Ухвала

від 24.05.2023 по справі 523/3180/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 523/3180/23

Провадження № 2/947/2188/23

УХВАЛА

24.05.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий будинок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2023 року до Суворовського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий будинок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 33663,54 грн.

Ухвалою судді Суворовського районного суду міста Одеси Мурманової І.М. від 08.03.2023 року матеріали справи за вказаним позовом передані до Київського районного суду міста Одеси за підсудністю.

11.04.2023 року матеріали справи №523/3180/23 надійшли до Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 14.04.2023 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін у справі.

До судового засідання призначеного на 24.05.2023 року сторони по справі не з`явились.

Разом з тим, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Цивільний процесуальний Кодекс України визначає юрисдикціюта повноваженнязагальних судівщодо цивільнихспорів таінших визначенихцим Кодексомсправ,встановлює порядокздійснення цивільногосудочинства (частина 1 статті 1 ЦПК України).

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку, які надаються ОСББ «Новий будинок» до нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі N 638/1988/17 (провадження N 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності .

Отже, до спорів щодо про стягнення заборгованості нарахованої, але не погашеної за житлово-комунальні послуги застосовується виключна підсудність, а саме, правило ч. 1ст. 30ЦПК України, відповідно до якого позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Зазначений висновок також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від16лютого2021року по справі № 911/2390/18.

Так, Велика ПалатаВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК Українинеобхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосереднійоб`єкт спірнихправовідносин.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Томунаспори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст.30 ГПК України (правила виключної підсудності).

Частиною 1статті 30 ЦПК Українипередбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Приймаючи вищевказані правові висновки, у тому числі Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що оскільки в цій справі вимоги стосуються заме заборгованості за послуги, які надавались до нерухомого майна, тому в даній справі виник спір, що пов`язаний з нерухомим майном, до якого належать застосуванню правила виключної підсудності передбачені ч.1 ст. 30 ЦПК України.

Як вже встановлено, спірне нерухоме майно розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , що у відповідності до адміністративно-територіального поділу міста Одеси відносно до Суворовського району міста Одеси.

На підставі вищевикладеного, судом після відкриття провадження по справі встановлено, що оскільки нерухоме майно, щодо якого виникли спірні правовідносини, розташоване в Суворовському районі міста Одеси, справа Київському районному суду міста Одеси не підсудна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне передати матеріали справи для розгляду до Суворовського районного суду м. Одеси, за територіальною юрисдикцією.

Одночасно судом приймається, що зазначення передання справи в розумінні положень ЦПК України не вважається спором про підсудність, оскільки правила підсудності справи за ч.1 ст. 27 ЦПК України що визначено ухвалою судді від 08.03.2023 року в цій справі не допускаються, а виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Отже, виключна підсудність має пріоритет перед загальною та альтернативною підсудністю, територіальна юрисдикція цієї справи підлягає визначенню за правилами виключної підсудності у відповідності до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України.

Одночасно судом приймається, що право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

Крім того, розгляд справи з порушенням визначених правил територіальної юрисдикції, може призвести до розгляду справи неповажним складом суду, що є підставою для скасування судового рішення у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 27, 28, 30, 31 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Передати цивільну справу №523/3180/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий будинок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за територіальною юрисдикцією до Суворовського районного суду м. Одеси.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Передачу справи на розгляд іншому суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Калініченко Л. В.