА № 770751 від 17.11.2022 на суму 70 602,65 грн. Таким чином, фактично не отримуючи попередню оплату в повному обсязі, як це передбачено умовами Договору, позивач виконав свої зобов`язання стосовно відпуску Товару зазначеного у Договорі № 2618/0/4кв-о/2022/е1 від 21 вересня 2022 року в повному обсязі.

Звертаючись до суду із даним позовом ДП "Магерівський військовий лісгосп" посилається на те, що ТОВ "ВП-Біонік", в свою чергу, оплату отриманого товару здійснило лише частково - на суму 121 385,75 грн. Відповідно, сума заборгованості становить 90 872,76 грн. Згідно умов Договору останній день для оплати Покупцем отриманого товару сплинув 17.11.2022 (день відвантаження останньої партії товару).

Крім того, внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано і заявлено до стягнення неустойку: пеню в розмірі 9 834,17 грн. (в порядку пункту 8.3 Договору), а також 3% річних в розмірі 590,05 грн. та інфляційні втрати в розмірі 636,11 грн. (в порядку статті 625 Цивільного кодексу України). Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп" до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України). Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Так, за приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами Договору купівлі-продажу необробленої деревини № 2618/0/4кв-о/2022/е1 оплата товару проводиться у формі передоплати у розмірі 100% від ціни. Іншого строку оплати погоджено не було. Відповідно, враховуючи вищенаведені положення цивільного законодавства, суд зазначає, що строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, які склалися між сторонами у даному випадку, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, а факт отримання товару є самостійною підставою для виникнення у покупця обов`язку негайно здійснити розрахунки.

Згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що ТОВ "ВП-Біонік" в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало, доказів остаточної оплати отриманого товару (необробленої деревини) не надало, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп" в частині примусового стягнення з відповідача 90 872,76 грн. заборгованості за Договором № 2618/0/4кв-о/2022/е1 від 21.09.2022 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Також згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно пункту 8.1 Договору сторони несуть майнову відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов даного Договору.

За прострочення оплати за товар на умовах з даним Договором Покупець спланує Продавцю пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення (пункт 8.3 Договору).

Враховуючи неналежне виконання ТОВ "ВП-Біонік" зобов`язань з оплати отриманого товару, господарський суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Так, за період прострочення зобов`язань з 17.11.2022 (день відвантаження останньої партії товару) по 03.02.2023 (всього 79 календарних днів) ДП "Магерівський військовий лісгосп" нараховано пеню в розмірі 9 834,17 грн., а також 3% річних в розмірі 590,05 грн. та інфляційні втрати в розмірі 636,11 грн.

Перевіривши відповідні розрахунки, суд зазначає, що позивачем у даному випадку неправильно визначено строк виконання ТОВ "ВП-Біонік" зобов`язання, оскільки обов`язок оплати за отриманий товар, у випадку відсутності у договорі строку такої оплати, настає, відповідно до положень статті 692 Цивільного кодексу України, з моменту прийняття відповідного товару, а прострочення виконання такого обов`язку починається наступного дня з моменту отримання товару. Відповідно, прострочення оплати продукції, поставленої 17.11.2022, повинно рахуватися тільки з наступного за ним робочого дня: з 18 листопада 2022 року.

З урахуванням конкретних обставин справи суд самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

Здійснивши самостійний розрахунок пені та процентів річних, суд зазначає, що арифметично правильними є такі нарахування:

- період розрахунку пені 18.11.2022 - 03.02.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 90 872,76 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 78 днів (прострочення) : 100. Всього штрафних санкцій за період: 9 709,69 грн.

- період нарахування 3% річних: 18.11.2022 - 03.02.2023 (90 872,76 x 3 % x 78 : 365 : 100). Всього річні за період: 582,58 грн.

Таким чином, позовні вимоги ДП "Магерівський військовий лісгосп" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 9 709,69 грн., трьох процентів річних в розмірі 582,58 грн. та інфляційних втрат в розмірі 636,11 грн. (оскільки заявлені позивачем до стягнення втрати від інфляції у грудні 2022 року відповідають розрахунку суду).

В задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ "ВП-Біонік" пені в розмірі 124,48 грн. та 3% річних в розмірі 7,47 грн. суд відмовляє, у зв`язку із безпідставністю відповідних нарахувань.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частинами першою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи обґрунтованість заявлених ДП "Магерівський військовий лісгосп" позовних вимог, судовий збір в мінімальному розмірі, що визначений Законом України "Про судовий збір" - 2 684,00 грн. покладається судом на ТОВ "ВП-Біонік", з вини якого виник спір, та підлягає стягненню на користь позивача у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП-Біонік" (місцезнаходження: 61054, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120; код ЄДРПОУ 43909982) на користь Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп" (місцезнаходження: 80327, Львівська область, Львівський район, селище міського типу Магерів, вулиця Біла, будинок 3; код ЄДРПОУ 43254126) суму основного боргу за Договором № 2618/0/4кв-о/2022/е1 від 21 вересня 2022 року в розмірі 90 872,76 грн., пеню в розмірі 9 709,69 грн., три проценти річних в розмірі 582,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 636,11 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 124,48 грн. та 3% річних в розмірі 7,47 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" травня 2023 р.

СуддяВ.В. Рильова