Постанова

від 23.05.2023 по справі 911/1155/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Справа№ 911/1155/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона №3» на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2021 (повний текст підписано 22.11.2021)

у справі №911/1155/21 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Березанської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона №3»

про стягнення безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі №911/1155/21 позов Березанської міської ради Київської області задоволено частково; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона № 3» 2 596, 13 гривень боргу та 681,00 гривень судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2021 року у справі № 911/1155/21 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог Березанській міській раді відмовити повністю.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року Березанська міська рада Київської області (позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона № 3» (ТОВ «Пересувна Механізована Колона № 3», відповідач) безпідставно збережених коштів за користування земельної ділянки комунальної власності у розмірі орендної плати у сумі 8 653, 78 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу об`єкта приватизації комунальної власності № 651 від 19.09.2019 відповідач набув права приватної власності на нежитлову будівлю. Вказана будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, власником якої є територіальна громада м. Березані в особі Березанської міської ради Київської області, проте, відповідач з моменту реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, ігноруючи рішення Березанської міської ради №892-78-VII від 07.11.2019 про надання дозволу на викуп земельної ділянки та неодноразові звернення позивача про необхідність оформлення права користування земельної ділянки відповідний договір не уклав та використовує земельну ділянку не сплачуючи орендну плату за користування нею.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі №911/1155/21 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона №3» на користь Березанської міської ради Київської області 2596,13 грн. боргу та 681,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з наступного:

- із моменту набуття права власності на нежитлову будівлю право користування земельною ділянкою, відповідачем оформлено не було, доказів протилежного сторонами в перебігу розгляду справи надано не було, що є підставою стверджувати, що відповідачем здійснювалось фактичне користування вказаною земельною ділянкою без достатніх правових підстав, а позивач був позбавлений як можливості отримати плату за земельну ділянку у спосіб здійснення його продажу на користь відповідача, так і можливості отримання орендної плати за час користування нею;

- з огляду на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, які б засвідчували у відповідача право користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, обгрунтованими є твердження позивача про користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, розташованої за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, у період з вересня 2019 року по квітень 2021 року за відсутністю правових підстав;

- недоведеними визнав суд першої інстанції позовні вимоги у стягуваному розмірі через відсутність в позові належного обгрунтування застосування ставки орендної плати саме у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- враховуючи, що відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати не може бути меншим за 3% нормативної грошової оцінки та враховуючи, що фактичне користування відповідачем земельною ділянкою є доведеним, суд дійшов висновку про необхідність здійснення розрахунку суми неотриманих позивачем платежів, керуючись мінімальною ставкою орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, яка у 2019 році складала 35 675,07 гривень, та протягом 2020 року та першого кварталу 2021 року складала 62 095,16 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним та таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, при його ухваленні допущена невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, а також недоведеність та не з`ясування обставин, що мають значення для справи, а тому дане рішення підлягає скасуванню.

За твердженнями скаржника, суд першої інстанції, порушивши ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 237 ГПК України, вийшов за межі позовних вимог, вказаних у позовній заяві, та з власної ініціативи, керуючись лише п. 288 Податкового кодексу України, здійснив власний розрахунок суми неотриманих позивачем платежів; при цьому суд керувався лише мінімальною ставкою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, яка склала в 2019 році - 35 675, 07 грн.; на протязі 2020р. та першого кварталу 2021 склала - 62 095, 16 грн.; ні самого розрахунку, ні норм законів, якими керувався суд першої інстанції при нарахування суми коштів відповідачу в рішенні суду не вказано, чим допущено неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно доводів апеляційної скарги:

- в матеріалах справи відсутні будь-які рішення про затвердження Березанською міською радою Київської області ставок орендної плати для земель з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії в місті Березань та положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам з урахуванням яких суд мав би здійснити розрахунок завданих збитків за фактичне користування даною земельною ділянкою;

