Рішення

від 23.05.2023 по справі 925/1016/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року Справа № 925/1016/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Кашуба М.О. - адвокат,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства ТОРГОВИЙ ДІМ ФОНТЕКС АГРО,

м. Чернігів

до товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙРІС ОЙЛ,

м. Черкаси

про стягнення 2 723 850 грн. 49 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось приватне підприємство ТОРГОВИЙ ДІМ ФОНТЕКС АГРО до товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙРІС ОЙЛ про стягнення з відповідача 2 723 850 грн. 49 коп., а саме: 1 850 997 грн. 92 коп. основного боргу, 676 497 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 196 355 грн. 17 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки паливно-мастильних матеріалів №136 від 29 січня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 22 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 10 січня 2023 року.

Ухвалою суд від 10 січня 2023 року відкладено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 27 січня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 27 січня 2023 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 06 лютого 2023 року та витребував у позивача оригінали документів.

Ухвалою суду від 06 лютого 2023 року відкладено підготовче засідання на 12 год. 00 хв. 02 березня 2023 року та повторно витребувано у позивача документи.

Ухвалою суду від 02 березня 2023 року відкладено підготовче засідання на 11 год. 30 хв. 21 березня 2023 року, а також втретє було зобов`язано позивача надати суду оригінали документів.

На виконання вимог суду від позивача надійшли витребувані оригінали доказів.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 березня 2023 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 29 березня 2023 року, а також визнав явку директора товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙРІС ОЙЛ громадянина ОСОБА_1 в наступне судове засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 29 березня 2023 року суд відклав підготовче засідання до 14 год. 00 хв. 11 квітня 2023 року.

Ухвалою суду від 11 квітня 2023 року клопотання відповідача про призначення експертизи залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 04 травня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 травня 2023 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 23 травня 2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалу суду від 04 травня 2023 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Громова, 167, м. Черкаси, 18018.

Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 18 травня 2023 року, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч.3 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду від 04 травня 2023 року - 15 травня 2023 року (день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки).

27 січня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній вказував, що подані позивачем ТТН не містять ідентифікації отримувача, так само відсутня дата та час отримання.

Директор відповідача - Піонтковський Р.Г. стверджує, що вказаний товар не отримував і не підписував видаткові та товарно-транспортні накладні.

Крім того відповідач просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

В зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

В судовому засіданні, яке відбулося 23 травня 2023 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1016/22.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки паливно-мастильних матеріалів №136 від 29 січня 2018 року поставив відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 1 850 997 грн. 92 коп. боргу.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 676 497 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 196 355 грн. 17 коп. 3% річних.

З матеріалів справи вбачається та судом було встановлено, що 29 січня 2018 року між приватним підприємством ТОРГОВИЙ ДІМ ФОНТЕКС АГРО (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю ВАЙРІС ОЙЛ (покупець) був укладений договір поставки паливно-мастильних матеріалів №136, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти й оплатити поставлені паливно-мастильні матеріали, в тому числі масла автомобільні (п. 1.1. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у специфікації, яка є Додатком №1 до цього договору (п. 1.2. договору).

Позивач зазначав, що всього було поставлено паливно-мастильних матеріалів на суму 74 477 923,12 грн. Відповідачем було оплачено частину товару на загальну суму 72 213 284,44 грн.

Не оплаченими лишилися: видаткова накладна №ДРН-0003035 від 01 червня 2018 року на суму 296 454,20 грн., видаткова накладна №ДРН- 0003191 від 08 червня 2018 року на суму 927 423,72 грн., видаткова накладна №РН-0005553 від 12 серпня 2019 року на суму 627 120,00 грн., всього на суму 1 850 997,92 грн.

В зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення 1 850 997,92 грн. боргу.

01 вересня 2022 року позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію на суму 1 850 997,92 грн.

Відповідь на претензію позивач не отримував.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.4. договору оплата товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу, згідно з якою покупець зобов`язаний на протязі 10 календарних днів з моменту отримання, оплатити отриману партію товару.

Отже, строк оплати поставленого товару 01 червня 2018 року настав 11 червня 2018 року, 08 червня 2018 року 18 червня 2018 року, 12 серпня 2018 року 22 серпня 2018 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Що стосується доводів відповідача судом враховано наступне:

27 січня 2023 року від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. У відповідному клопотанні відповідач запропонував поставити експерту наступні питання:

- Чи виконано підпис на оригіналах таких документів:

видаткова накладна №ДРН0003035 від 01 червня 2018 року на суму 957752,28 грн. з ПДВ;

товарно-транспортна накладна №П00003594 від 01 червня 2018 року;

видаткова накладна №ДРН0003191 від 08 червня 2018 року на суму 927 423,72 грн. з ПДВ;

товарно-транспортна накладна №П00003764 від 08 червня 2018 року;

видаткова накладна №РН0005553 від 12 серпня 2019 року на суму 627 120 грн. з ПДВ;

товарно-транспортна накладна №П00013047 від 12 серпня 2019 року директором товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙРІС ОЙЛ (код ЄДРПОУ - 14214124) Піонтковським Романом Геннадійовичем чи іншою особою?

