Рішення
від 23.05.2023 по справі 904/5104/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2023м. ДніпроСправа № 904/5104/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Рудницький Є.С.;

від відповідача: Донець О.Є.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (м. Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" (м. Київ)

та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу №094205ILMRAP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 172 463 грн. 89 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" (далі - відповідач) заборгованість за типовим договором розподілу природного газу №094205ILMRAP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 172 463 грн. 89 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 168 548 грн. 04 коп. - основний борг;

- 3 694 грн. 20 коп. - пеня;

- 221 грн. 65 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за типовим договором розподілу природного газу № 094205ILMRAP016 від 01.01.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у листопаді 2022 року послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 168 548 грн. 04 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 12.12.2022 по 27.12.2022 в сумі 3 694 грн. 20 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 12.12.2022 по 27.12.2022 в сумі 221 грн. 65 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №1449/23 від 11.01.2023).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.01.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 6030/23 від 07.02.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- до позовної заяви не додано детального розрахунку заявленої суми стягнення, в тому числі щодо точки комерційного обліку ЕІС - код 56ZO06A05ILMR02D;

- рішення судів по справі № 904/3866/21 між тими ж самими сторонами є преюдиціальними для даної справи, адже суди трьох інстанцій всебічно розглянули та встановили факти, що є обов`язковими у даній справі в частині обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021, за період з 01.02.2021 по 09.02.2021, який має враховуватися при розрахунку фактичного обсягу споживання природного газу об`єктом за газовий рік, а саме: 07.09.2021 Господарський суд Дніпропетровської області прийняв рішення по справі № 904/3866/21 за позовом ПрАТ "Дніпровагонмаш" до АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, яким зобов`язав АТ "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора ГТС Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Приватному акціонерному товариству "Дніпровагонмаш" (ЕІС - код точки ком. обліку 56ZO06A05ILMR02D) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору ГТС, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 року в об`ємі 0 м3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 рішення по справі № 904/3866/21 залишено без змін та набрало законної сили. Постановою Верховного суду від 05.07.2022 по справі № 904/3866/21 (далі - постанова Верховного суду) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 залишені без змін. Проте, незважаючи на набрання законної сили судовими рішеннями по справі № 904/3866/21, АТ "Дніпропетровськгаз" не тільки не виконує в добровільному порядку чинні рішення судів трьох інстанцій, а й наразі звернувся з даним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області задля фактичної легалізації стягнення безпідставного боргу і на практиці не виконувати корегування інформації про обсяги поставленого (протранспортованого) ПрАТ "Дніпровагонмаш" природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 та за період з 01.02.2021 по 09.02.2021, у відповідності до судових рішень по справі № 904/3866/21, що є фактично преюдиційними для даної справи;

- відповідач зазначає про зафіксовані в рішеннях судів по справі № 904/3866/21 усіх трьох інстанцій факти відсутності та фізичної неможливості розподілу природного газу на користь ПрАТ "Дніпрованмаш" у зазначеному періоді січня-лютого 2021 року (в тому числі абзаци 28-30 та 35 розділу 6 "Позиція Верховного Суду" Постанови Верховного суду України). Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у своїх поясненнях також підтвердило, що по фізичній точці виходу з газотранспортної системи ЕІС код 56ZOPDNP40138022 ДМК (ГРС-1 м. Кам`янське) в зазначеному періоді січня-лютого 2021 року передача природного газу від Оператора ГТС до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" не здійснювалася. АТ "Дніпропетровськгаз" не надав будь-яких доказів того, що ним здійснювався розподіл природного газу по об`єктам позивача в зазначеному періоді січня-лютого 2021 року. Верховний Суд відзначив, що враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування вірогідності доказів, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що надані в справу докази свідчать про те, що протягом зазначеного періоду, відповідач (АТ "Дніпропетровськгаз"), як Оператор ГРМ, взагалі не мав фізичної можливості щодо розподілу на користь позивача (ПрАТ "Дніпровагонмаш") природного газу через газопровід ДУ-500 та ДУ-600, оскільки передача природного газу з газотранспортної системи до вказаного газорозподільного газопроводу в зазначений період не відбувалась;

- через тривале невиконання АТ "Дніпропетровськгаз" преюдиційного рішення по справі № 904/3866/21 між тими ж самими сторонами, як і в даній справі, в тому числі щодо відображення обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3 та за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 м3, наразі неможливе належне визначення "фактичного обсягу споживання природного газу об`єктом за газовий рік", а відтак і заявлені позовні вимоги АТ "Дніпропетровськгаз" в даній праві є такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та є абсолютно безпідставними;