- в матеріалах справи відсутній акт про визначення розміру збитків, завданих за період фактичного користування відповідачем земельною ділянкою 0, 0312 га кадастровий номер 3210400000:03:001:0183, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110 Б; позивач даних документів суду не надав, а суд їх у нього не витребував;

- при здійсненні судом першої інстанції власного розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності ділянки 0, 0312 га кадастровий номер 3210400000:03:001:0183, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110 Б не було дотримано вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона № 3» на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі №911/1155/21; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона № 3» на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі №911/1155/21 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (повідомлень про вручення поштових відправлень, роздруківок електронного листування), а також закінчення процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.09.2019 №181732187 підтверджується факт набуття у власність ТОВ «ПМК №3» нерухомого майна, а саме нежитлова будівля (бойлерна), загальною площею 213,3 кв.м. (бойлерна (літ. А-1)), розташованої за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б. Вказаний об`єкт нерухомого майна набуто на підставі договору купівлі-продажу об`єкта приватизації комунальної власності №651 від 19.09.2019, посвідченого приватним нотаріусом Березанського міського нотаріального округу Київської області Тищенко І.В.

За змістом п. 1.3. зазначеного договору вказаний об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 0,0312 га, цільове призначення: 14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, форма власності комунальна, кадастровий номер земельної ділянки 3210400000:03:001:0183.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2019 №183206593 власником земельної ділянки площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, на якій розташовано належне відповідачу на праві власності майно, є територіальна громада м. Березань в особі Березанської міської ради Київської області. Відповідне право було зареєстроване 19.09.2019.

30.10.2019 відповідач звернувся до Березанської міської ради Київської області із заявою (клопотанням) № 5-10, у якій просив надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та продати земельну ділянку несільськогосподарського призначення, межі якої визначено в натурі та без зміни її цільового призначення площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183 для розміщення, будівництва та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, розташованої за адресою: м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б.

Рішенням Березанської міської ради Київської області №892-78-VII від 07.11.2019 «Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин» вирішено, зокрема: 1) надати дозвіл ТОВ «ПМК № 3» на викуп у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3210400000:03:001:0183), площею 0,0312 га за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, під об`єктом нерухомості, що знаходиться у власності товариства; 2) сплатити авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та заключити з міською радою договір про сплату авансового внеску; 3) територіальній громаді м. Березані в особі Березанської міської ради надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 3210400000:03:001:0183), площею 0,0312 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, під об`єктом нерухомості за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, що підлягає продажу ТОВ «ПМК № 3».

14.11.2019 позивачем та відповідачем було укладено договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, згідно якого відповідач сплатив на користь позивача 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, визначеної станом на 01.11.2019.

Відповідно до витягу зі звіту від 20.12.2019 про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183 площею 0,0312 га, її ринкова вартість складає 65832,00 гривень.

Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2019 рік така оцінка склала 35675,07 гривень а протягом 2020 року та першого кварталу 2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 62095,16 гривень.

За встановлених судом першої інстанції обставин:

- із моменту набуття права власності на нежитлову будівлю право користування земельною ділянкою, відповідачем оформлено не було, доказів протилежного сторонами в перебігу розгляду справи надано не було, що дає підстави стверджувати, що відповідачем здійснювалось фактичне користування вказаною земельною ділянкою без достатніх правових підстав, а позивач був позбавлений як можливості отримати плату за земельну ділянку у спосіб здійснення його продажу на користь відповідача, так і можливості отримання орендної плати за час користування нею;

- з огляду на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, які б засвідчували у відповідача право користування земельної ділянки, на якій розташоване належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень позивача про користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, розташованої за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, у період з вересня 2019 року по квітень 2021 року за відсутністю правових підстав;

- відповідач, як власник нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, не оформив та не зареєстрував право користування земельною ділянкою, безпідставно, за рахунок позивача набув майно - грошові кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, що і стало передумовою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом;

- у користуванні відповідача перебуває сформована земельна ділянка, із визначеною площею, присвоєним кадастровим номером та адресою, отже зазначена земельна ділянка цілком відповідає ознакам об`єкту цивільних прав, може виступати у якості предмета відповідного договору купівлі-продажу та/чи оренди.