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У письмовій заяві від 29 березня 2023 року вх. №5268/23 позивач вказав, що підписи у накладних на поставку паливно-мастильних матеріалів дійсно було проставлено не директором підприємства відповідача, а особою, яка безпосередньо здійснювала отримання товару (а.с. 166).

Враховуючи визнання позивачем даних обставин, а також неявку Піонтковського Романа Геннадійовича в судове засідання, що відбулося 29 березня 2023 року для відібрання зразків експериментальних підписів особи, суд не вбачав підстав для призначення почеркознавчої експертизи, в зв`язку з чим ухвалою суду від 11 квітня 2023 року клопотання відповідача про призначення експертизи залишено без задоволення.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Розділом 2 договору передбачено, що відповідно до умов даного договору, відвантаження товару здійснюється за адресою: 14001, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 26.

Поставка товару здійснюється засобами постачальника, на протязі двох днів з моменту отримання специфікації від покупця або у інший термін, обумовлений між постачальником та покупцем.

Партія товару вважається погодженою до передачі покупцеві з моменту підписання та надання покупцеві, видаткової накладної, та товарно-транспортної накладної.

Відвантаження товару (товарної партії) та видачу відповідних документів на вантаж продавець здійснює тільки на підставі належно оформлених, підтверджуючих повноваження представника покупця документів. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. (Наказ Мінфіну України № 88 від 24 травня 1995 року).

Приймання товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (затверджена наказом від 20 травня 20058 року №281/171/578/155).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту відвантаження (зливу) постачальником товару до резервуарів покупця, з оформленням та підписанням сторонами відповідної видаткової документації.

Покупець має право виставити претензію по кількості товару, оформлену відповідно до вимог Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (затверджена наказом від 20 травня 2008 року №281/171/578/155) на протязі 3 (трьох) календарних днів з дати поставки товару.

Водночас судом враховано, що податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 червня 2022 року зі справи №922/2115/19).

Матеріалами справи (а.с. 85-94, 99-103) підтверджується, що кожна поставка товару була відображена у податковій звітності. Відповідач зареєстрував податкові накладні та отримав податковий кредит за спірними господарськими операціями.

Крім того, відповідачем було частково оплачено товар поставлений, зокрема, на підставі видаткової накладної №ДРН-0003035 від 01 червня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надані позивачем суду письмові докази в підтвердження обставин реальності поставки товару, на думку суду, є більш вірогідними ніж ті, що надав відповідач в спростування даних обставин.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання на підставі умов договору розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 1 850 997 грн. 92 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено вимоги про стягнення 676 497 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 196 355 грн. 17 коп. 3% річних нарахованих за період з 19 червня 2018 року по 29 вересня 2022 року на суму боргу в розмірі 927 423 грн. 72 коп. та за період з 23 серпня 2018 року по 29 вересня 2022 року на суму боргу в розмірі 627 120 грн. 00 коп.

Здійснивши перевірку правильності нарахування річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 судом встановлено, що розмір 3% річних нараховано вірно, а інфляційні втрати - в меншому розмірі.

Однак позивач самостійно визначив зміст своїх позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 676 497 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 196 355 грн. 17 коп. 3% річних.

Щодо застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне:

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Як зазначалося вище, строк оплати поставленого товару 01 червня 2018 року настав 11 червня 2018 року, 08 червня 2018 року 18 червня 2018 року, 12 серпня 2018 року 22 серпня 2018 року.

Позивач звернувся до суду з відповідним позовом 06 жовтня 2022 року, що підтверджується відтиском реєстраційної позначки (штампу).

Водночас, згідно п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Даний розділ доповнено п. 12 згідно із Законом №540-ІХ від 30 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1301 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зі змінами та доповненнями, зокрема, від 25 квітня 2023 року №383, установлено продовжити дію карантину до 30 червня 2023 року.

Отже, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙРІС ОЙЛ, вул. Громова, 167, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14214124 на користь приватного підприємства ТОРГОВИЙ ДІМ ФОНТЕКС АГРО, вул. Малиновського, 30-а, м. Чернігів, ідентифікаційний код 38510009 1 850 997 грн. 92 коп. основного боргу, 676 497 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 196 355 грн. 17 коп. 3% річних та 40 857 грн. 76 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 23 травня 2023 року.

Суддя А.В.Васянович