- щодо зазначених позивачем актів наданих послуг на послуги з розподілу природного газу (далі - акти наданих послуг) відповідач зазначив, що АТ "Дніпропетровськгаз", надавши до суду зазначені в позовній заяві не узгоджені та не підписані сторонами акти наданих послуг, не тільки намагається ввести суд в оману, а й повністю підтверджує власне невиконання рішень судів трьох інстанцій по справі № 904/3866/21, а саме: в наданих позивачем актах наданих послуг суми оплат розраховані без врахування/відображення обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3 та за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 м3 відповідно до рішень судів по справі №904/3866/23;

- АТ "Дніпропетровськгаз" задля фактичного невиконання відповідних приписів судів намагається на цей час в судовому порядку легалізувати за допомогою цієї позовної заяви безпідставні неузгоджені акти наданих послуг і завищений обсяг споживання природного газу ПрАТ "Дніпровагонмаш" за газовий рік без відображення реального та справжнього обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3 та за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 м3, підтвердженого судами трьох інстанцій в рамках справи № 904/3866/21.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх. суду № 6029/23 від 07.02.2023), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на таке:

- до позовної заяви не додано детальний розрахунок заявленої суми стягнення. Відповідачу не зрозуміло, чи були враховані обсяги поставленого (протранспортованого) ПрАТ "Дніпровагонмаш" (ЕІС - код точки комерційного обліку - 56ZO06A05ILMR02D) природного газу за січень 2021 року в об`ємі 348 982,99 м3, за лютий 2021 року у в об`ємі 388 603,44 м3, які є безпідставними. При цьому, при розгляді справи за позовом ПрАТ "Дніпровагонмаш" до АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, Господарський суд Дніпропетровської області прийняв рішення по справі №904/3866/21 від 07.09.2021 яким зобов`язав АТ "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора ГТС - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Приватному акціонерному товариству "Дніпровагонмаш" (ЕІС - код точки комерційного обліку - 56ZO06A05ILMR02D) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору ГТС, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі м3. Рішення залишено без змів постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 по справі № 904/3866/21 та набрало чинності, але на даний час в добровільному порядку не виконано;

- на думку відповідача справа не є малозначною, а позивач навмисно вводить суд в оману, заявляючи до стягнення суму, яка не є беззаперечною та з якою категорично не згодне ПрАТ "Дніпровагонмаш". Натомість, відповідно до розділу 6 глави VI Кодексу ГРМ місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Тобто, спір є складним і при його розгляді необхідно визначити обставини справи, які підлягають встановленню, та дослідити відповідні докази.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд не вбачав підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

В той же час, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважав за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на 21.02.2023.

Від відповідача надійшло клопотання про залучення третіх осіб (вх. суду № 7442/23 від 14.02.2023), в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"; 2) Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат". В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- рішення по справі може вплинути на їх права і обов`язки;

- ТОВ "Д.Трейдінг" є замовником послуг транспортування природного газу для відповідача та постачальником згідно з договором постачання природного газу № 3-1-2020/460 від 11.12.2020. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник взяв на себе зобов`язання поставити споживачеві природний газ у кількості та у порядку, передбаченому договором, а споживач (ПрАТ "Дніпровагонмаш") зобов`язався прийняти та оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених умовами договору. Пунктом 2.1.3. договору постачання визначений і обов`язок постачальника по складанню, підписанню та передачі споживачу два примірника комерційного акту приймання-передачі обсягу газу із зазначенням ціни і загальної вартості обсягу газу, вартості небалансів та потужності, відповідно до умов розділів 4 та 5 договору, до 15-го числа місяця, наступного за місяцем поставки, але у будь-якому випадку не раніше отримання постачальником відповідних даних від Оператора ГТС та на підставі даних, зазначених у Інформаційній Платформі Оператора ГТС. Тобто, ТОВ "Д.Трейдінг" на підставі даних, які містяться на Інформаційній платформі та внесені саме позивачем по справі зобов`язаний оформити комерційний акт та виставити рахунок на оплату ПрАТ "Дніпровагонмаш". Постачальник володіє даними щодо обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за спірний період;

- щодо залучення ПАТ "ДМК", то необхідно зазначити, що точка приєднання відповідача знаходиться на мережах, що належать ПАТ "Дніпровський меткомбінат", точка виходу з газотранспортної системи ЕІС-код 56ZOPDNP40138022 ДМК (ГРС - 1 м.Камянське). ПрАТ "Дніпровагонмаш" є субспоживачем, який не має прямого доступу до ГРС- 1 та системи ГРМ, а саме: трубопроводів Ду 500, Ду 600, які відносяться до системи ГРМ. Система газопостачання ПАТ "ДМК" технічно не роз`єднана, тому ПрАТ "Дніпровагонмаш" отримує природний газ через трубопровід ПАТ "ДМК", тобто, дані щодо дійсного користування трубопроводами Ду 500, Ду 600 містяться на ПАТ "ДМК".

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 8106/23 від 17.02.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на таке:

- припинення (обмеження) розподілу природного газу не звільняє відповідача від обов`язку виконувати умови договору до моменту розірвання договірних відносин та механічного (зварного) від`єднання газопроводу від газових мереж Оператора ГРМ;

- АТ "Дніпропетровськгаз" надає акти наданих послуг розподілу природного газу, підписані сторонами у 2021, 2022 роках, що беззаперечно підтверджує, що Оператором ГРМ надавались послуги споживачу, та останній приймав їх, та до певного часу оплачував їх без нарікань. Погоджуючись з обсягами розподілу природного газу у жовтні-грудні 2020 року та січні-вересні 2021 року (січень-лютий розподілені об`єми природного газу встановлені відповідно до Кодексу ГРМ) споживач погодив обсяги розподілу природного газу, які будуть покладені в обсяги річної замовленої потужності на 2022 рік;

- щодо договору розподілу природного газу для споживача що не є побутовим №094205ILMRAP016 від 01.01.2016, то вказаний договір є чинним, споживач не звертався до суду з проханням розірвати вказаний договір розподілу природного газу;

- послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що означає - наявність технічної можливості у будь-який час, необхідний споживачу, скористатись можливістю розпочати газопостачання;

- за результатами розгляду справи № 904/3866/21 судами було констатовано, що у зв`язку із неподанням позивачем звітів про дані комерційного вузла обліку за січень та лютий 2021 року, та за умов продовження дії протягом відповідного періоду договору розподілу природного газу №094205ILMRAP016, визначення відповідачем об`ємів та обсягів розподілу природного газу по об`єкту споживача у спосіб, передбачений пунктом 4 глави З розділу IX Кодексу газорозподільних систем, є правомірними. За результатами застосування пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ cпоживачу був припинений розподіл газу, та суди визнали такі дії позивача правомірними;

- суди дійшли висновку, що обсяги розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду січня-лютого 2021 року є правомірними, вказані об`єми були враховані для розрахунку річної замовленої потужності для споживача на 2022 рік. Отже, за результатами застосування пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ були виставлені наступні об`єми: січень - 348 982,99 мЗ, лютий - 388 603,44мЗ;

- щодо значення ЕІС-кодів - споживачу був присвоєний ЕІС-код 56ХО00005ILMR00Q. За споживачем 56ХО00005ILMR00Q закріплено 3 точки комерційного обліку:

ЕІС-код 56ZO06A05ILMR02D - вулиця Українська, будинок 4;

ЕІС-код 56ZO06A05ILMR03D - проспект Аношкіна, 142 (відключене постачання, проте точка обліковується за споживачем);

ЕІС-код 56ZO06A05ILMR01F - вулиця Садова, будинок 7. У поданих актах наданих послуг розподіл природного газу рахується за ЕІС-кодом 56ХО00005ILMR00Q, тобто за всіма точками комерційного обліку;

- у постанові Верховного Суду від 05.07.2022 по вказаній справі суд зазначив: "З огляду на викладене, суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зобов`язання відповідача скоригувати раніше подану ним до інформаційної платформі Оператора ГТС інформацію про обсяги розподілу позивачу природного газу, шляхом направлення уточненої інформації Оператору ГТС, в якій відобразити обсяги розподілу на користь позивача ЕІС-код 55XJ00005ILMR00Q (ЕІС-код комерційної точки обліку 56ZO06A05ILMR02D) за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 мЗ, та за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 мЗ ". Таким чином, навіть не беручи до уваги інші аргументи позивача щодо правомірності розрахунку обсягів розподіленого природного газу за січень-лютий 2021 року, які є складовою річної замовленої потужності споживача на 2022 рік, варто звернути увагу, що за ЕІС-код 56ХО00005ILMR00Q споживача не можуть рахуватись нульові об`єми з огляду на споживання природного газу, яке не заперечується відповідачем за точкою комерційного обліку ЕІС-код 56ZO06A05ILMR01F - вулиця Садова, будинок 7;

- АТ "Дніпропетровськгаз" надано споживачу акт приймання-передачі природного газу № ДГП0051249 від 30.09.2021 встановлена річна замовлена потужність на 2022 рік становить 1 337 682,92 мЗ, та відповідно місячна замовлена потужність на 2022 рік становить 111 473,58 мЗ. Вказаний акт приймання-передачі природного газу № ДГП0051249 від 30.09.2021 був вручений представнику споживача під підпис - 07.10.2021;

- уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік до 20.10.2021 споживач не надав, та будь-якої згоди не висловлював. Таким чином, сторони погодили, що місячна замовлена потужність на 2022 рік за надання послуг якої споживач зобов`язаний сплачувати в строки, встановлені договором;

- Кодекс ГРМ визначає донараховані донараховані обсяги природного газу як такі, що спожиті, розподілені, поставлені;

- законодавець не розділяє механізми фактичного споживання газу, та донарахування обсягів природного газу на вимогу Кодексу ГРМ, а виходячи з положень пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ прирівнює дані механізми.

- щодо роботи інформаційної платформи, то інформаційна платформа оператора газотранспортної системи (далі - інформаційна платформа) - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується Оператором ГТС. Інформаційна платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу - Оператором ГТС та замовниками: оптовим продавцем/покупцем, постачальником, оператором газорозподільної системи, оператором газосховища, газовидобувним підприємством та прямим споживачем;

- предметом спору у справі, що розглядається, є заборгованість за надані послуги з розподілу газу. Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу IV цього Кодексу (абзац 3 пункту 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин);

- з огляду на викладені норми, відносини транспортування та розподілу газу мають різну правову природу, тому внесення змін до інформаційної платформи оператора ГТС не змінює обов`язку споживача сплатити вартість послуг з розподілу природного газу.

Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 8626/23 від 21.02.2023), в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому провадженні.

У судове засідання 21.02.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Крім того, щодо поданого клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, то господарський суд вважав необхідним задовольнити останнє з огляду на таке.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" та Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Крім того, проаналізувавши подані сторонами заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до слідуючих висновків.

Також, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду 21.02.2023 було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 14.03.2023. Крім того, вказаною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" та залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат".

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 12491/23 від 14.03.2023), в якій він просить суд залучити до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками на адреси третіх осіб-1,2.

У підготовче засідання 14.03.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, представники третіх осіб-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому, останні про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що вбачається:

- щодо третьої особи-1 - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930021112286, відповідно до якого ухвала суду від 21.02.2023 була отримана третьою особою-1 - 01.03.2023 (а.с. 115);

- щодо третьої особи-2 - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930021115578, відповідно до якого ухвала суду від 21.02.2023 була отримана третьою особою-2 - 27.02.2023 (а.с. 115).

У вказаному засіданні представником відповідача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для подачі заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, яке господарський суд вважав можливим задовольнити.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.03.2023 підготовче засідання було відкладено до 04.04.2023.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 16445/23 від 04.04.2023), в яких він просить суд залишити позов без задоволення, посилаючись на таке:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у своїх поясненнях підтвердило, що по фізичній точці виходу з газотранспортної системи ЕІС код 56ZOPDNP40138022 ДМК (ГРС-1 м. Кам`янське) в зазначеному періоді січня-лютого 2021 року передача природного газу від Оператора ГТС до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" не здійснювалася. В свою чергу, відповідач (АТ "Дніпропетровськгаз") не надав будь-яких доказів того, що ним здійснювався розподіл природного газу по об`єктам позивача в зазначеному періоді січня-лютого 2021 року. Враховуючи зазначене, відповідач просить суд не враховувати наведену позивачем судову практику по справам № 920/1114/20 та № 920/337/21;

- у лютому місяці 2022 року набули чинності рішення по справі № 904/3866/21, якими зобов`язано АТ "Дніпропетровськгаз" скоригувати (зменшити) відображення обсягів спожитого (розподіленого) природного газу за період січня-лютого минулого газового року (2021 року) по ЕІС - код точки комерційного обліку 56ZO06A05ILMR02D. А відтак, АТ "Дніпропетровськгаз" був зобов`язаний відобразити обсяги спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 м3 по ЕІС - код точки комерційного обліку 56ZO06A05ILMR02D, а й в подальшому цей факт тягне за собою повний перерахунок річної замовленої потужності та можливе відповідне суттєве зменшення такої замовленої потужності. Але АТ "Дніпропетровськгаз", не тільки проігнорував приписи судів у справі № 904/3866/21, а й звернувся до господарського суду з даної позовною заявою для стягнення необґрунтованих сум коштів;

- ПрАТ "Дніпровагонмаш" фактично за період з 01.10.2021 по 31.01.2022 сплатило АТ "Дніпропетровськгаз" передоплату за послуги з розподілу природного газу газового року 2021-2022 на загальну суму 825 280 грн. 30 коп. з ПДВ;

- АТ "Дніпропетровськгаз" задля фактичного невиконання відповідних приписів судів та стягнення надмірних необґрунтованих сум коштів намагається в судовому порядку легалізувати за допомогою цієї позовної заяви безпідставні неузгоджені акти наданих послуг і завищений обсяг споживання природного газу ПрАТ "Дніпровагонмаш" за газовий рік без відображення реального та справжнього обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3 та за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 м3 по ЕІС - код точки комерційного обліку 56ZO06A05ILMR02D, підтвердженого судами трьох інстанцій в рамках справи № 904/3866/21;

- факт відсутності підключення споживача до газорозподільної системи позивача вже був встановлений при розгляді справи № 904/3866/21. Таким чином, АТ "Дніпропетровськгаз" не тільки не надавало ПрАТ "Дніпровагонмаш" послуги з фактичного переміщення природного газу, а й послуги з цілодобового надання фактичного доступу до замовленої потужності, внаслідок відсутності технічної можливості розпочати газоспоживання;

- судами встановлено, що Оператор ГТС не здійснював транспортування природного газу до АТ "Дніпропетровськгаз", який, в свою чергу, не здійснював розподіл природного газу ПрАТ "Дніпровагонмаш".

У підготовче засідання 04.04.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, представники третіх осіб-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому, останні про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що вбачається з наступного:

- щодо третьої особи-1 - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930021121390, відповідно до якого ухвала суду від 14.03.2023 була отримана третьою особою-1 - 20.03.2023 (а.с. 127);

- щодо третьої особи-2 - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930021121381, відповідно до якого ухвала суду від 14.03.2023 була отримана третьою особою-2 - 23.03.2023 (а.с. 128).

У вказаному засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для ознайомлення із поданими відповідачем запереченнями на відповідь на відзив на позовну заяву, які були вручені представнику позивача у судовому засіданні 04.04.2023.

Клопотання позивача було задоволено судом.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 24.04.2023, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.04.2023 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 24.05.2023 включно; підготовче засідання було відкладено на 25.04.2023.

Від позивача надійшли додаткові пояснення щодо належного виконання АТ "Дніпропетровськгаз" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21 (вх. суду № 20176/23 від 25.04.2023), в яких позивач зазначає про таке:

- АТ "Дніпропетровськгаз" наголошує на тому, що виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 по справі № 904/3866/21 ніяким чином не впливає на здійснення перерахунку річної замовленої потужності для споживача на 2022 рік;

- обсяги природного газу були нараховані відповідно до пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ не надав звіт про дані комерційних ВОГ - об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за цей місяць та подальші періоди визначається за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин їх використання, що визначені договором розподілу природного газу, без подальшого перерахунку (коригування) попередніх періодів. При цьому Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (місяць). Відновлення розрахунків за даними комерційних ВОГ здійснюється за заявою споживача до Оператора ГРМ та після складання акта про фіксацію даних комерційних ВОГ, підписаного Оператором ГРМ та споживачем;

- наявність/відсутність фізичного споживання природного газу не має значення, адже послуга з розподілу газу є більш ширшою;

- правомірність розрахованих об`ємів за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин їх використання підтверджена самим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 по справі № 904/3866/21;

- коригування об`ємів на інформаційній платформі не несе за собою наслідок у вигляді перерахунку РЗП для споживача на 2022 рік;

- відсутнє будь яке рішення про зобов`язання АТ "Дніпропетровськгаз" здійснити перерахунок РЗП для ПрАТ "Дніпровагонмаш" на 2022 рік без об`ємів, визначених Оператором ГРМ відповідно до пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ не надав звіт про дані комерційних ВОГ;

- відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Так, апелянт зазначає, що АТ "Дніпропетровськгаз" не виконало рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 по справі №904/3866/21. Отже, відповідач вказує як на підставу скасування рішення суду першої інстанції обставину, яка нібито не були досліджена судом першої інстанції, що призвело до прийняття незаконного рішення. Проте, вказаний аргумент використаний відповідачем вперше у апеляційній скарзі, вказані обставини відповідач в жодному своєму процесуальному документі не згадував, тому у позивача не було необхідності подавати докази на спростування таких доводів відповідача, а у суду першої інстанції досліджувати такі докази та надавати їм оцінку;

- на підтвердження виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 по справі №904/3866/21 (яке не є преюдиційним для справи №904/3652/22) відповідач надає: копію першого аркушу матеріалів ВП № 69900989; копію наказу по справі №904/3866/21; копію постанови про відкриття ВП № 69900989; копію заяви про закінчення ВП № 69900989; копію супровідного листа приватного виконавця від 03.10.3022 вих. № 766; копію постанови про закінчення ВП № 69900989 (чинна, не скасована), винесена з підстав фактичного виконання рішення;

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 по справі №904/3866/21 (яке не є преюдиційним для справи № 904/3652/22) виконано в повному обсязі, проте не тягне за собою наслідок у вигляді перерахунку РЗП для ПрАТ "Дніпровагонмаш" на 2022 рік.

У підготовче засідання 25.04.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, представники третіх осіб-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому, останні про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що вбачається з наступного:

- щодо третьої особи-1 - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930021132626, відповідно до якого ухвала суду від 04.04.2023 була отримана третьою особою-1 - 13.04.2023 (а.с. 155);

- щодо третьої особи-2 - з довідки про направлення на електронну адресу третьої особи-2 ухвали суду від 04.04.2023, згідно з якою вказаний документ доставлено до електронної скриньки 07.04.2023 (а.с. 154).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У підготовчому засіданні 25.04.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.04.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 23.05.2023.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 25018/23 від 23.05.2023), в яких він просить суд залишити позовні вимоги без задоволення.

У судове засідання 23.05.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, представники третіх осіб-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що вбачається з наступного:

- щодо третьої особи-1 - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930021891039, відповідно до якого ухвала суду від 25.04.2023 була отримана третьою особою-1 - 04.05.2023 (а.с. 184);

- щодо третьої особи-2 - з довідки про направлення на електронну адресу третьої особи-2 ухвали суду від 25.04.2023, згідно з якою ухвалу суду від 25.04.2023 доставлено до електронної скриньки 28.04.2023 (а.с. 183).

У судовому засідання 23.05.2023 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та письмових поясненнях.

У судовому засідання 23.05.2023 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та письмових поясненнях.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 23.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення плати за надані у листопаді 2022 року послуги з розподілу природного газу у заявленій позивачем сумі, а також стягнення пені та 3% річних у заявлених сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як убачається з матеріалів справи, шляхом подання заяви-приєднання від 01.01.2016 №094205ILMRAP016, між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - оператор ГРМ, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровагонмаш" (далі - споживач, відповідач) укладений договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовими) (далі - договір, а.с.10).

Пунктом 1.1. договору визначено, що типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності.

Вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3. договору).

Згідно з умовами пункту 2.1. договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

У пункті 12.1. договору визначено, що договір укладається на невизначений строк.

В процесі виконання договору сторонами укладались численні додаткові угоди (а.с.14-27).

Як убачається з матеріалів справи, споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56ХО00005ІLМR00Q.

Згідно з Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745, для клієнтів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб, м на місяць (без урахування ПДВ).

Відповідно до умов пункту 6.1. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 договору).

Згідно з умовами пункту 6.4. договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Згідно з пунктом 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Відповідно до умов пункту 6.8. договору надання оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з умовами пункту 7.4. договору споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку визначені цим договором.

Як убачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №62001997 від 30.09.2022 на суму 168 548 грн. 04 коп. за розподіл природного газу у листопаді 2022 року (а.с.36) та надіслав його відповідачу, що підтверджується листом з описом вкладень від 04.10.2022, фіскальним чеком від 04.10.2022 та накладною №5193111795860 від 04.10.2022 (а.с.37).

На підтвердження надання послуг розподілу природного газу позивач надав Акт №ДГП82020417 від 30.11.2022 на суму 168 548 грн. 04 коп. (а.с.28). В якості доказів надіслання акту № ДГП82020417 від 30.11.2022 позивач долучив до матеріалів справи лист з описом вкладень від 05.12.2022, фіскальний чек від 05.12.2022 та накладну № 5193111895520 від 05.12.2022 (а.с.32).

Вказаний акт № ДГП82020417 від 30.11.2022 був вручений відповідачу 13.12.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи відстеження поштового відправлення №5193111895520 (а.с.33).

На час вирішення спору акт № ДГП82020417 від 30.11.2022 на суму 168 548 грн. 04 коп. не підписаний та неоплачений відповідачем.

Враховуючи вказане, позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови договору розподілу природного газу № 094205ILMRAP016 від 01.01.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у листопаді 2022 року послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 168 548 грн. 04 коп. Крім того, відповідно до умов пункту 8.2 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Так, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 12.12.2022 по 27.12.2022 в сумі 3 694 грн. 20 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 12.12.2022 по 27.12.2022 в сумі 221 грн. 65 коп. Вказане і є причиною звернення позивача із позовом до суду.

Відповідач із правомірністю акта № ДГП82020417 від 30.11.2022 на суму 168 548 грн. 04 коп. не погоджується, оскільки останній складений без урахування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 та постановою Верховного Суду від 05.07.2022 залишене без змін та набрало законної сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Згідно із абзацом 1 пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.

Абзацом 1 пункту 6 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем передбачено, що визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Спір у даній справі виник, у зв`язку із тим, що між сторонами існують розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу, і оскільки сторони не досягли згоди щодо обсягу розподіленого природного газу, даний спір вирішується в судовому порядку.

Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу визначений у розділі 6 глави IV Кодексу газорозподільних систем.

Так, у пункті 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

У Кодексі газорозподільних систем термін газовий рік вживається у значенні, як період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Позивач стверджує, що річна замовлена потужність для споживача (відповідача) на 2022 рік вираховувалася на підставі таких даних об`ємів та обсягів розподілу:

-у жовтні 2020 року 83 478,00 м3, що підтверджується актом передачі природного газу від 31.10.2020;

-у листопаді 2020 року 195 144,00 м3, що підтверджується актом передачі природного газу від 30.11.2020;

-у грудні 2020 року 299 763,00 м3, що підтверджується актом передачі природного газу від 31.12.2020;

-у січні 2021 року 348 982,99 м3,

-у лютому 2021 року 388 603,44 м3,

-у період з березня по вересень 0 м3.

Загалом річна замовлена потужність для споживача склала 1 337 682,92 м3.

Таким чином, позивач, здійснюючи вираховування річної замовленої потужності вважає правомірними обсяги поставленого (протранспортованого) Приватному акціонерному товариству "Дніпровагонмаш" (ЕІС-код 56ZO06A05ILMR02D) природного газу за січень 2021 року в об`ємі 348 982,99 м3, за лютий 2021 року в об`ємі 388 603,44 м3.

В свою чергу відповідач, посилаючись на преюдиційність фактів, установлених судовими рішеннями у справі № 904/3866/21, наполягає на тому, що обсяг спожитого (розподіленого) природного газу має враховуватися у таких обсягах: у січні 2021 року в об`ємі 0 м3, у лютому 2021 року в об`ємі 0 м3.

Матеріалами справи підтверджується, що у справі № 904/3866/21 та у справі №904/3942/22 беруть участь ті самі особи (позивач і відповідач), щодо яких встановлено преюдиційні обставини.

Надаючи оцінку обраним сторонами позицій на обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, господарський суд бере до уваги преюдиційні факти, встановлені судами при розгляді справи № 904/3866/21.

Так, відповідно до імперативних положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі №904/3866/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 та постановою Верховного Суду від 05.07.2022 позов задоволено частково: зобов`язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Приватному акціонерному товариству "Дніпровагонмаш" (ЕІС-код 56ZO06A05ILMR02D) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 р. по 31.01.2021 р. в об`ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 р. по 09.02.2021 р. в об`ємі 0 м3. В іншій частині у позові відмовлено. Рішення судів у справі № 904/3866/21 мотивовані тим, що: у зв`язку із неподанням Позивачем звітів про дані комерційного вузла обліку за січень та лютий 2021 року, та за умов продовження дії протягом відповідного періоду договору розподілу природного газу № 094205ILMRAP016, визначення Відповідачем об`ємів та обсягів розподілу природного газу по об`єкту споживача у спосіб, передбачений пунктом 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, є правомірними; протягом періоду (з 01.01.2021 р. по 11.02.2021 р.), Відповідач, як оператор газорозподільної системи, взагалі не мав фізичної можливості щодо розподілу на користь Позивача природного газу через газопровід ДУ-500 та ДУ-600, оскільки передача природного газу з газотранспортної системи до вказаного газорозподільчого газопроводу в зазначений період не відбувалась; отже, незважаючи на правомірність застосування Відповідачем положень пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем при визначенні об`ємів та обсягів розподілу природного газу по об`єкту позивача за підсумками розрахункового періоду січня-лютого 2021 року, надані в справу докази свідчать про те, що визначені в такий спосіб обсяги, не відповідають фактичним обставинам, адже протягом спірного періоду, Відповідач взагалі не здійснював розподіл газу на користь Позивача.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з позовом у цій справі не виконав рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21 - не здійснив корегування на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформації про обсяги поставленого (протранспортованого) Приватному акціонерному товариству "Дніпровагонмаш" (ЕІС-код 56ZO06A05ILMR02D) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 м3.

Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21 встановлено, що протягом періоду (з 01.01.2021 по 11.02.2021) АТ "Дніпропетровськгаз", як Оператор ГРМ, взагалі не мав фізичної можливості щодо розподілу на користь ПрАТ "Дніпровагонмаш" природного газу через газопровід ДУ-500 та ДУ-600, оскільки передача природного газу з газотранспортної системи до вказаного газорозподільного газопроводу в зазначений період не відбувалась.

Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанови Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20, від 27.07.2021 по справі № 910/6161/20, від 27.07.2021 по справі № 910/4436/19, від 29.06.2021 по справі № 910/11287/16, від 18.06.2021 по справі № 910/16898/19 та ін.).

Суд ураховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Таким чином, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21 між тим ж самими сторонами мають преюдиційне значення для даної справи.

Тож, не підлягає доказуванню у справі, що розглядається, та обставина, що обсяги розподілу природного газу на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" ЕІС код 55XJ00005ILMR00Q (ЕІС-код комерційної точки обліку 56ZO06A05ILMR02D) за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 здійснено в об`ємі 0 м3, та за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 м3.

Не підлягає доказуванню у цій справі і та обставина (встановлена у справі №904/3866/21), що протягом періоду (з 01.01.2021 по 11.02.2021), Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", як Оператор ГРМ, взагалі не мало фізичної можливості щодо розподілу на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" природного газу через газопровід ДУ-500 та ДУ-600, оскільки передача природного газу з газотранспортної системи до вказаного газорозподільчого газопроводу в зазначений період не відбувалась. При цьому, незважаючи на правомірність застосування Оператором ГРМ положень пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем при визначенні об`ємів та обсягів розподілу природного газу по об`єкту Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" за підсумками розрахункового періоду січня-лютого 2021 року, надані в справу № 904/3866/21 докази свідчать про те, що визначені в такий спосіб обсяги, не відповідають фактичним обставинам, адже протягом спірного періоду, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" взагалі не здійснювало розподіл газу на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш".

Таким чином судами було встановлено, що дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" при визначенні об`ємів та обсягів розподілу природного газу були правомірними, оскільки на момент їх вчинення ще не було встановлено того факту, що протягом спірного періоду, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" взагалі не здійснювало розподіл газу на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш".

Водночас, встановивши такі обставини, суди також встановили, що визначені в такий спосіб обсяги, не відповідають фактичним обставинам.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обставини стосовно правомірності дій позивача (з відображення на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформації про обсяги поставленого (протранспортованого) Приватному акціонерному товариству "Дніпровагонмаш" (ЕІС-код 56ZO06A05ILMR02D) природного газу за січень 2021 року в об`ємі 348 982,99 м3 та за лютий 2021 року в об`ємі 388 603,44 м3) не є вирішальними для вирішення спору, оскільки таке відображення мало місце до прийняття рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21.

Водночас, для вирішення спору по суті у справі № 904/2258/22 ключове значення має факт виконання позивачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21, яким зобов`язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Приватному акціонерному товариству "Дніпровагонмаш" (ЕІС-код 56ZO06A05ILMR02D) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 в об`ємі 0 м3.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не врахувавши рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 та постановою Верховного Суду від 05.07.2022 (а отже такого, що набрало законної сили і є обов`язковим для виконання), подав 30.12.2022 до суду позов у справі, що розглядається, без врахування преюдиційних фактів, встановлених судовим рішенням у справі № 904/3866/21.

Як зазначалось вище, згідно з пунктом 1 розділу 6 глави IV Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Таким чином, для визначення плати за спірний період - липень 2022 року позивач мав виходити з того, що обсяги розподілу на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" ЕІС код 55XJ00005ILMR00Q (ЕІС-код комерційної точки обліку 56ZO06A05ILMR02D) за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 становлять 0 м3, та за період з 01.02.2021 по 09.02.2021 0 м3.

Однак, позивач визначив плату за листопад 2022 року, виходячи з таких об`ємів: у січні 2021 року 348 982,99 м3; у лютому 2021 року 388 603,44 м3, що є очевидно неправильним.

У свою чергу, наведені обставини унеможливлюють встановлення судом правильного розміру плати за листопад 2022 року, а, відповідно, і встановлення наявності (відсутності) у відповідача заборгованості за спірний період (її розміру) з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Навпаки, з контррозрахунку відповідача (а.с. 132-134) вбачається, що з урахуванням нульових показників за січень та лютий 2021 року у нього наявна переплата за послуги з розподілу газу.

При цьому позивач не заперечив, що з урахуванням нульових показників за січень та лютий 2021 року у відповідача не виникає заборгованості за листопад 2022 року.

Також позивач не надав свого розрахунку (з урахуванням нульових показників за січень та лютий 2021 року), з якого б вбачалася наявність заборгованості за спірний період.

Щодо акту наданих послуг № ДГП82020417 від 30.11.2022 на суму 168 548 грн. 04 коп., у відповідності до якого позивачем нарахована відповідачу вартість послуг з розподілу природного газу за листопад 2022 на суму 168 548 грн. 04 коп., суд зазначає, що вказаний акт відповідачем не підписаний. При цьому, згідно з пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акту наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акту наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. Водночас, ненадання письмової відмови щодо підписання акту наданих послуг не спричиняє узгодженість такого акту.

Як зазначає відповідач невиконання позивачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021по справі № 904/3866/21 унеможливило підписання акту наданих послуг, який складений на підставі хибних даних щодо обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за період січня-лютого попереднього газового року.

Отже, суд відзначає, що позивач, здійснюючи розрахунок за послугу розподілу природного газу (потужності) у листопаді 2022 року, взяв неправильні вихідні дані за січень 2021 року та лютий 2021 року, що має наслідком неправомірно заявлену до стягнення суму надання послуг за надані позивачем у листопаді 2022 року послуги з розподілу природного газу.

З приводу правової позиції позивача, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити також наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази, на підтвердження правомірності вимог позивача про стягнення заборгованості за надані у листопаді 2022 року послуги з розподілу природного газу в сумі 168 548 грн. 04 коп. є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 168 548 грн. 04 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3 694 грн. 20 коп. пені та 221 грн. 65 коп. 3% річних також не підлягають задоволенню, як такі, що є похідними вимогами від основної вимоги. Отже в задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу № 094205ILMRAP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 172 463 грн. 89 коп. - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко


Дата ухвалення рішення	23.05.2023
Оприлюднено	26.05.2023
Номер документу	111054548
Судочинство	Господарське
Суть	стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу №094205ІLМRАР016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 172 463 грн. 89 коп

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 23.05.2023 по справі 904/5104/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/5104/22

Рішення від 23.05.2023

Рішення
від 23.05.2023 по справі 904/5104/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