З посиланням на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17, суд першої інстанції правильно кваліфікував спірні відносини зазначивши, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо розміру орендної плати, то судом встановлено, що розмір заявлених позовних вимог ґрунтується на трьох витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 0,0312 га., при цьому, суд першої інстанції вважав недоведеною підставність здійснення позивачем розрахунку стягуваної суми із застосуванням ставки орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вимоги позивача судом першої інстанції задоволено частково, при здійсненні розрахунку суми неотриманих позивачем платежів за мінімальною ставкою орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, яка у 2019 році складала 35675,07 гривень, та протягом 2020 року та першого кварталу 2021 року складала 62095,16 гривень, що відповідає положенням ст. 288 Податкового Кодексу України, де розмір орендної плати не може бути меншим за 3% нормативної грошової оцінки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, розташованої за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, на якій такий об`єкт розміщений у період з вересня 2019 року по квітень 2021 року.

Доводи апеляційної скарги, поданої у справі, не спростовують висновків суду першої інстанції, яким надано належну оцінку встановленим під час розгляду обставинам справи, у зв`язку з чим відхиляються через наступне.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

В частині кваліфікації правовідносин, щодо яких виник спір у справі між сторонами, суд першої інстанції:

- встановивши, що із моменту набуття права власності на нежитлову будівлю право користування земельною ділянкою, відповідачем оформлено не було,

-дійшов правильного висновку, що відповідачем здійснювалось фактичне користування вказаною земельною ділянкою без достатніх правових підстав, а позивач був позбавлений як можливості отримати плату за земельну ділянку у спосіб здійснення його продажу на користь відповідача, так і можливості отримання орендної плати за час користування нею.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які рішення про затвердження Березанською міською радою Київської області ставок орендної плати для земель з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії в місті Березань та положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам з урахуванням яких суд мав би здійснити розрахунок завданих збитків за фактичне користування даною земельною ділянкою, не спростовують факту користування такою ділянкою, відповідно не свідчать про відсутність підстав для стягнення коштів на користь позивача.

В частині доводів апелянта щодо відсутності акту про визначення розміру збитків, завданих за період фактичного користування відповідачем земельною ділянкою 0, 0312 га кадастровий номер 3210400000:03:001:0183, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110 Б; та недотримання вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 апеляційний господарський суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20;

зокрема (п. 7.25), що положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розрахунок суми коштів за фактичне користування земельною ділянкою у спірному періоді судом першої інстанції здійснено відповідно до наявних у матеріалах справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№1291 від 01.11.2019; №186 від 03.02.2021; №500 від 14.04.2021 видані відділом у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області), нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183 у 2019 році складала 35675,07 гривень, та протягом 2020 року та першого кварталу 2021 року складала 62095,16 гривень.

При цьому, судом першої інстанції було враховано відсутність у справі рішення про затвердження Березанською міською радою Київської області ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, та через неможливість перевірки судом підставності застосування позивачем ставки у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, правильно застосовані норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, та прийнято рішення щодо стягнення з відповідача суми неотриманих платежів за мінімальною ставкою орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, керуючись ст. 288 Податкового кодексу України, згідно з якою розмір орендної плати не може бути меншим за 3% нормативної грошової оцінки.

Таким чином, не відповідають дійсності та спростовуються змістом оскаржуваного рішення суду першої інстанції твердження апелянта про те, що «ні самого розрахунку, ні норм законів, якими керувався суд першої інстанції при нарахуванні суми коштів відповідачу в рішенні судом не вказано…»; оскільки розмір безпідставно збережених грошових коштів визначено судом першої інстанції у відповідності до вимог чинного законодавства на основі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки згідно з даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами, яким надана належна оцінка судом першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276 ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона № 3» на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі №911/1155/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі №911/1155/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона № 3».

4. Матеріали справи №911/1155/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко