Рішення

від 18.05.2023 по справі 909/257/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/257/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Полівода С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості

вул. Деповська, 89А, м. Івано-Франківськ, 76002

до відповідачів: Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА

вул. Шевченка, 29, м. Рогатин, Івано-Франківської обл., 77000

Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76015

про стягнення 6 329,47 грн,

за участю:

від позивача: Бениш Ю. С.

від відповідача Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області: Глембіцька Т. В.

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА та Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 6 329,47 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі (за правилами спрощеного позовного провадження) та розгляд справи по суті призначено на 20.04.2023.

В судовому засіданні 20.04.2023 судом оголошувалась перерва до 18.05.2023, про що представників сторін повідомлено під розписку.

Представник відповідача Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА в судове засідання не з`явився, однак направив до суду 17.05.2023, електронною поштою без кваліфікованого електронного підпису, заяву про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі (вх. № 7491/23 від 17.05.2023), яке приєднано судом до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи, що вищезазначена заява не скріплена електронним цифровим підписом, суд залишає її без розгляду. Заява в паперовій формі до суду не надходила.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про відмову від позову щодо відповідача Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області (вх. № 7586/23 від 18.05.2023). Кошти у сумі 6 329,47 грн просить стягнути з відповідача Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Представник відповідача Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області в судовому засіданні стосовно розгляду вищезазначеного клопотання поклався на розсуд суду.

Як визначено в п. 1 ч. 2, ч. 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

За змістом частин 1-2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України). У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що клопотання, в якому позивач відмовився від позову щодо відповідача Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області та яке підписав представник позивача, не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

На підставі викладеного, клопотання позивача про відмову від позову щодо відповідача Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області слід прийняти та закрити провадження у справі.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Питання про розподіл судових витрат та повернення судового збору з бюджету не вирішувалось, з огляду на те, що клопотання про відмову від позову стосувалося одного з відповідачів.

Отже, провадження у справі підлягає закриттю щодо відповідача Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 6 329,47 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із врахуванням клопотання про відмову від позову щодо відповідача Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області та просить суд стягнути з відповідача Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 6 329,47 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ти, що у зв`язку із несвоєчасної сплати ЄСВ відповідачу Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА застосовано штрафні санкції за грудень 2020, що в свою чергу призвело до зайвої виплати допомоги по безробіттю в сумі 6 329,47 гри (за періоди з 28.04.2021 по 27.05.2021 в сумі 2 348,04 грн та з 12.06.2021 по 12.08.2021 в сумі 3 981,43 грн). Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 124 Конституції України, ч. 1-3 ст. 28 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, ст. п. 1, п. 8 ч. 1, ч. 1 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 7, п. 1, 2 ст. 21, п. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 34, ч. 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем Відділом освіти та туризму Рогатинської РДА суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1 та 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - належне повідомлення відповідача Відділ освіти та туризму Рогатинської РДА про дату, час та місце розгляду справи, явка якого не визнавалась судом обов`язковою; - наявність у суду всіх необхідних матеріалів (доказів) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності відповідача Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА за наявними матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що 28.04.2021 до Рогатинської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому надано статус безробітного відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість" та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 28.04.2021 по 27.05.2021 та з 12.06.2021 по 12.08.2021.

Під час перебування на обліку в Рогатинській районній філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю за періоди з 28.04.2021 по 27.05.2021 в сумі 2 348,04 грн та з 12.06.2021 по 12.08.2021 в сумі 3981,43 грн, що складає 6 329,47 грн.

При призначенні допомоги по безробіттю ОСОБА_1 згідно даних з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 28.05.2021 № 339631799742 страховий стаж протягом 12 місяців, що передували реєстрації становить 6 місяців єдиний соціальний внесок сплачено.

В серпні 2021 відповідно до даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування № 342028933175 від 12.08.2021 відсутня сплата єдиного соціального внеску по безробітному ОСОБА_1 за грудень 2020.

Відповідно до Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 201 від 08.06.2022 Рогатинської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості та обміну даними з Державним реєстром загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлено, що до Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА - як роботодавця, застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ у зв`язку з чим сплачений ЄСВ за грудень 2020 не зараховано. Наявність такої заборгованості не дає змоги зарахувати страховий стаж безробітному ОСОБА_1 .

Зазначені вище зміни в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування призвели до зміни статті призначення допомоги по безробіттю, а саме п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (застраховані особи з урахуванням страхового стажу понад 10 років) змінено на п. 2 ст. 23 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (застраховані особи без урахування страхового стажу), що в свою чергу призвело до зменшення розміру виплати допомоги по безробіттю та призвело до зайво виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 6 329,47 грн за періоди з 28.04.2021 по 27.05.2021 та з 12.06.2021 по 12.08.2021 - з вини роботодавця.

Як вбачається з матеріалів справи на відповідача Відділ освіти та туризму Рогатинської РДА, як на роботодавця покладено обов`язок сплачувати вчасно та в повному обсязі страхові внески.

Виплата допомоги по безробіттю Івано-Франківським обласний центром зайнятості здійснювалась не добровільно, а на виконання вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Івано-Франківським обласним центром зайнятості 17.08.2022 на адресу Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА направлено повідомлення про повернення коштів в сумі 6 329,47 грн.

Проте доказів повернення коштів в сумі 6 329,47 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення").

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 7 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, одним із видів такого забезпечення за Законом, зокрема, є: допомога по безробіттю.

Як визначено в ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов`язаний, серед іншого, виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності; контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Приписами п. 1, 2 ст. 21 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Допомога по безробіттю обчислюються виходячи з даних про страховий стаж безробітного, який виникає в разі сплати страхових внесків. Факт сплати підтверджується даними Державного реєстру, який є єдиним (виключним) джерелом інформації про наявність та періоди, за які було сплачено страхові внески.

Згідно ч. 1, 3 ст. 28 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування роботодавці несуть відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків із загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до законодавства. Достовірність зазначених у документах даних, передбачених частиною другою цієї статті, перевіряється виконавчими органами цільових страхових фондів.

Відповідальність за порушення вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачена для роботодавців.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків.

Частинами 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: шкоду, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв`язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном "шкода" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв`язок - це відповідний об`єктивно існуючий зв`язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки (шкоду).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Водночас вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами.

Виходячи з аналізу вище викладеного та правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Слід сказати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Така ж правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18.

Відповідно до вимог частин 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 та 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 684,00 грн слід покласти на відповідача Відділ освіти та туризму Рогатинської РДА.

Керуючись ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 165, 191, 202, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі щодо відповідача Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області.

2. Позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості до відповідача Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА про стягнення 6 329,47 грн задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти та туризму Рогатинської РДА, вул. Шевченка, 29, м. Рогатин, Івано-Франківської обл., 77000 (ідентифікаційний код 42636700) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості, вул. Деповська, 89А, м. Івано-Франківськ, 76002 (ідентифікаційний код 03491062) на р/р UA238201720355429300700706348, Державна казначейська служба України, м. Київ ГУДКСУ в Івано-Франківській області) 6 329,47 грн виплаченої допомоги по безробіттю та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.05.2023.

Суддя С. М. Кобецька